Ухвала

від 16.06.2023 по справі 2-1610/10

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.06.23

22-ц/812/727/23

Миколаївський апеляційний суд

Справа № 2-1610/10

Провадження № 22-ц/812/727/23

У Х В А Л А

16 червня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.

суддів: Базовкіної Т.М.,

Яворської Ж.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 вересня 2021 року, постановлену за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (далі ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку») про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 вересня 2021 року задоволено заяву ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа.

Не погодившись з ухвалою суду, 05 червня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили її в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги, в якій також заявили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Скаржники просили поновити строк на подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали суду вони не отримували. Про її існування та її зміст вони дізнались лише 29 травня 2023 року з Єдиного реєстру судових рішень та в той же день ОСОБА_1 дізналась про блокування її банківської картки для погашення боргу перед ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку».

Перевіривши доводи клопотання колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 1 статті 352ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 357ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною 2 статті 358ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 127/27446/20.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України»).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).

Поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке останній реалізує лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до частини першоїстатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина першастатті 127 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2021 року ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа.

Відповідно до доданих до апеляційної скарги свідоцтв про зміну імені ОСОБА_3 26 грудня 2013 року змінив прізвище на ОСОБА_5 , а 09 вересня 2015 року змінив прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 31 серпня 2012 року змінила своє прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2021 року вищевказану заяву було прийнято до розгляду та визначено, що розгляд заяви відбудеться впродовж 10 днів без повідомлення та виклику сторін.

17 червня 2021 року копія вищевказаної ухвали суду була направлена ОСОБА_3 (за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 (за адресою: АДРЕСА_2 ).

03 серпня 2021 року та 20 серпня 2021 року судом на вищевказані адреси надсилались повідомлення про дату розгляду заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку».

Конверти з вищезазначеною кореспонденцією були повернуті до суду першої інстанції з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

01 вересня 2021 року Ленінським районним судом м. Миколаєва в судовому засіданні, було постановлено ухвалу, повний текст якої складено того ж дня, про задоволення вимог заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Відповідно до частини 5 статті 272ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

В матеріалах справи наявний супровідний лист від 01 вересня 2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було надіслано копію оскаржуваної ухвали.

Відповідно до конвертів наявних у матеріалах справи, копія оскаржуваної ухвали фактично була направлена скаржникам 07 вересня 2021 року, та конверти були повернуті до суду першої інстанції з відмітками: ОСОБА_4 - «за закінченням терміну зберігання» , ОСОБА_3 - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині 6 статті 272 ЦПК України.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19.

Так, відповідно до частини 6 статті 272ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної ухвали була надіслана ОСОБА_2 07 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 . Конверт з вказаною ухвалою повернувся до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 березня 2021 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулось до Ленінського районного суду м. Миколаєва з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа 01 червня 2021 року.

Отже на момент звернення до суду ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» з вказаною заявою ОСОБА_2 вже був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Проте суд першої інстанції, всупереч вимогам частини 6 статті 186 ЦПК України не перевірив зареєстроване місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_2 та направляв всю поштову кореспонденція за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваної ухвали, надсилались судом першої інстанції ОСОБА_1 , за адресою місця її реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 .

07 вересня 2021 року ОСОБА_1 , за місцем її реєстрації, була надіслана копія оскаржуваної ухвали, а 08 жовтня 2021 року до суду першої інстанції повернувся конверт з направленою ухвалою з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до позиції викладеної в постанова ВП ВС від 12 грудня 2018 року по справі № 752/11896/17 повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

День належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної в постановах по справі № 752/24301/19 від 16 листопада 2022 року, № 285/2686/20-ц від 14 липня 2022 року, № 752/19105/21 від 03 листопада 2021 року, суди повинні враховувати що особа має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду та звертати увагу на те, чи суд першої інстанції виконав вимоги статті 272ЦПК України щодо вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 копії оскаржуваної ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва 01 вересня 2021 року.

Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 755/4205/14-ц.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»);

2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що право скаржників на доступ до апеляційного суду захищено основоположними гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що слід визнати поважними та поновити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказаний процесуальний строк.

Керуючись статтями 127, 354, 359, 360, 361 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 вересня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська