Постанова

від 01.05.2024 по справі 761/15358/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/8006/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №761/15358/20

01 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Болотова Є.В.

- Музичко С.Г.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Аграрний фонд» та Дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Осаулова А.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа: Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання повноважень,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - АТ «Аграрний фонд»), третя особа - Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно» (далі - ДП «Агрофонд-Зерно»), про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому з урахуванням уточнених вимог просив: визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - ПАТ «Аграрний фонд») від 13 березня 2020 року № 54 про відсторонення його від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» (далі - ДП «Агрофінфонд»); поновити його на посаді директора ДП «Агрофінфонд»; стягнути з АТ «Аграрний фонд» середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13 березня 2020 року.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що наказом ПАТ «Аграрний фонд» від 04 грудня 2019 року його призначено на посаду директора ДП «Агрофінфонд», а наказом від 13 березня 2020 року № 54 відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» та призначено ОСОБА_2 т.в.о. директора ДП «Агрофінфонд».

З 06 березня до 27 березня 2020 року та з 31 березня до 17 квітня 2020 року позивач був на лікарняному, про що того ж дня повідомив відповідача.

Наказ від 13 березня 2020 року № 54 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки в ньому не зазначено підстав та строку відсторонення від виконання повноважень; доказів порушення позивачем статті 46 КЗпП України оспорюваний наказ також не містить. Крім цього, будь-які пояснення позивача перед відстороненням не відбирались, на розгляд питання щодо відсторонення позивача не запрошували.

З вини відповідача він не може виконувати своїх посадових обов`язків, що є вимушеним прогулом, а тому, на його думку, він має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення відповідача про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» призвело до моральних страждань позивача, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 04 лютого 2021 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення.

Київський апеляційний суд постановою від 03 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 травня 2022 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Аграрний фонд» від 13 березня 2020 року № 54 «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Агрофонд-Зерно» подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Статутом ДП «Агрофінфонд» визначено, що підприємство є дочірнім підприємством ПАТ «Аграрний фонд». Засновником підприємства є Акціонерне товариство «Аграрний фонд». Наказом АК «Аграрний фонд» № 221 від 04 грудня 2020 року «Про реорганізацію ДП «Агрофінфонд» реорганізовано ДП «Агрофінфонд» шляхом приєднання до ДП «Агрофонд-Зерно» (ЄДРПОУ 390779722). Цим наказом установлено, що ДП «Агрофонд-Зерно» є правонаступником майнових прав і обов`язків ДП «Агрофінфонд», яке припиняється у результаті реорганізації. Станом на 24 вересня 2021 року ДП «Агрофінфонд» припинено, про що внесено відповідні відомості до ЄДРПОУ.

З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, відповідно до статті 99 ЦК України, відповідачем, як уповноваженим органом управління АТ «Аграрний Фонд», відсторонено позивача, як виконавчий орган, яким за посадою є директор ДП «Агрофінфонд».

Вказував, що відсторонення позивача на підставі наказу від 13 березня 2020 року № 54 відповідає нормам чинного законодавства та не потребує зазначення причин такого відсторонення та відповідність цих причин умовам укладеного контракту.

Посилався на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання повноважень, оскільки у оскаржуваному наказі не зазначено будь-яких підстав для відсторонення позивача від роботи, що передбачені вимогами закону (зокрема, статті 46 КЗпП України).

Також вказував на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідачем АТ «Аграрний фонд», як уповноваженим органом управління прийнято рішення про відсторонення від виконання повноважень його виконавчого органу, яким за посадою є директор, і таке право прямо передбачено частиною 3 статті 99 ЦК України і відсторонення відбулося з дотриманням норм законодавства.

Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов`язків (частина 3 статті 99 ЦК України) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац 1 частини 2 статті 61 Закону України «Про акціонерні товариства») за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 КЗпП. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов`язків міститься не в приписах КЗпП, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Аграрний фонд» подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 13 березня 2020 року ПАТ «Аграрний фонд», як засновником ДП «Агрофінфонд», прийнято наказ № 54 щодо тимчасового відсторонення від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» ОСОБА_3 (п. 1 наказу), призначено т.в.о. ДП «Агрофінфонд» ОСОБА_2 з 16 березня 2020 року (п. 2 наказу) та уповноважено т.в.о. директора ДП «Агрофінфонд» ОСОБА_2 на підготовку та подання всіх необхідних документів для державної реєстрації змін до відомостей про підприємство, що містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною керівника з правом передоручення (п. 3 наказу).

Наказом АТ «Аграрний фонд» № 224 від 04 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_3 », позивача звільнено з посади директора ДП «Агрофінфонд» 04 грудня 2020 року (указаний наказ не є предметом розгляду цієї справи).

Наказом АТ «Аграрний фонд» № 221 від 04 грудня 2020 року «Про реорганізацію ДП «Агрофінфонд» реорганізовано ДП «Агрофінфонд» шляхом приєднання до ДП «Агрофонд-Зерно».

Імперативна норма частини 3 статті 99 ЦК України чітко та однозначно передбачає, що «Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень», що повністю нівелює позицію позивача.

Пунктом 1 наказу № 54 від 13 березня 2020 року ПАТ «Аграрний фонд» тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» ОСОБА_1, а не від роботи (як працівника). При цьому, жодної з вище перелічених підстав не зазначено, як і посилання на статті 46 КЗпП України. З пункту 3 наказу № 54 від 13 березня 2020 року вбачається, що відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» відбулось у зв`язку, з здійсненням позивачем представницьких функцій підприємства. Згідно зі статтями 8, 9, 82 та 152 ЦК України на ДП «Агрофінфонд» поширюються положення ЦК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Мохонько К.М. подала відзиви на апеляційні скарги АТ «Аграрний фонд» та ДП «Агрофонд-Зерно», в яких просила апеляційні скарги відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційні скарги АТ «Аграрний фонд» ТА ДП «Агрофонд-Зерно» залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14 січня 2024 року касаційні скарги ДП «Агрофонд-Зерно» та АТ «Аграрний фонд» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та вважаючи незаконним відсторонення позивача від виконання повноважень директора дочірнього підприємства, послався, зокрема, на відсутність повноважень голови правління відповідача на прийняття такого рішення. Поза увагою апеляційного суду залишилося те, що статут АТ «Аграрний фонд» затверджений 03 червня 2020 року, тоді як відсторонення позивача від виконання повноважень директора відбулося 13 березня 2020 року, проте матеріали справи не містять статуту ПАТ «Аграрний фонд», який був чинним на час такого відсторонення, що не дає можливості встановити повноваження голови правління відповідача на момент виникнення спірних правовідносин. Висновок апеляційного суду про те, що позивача не можна звільнити (відсторонити) з посади директора дочірнього підприємства на підставі частини третьої статті 99 ЦК України, є помилковим. Ураховуючи наведене, висновок апеляційного суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції, є передчасним.

В судовому засіданні представник АТ «Аграрний фонд» - Гоцко Р.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ДП «Агро-Зерно» - Каленська М.А. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» від 04 грудня 2019 року № 85 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП «Агрофінфонд» з 05 грудня 2019 року за сумісництвом, підстава: заява ОСОБА_1 від 04 грудня 2019 року.

Згідно з наказом ДП «Агрофінфонд» від 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 з 05 грудня 2019 року приступив до виконання обов`язків ДП «Агрофінфонд» за сумісництвом з оплатою праці в розмірі 0,5 посадового окладу згідно зі штатним розписом, підстава: наказ голови правління ПАТ «Аграрний фонд» від 04 грудня 2019 року № 85.

Наказом в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» від 13 березня 2020 року № 54 ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд», призначено ОСОБА_2 т.в.о. директора ДП «Агрофінфонд» з 16 березня 2020 року та уповноважено його на підготовку та подання всіх необхідних документів для державної реєстрації змін до відомостей про підприємство, які містяться в ЄДРПОУ, пов`язаних зі зміною керівника, з правом передоручення.

На цей час ОСОБА_1 працює в ДП «Агрофінфонд» з 05 грудня 2019 року, займає посаду директора (довідка ДП «Агрофінфонд» від 25 травня 2020 року № 3).

ДП «Агрофінфонд» - юридична особа, яка є дочірнім підприємством ПАТ «Аграрний фонд» та діє на підставі статуту, затвердженого наказом ПАТ «Аграрний фонд» від 09 серпня 2018 року № 68.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено норми трудового законодавства України при відстороненні позивача від займаної посади. ОСОБА_1 не входив до складу правління ПАТ «Аграрний фонд», доказів призначення його членом правління Кабінетом Міністрів України за поданням Мінагрополітики, тобто членом виконавчого органу ПАТ «Аграрний фонд», не надано. Будь-яких доказів проведення засідання правління ПАТ «Аграрний фонд», на якому порушувалося питання відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд», відповідач не надав, тому немає і підстав вважати, що наказ про відсторонення відповідач прийняв на підставі ст. 99 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, оскільки вважає, що його відсторонення не було проведено з дотриманням статті 46 КЗпП України.

Відповідач і третя особа заперечують обставини відсторонення позивача на підставі статті 46 КЗпП України, оскільки вважають, що ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» на підставі частини третьої статті 99 ЦК України - як виконавчий орган, яким за посадою є директор.

Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4).

ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України встановлює юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України у рішенні від 2 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України дійшов висновку, що усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов`язків згідно з вказаною частиною не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 КЗпП України. «Усунення» відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надана можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень (абзац п`ятий пункту 2.3 мотивувальної частини).

Отже, усунення членів виконавчого органу товариства від виконання повноважень відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України за змістом правовідносин, зокрема за правовими наслідками, відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 КЗпП України.

Скасовуючи у цій справі ухвалу суду першої інстанції від 04 лютого 2021 року про закриття провадження у справі в частині оскарження оспорюваного наказу про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» та направляючи справу для продовження розгляду, апеляційний суд, з яким погодився касаційний суд, указував на те, що районний суд не встановив підстави видання оскаржуваного наказу, тому висновки суду щодо корпоративної природи правовідносин сторін у цій справі є передчасними.

Згідно зі статтею 92 ЦК України дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи. Поняття дієздатності є цивілістичним, а отже, формування, зміна та припинення органів юридичної особи регулюються цивільним законодавством. Той факт, що члени колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособовий його керівник перебувають у трудових відносинах із товариством, не встановлює пріоритет трудового регулювання над цивільним, оскільки до цих відносин не може застосовуватися модель «роботодавець - працівник», властива трудовим відносинам. Правовий статус членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового його керівника значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій по управлінню товариством.

ДП «Агрофінфонд» - юридична особа, яка є дочірнім підприємством ПАТ «Аграрний фонд» та діє на підставі статуту, затвердженого наказом ПАТ «Аграрний фонд» від 09 серпня 2018 року № 68.

Згідно з пунктом 1.2 статуту засновником ДП «Агрофінфонд» є ПАТ «Аграрний фонд».

Відповідно до пунктів 10.1-10.3 статуту управління підприємством здійснюється відповідно до цього статуту. Управління підприємством здійснюється директором, який призначається наказом голови правління засновника або уповноваженою ним особою. Директор підприємства є підзвітним засновнику. Призначення директора підприємства на роботу здійснюється засновником на умовах, визначених у контракті, що укладається головою правління або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктами 11.1, 11.2.2 статуту засновник здійснює управління товариством, приймає рішення про укладення та розірвання контракту з директором підприємства та здійснює контроль за його виконанням.

Наказом в. о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» від 04 грудня 2019 року № 85 на підставі заяви від 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП «Агрофінфонд» з 05 грудня 2019 року за сумісництвом. На підставі цього наказу згідно з наказом ДП «Агрофінфонд» від 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 з 05 грудня 2019 року приступив до виконання обов`язків директора ДП «Агрофінфонд» за сумісництвом.

Наказом в. о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» від 13 березня 2020 року № 54 ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд».

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 червня 2014 року № 235 затверджено Положення про правління ПАТ «Аграрний фонд», згідно з пунктами 1.1, 2.1 якого правління є виконавчим колегіальним органом ПАТ «Аграрний фонд», що здійснює управління його поточною діяльністю. До повноважень правління належить вирішення питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що законодавством та статутом товариства віднесені до виключної компетенції загальних зборів або наглядової ради.

Згідно зі статтею 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

На дату відсторонення позивача від виконання повноважень директора дочірнього підприємства «Агрофінфонд», згідно оскаржуваного наказу ПАТ «Аграрний фонд» № 54 від 13.03.2020 року, був чинний Статут Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 698.

Відповідно до п. п. 43, 44 Статуту ПАТ «Аграрний фонд» правління є виконавчим колегіальним органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю. До складу правління входять голова правління, перший заступник голови правління, заступники голови правління та інші члени правління. До повноважень правління належить вирішення питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що законодавством та цим Статутом віднесені до виключної компетенції загальних зборів або наглядової ради.

Відповідно до п.п. 13 п. 45 Статуту до повноважень правління належить вирішення інших питань, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів, наглядової ради та ревізійної комісії.

Враховуючи те, що питання призначення на посаду та звільнення з посади керівників дочірніх підприємств не відноситься до виключної компетенції загальних зборів, наглядової ради чи ревізійної комісії, то відсторонення від роботи керівників дочірніх підприємств станом на 13.03.2020 року належало до повноважень правління ПАТ «Аграрний фонд».

Згідно п. 47 Статуту Голова правління організовує роботу правління та в період між засіданнями правління здійснює безпосереднє керівництво Товариством, вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції інших органів Товариства.

Відповідно до п. 53 Статуту рішення правління оформляються протоколом, який підписується головуючим на засіданні, членами правління, що брали участь у засіданні. Вимоги до змісту та форми протоколу засідання правління визначаються положенням про правління. Протоколи зберігаються за місцезнаходженням правління. Ведення протоколів засідань правління забезпечується головою правління.

Згідно п. п. 4.1., 4.2., 4.3., 5.1 Положення про правління ПАТ «Аграрний фонд», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2014 № 235, основною формою роботи правління є засідання. На засіданні правління може бути розглянуто будь-яке питання, що відноситься до компетенції правління. Рішення правління оформлюється протоколом, який підписується головуючим на засіданні, членами правління, що брали участь у засіданні. Засідання правління проводяться в міру потреби, але рідше ніж один раз на місяць. Голова правління організовує роботу правління та в період між засіданнями правління здійснює безпосереднє керівництво Товариством, вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції інших органів Товариства.

Відповідно до п. 48 Статуту, Голова правління: 1) без довіреності: вчиняє від імені Товариства правочини, зокрема розпоряджається відповідно до законодавства та цього Статуту майном Товариства, в тому числі коштами; підписує договори, зокрема зовнішньоекономічні договори (контракти); 2) представляє Товариство у відносинах з іншими суб`єктами господарської діяльності та фізичними особами на території України та за її межами; 3) видає від імені Товариства довіреності; 4) скликає засідання правління, визначає їх порядок денний та головує на них; 5) розподіляє обов`язки між членами правління; 6) укладає від імені Товариства контракти з першим заступником, заступником (заступниками) голови правління, іншими членами правління, призначає та звільняє працівників Товариства, в тому числі керівників та головних бухгалтерів філій, представництв, інших відокремлених підрозділів Товариства, застосовує до них заходи заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; 7) видає відповідно до своїх повноважень накази та дає розпорядження, обов`язкові для виконання працівниками Товариства; 8) затверджує штатний розпис Товариства та штатний розпис відокремлених структурних підрозділів, а також розміри посадових окладів працівників Товариства; 9) підписує колективний договір; 10) вимагає скликання позачергових засідань наглядової ради, бере участь у її засіданнях; 11) затверджує посадові інструкції працівників Товариства, приймає рішення про їх відрядження; 12) вживає заходів для досудового врегулювання спорів, підписує позовні заяви, скарги та інші документи, що можуть бути предметом судового розгляду, представляє інтереси Товариства в суді з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі в судовому процесі, в тому числі щодо повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження судового рішення, подає виконавчий документ до стягнення або видає довіреність на вчинення відповідних дій іншій особі; 13) виконує інші функції, необхідні для забезпечення поточної діяльності Товариства.

Таким чином, згідно Статуту чинного на дату видання оскаржуваного наказу, голова правління ПАТ «Аграрний фонд», у випадку не сформованого правління не мав права виконувати повноваження правління, як одноосібний виконавчий орган.

За наведених обставин, на момент виникнення спірних правовідносин у голови правління ПАТ «Аграрний фонд» були відсутні повноваження на одноосібне прийняття рішення про відсторонення позивача від виконання повноважень директора Дочірнього підприємства «Агрофінфонд» та видання оскаржуваного наказу № 54 від 13.03.2020 року, за відсутності відповідного рішення правління.

Згідно зі статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи -це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку. Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Всупереч викладеним вимогам, наказ ПАТ «Аграрний фонд» № 54 від 13.03.2020 року про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» не містить жодної підстави для відсторонення та будь-якого посилання на норми законодавства.

Позивач не був членом виконавчого органу (правління) ПАТ «Аграрний фонд», засідання правління ПАТ «Аграрний фонд» щодо відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд» не проводилося, відповідне рішення, в порядку ст. 99 ЦК України, не приймалося та не було підставою для видання оскаржуваного наказу.

Встановивши, що у оскаржуваному наказі не зазначено будь-яких підстав для відсторонення позивача від роботи, що передбачені вимогами закону (зокрема, ст. 46 КЗпП України), суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що прийняттям наказу ПАТ «Аграрний фонд» від 13 березня 2020 року № 54 за підписом в. о. голови правління, за яким тимчасово відсторонено ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП «Агрофінфонд», були порушені трудові права позивача, а тому є підстави для визнання незаконним та скасування наказу Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» №54 від 13 березня 2020 року «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора дочірнього підприємства «Агрофінфонд».

Доводи апеляційних скарг, висновків суду першої інстанції не спростовують, не свідчать про їх помилковість та грунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотримання вимог матеріального та процесуального права, а відтак відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Аграрний фонд» та Дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішеннязазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 травня 2024 року.

Головуючий: Судді: