Рішення

від 07.06.2023 по справі 190/349/21

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/349/21

Провадження №2/190/4/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - П`ятихатська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, в якому просить суд: поновити йому строк звернення до суду з урахуванням дати коли особа довідалась про порушення свого права липень 2020 року; визнати недійсним договір дарування посвідчений державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори Клоповою Н.І., викладений на бланку АВМ № 653400 та зареєстрований в реєстрі за № 1-2871 з моменту його укладення (вчинення); визнати недійсними та скасувати всі документи стосовно земельної ділянки (частки/паю) розміром 5,24 умовних кадастрових гектарів, оформлені на підставі Сертифікату на право на земельну частку/пай серії ДП № 0247242, виданого П`ятихатською райдержадміністрацією 16.05.1997р., після 18.08.2000р.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в липні місяці 2020 року він довідався про те, що земельний пай, який йому був виділений як члену КСП «Прогрес» ним нібито подарований ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 18.08.2000 р., що посвідчений державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори Клоповою та зареєстрований в реєстрі за № 1- 2871. Копію вказаного договору йому було надіслано листом П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 30.06.2020 р. Проте, вказаний договір ним не підписувався, оригіналу такого документа він не має, та вважає, що вказаний договір є недійсним, оскільки він його не підписував. Крім того, на час посвідчення договору діяв Земельний кодекс в редакції від 12.07.2000р. і за приписами ст.114 цього кодексу, купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок є недійсними. Як вбачається з договору, право на земельну частку (пай) належить на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), а отже, за відсутності державного акту на право приватної власності на відчужену земельну ділянку, нотаріус не мав законодавчо встановлених підстав для посвідчення договору дарування. Таким чином, зважаючи на викладені обставини, позивач вважає договір дарування права на земельний пай, що був посвідчений від його імені, недійсним.

26.03.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - державний нотаріус П`ятихатської державної нотаріальної контори Клопова Н.І., про визнання договору дарування недійсним, в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року за клопотанням представника позивача адвоката Ліненка О.А. по справі призначено судову почеркознавчу експертизу; провадження по справі зупинено.

27.07.2021 року до суду надійшов висновок експерта (т.1 а.с.88-91).

Ухвалою суду від 29.07.2021 року провадження по справі поновлено, справу призначено до підготовчого засідання (т.1 а.с.97).

21.09.2021 року від представника позивача адвоката Ліненка О.А. надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи П`ятихатську державнунотаріальну контору (т.1 а.с.118-119)

Ухвалою суду від 21.09.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи П`ятихатську державну нотаріальну контору, підготовчий розгляд по справі відкладено (т.1 а.с.122).

30.11.2021 року від представника відповідача - адвоката Сарми Л.І. надійшло клопотання про призначення по справі судової комісійної почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.143-144).

Ухвалою суду від 30.11.2021 року задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Сарми Л.І., по справі призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено (т.1 а.с.154-155).

Ухвалою суду від 14.04.2022 року провадження у справі поновлено в зв`язку з неотриманням судом оригіналу Книги видачі сертифікатів по КСП «Прогрес», що була витребувана для проведення експертизи; по справі призначено підготовче засідання (т.1 а.с.166).

16.05.2022 року від Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов лист, відповідно до якого надання витребуваних документів та інформації є неможливим до скасування воєнного стану (т.1 а.с.186).

12.08.2022 року від представника відповідача - адвоката Сарми Л.І. надійшло клопотання про призначення по справі судової комісійної почеркознавчої експертизи, в якому також заявлено клопотання про витребування від Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області Книги видачі сертифікатів по КСП «Прогрес» (т.1 а.с.219-220).

Ухвалою суду від 12.08.2022 року задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Сарми Л.І., по справі призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено (т.1 а.с.226-227).

16.09.2022 року від експертів, яким доручено виконання комісійної судової почеркознавчої експертизи, надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме: оригіналу досліджуваного документу книги видачі сертифікатів та додатково вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 в оригіналах документів.

10.11.2022 року від представника позивача адвоката Пашко Ю.Е. надійшло клопотання про те, що вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_3 вже надавались суду, а інші документи надати не має можливості (т.1 а.с.243).

18.01.2023 року від представника позивача адвоката Пашко Ю.Е. надійшло клопотання про відновлення розгляду справи та призначення справи до розглдяу.

19.01.2023 року провадження у справі поновлено, по справі призначено підготовче засідання.

17.02.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

03.03.2023 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про те, що ухвала суду від 12.08.2022 року про призначення судової почеркознавчої експертизи залишена без виконання в зв`язку з тим, що не проведена оплата проведення експертизи (т.2 а.с.21)

В судовому засіданні представник позивача адвокат Пашко Ю.Е. позов підтримала та просить його задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача - адвокат Сарма Л.І. проти позову заперечила, просить застосувати до позовних вимог ОСОБА_3 позовну давність.

Третя особа - П`ятихатська державна нотаріальна контора, свого представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином на адресу суду подали листа в якому прохали розгляд справи проводити без участі їх представника та згідно вимог чинного закогодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно відповіді П`ятихатської районної державної адміністрації від 30.06.2020 року, наданої на звернення ОСОБА_3 (т.1 а.с.4), - за інформацією Пальмирівського сільського голови, відповідно до Книги видачі сертифікатів по КСП "Прогрес", сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП №0247242 був отриманий ОСОБА_3 . Згідно договору дарування, ОСОБА_3 подарував право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 , який в подальшому виготовив документи, що посвідчують його право власності на земельну ділянку.

Згідно копії договору дарування від 18.08.2000 р., що посвідчений державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори Клоповою Н.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1- 2871 (т.1 а.с.5), - ОСОБА_3 було подаровано ОСОБА_4 належне йому згідно сертифікату на право на земельну частку/пай серії ДП № 0247242, виданого П`ятихатською райдержадміністрацією 16.05.1997р. право на земельну частку (пай).

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ДП № 0247242, виданого П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 14.04.1997 року та зареєстрованого за № 178-р, володів правом на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Прогрес» с. Пальмирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, розміром 5,24 в умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (т.1 а.с. 38).

Згідно витягу з реєстру №1-3 для реєстрації нотаріальних дій П`ятихатської державної нотаріальної контори за 2000 рік (т.1 а.с.40-42), - в даному реєстрі під №2871 від 18.08.2000 року міститься запис про вчинення нотаріальної дії між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , особи яких встановлено за паспортами, зазначено адреси їхнього місця проживання. При цьому, адреса ОСОБА_3 АДРЕСА_1 , тобто та адреса, за якою він проживає і на даний час.

Отже, відповідно до договору дарування від 18.08.2020 року посвідченого державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори Клоповою Н.І., що викладений на бланку АВМ № 653400 та зареєстрований в реєстрі за № 1-2871, - позивач ОСОБА_3 подарував вищезазначене належне йому право на земельну частку (пай) відповідачу ОСОБА_4 , і сторони підписали даний договір (а.с.36), що також підтверджується реєстром №1-3 для реєстрації нотаріальних дій П`ятихатської державної нотаріальної контори на 2000 рік з № 1-2049 до № 1-3620(а.с.40-42), та відомостями з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальниї документів за кодом витрачених бланків № 171409211 (т.1 а.с.43).

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 року по даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якоє поставлено питання чи належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис на договорі дарування від 18.08.2000 року серії АВМ №65340, оригінал якого знаходиться в матеріалах цивільної справи (т.1 а.с.75).

Відповідно до висновку експерта № 2913-21 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово почеркознавчої експертизи по вказаній справі встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 в договорі дарування земельної ділянки від 18.08.2000 року серії АВМ № 6532400 в графі: «Дарувальник» - виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису (т.1 а.с.89-94).

Відповідно до копії сторінки із Книги видачі сертифікатів по КСП "Прогрес" вбачається, що сертифікат серії ДП №0247242 від 14.04.1997 року, - видано на ім`я ОСОБА_3 (т.1 а.с.146).

12.08.2022 року по справі призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу по першому примірнику договору дарування від 18.08.2000 року серії АВМ №653400, на вирішення якої поставлено питання чи виконано підпис у першому примірнику договору дарування від 18.08.2000 року серії АВМ №653400 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою. Витрати, пов`язані з проведенням комісійної судово-почеркознавчої експертизи було покладено на відповідача ОСОБА_4 . (а.с. 226-227).

Для її проведення експертами було заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення вказаної експертизи, а саме оригіналу досліджуваного документа книги видачі сертифікатів; додаткових вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 в оригіналах документів у заяві на видачу паспорта (форма № 1), листах, квитанціях, документах з місця роботи, заявах, договорах тощо (а.с.236).

Проте, представником позивача на вимогу експертів про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, на електрону адресу суду надійшло клопотання про неможливість надати витребувані документи та заявлено вимогу про відновлення розгляду справи (т.1 с.248-249).

03.03.2023 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив про те, що ухвала суду від 12.08.2022 року про призначення судової почеркознавчої експертизи залишена без виконання в зв`язку з тим, що не проведена оплата проведення експертизи (т.2 а.с.21)

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що позивачем оспорюється договір дарування від 18.08 2000 року.

Згідно п.4Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, -Цивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки позивач ОСОБА_3 оспорює договір дарування від 18.08. 2000 року, тому до цих правовідносин слід застосовувати нормиЦК УРСР від 18 липня 1963 року, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, а саме ст.ст.45-58 ЦК УРСР від 1963 року, які визначають підстави визнання угоди недійсною.

Пунктом 2Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10 листопада 1994 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Відповідно до п.5 та п.6 Указу Президента України від 08серпня1995року№720/95 «Про порядок паювання земель,переданих у колективну власність сільськогосподарськимпідприємстваміорганізаціям», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Пунктом 3Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10 листопада 1994 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Наказом Мін`юсту України та Держкомзему України 06 червня 1996 року за №14/5;48було затверджено «Порядок посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом» (із змінами, внесеними згідно зНаказом Мін`юсту N 31/5;59 від 01 червня 1998 року) (далі - Порядок).

Пункт 4 Порядку передбачав порядок посвідчення успадкування, договорів міни і дарування земельних ділянок та права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно положень п.4.1 Порядку посвідчення успадкування, договорів міни та дарування права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, поширюється дія пунктів 2.2, 2.3 та 2.8 цього Порядку.

Згідно п.2.2 Порядку громадяни мають право продавати або іншими способами відчужувати (заповідати, дарувати, обмінювати) без зміни цільового призначення земельні ділянки, а також право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом.

Пунктом 2.3 Порядку встановлено, що договір відчуження земельної ділянки посвідчується в нотаріальному порядку.

Пунктом 2Указу Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» №332/98 від 21 квітня 1998 року, в редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що договори купівлі-продажу, дарування, міни права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, після нотаріального посвідчення підлягають реєстрації районною державною адміністрацією за місцезнаходженням колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства з внесенням відповідних змін до записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Отже, виходячи із вищезазначених нормативних актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_3 станом на 18.08.2000 року мав право дарувати належне йому право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, й такий договір дарування підлягав посвідченню у нотаріальному порядку.

Із наданої представником відповідача адвокатом Сармою Л.І. копії сторінки Книги видачі сертифікатів вбачається, що сертифікат серії ДП №0247242 від 14.04.1997 року видано на ім`я ОСОБА_3 , який в подальшому за договором дарування вказаного сертифікату, був подарований ОСОБА_4 , про що свідчить відповідний запис 18.08.2000 р. у книзі реєстрації нотаріальних дій.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як свідчать матеріали справи позивач, звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування, в подальшому заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи за висновками якої в графі: «Дарувальник» підпис виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. Проте, при призначенні судом комісійної судово-почеркознавчої експертизи, запитувані експертами документи позивачем надані не були.

Водночас, судом враховується і той факт, що ухвала про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи, залишена експертами без виконання через непроведення відповідачем ОСОБА_4 оплати за проведення експертизи.

Також судзазначає,що увідповідності дост.109ЦПК України, - у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З наявних матеріалів в справі вбачається, що обидві сторони ухилились від виконання вимог експертів.

Згідно ст.110 ЦПК України, - висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За таких обставин, беручи до уваги те, що крім висновку експерта та тверджень позивача про те, що він не підписував спірний договір дарування, в матеріалах справи відсутні будь які докази докази зазначеного, суд вважає, що позивач, всупереч передбаченому нормами ст.ст. 12, 81ЦПК України процесуальному обов`язку не довів, що він не підписував спірний договір дарування і не знав про його існування. При цьому, судом враховується те, що нотаріусом при посвідченні договору дарування додержано всі вимоги діючого законодавства і підстав вважати, що дана нотаріальна дія вчинена з порушенням вимог закону, суд не має.

Отже, вимоги позивача не є законними та обгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування до позовних вимог ОСОБА_3 строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК Українивизначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1ст. 260 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 5ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, до позовних вимог позивача не застосовуються наслідки спливу позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі повного та всебічного з`ясування обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно достатті 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до пункту 2 частини 2статті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то судові витрати понесені позивачем покладаються на нього та поверненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями10,12,13,77,78,81,89,141,259,263-265,268,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - П`ятихатська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним, - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 .

Третя особа П`ятихатська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ЄДРПОУ 02891173, місцезнаходження: вул.Мамона, 132 м.П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області.

Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2023 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева

,