Постанова

від 13.06.2023 по справі 916/908/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/908/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І,

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія": Ашихмін І.М.

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В": Фірсов В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2023, суддя І інстанції Д`яченко Т.Г., повний текст якого складено 06.03.2023 в. м. Одесі

у справі №916/908/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В"

про стягнення 483 146 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.02.2023 у справі №916/908/22 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 483146,00 грн відмовлено; витрати по сплаті судового збору у розмірі 5797,75 грн покладено на позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 23.03.2023 у справі №916/908/22 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/908/22 - задоволено частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" суму витрат на правничу допомогу наданих у зв`язку із представництвом відповідача у справі у розмірі 40 000 грн; в іншій частині заяву залишено без задоволення.

Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" залишені без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2023 та додаткове рішення від 23.03.2023 у справі №916/908/22 залишені без змін.

05.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" - адвоката Фірсова Владислава Дмитровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18625 грн.

Також до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому останнє просить зменшити розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 6 034 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 призначено судове засідання щодо розподілу судових витрат за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" у справі №916/908/22 на 13.06.2023 о 12:00.

У судовому засіданні 13.06.2023 прийняли участь представники ОСББ "Суворовський 54В" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія".

Обговоривши доводи та вимоги заяви ОСББ "Суворовський 54В" про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення документів, у зв?язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, Відповідачем було понесено витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 18 625,50 грн. Відповідна сума витрат підтверджується наступними доказами: ? ? ?

Договором про надання правової допомоги №967-1 від 17.06.2022 року;

Додатком №1 до Договору в редакції від 17 червня 2022 року:

Додатковою Угодою №1 до Договору від 24.06.2022 року:

Додатком №1 до Договору в новій редакції від 24 червня 2022 року:

Додатковою угодою №2 до Договору від 01.04.2023 року.

Додатком №1 до Договору в новій редакції від 01 квітня 2023 року;

Звітом про надану правову допомогу від 30.05.2023 року;

Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.05.2023 року;

Рахунком на оплату №7 від 30 травня 2023 року.

Так, відповідно до м. 1.3. п. 5.1. Договору про надання правової допомоги №67-1 віл 17.06.2022 р. укладеного між АО "АС Лігал" та ОСББ "Суворовський-54В" форма та об?єм надання правової допомоги, а також порядок формування гонорару. передбачено Додатком 1 до даного Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що гонорар розраховується на підставі витрачених годин для надання правової допомоги. кількість яких помножується па погодинну ставку, що передбачена в Додатку 1 до цього Договору.

Правова допомога в суді апеляційної інстанції була надана Відповідачу Адвокатським об?єднанням в період за 01.04.2023 р. по 30.05.2023 року. Відповідно правовідносини щодо надання правової допомоги в суді 1 інстанції регулюються Додатком №1 до Договору №67-1 в редакції від 01.04.2023 року.

Пунктом 1 Додатку у відповідній редакції визначено, по приблизна кількість годин, які АО "АС Лігал" планує витратити для надання правової допомоги визначається відповідно до фактично затраченого часу, що відображатиметься у звіті про надання правової допомоги, а вартість послуг з правової допомоги розраховується відповідно до фактично витраченого часу, шо відображатиметься у звіті про надання правової допомоги.

Відповідним пунктом 1 Додатку №1 Сторонами визначена погодинна ставку в розмірі 70 доларів США за годину відповідно.

Згідно з п. 2 Додатку №1 у відповідній редакції оплата здійснюється в національний валюті - гривні, сума якої відповідає встановленим платежам , виходячи з вартості середнього курсу продажу долара США на дату складання акту приймання-передачі наданої правової допомоги.

Протягом часу надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції за відповідним Договором, АО "АС Лігал" було сформовано та направлено Клієнту Звіт про надану правової допомоги від 30.05.2023, з якої вбачається, що об`єднання виконало послуги з представництва інтересів клієнта, а саме:

Погодинна ставка - 70 дол. США

-складання і подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення - 3 год;

-складання і подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення - 2 год;

-участь у двох судових засіданнях - 2 год;

ВСЬОГО - 7 год.

Адміністративні витрати:

-транспортні витрати - 200 грн;

-поштові витрати - 26 грн.

Сторонами було підписано відповідний Акт прийому-передачі наданої правової допомоги на загальну суму 18625,50 грн.

Отже, колегія суддів вважає доведеним факт надання АО "АС Лігал" послуг з надання правової допомоги на відповідну суму.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних АО "АС Лігал" робіт доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В обгрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що позиція відповідача не змінювалась, аргументи ОСББ «Суворовський 54-В», викладені у відзивах на апеляційні скарги на рішення та додаткове рішення, є аналогічними з аргументами, наведеними останнім у заявах по суті спору в суді першої інстанції. Крім того, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у цій справі, обсяг та обгрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем процесуальних документів у суді апеляційної інстанції, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обгрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, розподіл судових витрат визначений ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а адвокатське об`єднання надавало правову допомогу Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" в усіх цих інстанціях, тому, відповідно, було обізнане у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

При цьому, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" у наданій заяві про ухвалення додаткового рішення само заявляє про наявність на момент розгляду справи судового рішення в аналогічній справі №916/885/22, яка вирішила такий самий за своєю суттю та обставинами справи спір. Таким чином, заявнику було достеменно відомо про існування відповідної правової позиції, тому колегія суддів вважає необгрунтованою заявлену відповідачем суму стягнення в розмірі 18625,50 грн.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що позиція відповідача не змінювалась, аргументи ОСББ «Суворовський 54-В», викладені у відзивах на апеляційні скарги на рішення та додаткове рішення, є аналогічними з аргументами, наведеними останнім у заявах по суті спору в суді першої інстанції, беручи до уваги положення наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, доводів викладених позивачем у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність щодо предмету спору, а також враховуючи критерій складності справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення витрат на професійну правничу допомогу заявлених адвокатським об`єднанням "АС Лігал" в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" та необхідність покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В", у розмірі 9 312,75 грн.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/908/22 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Суворовський-54В" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 312,75 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 19.06.2023.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська