Ухвала

від 03.07.2020 по справі 308/12879/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/12879/18

У Х В А Л А

03.07.2020 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення Ужгородської міської ради, витребування земельних ділянок в комунальну власність,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури (88000 м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради (м. Ужгород пл. Поштова, 3), ОСОБА_1 (знята з реєстрації з адреси АДРЕСА_1 як померла), ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_2 ), про скасування рішення Ужгородської міської ради, витребування земельних ділянок в комунальну власність

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, а саме формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.

Згідно з відповіді, яка надійшла з Грушівської сільської ради , ОСОБА_1 не зареєстрована та не проживає АДРЕСА_3 .

Згідно з відповіді, яка надійшла з відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області- 02.07.2020 року , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 знята з реєстрації 29.05.2017 року з адреси АДРЕСА_3 як померла.

Згідно з ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з положеннями статей 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України, шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Вказаний висновок узгоджується також з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 185/998/16-ц.

Оскільки, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, відповідач ОСОБА_1 померла, а чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, тому суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 .

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, ст. ст. 46-48, 260, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом Заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення Ужгородської міської ради, витребування земельних ділянок в комунальну власність відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца