Ухвала

від 19.06.2023 по справі 596/2089/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

19 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 596/2089/17 пров. № ЗВ/857/8/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Судової-Хомюк Н.М.

суддів - Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

перевіривши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області із вказаним позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо відмови у встановленні йому статусу жертви нацистських переслідувань, як дитини, яка народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт відповідно до статті 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» № 1584-III від 23 березня 2000 року;

зобов`язати УПСЗН Гусятинської РДА встановити йому статус жертви нацистських переслідувань як дитини, яка народилася в місцях відбування батьком примусових робіт відповідно до статті 4 статті 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» № 1584-III від 23 березня 2000 року та видати відповідне посвідчення.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19 лютого 2018 року в адміністративній справі № 596/2089/17 скасовано та позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо відмови позивачу у встановленні йому статусу жертви нацистських переслідувань, як дитини, яка народилася в місцях відбування батьком примусових робіт.

Зобов`язано відповідача встановити ОСОБА_3 статус жертви нацистських переслідувань як дитини, яка народилася в місцях відбування батьком примусових робіт, відповідно до статті 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31.05.2023 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю у справі №596/2089/17.

Так, в обґрунтування наявності підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, ОСОБА_3 зокрема зазначає те, що виконуючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 по справі № 596/2089/17 відповідачем було видано неналежне посвідчення відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», оскільки на думку заявника йому, згідно постанови суду відповідач зобов`язаний був видати посвідчення відповідно до ст. 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 витребувано з Гусятинського районного суду Тернопільської області матеріали справи № 596/2089/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними. Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 15.06.2023.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291Основного Закону).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказана правова норма має на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Так, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 висловлено позицію, що наявність самого лише факту відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність.

Таким чином, з наведеного видно, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення лише за умови якщо це рішення не виконується.

Як встановлюється із долучених до поданої ОСОБА_3 заяв, Управління соціального захисту населення Чортківської РДА неодноразово повідомлялоа заявника про те, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року ОСОБА_3 видано посвідчення жертви нацистських переслідувань серії А №000385 від 03.07.2018 року, яке дає право на пільги встановленні статтею 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусовою гримання їх батьків.

Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого врегульований ст. 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що має бути підтверджено відповідними доказами.

В той же час, судом встановлено, що Постановою ВП № 58459663 від 13 березня 2019 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М.З. закінчено виконавче провадження по виконанню постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 596/2089/17.

Відповідно до абзацу десятого частини першої статті 167 КАС України, яка визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Частина друга цієї статті визначає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для встановлення судового контролю за виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 по справі № 596/2089/17 відсутні, а подана заява є очевидно безпідставною та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 167, 243, 311, 321, 325, 328, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 596/2089/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення певних дій - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник