Постанова

від 14.06.2023 по справі 751/2658/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 751/2658/22

провадження № 61-3111св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна, управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду

м. Чернігова, у складі судді Маслюк Н. В., від 23 грудня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., від 20 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просила визнати недійсним шлюбний договір, укладений 18 вересня 2014 року між нею та ОСОБА_6 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваним шлюбним договором вирішено, зокрема майнові права подружжя.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було зареєстровано 19 вересня 2014 року. У шлюбі народились ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_6 від іншого шлюбу мав повнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер та після його смерті заведена спадкова справа.

ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , на час укладення шлюбного договору, визначились щодо розподілу певного майна за кожним із них. Проте на момент смерті чоловіка перелік майна значно збільшився за рахунок спільної праці подружжя, чого сторони оспорюваного правочину не могли передбачити.

За життя чоловік, розуміючи, що договір ставить ОСОБА_1 у невигідне становище, мав намір змінити умови шлюбного договору, однак не встиг цього зробити.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У грудні 2022 року відповідач ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Toyota Highlander, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:02:025:5470, та будинок у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви вказував, що ОСОБА_1 займається переоформленням майна, яке було набуте за час шлюбу з ОСОБА_6 та за умовами шлюбного договору є її особистим майном, а не спільним майном подружжя. Вважав, що у разі задоволення позову вказані автомобіль, будинок та земельна ділянка будуть вважатися спільним майном подружжя і відповідно увійдуть до спадщини ОСОБА_5 , проте

ОСОБА_1 переоформленням майна на інших осіб намагається вивести його зі спадкової маси. При цьому між сторонами наявний спір щодо поділу спадкового майна (справа № 751/3663/21).

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня

2022 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено частково.

До набрання законної сили рішенням суду у справі № 751/2658/22 накладено арешт на автомобіль Toyota Highlander, 2018 року випуску,

VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 . В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу майна, правовий режим якого визначено шлюбним договором, який позивач просить визнати недійсним.

Накладення арешту на автомобіль суди вважали належним заходом забезпечення позову, оскільки невжиття такого заходу може призвести до відчуження спірного майна на користь інших осіб, що в свою чергу призведе до порушення прав ОСОБА_5 на ефективний судовий захист.

У накладенні арешту на інше майно судом відмовлено, оскільки вказані у заяви ОСОБА_5 земельна ділянка та будинок зареєстровані на праві власності за особою, яка не є учасником цієї справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзіОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, відмовивши у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

02 березня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 751/2658/22.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із суду першої інстанції копії матеріалів справи щодо вирішення питання про забезпечення позову, які у березні 2023 року надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову.

Вказує, що у розглядуваній справі заявлено вимоги немайнового характеру та у разі задоволенні позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не є співмірним із заявленими вимогами.

Наголошує, що зі змісту позову не вбачається наявність спору між нею та ОСОБА_5 з приводу транспортного засобу.

Звертає увагу, що при забезпеченні позову може бути накладено арешт на майно відповідача, проте судом було безпідставно накладено арешт на майно, що належить позивачу.

Ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку і будинок у

АДРЕСА_1 , в апеляційному порядку не оскаржувалась, в цій частині апеляційним судом не переглядалась, а тому в силу вимог статті 400

ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2023 року ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Шолох О. В., подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просив касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що ОСОБА_1 намагається приховати зареєстроване на своє ім`я майно з метою його виведення із спадкової маси після смерті ОСОБА_6 . Вказує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та у разі задоволення позову забезпечать можливість ініціювати спір щодо перерозподілу спадщини.

У травні 2023 року ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Шолох О. В., подав заяву, в якій повідомив, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2023 року у розглядуваній справі позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, а вжиті заходи забезпечення позову скасовані.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У липні 2022 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просила визнати недійсним шлюбний договір, укладений 18 вересня 2014 року між нею та

ОСОБА_6 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із

19 вересня 2014 року.

Відповідно до пункту 1.7 шлюбного договору - майно, набуте в шлюбі, є особистою власністю того із подружжя, на чиє ім`я воно буде оформлено у період шлюбу, включаючи грошові кошти (банківські вклади), нерухоме майно та транспортні засоби.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 записана власником транспортного засобу Toyota Highlander, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , спадкоємцями якого є його діти ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої-другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою, а в судовому рішенні про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування підстав для забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що ОСОБА_5 у розглядуваній справі позов/зустрічний позов

не подавав, не врахували процесуальний статус ОСОБА_5 (відповідач) і ОСОБА_1 (позивач) та фактично застосували заходи забезпечення позову, наклавши за заявою відповідача арешт на майно, зареєстроване за позивачем.

Висновки судів про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 за заявою відповідача ОСОБА_5 не узгоджуються з метою та призначенням процесуального інституту забезпечення позову.

У разі, якщо ОСОБА_5 вважав, що його права, свободи чи законні інтереси щодо зазначеного автомобіля порушені, невизнані або оспорюються, він не був позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом (зустрічним позовом) та ініціювати застосування заходів забезпечення свого позову.

Натомість у розглядуваній справі із позовом до суду звернулась ОСОБА_1 , заявивши вимоги про визнання недійсним шлюбного договору. При цьому заяв щодо забезпечення свого позов ОСОБА_1 не подавала.

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку щодо задоволення заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Toyota Highlander, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 .

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині, яка переглядається касаційним судом, не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволення заяви ОСОБА_5 щодо забезпечення позову у відповідній частині.

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень розгляд справи № 751/2658/22 завершено, Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання апеляційної (536,80 грн) та касаційної (536,80 грн) скарг на судові рішення щодо забезпечення позову.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 412, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2022 року і постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року в частині задоволення заяви ОСОБА_5 щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Toyota Highlander, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 , - скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_5 у вказаній частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073,60 грн, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг на судові рішення щодо забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович