Постанова

від 19.06.2023 по справі 2-869/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-869/11

Провадження № 22-ц/801/1152/2023

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 рокуСправа № 2-869/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Литвина С. С.,

учасники справи:

стягувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

боржник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - Калинівський районний відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький),

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 2-869/11 за апеляційною скаргою адвоката Морозова В. Ю. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2023 року, постановлену у складі судді Павленка І. В. у залі суду, повний текст якого складено 24 квітня 2023 року,

встановив:

Короткий зміст вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення Калинівського районного відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький).

Скарга мотивована тим, що 02 жовтня 2019 року державним виконавцем Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Морозовою Ю. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-869/2011, виданого Калинівським районним судом Вінницької області 24 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 9 584,02 доларів США, що еквівалентно 76 468,02 грн, а також 758,37 грн державного мита та 120 грн ІТЗ.

Постановою державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Морозовою Ю. А. ВП № НОМЕР_1 повернуто виконавчий документ стягувачу по боржнику ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вважає, що державний виконавець Морозова Ю. А. порушила вимоги частини першої статті 40 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки не виключила відомості про неї з Єдиного реєстру боржників.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд:

поновити строк для звернення зі скаргою;

закінчити виконавче провадження у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу та виключити відомості про неї з Єдиного реєстру боржників.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду із скаргою та відмовлено у її задоволенні.

Ухвала суду мотивована тим, що:

дії державного виконавця з повернення виконавчого документа відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження»;

виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», тому у державного виконавця були відсутні підстави для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників про ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У травні 2023 року адвокат Морозов В. Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати й ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 01 травня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк іншим учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2023 року справу призначено до розгляду на 01 червня 2023 року о 09:30 год з повідомленням сторін.

01 червня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 08 червня 2023 року 09:00 год.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 червня 2023 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п`ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 19 червня 2023 року 09:30 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

судом першої інстанції не дотримано строків розгляду скарги;

постановою державного виконавця Калинівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Морозової О. Ю. виконавчий лист № 2-869/2011 повернуто стягувачу, тому на підставі частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець мав виключити боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) указує, що:

ухвала суду є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують;

повернення виконавчого листа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;

суд дійшов правильного висновку про відповідність дій і рішень державного виконавця Закону України «Про виконавче провадження» та безпідставність вимог заявника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 02 жовтня 2019 року державним виконавцем Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Морозовою Ю. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-869/2011, виданого Калинівським районним судом Вінницької області від 24 травня 2012 року.

Постановою державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Морозовою Ю. А. від 21 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_1 виконавчий лист № 2-869/2011 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання у строк до 21 вересня 2023 року.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення виконавчого листа) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина сьома статті 9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно пунктів 6, 7 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання. У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

З аналізу указаних приписів Закону України «Про виконавче провадження» та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження слідує, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Матеріалами справи встановлено, що виконавчий лист № 2-869/2011 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже при поверненні виконавчого документа стягувачу з указаних підстав у державного виконавця були відсутні законодавчо мотивовані підстави для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції правильно встановлено, що виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено 02 жовтня 2019 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» шляхом повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Стягувач, при цьому, мав право повторно звернути виконавчий документ до виконання. За таких обставин державний виконавець не мав правових підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Надаючи оцінку доводам заявника, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу - це складові завершення виконавчого провадження, які, в свою чергу, мають різну правову підставу і, відповідно, різні правові наслідки.

Отже, установивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відповідність дій і рішень державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) Морозової Ю. А. вимогам закону та безпідставність вимог заявника.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а відтак не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Морозова В. Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок заявника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. К. Медвецький

судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук