Рішення

від 06.06.2023 по справі 307/2407/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2407/20

Провадження № 2/307/1309/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бряник М.М.,

секретар судового засідання Немеш Д.І.,

за участі представника позивача, адвоката Решетар В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів в порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради, Державного реєстратора Вільховецької сільської ради Маркуш Олесі Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М. та Тячівська державна нотаріальна контора, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити дію,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Вільховецької сільської ради, Державного реєстратора Вільховецької сільської ради Маркуш Олесі Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М. та Тячівська державна нотаріальна контора, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити дію.

В позовній заяві з урахуванням зміни предмету та підстав позову, збільшення та уточнення позовних вимог, просить:

- скасувати пункт 2 рішення 12-ї сесії VІ-го скликання Вільховецької сільської ради №237 від 23.05.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок» щодо виділення земельної ділянки площею 1,3229 га в с. Сасово в урочищі «Мазурське»;

- скасувати рішення чотирнадцятої сесії VI-го скликання Вільховецької сільської ради №296 від 20.09.2012 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства»;

- зобов`язати сільського голову с. Вільхівці Тячівського району повторно внести до порядку денного чергової сесії Вільховецької сільської ради розгляд заяви ОСОБА_1 від 23.05.2012 про надання дозволу на збір документів для проекту відведення їй земельної ділянки у приватну власність площею 1,184 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі "Григоришино" (альтернативні назви "Маричево", "Мазуруське") с. Сасово Вільховецької сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні сім`ї ОСОБА_5 , згідно рішень 8-ї сесії XXII скликання Вільховецької сільської ради від 29.08.1997;

- зобов`язати Вільховецьку сільську раду Тячівського району Закарпатської області на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання їй дозволу на збір документів для проекту відведення земельної ділянки у приватну власність площею 1,184 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі " ОСОБА_6 " (альтернативні назви "Маричево", "Мазуруське") с. Сасово Вільховецької сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні сім`ї ОСОБА_5 , згідно рішень 8-ї сесії XXII скликання Вільховецької сільської ради від 29.08.1997;

- скасувати рішення Вільховецької сільської ради від 22.05.2015 року №603, яким передано у власність частини земельної ділянки, якою користується позивач, громадянці ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30471935 від 15.07.2016 та запис у державному реєстрі прав про реєстрацію права власності земельної ділянки, за кадастровим номером: 2124485800:05:002:0017;

- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки №780 від 5.09.2014 року, виданий приватним нотаріусом Чербаник Ф. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15602672 від 5.09.2014 року на земельну ділянку яка розташована в с. Сасово, площею 0,6587 га, для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером: 2124485800:05:002:0015;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13.07.2018 року №4-610 виданого нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. на земельну ділянку, яка розташована в с. Сасово, площею 0,6642 га, для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером: 2124485800:05:002:0016

В обґрунтування позову, посилається на те, що 23.05.2012 відповідач - Сільський голова скликав дванадцяту сесію VІ-го скликання, на якій було прийнято спірне рішення №237. Цим рішенням надано ОСОБА_7 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,3229 га. в урочищі "Мазуруське" с. Сасово Вільховецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Вищезазначене рішення позивачка вважає незаконним, оскільки даною земельною ділянкою родина ОСОБА_5 , користуються ще з початку 90-х років минулого століття.

Позивачка звертає увагу на те, що рішенням Вільховецької сільської ради від 29.08.1997 «Про виділення земельних ділянок у постійне користування» було надано у постійне користування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та її чоловіку ОСОБА_10 земельні ділянки, площею по 0,40 га кожна, в урочищі "Маричево" (ще одна назва урочище "Григоришино"). Такі рішення є чинними і ніким не скасовані чи визнані недійсними по даний час. В подальшому було прийнято рішення приватизувати родинну землю, шляхом отримання позивачкою ОСОБА_1 її у власність для ведення особистого селянського господарства. З цією метою, 23.05.2012 позивачкою ОСОБА_1 було подано відповідачу - сільському голові ОСОБА_11 заяву з проханням надати дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 1,184 га в с. Сасово в урочищі "Маричево".

Зазначає, що виділяючи земельну ділянку ОСОБА_7 в урочищі "Мазуруське", назву останнього було спеціально зазначено, щоб ввести в оману її та сусідів, стверджуючи, що урочище "Мазуруське" і урочище "Маричево" є різними за місцезнаходженням. Стверджує, що урочище "Маричево" і урочище "Мазуруське" є одним і тим самим урочищем, тобто ОСОБА_7 фактично було виділено землю на родинній землі Маричів.

Вказує, що вона наполягала на незаконності спірного рішення Сільради №296 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» й з цього приводу зазначала, що таке рішення підлягає скасуванню через порушення Вільховецькою сільською радою норм матеріального права при його прийнятті, оскільки, відмовляючи у наданні дозволу на збір документів для проекту відведення земельної ділянки у приватну власність Вільховецька сільська рада послалася на приписи пункту 4 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), де сказано, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Разом з цим, звертає увагу, що відповідач не вказав у рішенні коли, ким і де позивачу було надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, натомість лише зазначено, що згідно з пунктом 1 розпорядження голови Тячівської РДА №337 від 31.05.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки» ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункту Вільхівці - Масово, в урочищі "Григоришино" (Морицово), площею лише 0,3064 га, а не 2 га, для ведення особистого селянського господарства.

Виходячи з наведеного, вважає, що неправильне тлумачення Вільховецькою сільською радою та її посадових і службових осіб норм ЗК України, Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), Конституції України, призвело до прийняття незаконних рішень та вчинення неправомірних дій, які порушують її права.

31 травня 2021 року до суду надійшла заява про зміну предмету та підстав позову, збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивачки ОСОБА_12 зазначає, що на даний час рішенням Вільховецької сільської ради від 22.05.2015 року № 603 передано у власність частину земельної ділянки, якою користується позивач, громадянці відповідачу ОСОБА_2 .

Ha підставі вищевказаного рішення відповідач ОСОБА_13 зареєструвала право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30471935 від 15.07.2016 року, яка розташована в с. Сасово, Тячівського району, площею 0,2025 га, для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 2124485800:05:002:0017.

Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.09.2014 року оформленого приватним нотаріусом Чербаник Ф.М. щодо спірної земельної ділянки - право власності на землю, яка розташована в с. Сасово, площею 0,6587 га, для ведення особистого селянського, господарства з кадастровим номером 2124485800:05:002:0015 знаходиться у власності відповідача ОСОБА_3 .

Представник позивача також зазначає, що йому стало відомо, що власником третьої спірної земельної ділянки, є відповідач ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.07.2018 року № 4-610 виданого нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. Земельна ділянка розташована в с. Сасово, площею 0,6642 га., для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером:2124485800:05:002:0016, а тому з урахуванням змінених предмету та підстави позову, збільшення та уточнення позовних вимог, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В. від 27.08.2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_10 до сільського голови с. Вільхівці Маринця І.С.та Вільховецької сільської ради де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 , про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити дію та прийняти рішення.

Постановленою в судовому засіданні під головуванням судді Чопик В.В. ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 9.09.2021 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Постановленою на стадії судового розгляду, під головуванням судді Чопик В.В. ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30.11.2021 р., задоволено самовідвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_10 до Державного реєстратора Вільховецької сільської ради Маркуш О.І., ОСОБА_2 , Маринець М.А., Дьордяй Г.В. де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 та треті особи приватного нотаріуса Чербаник Ф.М. та Тячівська державна нотаріальна контора, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити дію та прийняти рішення, а справу в порядку ст.33ЦПК України передано на розгляд іншому судді Тячівського районного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 1.12.2021 року головуючим суддею з розгляду справи визначено суддю Бряник М.М.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2021 року відповідно до вимог п.2 ч.12 ст. 33 ЦПК України, судом визнано за доцільне повторне проведення підготовчого провадження у справі з визначенням відповідачам строку для подання відзиву на позовну заяву та пред`явлення зустрічного позову. Встановлено позивачам строк для подання відповіді на відзив, а відповідачам строк для подання заперечень.

Постановленою в підготовчому засіданні 13.01.2022 ухвалою, з метою встановлення правонаступників, витребувано від Тячівської державної нотаріальної контори, відомості про відкриття спадкової справи та коло спадкоємців за померлим ОСОБА_10 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_10 до Вільховецької сільської ради, державного реєстратора Вільховецької сільської ради Маркуш О.І., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М. та Тячівська державна нотаріальна контора, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити дію та прийняти рішення закрито у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_10 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 квітня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача адвоката Решетар В.В. та виключено зі складу третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 .

Позивачка ОСОБА_14 в судове засідання не з`явилася.

Представник позивачки, адвокат Решетар В.В. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив з урахуванням поданої ним 31.05.2021 року заяви про зміну предмета та підстав позову, збільшення та уточнення позовних вимог, задовольнити.

Відповідачі, Вільховецька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, Державний реєстратор Вільховецької сільської ради Маркуш Олеся Іванівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в жодне судове засідання, не з`явилися. Заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву, не подали.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М. та Тячівська державна нотаріальна контора будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання, не з`явилися. Заяв про відкладення розгляду справи, не подали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 12-ї сесії 7-го скликання Вільховецької сільської ради №237 від 23 травня 2012 року, ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3229 га. в АДРЕСА_1 (том 1, а.с.6).

З договору на право тимчасового /постійного/ користування землею в тому числі на умовах оренди №71 від 9 квітня 1991 року, укладеного між Радгоспом «Зоря комунізму» с. Вільхівці, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , вбачається що вказаним громадянам надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 2,0 га, з визначенням права розірвання цього договору (том 1 а.с. 118). До вказаного договору надано план землекористування, який візуально у співставленні з наданим позивачкою кадастрової справи ситуаційним планом, співпадає. На вказаному плані, як і на виготовленому у 2012 році ТОВ «Моя земля» ситуаційному плані, серед іншого зазначено сусідніх землекористувачів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (том 1 а.с.13).

Згідно виданого архівним відділом Тячівської районної державної адміністрації в Закарпатській області від 25.07.2012 року за №29/649 архівного витягу, рішенням восьмої сесії двадцять другого скликання Вільховецької сільської ради від 29 серпня 1997 року «Про виділення земельних ділянок в постійне користування», ОСОБА_10 , який позивачці за час життя приходився чоловіком, надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,40 га. в урочищі Маричово. (том 1 а.с.9).

Вказаним рішенням Вільховецької сільської ради, в урочищі Маричово, також надано в постійне користування земельні ділянки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в розмірі по 0,40 га кожному (а.с.7, 8).

З заяви позивачки ОСОБА_1 , датованої 23.05.2012 вбачається, що така адресована сільському голові Вільхівської сільської ради ОСОБА_11 . В цій заяві, позивачка просить надати їй дозвіл на розробку проекту щодо приватизації земельної ділянки загальною площею 1,184 га в с. Сасово з зазначенням назви урочища ОСОБА_20 та Марича, яка перебуває в постійному користуванні сім`ї ОСОБА_5 з початку 90-х років, для ведення особистого селянського господарства. В додатках до заяви, серед іншого зазначено кадастрову справу щодо земельних ділянок площею 0,9160 га, 0,0408 га та 0,2272 га, що в сумі становитть 1,184 га. (том 1, а.с. 10).

У копії кадастрової справи, яку додано до наведеної заяви, міститься ситуаційний план місця розташування земельної ділянки, на якому серед інших землекористувачів, зазначено громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_21 . При цьому земельні ділянки площею 0,9160 га, що позначена під номером 2, площею 0,0408 га. що позначена під номером 3, та площею 0,22723 га, що позначена під номером 4, графічно розташовані з північної сторони позначеної на карті, грунтової дороги. В центрі, по між цих трьох земельних ділянок під №1 позначена земельна ділянка площею 0, 25 га, з зазначенням землекористувачем ОСОБА_21 . На цій земельній ділянці графічно також зображені будівлі. (том 1 а.с. 12-13, 113-114).

В судовому засіданні представник позивача, не надаючи правовстановлючих документів стверджував, що цією будівлею являється об`єкт, який відображений у поданому ним технічному паспорті виготовленому на замовлення позивачки ОСОБА_1 , та який складається з житлового будинку площею 24,2 кв.м., сараю, господарської будівлі, сараю, навісу, дроварні, убиральні та господарських споруд. (том 3 а.с. 87-91).

Вказана кадастрова справа, містить акт погодження меж, лише однієї земельної ділянки площею 0,0408 га. із зазначенням одного суміжного землекористувача, ОСОБА_17 (том1 а.с.14).

Згідно письмових повідомлень громадян ОСОБА_16 та ОСОБА_22 , адресованих сільському голові та начальнику міськрайонного управління Держкомзему у м. Тячів та Тячівському районі, такі відкликали проставлені ними підписи в акті погодження меж земельної ділянки розташовної в АДРЕСА_1 , щодо землекористувача ОСОБА_7 (а.с. 15-16).

При цьому судом встановлено, що в поданій позивачкою кадастровій справі, а саме в ситуаційному плані щодо трьох земельних ділянок площами: 0,9160 га, 0,0408 га та 0,2272 га, сусідніми землекористувачами з землями позначеними за №2, 3, 4 , вказані громадяни, не значаться. Разом з цим ОСОБА_16 значиться сусіднім землекористувачем з земельною ділянкою позначеною на плані площею 0. 3064 га з зазначенням прізвища ОСОБА_10 , який являвся позивачем за первісним позовом, провадження за яким закрито.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що земельна ділянка ОСОБА_7 , межі якої погоджували громадяни ОСОБА_16 та ОСОБА_22 не є тією, що відображена в ситуаційному плані під №2, 3, 4, поданої позивачкою кадастрової справи.

З протесту прокурора Тячівського району від 08.08.2017 на рішення 12 сесії 6 скликання Вільховецької сільської ради №237 від 23.05.2012 р. «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» вбачається, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким надано в постійне користування земельні ділянки по 0,40 га кожному, від свого права користування землею добровільно не відмовлялися.

Вимагаючи про скасування вказаного рішення, прокурор посилався на положення ч.5 ст. 116 ЗК України, відповідно до яких надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому посилаючись на положення ч.6 ст. 118 ЗК України зазначив, що Вільховецька сільська рада не була вправі приймати опротестоване рішення, з тих підстав, що згідно наведеної статті ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (том 1, а.с. 28, 31).

З листа Головного управління держкомзему у Закарпатській області від 14.08.2012, наданого за заверненням позивачки ОСОБА_1 вбачається, що позивачці повідомлено про те, що її заява про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 1,184 га, для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована в Журналі реєстрації заяв по земельних питаннях громадян Вільховецької сільської ради від 28.05.2012 року №893 та дане питання буде розглянуто на черговій сесії Вільховецької сільської ради.

Разом з цим позивачку повідомлено, що з письмовою заявою до Вільховецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку звернувся громадянин ОСОБА_21 , мешканець с. Вільхівці - Сасово б/н. (том1 а.с. 30, 29).

Згідно розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 31.05.2012 року №337 ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункту Вільхівці-Сасово, в урочищі «Грігоришино (Марицово)», площею 0,3064 га. для ведення особистого селянського господарства (а.с.50 том 1).

Судом також встановлено, що на підставі розпорядження Тячівської Райдержадмінстрації від 10 лютого 1998 року №10 позивачці , як члену КСП "Зоря" 26.03.1998 видано сертифікат про право на земельну ділянку (пай) розташованої в КСП "Зоря" с. Вільхівці площею 0,32 га в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (том 1 а.с. 266).

Як вбачається з рішення чотирнадцятої сесії Вільховецької сільської ради сьомого скликання від 20 вересня 2012 року №296, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,1840 га. (0,9160+0,0408+0,2272 га) в АДРЕСА_1 , з підстав того, що позивачкою вже використано право про безоплатну передачу їй у власність земельної ділянки, згідно п.4 ст. 116 ЗК України. (а.с.48, 49 том 1).

З листа Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 18.02.2014 року №34/02-23 вбачається, що надати інформацію про те, чи є одним і тим самим урочищем «Мазуруське» в с. Сасово та урочище «Маричево» в с. Сасово, немає можливості у зв`язку з тим, що відомості про розташування урочища «Маричево» в Вільховецькій сільській раді відсутні (а.с.129 том 1).

Із листа Вільховецької сільської ради №35/02-23 від 18 лютого 2014 року вбачається, що сільська рада не володіє інформацією про те, чи є одним і тим самим урочищем , ур. «Мазурське» в с. Сасово та ур. «Маричево» в с. Сасово. З цього листа також вбачається, що земельна ділянка площею 1,3229 га, яка надана ОСОБА_7 розташована в ур. «Мазуруське» (том 1 а.с.129).

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 22.06.2012, вбачається, що комісією встановлено, що вилучення земельних ділянок в громадян Марич на користь ОСОБА_7 не проводилось в зв`язку з тим, що жодних документів, які б підтверджували користування ними вищезазначеною земельною ділянкою в Вільховецькій сільській раді, не має (том 1 а.с. 133).

Із листа Вільховецької сільської ради №35/02-23 від 18 лютого 2014 року вбачається, що через відкликання сусідніми землекористувачами ОСОБА_22 та ОСОБА_16 підписів з актів погодження меж земельної ділянки, рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_7 площею 1,3229 в ур. «Мазуруське» не надавалось (том 1 а.с. 135).

З ситуаційного плану земельної ділянки площею 1,3229 га., дозвіл на розробку проведення якої ОСОБА_7 надано оскаржуваним рішення Вільховецької сільської ради від №237 від 23.05.2012, вбачається, що на такій з відображенням координат поворотних точок меж земельної ділянки, сусідніми землекористувачами, зазначено громадян ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та землі сільської ради. При цьому жодних грунтових доріг, які б проходили через цю земельну ділянку або будівель, на цій схемі не позначено. (том 1 а.с. 137).

Судом встановлено, що вказані громадяни, також відображені, як сусідні землекористувачі у ситуаційному плані кадастрової справи, яку додано позивачкою до заяви від 23.05.2012 про надання їй дозволу на розробку проекту щодо приватизації трьох земельних ділянок загальною площею 1,184 га. в с. Сасово урочище Грігоришино (Маричово) (том 1 а.с.10-13).

Однак, при тому, що сусіди цих земельних ділянок є одні й ті ж, з наведених графічних матеріалів, можливості встановити, що земельна ділянка площею 1,3229 га., дозвіл на розробку відведення якої згідно оскаржуваного рішення Вільховецької сільської ради надано ОСОБА_7 , накладається на будь-яку з трьох земельних ділянок загальною площею 1,184 га. про надання дозволу на розробку проекту щодо приватизації яких позивачка зверталася до Вільховецької сільської ради 23.05.2012, і таким чином порушує її права як користувача цієї ділянки, не має. Сторона позивач також не подавала клопотання про проведення земельно-технічної експертизи для встановлення наявності накладання цих земельних ділянок та розмір накладання.

Зберігаючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, під час розгляду справи суд звертав увагу представника позивача на предмет доказування у даній цивільній справі та доцільність встановлення цих обставин, про наявність яких, він в обгрунтування доводів позовної заяви посилався.

Однак, представник позивача будучи вільними в обрані способу захисту прав позивачки, впродовж всього розгляду справи, стверджував на достатності підстав для задоволення позову, обмежуючись наявними в матеріалах справи доказами.

Виходячи з наведеного, під час розгляду даного спору, судом було встановлено саме ті обставини, на які сторони посилалися в обгрунтування свої доводів та заперечень, та саме з приводи цих обставин, судом надається відповідна правова оцінка. Відповідні факти і обставини є предметом доказування в даній справі (ст. 77 ч. 2 ЦПК України).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступних мотивів та норм права.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

А згідно до п.34 ч.1ст.26 Закону України « Про місцеве самоврядування»виключно на прилюдних засіданнях сільської , селищної , міської ради розглядаються питання про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності дост. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міськоїради включаються сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно ч.ч. 2, 6 ст. 49 Закону України « Про місцеве самоврядування», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

У відповідності дост.12 ЗК Українидо повноваження сільських рад належить вирішення питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності дост. 81 ч.1 ЗК Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підстави та порядок набуття права на землю, а також порядок передачі земельних ділянок визначено у ст.ст.116,118 ЗК України.

Із зазначених норм випливає, що отримання земельної ділянки у власність або в користування супроводжується різними діями зацікавленої особи, прийняттям відповідних рішень органу місцевого самоврядування (щодо дачі згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки, про затвердження проекту відведення та про передачу земельної ділянки).

Зокрема ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

А згідно до ч.7 ст. 118 цього Кодексу, - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 розділу Х Перехідні положення ЗК Українирішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1, 2 ст.121ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Відповідно до ч.4ст.116 ЗК Українипередача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом п. 2 ст. 77Закону України"Промісцеве самоврядуванняв Україні" спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Пуктами 10, 11 ст.118ЗК України визначено, що відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, а також, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у епердбачених цим Кодексом випадках.

Докази, відповідно до ст.ст.77,78 ЦПК України, повинні бути належними і допустимими.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази , суд вважає , що вимоги позивачки належними і допустимими доказами в судовому засіданні не стверджені. В судовому засіданні не доведено, що наведеними позивачкою діями і рішеннями відповідача порушено вимоги нормативно-правових актів, якими урегульовано повноваження, порядок і спосіб прийняття рішень органом місцевого самоврядування, та у зв`язку з цим порушено право позивачки на землю.

Як встановлено в судовому засіданні розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 337 від 31 травня 2012 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки" ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункту Вільхівці - Сасово, в урочищі "Грігорішино" (Морицово), площею 03064 га, для ведення особистого селянського господарства, тобто ОСОБА_1 використала своє право на безоплатну передачу земельної ділянки у власність по даному виду користування, а тому суд вважає, що в позовних вимогах про скасування рішення чотирнадцятої сесії VI-го скликання Вільховецької сільської ради № 296 від 20 вересня 2012 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства" слід відмовити.

Надаючи правову оцінку доводам позивачки ОСОБА_1 про порушення її прав оскаржуваним рішенням Вільховецької сільської ради №237 від 23.05.2012, через непроведення процедури вилучення наданих рішенням Вільховецької сільської ради від 29.08.1997 року у постійне користування ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 земельних ділянок площею 0,40 га кожному, суд вважає, що права позивачки в цій частині не порушуються, оскільки вказане рішення жодним чином не стосуються її особи. При цьому, будь-яких доказів підтверджуючих реалізацію цих прав ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та їх перехід до позивачки в порядку спадкування або на підставі цивільно правової угоди, до матеріалів справи не додано. Разом з цим, як встановлено під час розгляду справи, будучи єдиним правонаступником після смерті позивача за первісним позовом ОСОБА_10 , під час вирішення питання про залучення її до участі у справі у якості правонаступника, подаючи 10.05.2022 через представника заяву, про залишення без розгляду пред`явлених ОСОБА_10 позовних вимог, правом на підтримання позову в цій частині, не скористалася.

При цьому з огляду на закриття ухвалою Тячівського районного суду від 10.05.2022 провадження у справі в частині заявлених ОСОБА_10 позовних вимог, суд не вбачає підстав для надання висновків щодо реалізації ОСОБА_10 за час життя, прав користування виділеної йому рішенням Вільховецької сілської ради від 29.08.1997 року земельної діялнки площею 0,40 га в урочищі «Маричово», оскільки це може призвести до надмірної деталізації рішення та складності його розуміння.

Враховуючи, що у позовній вимозі про скасування рішення чотирнадцятої сесії VI-го скликання Вільховецької сільської ради № 296 від 20 вересня 2012 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства" відмовлено, відтак до задоволення не підлягають також похідні позовні вимоги:

про скасування пункт 2 рішення 12-ї сесії VІ-го скликання Вільховецької сільської ради №237 від 23.05.2012 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок» щодо виділення земельної ділянки площею 1,3229 га в с. Сасово в урочищі «Мазурське»;

про зобов`язання сільського голову с. Вільхівці Тячівського району повторно внести до порядку денного чергової сесії Вільховецької сільської ради розгляд заяви ОСОБА_1 від 23.05.2012 про надання дозволу на збір документів для проекту відведення їй земельної ділянки у приватну власність площею 1,184 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі " ОСОБА_6 " (альтернативні назви "Маричево", "Мазуруське") с. Сасово Вільховецької сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні сім`ї ОСОБА_5 , згідно рішень 8-ї сесії XXII скликання Вільховецької сільської ради від 29.08.1997;

про зобов`язання Вільховецьку сільську раду Тячівського району Закарпатської області на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання їй дозволу на збір документів для проекту відведення земельної ділянки у приватну власність площею 1,184 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі " ОСОБА_6 " (альтернативні назви "Маричево", "Мазуруське") с. Сасово Вільховецької сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні сім`ї ОСОБА_5 , згідно рішень 8-ї сесії XXII скликання Вільховецької сільської ради від 29.08.1997;

про скасування рішення Вільховецької сільської ради від 22.05.2015 року №603, яким передано у власність частини земельної ділянки, якою користується позивач, громадянці ОСОБА_2 ;

про скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30471935 від 15.07.2016 та запис у державному реєстрі прав про реєстрацію права власності земельної ділянки, за кадастровим номером: 2124485800:05:002:0017;

про визнання недійсним та скасувати договору купівлі-продажу земельної ділянки №780 від 5.09.2014 року, виданого приватним нотаріусом Чербаник Ф. та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №15602672 від 5.09.2014 року на земельну ділянку, яка розташована в с. Сасово, площею 0,6587 га, для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером: 2124485800:05:002:0015;

про визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 13.07.2018 року №4-610 виданого нотаріусом Тячівської державної отаріальної контори ОСОБА_24 на земельну діялнку, яка розташована в с. сасово, площею 0,6642 га, для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером: 2124485800:05:002:0016.

Понесені позивачкою судові витрати, які складаються зі сплаченого нею під час подання позовної заяви судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять два гривні, дев`ятнадцять копійок), слід покласти на позивачку ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.4, 5,10,12, 13, 77, 78, 258,259,263-265,273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 24,26,49,59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст.12,81,116,118,119, 121,122 ЗК України, суд ,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради, Державного реєстратора Вільховецької сільської ради Маркуш Олесі Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М. та Тячівська державна нотаріальна контора, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити дію - відмовити повністю.

Понесені позивачкою судові витрати, які складаються зі сплаченого нею під час подання позовної заяви судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять два гривні, дев`ятнадцять копійок), слід покласти на позивачку ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

- Вільховецька сільська рада, код ЄДРПОУ 04351618, місце знаходження: с. Вільхівці, вул. Центральна, 118, Тячівського району, Закарпатської області;

- Державний реєстратор Вільховецької сільської ради Маркуш Олеся Іванівна, адреса: с. Вільхівці, вул. Центральна, 118, Тячівського району, Закарпатської області;

- ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ;

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Чербаник Ф.М., місце знаходження: с. Тячів, вул. Незалежності, 10, Тячівського району, Закарпатської області;

- Тячівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02884003, місце знаходження: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Тячівського району, Закарпатської області.

Дата складання повного тексту рішення 16 червня 2023 року.

Головуючий М.М. Бряник