Постанова

від 15.06.2023 по справі 921/364/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2023 р. Справа № 921/364/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

Суддів: Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремлюкс", вих.№12/04.23 від 12 квітня 2023 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 лютого 2023 року (підписане 29.03.2023 року), суддя Боровець Я.Я.

у справі №921/364/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір" ЛТД, смт. Скалат, Тернопільська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремлюкс", смт. Підволочиськ, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Теркомбуд", м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 116 194,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

10.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хутір" ЛТД звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом (з врахуванням заяви про зміну підстави позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремлюкс" про стягнення заборгованості за виставленим ТзОВ "Хутір" ЛТД рахунком № 19/08-29 від 29 серпня 2019 року в сумі 116 194,00 грн. в якості оплати за виконані підрядні роботи.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ТзОВ "Будремлюкс" зобов"язання на підставі виставленого ТзОВ "Хутір" ЛТД рахунку за №19/08-29 від 29.08.2019, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 116 194,00 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2022 залучено до участі у справі №921/364/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Теркомбуд".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 року у справі №921/364/22 (суддя Я.Я. Боровець) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремлюкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір" ЛТД - 116 194,00 грн. боргу, 2 481,00 грн. судового збору.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що 07.10.2019 ТзОВ "Будремлюкс" здійснено часткову оплату згідно рахунку №19/08-29 від 29.08.2019, перераховано ТзОВ "Хутір" ЛТД грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №313, вказавши у призначенні платежу: "оплата згідно рахунку №19/08-29 від 29.08.2019 за надані послуги" та виписка АТ "Альфа - Банк" по рахунку - ТзОВ "Хутір" ЛТД сформована 10.12.2020. Відповідач прийняв надані послуги та не висловив жодних заперечень. Відтак, суд дійшов висновку, що у даному випадку договір укладено у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій), зокрема шляхом направлення рахунку на оплату та його частковою сплатою. Водночас, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази щодо повернення грошових коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТзОВ «Будремлюкс» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору. Зокрема зазначає, що за відсутності письмового договору підряду та двосторонньо підписаних актів приймання-передачі з визначенням обсягу будівельних робіт та їх договірної ціни, сам по собі сформований позивачем 29.08.2019 рахунок 19/08-29 на суму 126 194,00 гри. (якого в ТзОВ «Будремлюкс» не виявлено), не є підтвердженням факту договірних відносин. Відтак, не є підставою для його оплати чи стягнення заборгованості. Надане позивачем платіжне доручення №313 від 07.10.2019 (яке ТзОВ «Будремлюкс» не виявлено) про оплату Товариством на його користь 10 000,00 гри. ніби-то часткової оплати зг.рахунку 19/08-29 від 29.08.2019р. з тих же підстав відсутності письмового договору підряду та підписаних актів приймання-передачі не є підставою для стягнення заборгованості. На переконання скаржника, наданий позивачем рахунок 19/08-29 від 29.08.2019 не є типової форми, і сформований довільного змісту лише під дану справу, і ним не підтверджено, що такий рахунок направлений на адресу чи належно вручено ТзОВ «Будремлюкс». Висновок місцевого господарського суду про факт надання позивачем послуг з укладання (мощення) бруківки на прилеглій території будівлі позашкільної освіти з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт. Золотий Потік, Бучацького району Тернопільської області, спростовується договором про закупівлю робіт за державні кошти від 02.11.2016, укладеним між Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (Замовник) та ТзОВ «Теркомбуд» предметом якого є виконання робіт із капітального ремонту будівлі позашкільної освіти з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт. Золотий Потік, Бучацького району Тернопільської області відповідно до проектної документації в межах договірної ціни. Актом приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за грудень 2017 року з капітального ремонту будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт.Золотий Потік, Бучацького р-ну Тернопільської області, підписаним (Замовником) Управління капітального будівництва та (Підрядником) ТзОВ «Теркомбуд». Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 року у справі № 921/364/22 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, а оскаржуване рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що між сторонами було укладено договір в усній формі, такого ж висновку дійшов суд першої інстанції при визначенні правової природи відносин між позивачем та відповідачем. Виконання позивачем договірних господарських зобов`язань в повному обсязі, як однією із сторін договору, підтверджується отриманим на запит ТзОВ «Хутір» ЛТД листом-відповіддю вих. № 665/2-09 від 26.07.2022 селищної ради смт. Золотий Потік. В даному листі вказано, що роботи по мощенню бруківки на спірному об`єкті виконані в повному обсязі. Золотопотіцька селищна рада прямо вказала та підтвердила, що будівельні роботи в частині облаштування бруківкою прилеглої території двору будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) де-факто виконувало ТзОВ «Хутір» ЛТД. Щодо укладеного між ТзОВ «Теркомбуд» та Управлінням капітального будівництва Тернопільської ОДА договору про закупівлю робіт за державні кошти від 02.11.2016 позивач зазначає, що згідно умов даного договору ТзОВ «Теркомбуд» (Підрядник) зобов`язаний був повідомити Управління капітального будівництва Тернопільської ОДА (Замовника) про залучення ним до виконання робіт по вкладанню бруківки на об`єкті субпідрядника у письмовій формі, але він цього не зробив. Як і не повідомив ТзОВ «Хутір» ЛТД. Позивач стверджує, що у рахунку №19/08-29 від 29.08.2019 є всі необхідні реквізити, інша інформація, яка необхідна, як відповідачу для здійснення оплати, так і банківській установі для проведення банківської операції зі здійснення бухгалтерської операції стосовно зняття коштів з одного банківського рахунку та зарахування на інший вказаний у даному рахунку банківський рахунок необхідної суми коштів. Відтак, виставлений позивачем рахунок у якому вказано та деталізовано за які будівельні матеріали та надані послуги і конкретну суму до сплати має оплатити відповідач, призначення платежу, відповідає всім вимогам згідно приписів ч.1 ст.903 ЦК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Визнання умов укладеного між позивачем на відповідачем договору та виконання позивачем даного договору в повному обсязі підтверджується і тим, що 07 жовтня 2019 року ТзОВ «Будремлюкс» здійснено часткову оплату згідно виставленото рахунку №19/08-29 від 29.08.2019 на банківський рахунок ТзОВ «Хутір» ЛТД грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №313 від 07.10.2019, у призначенні платежу якого вказано: «оплата згідно рахунку №19/08-29 від 29.08.2019 за надані послуги. Факт часткової оплати згідно вказаного платіжного доручення підтверджується і сформованою 10.12.2020 випискою АТ «Альфа-Банк» по рахунку ТзОВ «Хутір» ЛТД. Позивач зауважує, що відповідачем з моменту виставлення рахунку та здійснення часткової оплати не було висловлено жодних зауважень, уточнень, чи заперечень, в тому числі і не направлено будь-яких листів стосовно оплачених відповідачем часткових коштів із загальної суми рахунку, а також не було направлено жодного повідомлення з вимогою повернення сплачених ним коштів, в тому числі сплачених як помилковий платіж. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 у справі №921/364/22, апеляційну скаргу ТзОВ «Будремлюкс» - без задоволення.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу підтримує доводи наведені скаржником. Зазначає, що ТзОВ «Теркомбуд» не мало ні усних ні письмових господарських відносин з ТзОВ «Хутір» ЛТД з придбання будівельних матеріалів та надання послуг з укладання (мощення) бруківки на прилеглій території будівлі позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт. Золотий Потік. На переконання третьої особи долучена позивачем накладна № 18/01-04 від 04.01.2018 на відпуск товару ТзОВ «Теркомбуд» на суму 19 184,00 грн. самостійно сформована (надрукована) позивачем, не містить ні підпису Капелуся О.О., чи іншої уповноваженої особи на прийняття товару, ні печатки ТзОВ «Теркомбуд». Тобто, така накладна є одностороннім документом позивача, що не підтверджує факт отримання ТзОВ «Теркомбуд» товару. Як і долучені позивачем акти, зокрема акт приймання виконаних будівельних робіт Форми № КБ-2в за грудень 2017-березень 2018 років та загального характеру акт приймання виконаних робіт по встановленню бруківки, поребриків та водозливів на прилеглій території навколо будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) в смт. Золотий Потік станом на 28.03.2018, не містять ні підпису Капелуся О.О., ні підпису уповноваженої особи та печатки Замовника ТзОВ «Будремлюкс» (графа в частині Замовника пуста). Сформований позивачем рахунок 19/08-29 від 29.08.2019 не є тим первинним документом, як помилково визначив суд, оскільки підписаний лише з боку ТзОВ « Хутір» ЛТД, не містить відомості про місце (об`єкт) виконання робіт, не містить підпису з боку ТзОВ «Будремлюкс», тим самим не погоджено переліку вказаного в рахунку товару (робіт) та його ціни в 126 194,00 грн. Як і платіжне доручення №313 від 07.10.2019 ТзОВ «Будремлюкс» про перерахування на користь ТзОВ «Хутір» ЛТД 10 000,00 грн. із зазначенням призначення платежу: оплата зг. pax. 19/08-29 за надані послуги, також не відображає ні переліку товару (робіт), ні суми в 126 194,00 грн. вказаних в рахунку 19/08-29, ні об`єкту (місця) здійснення господарської операції. Відтак, не може розцінюватись, як визнання відповідачем факту усної домовленості з виконання підрядних робіт на об`єкті Палацу Гнєвоша, тому не є підставою стягнення заявленої суми боргу. Просить апеляційну скаргу задоволити.

Апеляційне провадження у справі

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 921/364/22 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Обставини справи

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно усної домовленості, ТзОВ "Хутір" ЛТД надано послуги ТзОВ "Будремлюкс" щодо придбання частини будівельних матеріалів та надання послуг з укладання (мощення) бруківки на прилеглій території будівлі позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області на замовлення ТзОВ "Теркомбуд".

ТзОВ "Теркомбуд" повідомило ТзОВ "Хутір" ЛТД про зміну замовника, а саме на ТзОВ "Будремлюкс".

29.08.2019 ТзОВ "Хутір" ЛТД виставлено рахунок №19/08-29 ТзОВ "Будремлюкс" на загальну суму 126 194,00 грн., в якому зазначено надані послуги, зокрема: поребрик пресований в кількості 228 штук на суму 12 084,00 грн.; водозлив литий 0,35х0,16 в кількості 100 штук на суму 3 100,00 грн.; виставка з вивантаження маніпулятором на суму 4 000,00 грн.; встановлення поребрика площею 95 кв.м на суму 5 700,00 грн.; встановлення водозливів площею 6 кв.м на суму 360,00 грн.; вкладання бруківки площею 405 кв.м на суму 60 750,00 грн.; підсобні роботи (планування, біля трактора, розгортання) на суму 7 200,00 грн.; основа на суму 24 300,00 грн. та витрати на суму 8 700,00 грн.

07.10.2019 ТзОВ "Будремлюкс" здійснено часткову оплату згідно рахунку №19/08-29 від 29.08.2019, перераховано ТзОВ "Хутір" ЛТД грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №313, вказавши у призначенні платежу: "оплата зг. рах. №19/08-29 від 29.08.2019 за надані послуги" та виписка АТ "Альфа - Банк" по рахунку - ТзОВ "Хутір" ЛТД сформована 10.12.2020.

Як стверджує позивач, відповідач порушив зобов`язання щодо оплати за надані послуги, у зв`язку з чим на момент звернення з даним позовом до суду у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 116 194,00 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу приписів частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено статтею 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Приписами статті 639 Цивільного кодексу України визначено договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Разом з тим, статтею 640 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, будь-яких договорів у формі єдиного документа сторонами не складалося.

Водночас, матеріалами даної господарської справи підтверджено, що 29.08.2019 ТзОВ "Хутір" ЛТД виставлено ТзОВ "Будремлюкс" рахунок №19/08-29 на загальну суму 126 194,00 грн. В рахунку зазначено надані послуги, зокрема: поребрик пресований в кількості 228 штук на суму 12 084,00 грн.; водозлив литий 0,35х0,16 в кількості 100 штук на суму 3 100,00 грн.; виставка з вивантаження маніпулятором на суму 4 000,00 грн.; встановлення поребрика площею 95 кв. м. на суму 5 700,00 грн.; встановлення водозливів площею 6 кв. м. на суму 360,00 грн.; вкладання бруківки площею 405 кв. м. на суму 60 750,00 грн.; підсобні роботи (планування, біля трактора, розгортання) на суму 7 200,00 грн.; основа на суму 24 300,00 грн. та витрати на суму 8 700,00 грн.

Так, 07.10.2019 ТзОВ "Будремлюкс" здійснено часткову оплату згідно рахунку №19/08-29 від 29.08.2019, перераховано ТзОВ "Хутір" ЛТД грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №313, вказавши у призначенні платежу: "оплата зг. рах. №19/08-29 від 29.08.2019 за надані послуги" та виписка АТ "Альфа - Банк" по рахунку - ТзОВ "Хутір" ЛТД сформована 10.12.2020.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у даному випадку договір укладено у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій), зокрема шляхом направлення рахунку на оплату та його частковою сплатою.

Факт надання послуг та виставлення рахунку свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено що, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначається, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У рахунку №19/08-29 від 29.08.2019 є всі необхідні реквізити, інша інформація, яка необхідна, як відповідачу для здійснення оплати, так і банківській установі для проведення банківської операції зі здійснення бухгалтерської операції стосовно зняття коштів з одного банківського рахунку та зарахування на інший вказаний у даному рахунку банківський рахунок необхідної суми коштів.

Відтак, виставлений позивачем рахунок у якому вказано та деталізовано за які будівельні матеріали та надані послуги і конкретну суму до сплати має оплатити відповідач, призначення платежу, відповідає всім вимогам згідно приписів ч.1 ст.903 ЦК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Крім того, факт надання позивачем послуг з укладання (мощення) бруківки на прилеглій території будівлі позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області підтверджується листом-відповіддю вих. № 665/2-09 від 26.07.2022 селищної ради смт. Золотий Потік. В даному листі вказано, що роботи по мощенню бруківки на спірному об`єкті виконані в повному обсязі. Золотопотіцька селищна рада прямо вказала та підтвердила, що будівельні роботи в частині облаштування бруківкою прилеглої території двору будівлі центру позашкільної роботи з учнівською молоддю (палац Гнєвоша) де-факто виконувало ТзОВ «Хутір» ЛТД.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 11.05.2021 та 28.01.2022 позивач звертався до відповідача з листами-претензіями № 07 та № 01 щодо проведення розрахунків щодо оплати за надані послуги. Вказані претензії залишені без відповіді та задоволення.

Нормами статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по оплаті наданих послуг згідно рахунку в повному обсязі матеріали даної господарської справи не містять.

Колегія суддів зауважує, що за загальними правилами безготівкових розрахунків платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2019 року ТзОВ «Будремлюкс» здійснено часткову оплату згідно виставленого рахунку №19/08-29 від 29.08.2019 на банківський рахунок ТзОВ «Хутір» ЛТД грошових коштів в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №313 від 07.10.2019, у призначенні платежу якого вказано: «оплата зг. рах. №19/08-29 від 29.08.2019 за надані послуги. Факт часткової оплати згідно вказаного платіжного доручення підтверджується і сформованою 10.12.2020 випискою АТ «Альфа-Банк» по рахунку ТзОВ «Хутір» ЛТД.

Разом з тим, відповідачем з моменту виставлення рахунку та здійснення часткової оплати не було висловлено жодних зауважень, уточнень, чи заперечень, в тому числі і не направлено будь-яких листів стосовно оплачених відповідачем часткових коштів із загальної суми рахунку, а також не було направлено жодного повідомлення з вимогою повернення сплачених ним коштів, в тому числі сплачених як помилковий платіж.

Виходячи із змісту вищенаведених норм права та фактичних обставин даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 116 194,00 грн.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 у справі №921/364/22.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремлюкс", вих.№12/04.23 від 12 квітня 2023 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 року у справі № 921/364/22 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.