Ухвала від 16.06.2023 по справі 201/775/23

№ 201/775/23

провадження 2/201/1075/2023

У Х В А Л А

16 червня 2023 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро клопотання відповідача про призначення судової експертизи по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця мешкання неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні неповнолітніх дітей, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 січня 2023 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця мешкання неповнолітніх дітей.

В судове засідання відповідачем надано зустрічний позов і заявлено клопотання про об`єднання в одне провадження вищевказаних вимог з його зустрічними вимогами до цього ж позивача в цій цивільній справі про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні двох неповнолітніх дітей, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 18 травня 2023 року вказане клопотання було задоволене.

Позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядалися клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

Відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення по справі почеркознавчої експертизи стосовно вирішення питання про підпис позивачки за первісним позовом під цим позовом, оскільки є сумніви в тому, що вона взагалі підписала цей позов, а отже позов недійсний.

Відповідач наполягав на задоволенні клопотання з урахуванням обставин у справі, сторона позивача заперечувала проти цього клопотання.

З`ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи та клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 84 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Відповідно до ст. 118 ЦПК України заява про витребування, забезпечення доказів розглядається протягом п`яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов`язковою.

Перевіривши матеріали справи та заяви про витребування доказів шляхом призначення експертизи (ч. 2 ст. 116 ЦПК України), суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки законом не передбачено право чи обов`язок суду збирати і надавати в справу докази на підтвердження позиції чи вимогу будь-якої сторони, частина витребуваних документів матеріалах справи вже є (наданих при подачі позову /копії свідоцтв, паспортів, листування, квитанції, висновку, довідки та інш./ і вже витребуваних судом), не зазначено в законі і можливість забезпечення та витребування доказів саме для проведення певних процесуальних дій, також у заяві не зазначено обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами та з якою метою потрібно їх забезпечити, а тому з урахуванням вище викладених обставин не може суд прийняти до уваги наполягання заявника на вимогах свого клопотання, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

Вирішення питань заявленого клопотання можливе і без окремого забезпечення доказів шляхом дослідження матеріалів справи в передбаченому законом порядку та об`єктивного дослідження вже наданих матеріалів і доказів.

Суду до цього клопотання не надано докази того, що вказаний відповідач або його представник зверталися до вказаних осіб (позивача, експертного закладу і інш.) стосовно дослідження вказаного документу, немає доказів і того, що неможливо надання вказаних в клопотанні доказів самостійно позивачем.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно доч.1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, в порушення закону клопотання не оплачене судовим збором, як це передбачено ч. 3 ст. 117 ЦПК України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік випадків коли судовий збір не справляється.

Згідно до ст. 117 ЦПК України до клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів або позову складає 536 гр н. 80 коп..

При цьому суд звертає увагу також на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон АліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Аналогічне закріплено і у п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» за № 8 від 30 травня 1997 року (з подальшими змінами).

При таких обставинах суд вважає не можливим задоволення клопотання в такому вигляді про забезпечення, витребування доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 103, 104, 116-118, 182, 200, 222, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця мешкання неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні і вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні неповнолітніх дітей, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили 16 червня 2023 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя