Рішення

від 16.06.2023 по справі 629/335/22

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/335/22

Провадження № 2/629/412/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2023 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Національна соціальна сервісна служба України, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 року позивач звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з вище вказаним позовом, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, в обґрунтування якого зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з 24.10.2013 року, який розірвано на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.12.2016 року. Від даного шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З грудня 2015 року відповідач з сім`єю не проживає, з дітьми не спілкується, жодного разу не приїжджав, не висловлював бажання їх побачити. Участі у житті дітей не приймає, не займається їх вихованням, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Діти знаходяться на її повному утриманні. В зв`язку з чим просить, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей, у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа розподілена судді Харабадзе К.Ш.

26.01.2022 року ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області вказану справу направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

05.05.2022 року ухвалою Київського апеляційного суду визначено Оболонський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду цивільної справи за вказаним позовом.

18.05.2022 року ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

04.02.2022 року позивачем ОСОБА_1 надіслано апеляційну скаргу на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.01.2022 року, безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Розпорядженням голови Верховного Суду №14/0/9-22від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Так, 14.09.2022 року ухвалою Полтавського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1

22.03.2023 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.01.2022 року скасовано. Цивільну справу №629/335/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Національна соціальна сервісна служба України, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей повернуто до Лозівського міськрайонного суду Харківської області для подальшого розгляду.

Цивільна справа надійшла до Лозівського міськрайонного суду Харківської області 12.04.2023 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа розподілена судді Цендра Н.В.

17 квітня 2023 року ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

07 червня 2023 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності, позов підтримує та наполягає на його задоволенні. У разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки остання відома адреса його місця проживання (перебування), знаходиться на тимчасово окупованій території. З заявою до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався, відзив на позов не подав.

Представник служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справу за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог та винесення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечує.

Представник виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог та винесення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечує.

Представник представництва Президента України в Автономній Республіці Крим в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник Національної соціальної сервісної служби України в судове засідання не з`явився, надав пояснення, в якому просив провести розгляд справи за відсутності представника Нацсослужби.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надав, також не подав відзив на позовну заяву тому у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.10.2013 року по 13.12.2016 року, який розірвано на підставі заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.12.2016 року (а.с. 19-20).

Від даного шлюбу мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.17, 18).

Діти зареєстровані та проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11, 22, 23).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №245157071 сформованого 19.02.2021 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21).

Згідно довідки Комунального закладу «Панютинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Веселка» Лозівської міської ради Харківської області від 30.12.2021 року №01-24/118, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідували заклад з 2016-2020 рік. Батько ОСОБА_2 не приймав участі, під час перебування дітей у закладі, у вихованні синів. ОСОБА_1 приймала активну участь у вихованні дітей. Співпрацювала з працівниками закладу, зарекомендувала себе як порядна, турботлива, любляча мати. Діти проживали разом з матір`ю (а.с. 24).

Із інформації наданої Комунальним закладом «Панютинський ліцей» Лозівської міської ради Харківської області 16.12.2021 року за №01-24/221, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчаються у даному закладі. Виховує братів мама ОСОБА_1 . Учні забезпечені усім необхідним канцелярським приладдям в повному обсязі. У дітей одяг завжди чистий, охайний, одягнені відповідно сезону. Мама часто відвідує ліцей, приводить дітей на заняття і забирає після уроків, постійно спілкується з класним керівником, цікавиться успіхами синів,звертається за консультаціями та порадами до класного керівника. Батько з сім`єю не проживає, на батьківські збори не з`являється, дітей до закладу не приводив і не забирав жодного разу, з класним керівником не спілкується (а.с. 25).

Із довідки Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» від 13.12.2021 року №2573, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наглядаються педіатром КПН «Лозівське ТМО» ОСОБА_5 . Діти перебувають на диспансерному обліку з приводу рецидивуючого бронхіту та вторинної кардіопатії. До лікувального закладу дітей завжди супроводжує тільки мати і всі питання щодо лікування, щеплення і оздоровлення дітей вирішуються тільки з матір`ю дітей (а.с. 26).

Згідно інформації наданої Лозівським РВП від 10.01.2022 року №331/1149-86/01/25-2022, ОСОБА_2 до Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявами відносно того, що йому чинять перешкоди у спілкуванні з дітьми, або іншими заявами подібного змісту не звертався (а.с.27).

З висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 23 травня 2023 року №420, вбачається, що діючи в інтересах дітей виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.158-160).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст.150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч.1,4 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Судом встановлено, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не піклується про стан їх здоров`я, хоча повинен це робити.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що у вищезазначених нормах Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також враховуючи те, що ч.1 ст. 20 цієї ж Конвенції, передбачено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою, для фізичного, духовного, інтелектуального розвитку дитини, в її же інтересах, враховуючи висновок органу опіки та піклування, дослідженні докази в судовому засіданні, суд приходить до висновку, за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітніх дітей, що на думку суду, відповідатиме інтересам дітей та сприятиме їх належному вихованню і розвитку.

Суд звертає увагу відповідача на те, що згідно п.1 ч.1 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо його виховання.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

Щодо вимог про стягнення аліментів, заявлених разом із позовною заявою про позбавлення батьківських прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судом встановлено, що діти мешкають разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні. Відповідач будучи зобов`язаним утримувати своїх дітей, від виконання свого обов`язку ухиляється, матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Враховуючи, що відповідачем доказів неможливості утримувати дітей через стан здоров`я, наявності інших осіб на утриманні або інших обставин, які мають істотне значення для вирішення справи, не надано, а також враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, та стягує з відповідача ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.01.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

Такий розмір аліментів не є надмірним та є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків в утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України, та має забезпечити право малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів, від якого позивач звільнений.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Національна соціальна сервісна служба України, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відомості до актового запису про народження №60 складеного 02 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Панютинської селищної ради м. Лозова Харківської області та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відомості до актового запису про народження №61 складеного 02 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Панютинської селищної ради м.Лозова Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Лозова, смт. Панютине, Харкіської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 25.01.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 992 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, м.Лозова, вул.Лозовського, буд.10-а, каб.17.

Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: Харківська область, м.Лозова, вул.Ярослава Мудрого, буд.1.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, буд. 8.

Національна соціальна сервісна служба України, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10.

Суддя Наталія ЦЕНДРА