Ухвала

від 24.06.2024 по справі 761/15358/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2024 року

м. Київ

справа № 761/15358/20

провадження № 61-8252ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа - Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно», про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання повноважень,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року ДП «Агрофонд-Зерно», через систему «Електронний Суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, яка зареєстрована за вхідним

№ 19333/0/220-24 від 05 червня 2024 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції

до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи

та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело

до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі ДП «Агрофонд-Зерно», як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 46 КЗпП України (відсторонення працівника від роботи) у подібних правовідносинах

зі спорів, коли засновник прийняв рішення про відсторонення позивача, який

не перебуває в трудових відносинах із засновником і не є його працівником,

від виконання повноважень директора іншого підприємства по формі і змісту яке відповідає статті 99 ЦК України.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок

її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання

та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.

Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

Враховуючи, що представник заявника не наводить обґрунтованої необхідності

для формування висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норми матеріального права у спірних правовідносинах, а суд касаційної інстанції

не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так як такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, то ДП «Агрофонд-Зерно» необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, з урахуванням вимог цієї ухвали.

Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки заявником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Агрофонд-Зерно» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року залишити

без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк