Рішення

від 13.06.2023 по справі 761/15358/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15358/20

Провадження № 2/761/173/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Копиці А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа: Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно», про поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

В травні 2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 30-34 т.1) до відповідача ПАТ «Аграрний фонд» (після зміни організаційно-правової форми Акціонерне товариство), в якому просив суд, з урахуванням виправленої редакції позовної заяви (на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2020р.):

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 13 березня 2020р. за № 54 про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» та поновити позивача на посаді директора ДП «Агрофінфонд»;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 березня 2020р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він з 04 грудня 2019р. працював на посаді директора ДП «Агрофінфонд». Наказом відповідача від 13 березня 2020р. за №54 його було відсторонено від виконання повноважень та обов`язків директора ДП «Агрофінфонд» та призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора цього підприємства Драня В.Я.

На думку позивача, зазначений наказ відповідача про його відсторонення є незаконним, оскільки відсутні правові підстави для його відсторонення від роботи, передбачені ст. 46 КЗпП України, строк відсторонення не зазначений, відсторонення відбулося, коли він був відсутній на роботі, що підтверджується відповідним листком непрацездатності. Крім того, відповідачем за час відсторонення не сплачувалась позивачу заробітна плата, що також є незаконним.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, з метою захисту своїх трудових прав позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2020рр. відкрито провадження по справі а правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15 вересня 2020р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 67-71 т.1), в якому відповідач заперечував проти задоволення позову у зв`язку з тим, що спірні правовідносини виникли з корпоративних відносин, оскільки позивача відсторонено від виконання повноважень директора відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України, а норми трудового законодавства, зокрема ст. 46 КЗпП України, не підлягають застосуванню. Також на думку сторони відповідача є безпідставними вимоги позивача про стягнення середнього заробітку, оскільки позивач не перебуває у безпосередніх трудових відносинах з відповідачем.

18 вересня 2020р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 99-107 т. 1), в якій позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у позові, зазначав, що доводи сторони відповідача, з посиланням на положення ст. 99 ЦК України є помилковими, оскільки стороною відповідача не подано до суду жодного належного і допустимого доказу того, що позивач є членом виконавчого органу відповідача, а тому між сторонами відсутні корпоративні правовідносини, і розгляд справи повинен здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

30 вересня 2020р. на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 109-112 т. 1), які за змістом є ідентичними відзиву на позов.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021р. залучено до участі у справі, в якості третьої особи ДП «Агрофінфонд», яке в подальшому було реорганізовано в ДП «Агрофонд-Зерно», і залучено протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022р. до участі у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2021р. закрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 13 березня 2020р. за № 54 про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд».

27 травня 2021р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи (а.с. 174, 175 т. 1).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2022р. зупинено провадження по справі, на підставі п. 6) ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до набрання законної сили рішення Шевченківського районного суду м. Києва по цивільній справі № 761/15358/20 (провадження № 2/761/1972/2022).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023р. поновлено зупинене провадження, на підставі ч. 1 ст. 254 ЦПК України.

До судового засідання від представників сторін, третьої особи надійшли на адресу суду заяви, про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що наказом відповідача від 04 грудня 2019р. за № 85 позивача ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Дочірнього підприємства «Агрофінфонд».

Наказом відповідача за № 54 від 13 березня 2020р. «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора дочірнього підприємства «Агрофінфонд» та призначення тимчасово виконуючим обов`язки директора дочірнього підприємства «Агрофінфонд» ОСОБА_2 », позивача тимчасово відсторонили від виконання повноважень директора цього підприємства.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022р. по цивільній справі № 761/15358/20; провадження № 2/761/1972/2022, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2023р., позов ОСОБА_1 до АТ «Аграрний фонд», третя особа: ДП «Агрофонд-Зерно» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання повноважень -задоволено. Визнано незаконним та скасувано наказ ПАТ «Аграрний фонд» № 54 від 13 березня 2020р. «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора дочірнього підприємства «Агрофінфонд»; здійснено розподіл судових витрат.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Таким чином, відсторонення позивача від виконання обов`язків директора ДП «Агрофінфонд» було проведено з порушенням норм трудового законодавства, за відсутності підстав для відсторонення, передбачених чинним законодавством, та наказ ПАТ «Аграрний фонд» № 54 від 13 березня 2020р. є незаконним.

Судом встановлено, що наказом відповідача № 224 від 04 грудня 2020р., позивача було звільнено з посади директора ДП «Агрофінфонд».

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 09 серпня 2021р. діяльність ДП «Агрофінфонд» припинено, у зв`язку з реорганізацією, оскільки згідно наказу відповідача за № 221 від 04 грудня 2020р. ДП «Агрофінфонд» (код згідно з ЄДРПОУ 39112413 реорганізовано), шляхом приєднання до ДП «Агрофонд-Зерно» (код згідно з ЄДРПОУ 3907972), ДП «Агрофонд-Зерно» є правонаступником майнових прав і обов`язків ДП «Агрофінфонд».

Таким чином, враховуючи те, що наказ відповідача № 224 від 04 грудня 2020р. щодо звільнення позивача з роботи, останнім не оскаржуються в даному провадженні, та у зв`язку з припиненням діяльності ДП «Агрофінфонд», у частині позовних вимог про поновлення слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13 березня 2020р.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (ст. 50 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018р. у справі № 523/9076/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021р. у справі № 344/17464/15-ц вказано, що «відповідно до ч. 1-4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку».

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020р. у справі № 761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Агрофінфонд», де йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що підтверджується довідкою № 3 від 25 травня 2020р. про отримані доходи, видана бухгалтером ДП «Агрофінфонд» ОСОБА_3 , штатним розпис із зазначенням місячного фонду заробітної плати на посаді директора, протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21 квітня 2020р. із зазначенням в графі місце роботи ДП «Агрофінфонд».

Натомість, позивач не спростував позицію відповідача та не надав жодного доказу про те, що він отримував заробітну плату у відповідача АТ «Аграрний фонд», як і перебування в штаті відповідача.

Відповідно до змісту вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вони стосуються прав та обов`язків ДП «Агрофінфонд», яке було окремою юридичною особою з усіма правами та обов`язками, правонаступником якого є ДП «Агрофонд-Зерно», як особи, за рахунок якої можливо задовольнити ці позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦК України засновники не відповідають за зобов`язання юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язання її учасника (засновника).

Відповідач є лише засновником дочірніх підприємств, з якими позивач перебував у трудових відносинах, займаючи посаду директора ДП «Агрофінфонд».

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01 лютого 2018р. у справі №552/6190/14-ц та від 14 вересня 2022р. по справі №752/3341/19, у яких вказано, що за вимогами про стягнення середнього заробітку керівника дочірнього підприємства має відповідати саме таке дочірнє підприємство, а не його засновник, тобто відповідне інше підприємство.

У п. 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020р. у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Аналогічні за змістом висновки сформульовані також у п. 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019р. у справі № 910/17792/17.

У постанові Верховного Суду від 03 червня 2020р. у справі № 635/7642/16ц (провадження № 61-42670св18) зазначено, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову у позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Подібний за змістом висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020р. у справі № 504/2457/15-ц.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач пред`явив до неналежного відповідача, коли за такими вимогами має відповідати ДП «Агрофінфонд», суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то не підлягають стягненню з відповідача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-83, 89, 137, 141, 258, 259, 263 -265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст.ст. 46, 233 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику застосування судами трудових спорів», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 38926880, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1), третя особа: Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» (код ЄДРПОУ 39079722, місцезнаходження: м. Київ, вул./повул. Очаківська/Очаківський, буд. 5/6, каб. 111), про поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16 червня 2023р.

Суддя: