Постанова

від 04.05.2023 по справі 910/59/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/59/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банасько О.О. - головуючий, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора Гриненко А. Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022

у складі колегії суддів: Кравчука Г. А. (головуючого), Коробенка Г. П., Козир Т. П.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022

у складі судді Плотницької Н. Б.

у справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури

в інтересах держави в особі

1. Комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня № 1"

2. Вінницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб"

про стягнення 55 804,14 грн

Вступ

1. Прокурор в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства та органу місцевого самоврядування звернувся із позовом про стягнення з Товариства суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплаченого позивачем 1 при купівлі наборів реагентів для виявлення короновірусу 2019 пСоV, через те, що включення ПДВ у вартість товару та його сплата продавцю суперечать вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України).

2. Місцевий господарський суд, з яким погодилася апеляційна інстанція, позов задовольнив, дійшовши висновку про необґрунтоване включення у вартість товару ПДВ за операцією, звільненою від такого виду оподаткування, на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

3. Товариство оскаржило судові рішення попередніх інстанцій у касаційному порядку, стверджуючи, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах примітки 1 до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 244 (далі - Перелік, затверджений постановою КМ України від 20.03.2020 № 244), та стверджує, що саме цю примітку належить застосувати для вирішення спору та відмовити у позові, через те, що найменування поставленого відповідачем товару не внесене у зазначений Перелік що виключає звільнення від оподаткування на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

4. З урахуванням висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги Верховний Суд у цій справі вирішив питання:

- можливості застосування приписів пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та примітки 1 до Переліку, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2020 № 244, при вирішенні питання щодо звільнення операції від оподаткування ПДВ за обставин цієї справи;

- наявності підстав для формування у цій справі Верховним Судом правового висновку щодо застосування примітки 1 до Переліку, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2020 № 244.

5. Верховний Суд не погодився з доводами касаційної скарги та залишив оскаржувані судові рішення без змін.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позову

6. У січні 2022 року виконувач обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня № 1" (далі - КНП "Вінницька міська клінічна лікарня №1", позивач 1) та Вінницької міської ради (далі - Міська рада, позивач 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб" (далі - ТОВ "Біонікс Лаб") про стягнення 55 804,14 грн.

7. На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що включення до вартості закупленого за договором від 09.04.2020 № 1/69-к медичного обладнання ПДВ у розмірі 55 804,14 грн та подальша його сплата постачальнику не відповідає приписам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції із ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" від 20.03.2020 № 224 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова КМ України від 20.03.2020 № 224), що за твердженням прокурора є підставою для стягнення безпідставно отриманих відповідачем коштів у сумі ПДВ відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

8. Прокурор, звертаючись з цим позовом в інтересах держави, посилався на те, що КНП "Вінницька міська клінічна лікарня №1", як сторона договору, та Міська рада, на яку покладено функції з контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, не вжили достатніх заходів щодо повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 09.04.2020 між ТОВ "Біонікс Лаб" (постачальник) та КНП "Вінницька міська клінічна лікарня № 1" (покупець) укладено договір № 1/69-К (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю лабораторні реагенти (Набір реагентів для виявлення коронавірусу 2019 nCoV методом ПЛР. Предмет закупівлі: Код Основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 33690000-3 "Лікарські засоби різні" (лабораторні реактиви та приладдя) у кількості, асортименті і ціною, згідно із специфікаціями, які є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов`язується приймати товар і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору.

10. За змістом звіту про виконання договору про закупівлю від 19.05.2020 цей договір про закупівлю товару № 1/69-К укладений без використання електронної системи закупівель (оголошення UA-2020-04-09-002957-а), ціна договору про закупівлю 334 824 грн (в тому числі ПДВ 55 804,14 грн); джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

11. Датою поставки (момент фактичного отримання) товару є дата приймання товару у місці поставки, що засвідчується підписом уповноваженої особи покупця на видатковій накладній від постачальника, або у накладній Нової Пошти (пункт 4.3 договору).

12. За умовами пункту 7.1 договору оплата проводиться на підставі виставленого рахунку-фактури авансовим платежем у розмірі суми договору (згідно із Законом 17.03.2020 № 530-ІХ).

13. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 20.09.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (пункт 8.1 ).

14. За специфікацією № 1 до договору № 1/69-К від 09.04.2020 сторонами погоджено поставку товару, а саме: Набір реагентів Novel Corona Virus 2020 (Wuhan Strain Specific) Realtime PCR 100 реакцій в кількості 5 шт та Набір для виділення тотальної РНК Aurum міні в кількості 10 наборів, загальна сума 334 824,84 грн, у тому числі 55 804,14 грн ПДВ.

15. Згідно з наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 13.04.2020 № 71 КНП "Вінницька міська клінічна лікарня № 1" оплачено виставлений відповідачем рахунок на оплату за замовленням від 10.04.2020 № 322 на суму 334 824,84 грн, в тому числі ПДВ-55 804,14 грн.

16. На виконання договору № 1/69-К відповідачем поставлено, а позивачем 1 прийнято товар на загальну суму 334 824,84 грн, в тому числі ПДВ 55 804,14 грн, що підтверджується копією видаткової накладної від 16.04.2020 № 227.

17. КНП "Вінницька міська клінічна лікарня № 1" на адресу відповідача направлено листи від 26.05.2020 № 592/01-06, від 07.12.2021 № 01-6/1572 з проханням повернути надлишково сплачену суму ПДВ у розмірі 55 804,14 грн, враховуючи те, що на території України діяв режим звільнення від оподаткування ПДВ товарів (лікарські засоби, медичні вироби та/або медичного обладнання), який поширювався на предмет договору від 09.04.2020 № 1/69-к.

18. Відповідачем було відмовлено в повернені позивачу сплаченої суми ПДВ.

Короткий зміст судового рішення першої інстанції

19. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "Біонікс Лаб" на користь КНП "Вінницька міська клінічна лікарня № 1" безпідставно збережені кошти у розмірі 55 804,14 грн.

20. Обґрунтовуючи це рішення, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 55 804,14 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем 1 як ПДВ, підлягають задоволенню, оскільки набори реагентів для виявлення короновірусу 2019 nСоV методом ПЛР, що є предметом договору купівлі-продажу від 09.04.2020 № 1/69-К, за вимогами законодавства, чинного на момент укладення цього договору та здійснення оплати за ним, віднесено до товарів, звільнених від оподаткування ПДВ.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Біонікс Лаб" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 залишено без змін.

22. Апеляційний суд погодився з місцевим господарським судом, зазначивши, що поставка наборів реагентів для виявлення короновірусу 2019 пСоV методом ПЛР, які є предметом договору від 09.04.2020 №1/69-К, як операція з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнена від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

23. Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду визнала правильним застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача 55 804,14 грн, як безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем 1 як ПДВ, від сплати якого позивач був звільнений за прямою вказівкою закону.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух касаційної скарги

24. 27.12.2022 ТОВ "Біонікс Лаб" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/59/22.

25. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/59/22 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 09.01.2023.

26. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, а також пояснень із уточненням підстав касаційного оскарження.

27. Після усунення скаржником недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 10.03.2023 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 23.03.2023 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

28. Ухвалами Верховного Суду розгляд справи відкладався до 13.04.2023 та до 04.05.2023.

29. У зв`язку з перебуванням судді Картере В. І. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 910/59/22 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023.

30. У судове засідання 04.05.2023 з`явився представник Офісу Генерального прокурора, інші учасники справи своїх представників для участі у розгляді справи не направили.

31. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.

32. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

33. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 04.05.2023, обов`язковою не визнавалася.

34. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

(ТОВ "Біонікс Лаб")

35. У касаційній скарзі ТОВ "Біонікс Лаб" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/59/22, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

36. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант посилається на неправильне застосування норм матеріального права і порушення процесуальних приписів та зазначає в якості підстави касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи, що:

- відсутній висновок Верховного Суду стосовно єдиного порядку застосування судами приписів примітки 1 Переліку, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2020 № 244 стосовно визначення критеріїв віднесення товарів, які поставляються, до товарів, зазначених у вказаному Переліку

- при вирішенні спору у цій справі суди неправильно застосували приписи постанови КМ України від 20.03.2020 № 244, адже не врахували, що основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному патентному найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку, проте у цьому переліку товар, який відповідає назві поставленого відповідачем товару, відсутній.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(Вінницька обласна прокуратура)

37. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить відхилити касаційну скаргу, як необґрунтовану, та посилаючись на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стверджує, що поставлений відповідачем товар спеціального призначення звільнений від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та Постанови КМ України від 20.03.2020 № 244.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

38. Щодо наведеного у пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.

Щодо застосування положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та примітки 1 до Переліку, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2020 № 244 у контексті даної справи

39. Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71, згідно з яким, тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

40. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ.

41. Оскільки до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни, спрямовані серед іншого на конкретизацію переліку відповідних товарів, першочерговим є питання з`ясування редакції цього нормативного акта, релевантної на час виникнення спірних правовідносин, за загальним правилом, на дату виникнення податкового зобов`язання зі сплати ПДВ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг.

42. Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України (у редакції на час здійснення операції з постачання) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

43. Тобто, податкове зобов`язання у продавця товару/послуг виникає за правилом "першої події" з перелічених у підпунктах а) чи б) пункту 187.1 статті 187 ПК України.

44. Як установлено судами попередніх інстанцій договір № 1/69-К був укладений ТОВ "Біонікс Лаб" (постачальник) та КНП "Вінницька міська клінічна лікарня № 1" (покупець) 09.04.2020, а 13.04.2020 товар за цим договором був оплачений позивачем 1 згідно з платіжним дорученням № 71 на суму 334 824,84 грн, в тому числі ПДВ-55 804,14 грн.

45. З урахуванням наведеного до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення постанови КМ України від 20.03.2020 № 244 у редакції на час її прийняття 20.03.2020 (дата набрання чинності 21.03.2020).

46. За Переліком, затвердженим постановою КМ України від 20.03.2020 № 244, товари, операції з якими звільняються від оподаткування ПДВ за пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згруповані у трьох розділах:

1) "Лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим з COVID-19" із зазначенням міжнародних непатентованих найменувань (назв) лікарського засобу;

2) "Дезінфекційні засоби і антисептики" із зазначенням назви товару (основного компоненту);

3) "Медичне обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19" - за назвою товару (медичного виробу).

47. Товари (засоби, вироби) класифіковано за цими розділами відповідно до непатентованих чи загальних назв, як правило без зазначення засобів індивідуалізації товару (комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів, послуг), виробника тощо).

48. Згідно з приміткою 1 до Переліку, затвердженому постановою КМ України від 20.03.2020 № 244, коди згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента, у тому числі основного компонента дезінфікуючого засобу) чи міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

49. За приміткою 2 до цього Переліку віднесення товарів до медичних виробів здійснюється згідно з Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою КМ від 02.10.2013 № 753, Технічним регламентом щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженим постановою КМ України від 02.10.2013 № 754, Технічним регламентом щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою КМ України від 02.10.2013 № 755.

50. Системний аналіз зазначених приписів свідчить про те, що за період до уточнення засобів класифікації у наступних змінах до постанови КМ України від 20.03.2020 № 244, віднесення товарів, операції з якими звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, мало здійснюватися за основною підставою - загальною назвою згідно з функціональним призначенням, тобто без урахування власних назв (комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів, послуг), виробника тощо), якщо інше прямо не передбачено законом чи постановою КМ України від 20.03.2020 № 244.

51. Як установлено судами попередніх інстанцій у пункті першому договору від 09.04.2020 № 1/69-К сторони визначили його предмет, як "Найменування товарів: Набір реагентів для виявлення коронавірусу 2019 nCoV методом ПЛР. Предмет закупівлі: Код Основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 33690000-3 "Лікарські засоби різні" (лабораторні реактиви та приладдя)). Найменування, номенклатура, асортимент товарів та ціни - згідно зі специфікацією до договору".

52. Відповідно до специфікації № 1 до цього договору сторонами погоджено поставку товару, а саме: набір реагентів Novel Corona Virus 2020 (Wuhan Strain Specific) Realtime PCR 100 реакцій в кількості 5 шт. та набір для виділення тотальної РНК Aurum міні в кількості 10 наборів, загальна сума 334 824,84 грн, у тому числі 55 804,14 грн ПДВ.

53. Таким чином, з урахуванням наведених вище висновків для класифікації за Переліком, затвердженим постановою КМ України від 20.03.2020 № 244, товару, поставленого відповідачем на виконання договору від 09.04.2020 № 1/69-К, слід виходити із загальної назви за функціональним призначенням, а саме:" Набір реагентів для виявлення коронавірусу 2019 nCoV методом ПЛР".

54. Як убачається з Переліку, затвердженого постановою КМ України від 20.03.2020 № 244, до розділу третього "Медичне обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19" віднесено реагенти для лабораторних досліджень, зокрема "Набір реагентів для виявлення РНК коронавірусу 2019-nCoV методом ПЛР", якому за загальною назвою та призначенням відповідає товар поставлений відповідачем за договором від 09.04.2020 № 1/69-К.

55. До того ж, за визначенням, викладеним в підпункті 9 пункту 2 вказаного Технічного регламенту, медичний виріб для діагностики in vitro - медичний виріб, зокрема реагент, калібратор, контрольний матеріал, набір, інструмент, апаратура, обладнання або система, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою і що призначені виробником для застосування in vitro для дослідження зразків, зокрема зразків крові і тканин, отриманих з організму людини виключно (або з основною метою) для одержання інформації: стосовно фізіологічного або патологічного стану; стосовно вродженої аномалії; для визначення безпеки і сумісності з потенціальними реципієнтами; для моніторингу терапевтичних заходів.

56. Отже, товар, який є предметом договору від 09.04.2020 № 1/69-К між ТОВ "Біонікс Лаб" та КНП "Вінницька міська клінічна лікарня № 1", відповідає визначенню наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 754, що підтверджує правомірність висновків судів попередніх інстанцій про віднесення поставленого відповідачем позивачу 1 товару за зазначеним договором до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224.

57. Ураховуючи наведене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що поставка наборів реагентів для виявлення короновірусу 2019 пСоV методом ПЛР, які є предметом договору від 09.04.2020 № 1/69-К, як операція з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнена від оподаткування ПДВ на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

58. Наведеним вище спростовуються доводи скаржника про відсутність у Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, власних назв реагентів згідно із специфікацією № 1 до договору № 1/69-К від 09.04.2020, позаяк на час виникнення спірних правовідносин цей Перелік індивідуалізації медичного обладнання, зокрема реагентів для лабораторних досліджень, за комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів, послуг) чи за виробником, не передбачав.

Щодо суті касаційної скарги

59. Предметом розгляду у цій справі є позов з вимогою про стягнення 55 804,14 грн, безпідставно сплаченої покупцем відповідачу суми ПДВ з операції за договором від 09.04.2020 № 1/69-К, яка не оподатковується таким податком.

60. Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

61. Згідно з приписами статті 11 ЦК України та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

62. Об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші (частина перша статті 177 ЦК України).

63. Положеннями частини першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

64. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

65. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

66. За приписами частин першої, третьої статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

67. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

68. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

69. Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

70. За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

71. Згідно з вимогами підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

72. Як уже зазначалося вище датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України

73. За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

74. Виходячи з наведеного Верховний Суд акцентує, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі 910/12764/20).

75. Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами ПК України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

76. Тому відповідач, як одна із сторін зобов`язання, набув кошти, що є предметом спору, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено.

77. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

78. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

79. Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

80. Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19)).

81. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

82. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

83. Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

84. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

85. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

86. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (див. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20).

87. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

88. Враховуючи наведені вище обставини щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання відповідачем товару за договором від 09.04.2020 № 1/69-К, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення відповідача на суму 55 804,14 грн, тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом.

89. Як наслідок, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про визнання обґрунтованими відповідно до статті 1212 ЦК України та задоволення в повному обсязі вимог прокурора про стягнення з відповідача 55 804,14 грн безпідставно збережених коштів, сплачених позивачем як ПДВ, від сплати якого позивач був звільнений на підставі прямої вказівки закону.

90. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "Біонікс Лаб" є необґрунтованою, а правові підстави для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/59/22 відсутні.

91. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

92. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

93. Решта доводів скаржника щодо невстановлення чи неврахування окремих фактичних обставин справи не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

95. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

96. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/59/22 відсутні.

Щодо судових витрат

97. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

98. За змістом положень статі 1212 ЦК України для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

99. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

100. Сума безпідставно сплаченого покупцем продавцю ПДВ може бути стягнута з останнього в порядку статті 1212 ЦК України, позаяк хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі № 910/59/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков