Ухвала
від 05.06.2023 по справі 308/12879/18
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/12879/18

У Х В А Л А

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

05.06.2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі Майор Ю.В.

з участю прокурора Нірода М.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування пункту рішення Ужгородської міської ради, витребування земельних ділянок в комунальну власність,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування пункту рішення Ужгородської міської ради, витребування земельних ділянок в комунальну власність.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні просив призначити справу до судового розгляду. У задоволенні клопотання Ужгородської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду просить відмовити. Вказав про відсутність клопотань.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в підготовче судовезасідання нез`явився будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відповідачу на офіційну електронну адресу були надіслані електронні листи з повідомленнями про розгляд справи за вищевказаним позовом.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Результат аналізу частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у разі наявності у нього офіційної електронної адреси.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22).

Відповідач ОСОБА_1 в підготовче судовезасідання повторно нез`явилася будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Клопотаньпропризначенняекспертизи,викликусудовезасідання експертів, залучення перекладача,спеціаліста, зустрічнезабезпечення ненадходило.

Відповідно дост.189 ЦПК Українизавданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, уточнення позовних вимог та складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вирішення відводів, визначення порядку розгляду справи, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

В ході підготовчого провадження у даній цивільній справі проведено підготовчі дії, передбачені ст.ст. 189-199 ЦПК України: направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі сторонам, копію заяви та копії доданих до неї документів відповідачам.

Суд проводить підготовче судове засідання без участі представника позивача, відповідачів.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в підготовчому провадженні судом встановлено :

- відсутність підстав для відводів;

- заяв про зміну предмету і підстав позову до суду не надходило;

- відзив на позовну заяву не подавався;

- відсутні питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

- необхідні докази для встановлення обставин справи позивачем надані; відсутні клопотанняпро необхідність у витребуванні додаткових доказів;

До судунадійшло клопотанняУжгородської окружноїпрокуратури від28.04.2021року за якимКерівник Ужгородськоїокружної прокуратуриДомніцький Ю.просить судзамінити позивачау вказанійсправі внаслідокправонаступництва зУжгородської місцевоїпрокуратури наУжгородську окружнупрокуратуру,оскільки відповіднодо пункту4розділу II«Прикінцеві іперехідні положення»Закону України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо першочерговихзаходів ізреформи органівпрокуратури» від 19.09.2019 року № 113- IX та наказу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021 з 15 березня 2021 року розпочали роботу окружні прокуратури. Наказом Генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 визначено, що територіальна юрисдикція Ужгородської окружної прокуратури поширюється на територію Ужгородського району з центром у м. Ужгороді.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне замінити позивача - Ужгородську місцеву прокуратуру його правонаступником - Ужгородською окружною прокуратурою, вул. Небесної сотні, 6, м. Ужгород.

Представником Ужгородської міської ради 10.03.2021 року подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у звязку з відсутністю повноважень прокурора для звернення до суду з даним позовом .

Клопотання обгрунтовує тим, що згідно п.3 ч.1 статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

У частині третій статті 23Закону України«Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

В клопотанні зазначено, що аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У частині четвертійстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва. Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

У разі вирішення справи по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового рішення, що набрало законної сили, лише у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статі131-1 Конституції України.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Вважає, що позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржувані рішення, Ужгородська міська рада допустила порушення земельного законодавства при реалізації своїх повноважень на розпорядження землями комунальної власності.

Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що міська рада, виконуючи функції розпорядника земель, приймала рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо оспорюваної земельної ділянки, такі рішення позивач вважає такими, що не відповідають вимогамЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права та інтереси.

Перевіряючи повноваження прокурора на звернення з даними вимогами до суду як позивача, судом встановлено, що спірна земельна не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом контролю за реалізацією органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, що виключає можливість звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі в інтересах даного органу.

Вказує, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Керівник Ужгородськоїокружної прокуратуриДомніцький Ю. подав до суду заперечення відповідно до яких проти задволення клопотання представника Ужгородської міської ради від 10.03.2021 року про залишення позову без розгляду заперечує і просив врахувати , що орган, який мав би захищати інтереси держави (суспільства) від неправомірних діянь в суді не може здійснити такий захист (в даному випадку - Ужгородська міська рада), оскільки сам являється порушником, справедливим реалізатором даної функції може виступати лише прокуратура в силу норм, передбачених Конституцією та законодавством України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання представника Ужгородської міської ради про залишення позову без розгляду, суд приходить до наступного висновку.

У випадку відсутності уповноваженого органу або відсутністю у нього повноважень (обов`язку) щодо звернення до суду з позовними заявами певної категорії, позивачем у справі є саме прокурор, а не конкретна особа чи орган (суб`єкт владних повноважень, який створений безпосередньо державою для реалізації своїх функцій у відповідних сферах), оскільки законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави.

Так, відповідно до норм ЗК України та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції:

функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

У розглядуваній справі спірна з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд до прийняття Ужгородською міською радою оспорюваного рішення належала до земель комунальної власності, не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист відповідного права власності.

При цьому Держгеокадастр не наділений повноваженнями власника на звернення до суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі фізичній особі, для будівництва та обслуговування житлового будинку земельної ділянки комунальної власності.

Також Верховний Суд у -постанові від 10.05.2022 у справі № 308/8384/21 зазначив, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацом третім і червертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосувується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать повноваження з такого захисту.

Іншими словами прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежним чином їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

В позовній прокурор навів обґрунтування, чому він звертається до суду самостійно, як позивач, та вказав, що орган, який би міг представляти інтереси територіальної громади м. Ужгорода відсутній.

Прокурор стверджуючи, що Держгеокадастр не має повноважень на пред`явлення позовів про скасування незаконних рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Ужгородська міська рада неналежним чином здійснює захист інтересів територіальної громади міста та сама порушила вимоги закону, а оспорене рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів міської ради, визначив відповідним чином підстави для свого представництва інтересів держави в якості самостійного позивача.

Пред`являючи позов прокурор не вказував на те, що Держгеокадастр не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави в спірних відносинах, а лише виходив із того, що цей орган виконавчої влади не наділений повноваженнями на пред`явлення позову, з яким він звернувся.

Отже, прокурор, пред`явивши позов до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 на виконання вимог статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви обґрунтував підставу самостійного звернення із позовом до суду і таким чином виконав вимоги ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання представника Ужгородської міської ради про залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку про відмову у його задовленні.

- інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило;

- наявна можливість для призначення справи до розгляду по суті, з визначенням дати, часу і місця проведення судового засідання для розгляду справи по суті;

- під час розгляду справи по суті встановити порядок з`ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та порядок дослідження доказів шляхом дослідження доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно дост.200 ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підстав для ухвалення судового рішення в підготовчому засіданні немає.

Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.

Підстав для залишення позовної заяви без розгляду немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що є всі правові підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 197,199,200,258,260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника Ужгородської міської ради про залишення позову без розгляду - відмовити.

Замінити позивача - Ужгородську місцеву прокуратуру його правонаступником - Ужгородською окружною прокуратурою, вул. Небесної сотні, 6, м. Ужгород.

Закрити підготовче провадження по справі за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування пункту рішення Ужгородської міської ради, витребування земельних ділянок в комунальну власність.

Призначити розгляд справи по суті на 30.06.2023 року о 10 годині 30 хвилин в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

В судове засідання викликати сторони.

Встановити порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники посилаються як на вимогу своїх підстав та заперечень, дослідження письмових доказів, судові дебати.

Розгляд справи здійснювати суддею одноособово.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається - ug.zk.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складання повного тексту ухвали - 09.06.2023

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення05.06.2023
Оприлюднено19.06.2023
Номер документу111597763
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —308/12879/18

Ухвала від 05.03.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Собослой Г. Г.

Ухвала від 06.02.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Собослой Г. Г.

Рішення від 04.09.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 05.06.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 03.07.2020

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

Ухвала від 03.07.2020

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Бенца К. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні