Рішення

від 05.06.2023 по справі 905/1769/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2023 Справа №905/1769/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання Лукашенко В.Є.,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське (85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, ДП "Вугільна компанія Краснолиманська"; код ЄДРПОУ 32281519)

до відповідача: Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська (85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, вул. Перемоги, будинок 9; код ЄДРПОУ 31599557)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства Центренерго (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; код ЄДРПОУ 22927045)

про переведення прав і обов`язків постачальника

представники сторін

від позивача: Шох С.М. - адвокат, на підставі ордеру (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Гавкалюк В.В. - адвокат, за довіреністю (в режимі відеоконференції)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", в якому просило суд визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" постачальником за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020 та перевести на нього права і обов`язки постачальника.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" посилався на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором комісії на продаж товару №05/05-1 від 05.05.2020, через неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Центренерго" прийнятих на себе зобов`язань перед відповідачем за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020 щодо оплати товару (вугілля), яке відповідач реалізовував як раніше отримане за договором комісії.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.04.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" задоволено частково, суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" постачальником за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020, укладеним між Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" - в межах поставки вугільної продукції за звітами комісіонера (Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська") №1 від 31.05.2020 період реалізації з 25.05.2020 по 31.05.2020, №2 від 30.06.2020 період реалізації 10.06.2020 та перевів на нього права постачальника в цій частині. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №905/1769/20 від 16.12.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 14.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 було скасовано, а справу № 905/1769/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 було прийнято справу на новий розгляд за правилами загального позовного провадження, а сторін зобов`язано надати письмові пояснення по суті спору з урахуванням позиції Верховного Суду.

16.02.2022 відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вважає, що договірні зобов`язання між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» виконані та виконуються в повному обсязі. Якщо позивач і має якесь право на захист своїх порушених прав (при їх наявності), то обрав невірний спосіб захисту.

Оскільки, термін дії договору поставки вугілля № 111/6 від 15.05.2020 сплив, між сторонами договору не укладалася угода про продовження терміну його дії, виконання по договору поставки вугілля проведено належним чином, то зобов`язання, які виникли між ДП «ВК «Краснолиманська» та ПАТ «Центренерго» з Договору поставки вугілля № 111/6 від 15.05.2020 припинились та на час розгляду справи в суді не існують.

Зазначав, що позивачем, не вчинялись дії, спрямовані на укладення договору відступлення права вимоги на яких він наполягає за предметом позову.

21.02.2022 третьою особою були надані письмові пояснення, в яких останній заперечує щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» не повідомляло ПАТ «Центренерго» про відступлення прав вимоги за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020. Стверджує про проведення повного розрахунку ПАТ «Центренерго» за договором поставки, та, як слід, вважає що порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», як комісіонера, відсутньо. Позивачем не було реалізовано спосіб захисту своїх прав визначений законом. При чому обраний позивачем спосіб захисту суперечить нормам чинного законодавства та правовідносинам сторін.

31.01.2023 третьою особою були надані письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідачем на користь третьої особи було здійснено поставку вугілля у обсязі 204 986,083 т. на загальну суму 373 557 723,01 грн.

31.01.2023 відповідачем була надана заява в якій зазначено про поставку на користь третьої особи вугілля у обсязі 204 986,083 т.

31.01.2023 позивачем були надані письмові пояснення, в яких вказано, що все вугілля видобуте відповідачем згідно умов договору підряду за період з серпня 2020 по грудень 2020 та поставлене третій особі по договору поставки вугілля, належало на праві власності позивачу, що підтверджується: актом здачі-прийому наданих послуг за серпень 2020 - обсяг видобутого вугілля - 31 084 тонн, актом здачі-прийому наданих послуг за вересень 2020 - обсяг видобутого вугілля - 29 952 тонни, актом здачі-прийому наданих послуг за жовтень 2020 - обсяг видобутого вугілля - 55 372 тонни, актом здачі-прийому наданих послуг за листопад 2020 - обсяг видобутого вугілля - 54 812 тонн, актом здачі-прийому наданих послуг за грудень 2020 - обсяг видобутого вугілля - 61 704 тонн.

14.03.2023 третьою особою було надано клопотання про долучення платіжних доручень, які підтверджують оплату за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020.

07.04.2023 від відповідача надійшла заява, в якій вказано, що за період дії договору комісії № 05/05-1 від 05.05.2020 ДП «ВК «Краснолиманська» не видобувало власного вугілля та не набувало вугілля у третіх осіб.

Постачання вугільної продукції на користь ПАТ «Центренерго» за період, який охоплюється підставою та предметом позову, за договором № 111/6 від 15.05.2020 здійснювалось відповідачем виключно за рахунок отриманої від позивача вугільної продукції за договором комісії №05/05-1 від 05.05.2020.

В процесі виконання відповідачем свого обов`язку розрахунку з позивачем за договором комісії, позивач неодноразово відступав своє право вимоги третій особі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінуніверсал». Тому оплата здійснювалась як безпосередньо самому позивачу, так і ТОВ «ФК «Фінуніверсал».

Відступлення права вимоги позивача на користь ТОВ «ФК «Фінуніверсал» підтверджується, зокрема, повідомленнями ТОВ «ФК «Фінуніверсал» про набуття прав грошової вимоги за Договором комісії № 05/05-1 від 05.05.2020, направленими ДП «ВК «Краснолиманська»:

від 14.07.2020 р. № 14/07 на суму 32 034 169,39 грн.

від 16.04.2021 р. № 16/04-05 на суму 4 319 000,00 грн.

від 20.04.2021 р. № 20/04-06 на суму 25 000 000,00 грн.

від 21.05.2021 р. № 21/05-11 на суму 13 761 323,27 грн.

Таким чином, на виконання відповідачем свого обов`язку розрахунку з позивачем за договором комісії відповідачем було сплачено:

безпосередньо позивачу - 30 999 965,00 грн.

ТОВ «ФК «Фінуніверсал» - 75 114 487,66 грн.

В процесі виконання Договору комісії № 05/05-1 від 05.05.2020 позивач прийняв від відповідача два звіти комісіонера: № 1 від 31.05.2020 на суму 34 776 429,46 грн. та № 2 від 30.06.2020 на суму 28 257 699,93 грн.

25.04.2023 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що ні відповідачем, ні третьою особою, не надано доказів, на підтвердження застосування п. 9.14. Договору поставки вугілля, з огляду на те, що по частині платежів третя особа допустила прострочення з оплати.

Позивач, як фактичний власник спірного вугілля, маючи інтерес у виконанні зобов`язання, проте, не будучи кредитором щодо третьої особи, не може звернутися з вимогою про виконання або про відшкодування збитків чи про зобов`язання застосування інших наслідків невиконання договору поставки вугілля до третьої особи, яка не укладала правочин з комітентом і отже не є зобов`язаною стороною перед комітентом.

Підстави позову потрібно розглядати не лише в площині наявності заборгованості третьої особи з оплати вартості поставленого відповідачем вугілля, але і з огляду дотримання інших зобов`язань по договору поставки вугілля, в тому числі повноти та своєчасності здійснення платежів.

Ухвалою суду від 25.05.2023 судове засідання було відкладено на 05.06.2023.

У судовому засіданні 05.06.2023 приймали участь представники позивача та третьої особи в режимі відеоконференції.

Представник відповідача у судовому засідання 05.06.2023 участь не приймав, про дату, час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами нового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (комісіонер) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (комітент) 05.05.2020 уклали договір комісії на продаж товару №05/05-1, за змістом п. 1.1. якого сторони погодили, що комісіонер зобов`язався за дорученням та за рахунок комітента укласти від свого імені одну або декілька угод щодо продажу товару в асортименті та на умовах, викладених у специфікації до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору комісії належним виконанням комісіонером своїх безпосередніх зобов`язань за цим договором вважається продаж комісіонером товару за цінами, що вказані в специфікаціях до даного договору (далі - товар).

Згідно з п. 1.3. договору комісії комісіонер виконує свої договірні зобов`язання за комісійну винагороду. Загальна сума винагороди за цим договором складає 960 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ) на місяць.

Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договір (договори) поставки вугілля з третьою особою (покупцем) (п. 1.4. договору комісії).

У п. 1.5. договору комісії його сторони дійшли згоди, що поставка товару третій особі (покупцю) здійснюється комісіонером.

Проект договірної форми угоди комісіонера із третіми особами щодо продажу товару попередньо не підлягає візуванню комітентом (п. 1.6. договору комісії).

За умовами п. 1.7. договору комісії взяті на себе за договором зобов`язання комісіонер зобов`язаний виконати на умовах, найбільш вигідних для комітента.

Товар, що надійшов до комісіонера від комітента є власністю комітента (п. 1.8. договору комісії).

Комісіонер зобов`язався, зокрема, самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти покупця на продукцію комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з покупцем договір постачання продукції відповідно до вказівок комітента, визначених у специфікаціях до цього договору, та на найвигідніших для нього умовах (п. 2.1.1. договору комісії).

Згідно з п. 2.1.5 договору комісії комісіонер зобов`язався інформувати комітента про хід виконання доручення, отриманого за цим договором. Протягом п`яти робочих днів після укладення договору постачання із третьою особою щодо продукції комітента повідомити останнього про таке укладення та про передання продукції покупцю.

Комітент також зобов`язався надавати комісіонеру письмовий звіт про виконання його доручення поставки товару третій особі (покупцю) до 10 числа місяця наступного за звітним (п. 2.1.6. договору комісії).

Відповідно до п. 2.1.7. договору комісії комісіонер зобов`язався передати комітенту отримані грошові кошти за договором постачання із третьою особою протягом двох робочих днів з моменту отримання грошових коштів шляхом перерахування на поточний рахунок комітента.

Грошові кошти, належні комітенту за договором купівлі-продажу із третьою особою, виплачуються комісіонером протягом двох днів з моменту надходження коштів від покупця на поточний рахунок комісіонера шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок комітента (п. 4.2. договору комісії).

Передання продукції комітентом комісіонеру для продажу відповідно до умов цього договору здійснюється за актом приймання-передачі (п. 6.1. договору комісії).

Згідно з п. 7.1. договору комісії одностороння відмова від виконання умов цього договору не допускається.

За умовами п. 7.2. договору комісії у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання (п. 7.3. договору комісії).

У п. 10.1. договору комісії його сторони дійшли згоди, що договір комісії набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу у разі їх викладення в письмовій формі та підписання сторонами (п. 10.3. договору комісії).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" та Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" уклали специфікацію №1 від 05.05.2020 до договору комісії, у якій погодили марку, базову ціну за 1 тону вугілля, а також умови продажу за якісними характеристиками вугілля.

На виконання умов договору комісії на продаж товару №05/05-1 від 05.05.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" за актами приймання-передачі вугільної продукції передало, а Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" прийняло продукцію в кількості 30 117 тон.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (покупець) та Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (постачальник) 15.05.2020 уклали договір поставки №111/6, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався постачати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля) на визначених у договорі умовах.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.6. договору поставки встановлено, що узгоджений сторонами в відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями.

Згідно з п. 3.6. договору поставки результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання договору, відображаються в актах звіряння кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля.

За умовами п. 7.1. договору поставки вугілля, оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на вказаний в розділі 12 Договору рахунок ВП "Матеріально-технічне забезпечення підприємства" ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" (код ЄДРПОУ 43235260) протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідних актів. Покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля.

Відповідно до п. 8.1.1. договору поставки постачальник зобов`язався поставити покупцеві вугілля на умовах договору та на підставі підписаних сторонами специфікацій.

Згідно з п. 8.3.1. договору поставки вугілля покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вугілля на умовах договору.

Відповідно до п. 9.14. договору поставки вугілля, за порушення виконання грошового зобов`язання за договором постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла, у період, за який сплачується пеня, від суми, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, крім випадків, передбачених пунктом 10.4.2. договору.

За змістом п. 10.7 договору жодна зі сторін не може передавати свої права та обов`язки за договором третій особі, а також здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог без попередньої письмової згоди іншої сторони та відповідного рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Центренерго" згідно з Статутом Публічного акціонерного товариства "Центренерго".

Договір поставки набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.11.1. договору поставки).

На виконання договору поставки №111/6 від 15.05.2020 Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" за актами приймання-передачі №1-КЛ від 25.05.2020, №2-КЛ від 29.05.2020, №3-КЛ від 31.05.2020, №4-КЛ від 10.06.2020 здійснило поставку партії вугільної продукції Публічному акціонерному товариству "Центренерго".

Як наслідок, на виконання п. 2.1.6. договору комісії Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" звіти комісіонера № 1 та №2.

Так, відповідно до звіту комісіонера №1 від 31.05.2020 Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" на виконання доручення згідно з п. 1 договору комісії в травні 2020 здійснило продаж вугільної продукції Публічному акціонерному товариству "Центренерго" за договором поставки вугілля в кількості 16 659,758 тон на загальну суму 34 776 429, 46 грн.

Відповідно до звіту комісіонера №2 від 30.06.2020 Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" на виконання доручення згідно з п. 1 договору комісії в червні 2020 здійснило продаж вугільної продукції Публічному акціонерному товариству "Центренерго" за договором поставки вугілля в кількості 13 491,076 тон на загальну суму 28 257 699,93 грн.

Решта звітів комісіонером про продаж вугільної продукції не складалось.

Як зазначав позивач, на виконання умов договору комісії з продажу товару відповідачем в травні 2020 було перераховано 27 000 000, 00 грн. та в червні 2020 - 3 999 965, 00 грн, а загалом 30 999 965, 00 грн, при цьому, залишок несплаченої заборгованості за договором комісії складав 32 034 164, 39 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" 21.07.2020 звернулося до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" з претензією №95/1, в якій посилалося на необхідність погашення заборгованості за договором комісії у розмірі 32 034 164, 39 грн, яка залишилася без відповіді та задоволення.

За твердженням позивача, у телефонному режимі він був повідомлений відповідачем про неможливість виконання Державним підприємством "Вугільна компанія "Краснолиманська" своїх зобов`язань перед позивачем через невиконання третьою особою - Публічним акціонерним товариством "Центренерго", п. 8.3.1. договору поставки вугілля та несплату вартості поставленого вугілля за певний період постачання в повному обсязі, а тому, відповідач позбавлений можливості виконати свої зобов`язання перед позивачем щодо перерахування коштів за отриманий за договором комісії та поставлений Публічному акціонерному товариству "Центренерго" товар (вугілля) за договором №111/6 від 15.05.2020.

У зв`язку з цим, позивач наполягає на тому, що всупереч частини 4 статті 1016 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов`язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази, відповідач не вжив передбачених заходів, а навпаки продовжував здійснювати поставку вугілля Публічному акціонерному товариству "Центренерго", чим завдав додаткові збитки позивачу як власнику спірного вугілля.

Посилаючись на обставини порушення умов договору щодо оплати вартості поставленого вугілля, позивач звернувся з позовом до суду про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" постачальником за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020 та переведення на нього прав і обов`язків такого постачальника за вказаним договором. За поясненнями представника позивача, відсутність з боку відповідача відповіді на письмову претензію № 95/1 від 21.07.2020 стала підставою для прямого звернення з даним позовом до суду 01.10.2020, оскільки на думку позивача, письмова вимога про переведення прав і обов`язків постачальника також була б проігнорована відповідачем, з огляду на заборону відступлення прав, яка передбачена умовами договору поставки.

За позицією відповідача та третьої особи, свої зобов`язання за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020 вони виконали належним чином.

Пунктом 7.1 договору поставки вугілля, оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на вказаний в розділі 12 Договору рахунок ВП "Матеріально-технічне забезпечення підприємства" ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" (код ЄДРПОУ 43235260) протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідних актів. Покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля.

З метою встановлення наявності/відсутності порушення з боку третьої особи за договором поставки вугілля (про необхідність чого зазначено у постанові Верховного суду, як з`ясування обставин у зовнішніх правовідносинах), суд витребував у відповідача та третьої особи відомості щодо обсягу поставленого вугілля та проведення розрахункі за нього по договору поставки в цілому.

Третьою особою були надані копії актів приймання-передачі вугільної продукції: №№ 1-КЛ від 25.05.2020 на суму 14 018 665,80 грн., 2-КЛ від 29.05.2020 на суму 11 464 171,43 грн., 3-КЛ від 31.05.2020 на суму 9 293 592,23 грн., 4 -КЛ від 10.06.2020 на суму 28 257 699,93 грн., 5 -КЛ від 31.07.2020 на суму 2 920 634,40 грн., 6-КЛ від 31.07.2020 на суму 4 317 744,63 грн., 7 -КЛ від 10.08.2020 на суму 13 092 210,00 грн., 8-КЛ від 10.08.2020 на суму 9 656 354,24 грн., 9 -КЛ від 19.08.2020 на суму 12 635 386,92 грн., 10 -КЛ від 26.08.2020 на суму 21 069 878,44 грн., 11 - КЛ від 30.08.2020 на суму 14 288 995,44 грн., 12 - КЛ від 10.09.2020 на суму 10 575 938,81 грн., 13 - КЛ від 15.09.2020 на суму 6 602 978,86 грн., 14 - КЛ від 15.09.2020 на суму 3 177 501,96 грн., 15 - КЛ від 23.09.2020 на суму 7 258 527,12 грн., 16 - КЛ від 28.09.2020 на суму 2 023 072,25 грн., 17 - КЛ від 28.09.2020 на суму 4 481 146,23 грн., 18-КЛ від 30.09.2020 на суму 1 833 339,62 грн., 19 - КЛ від 30.09.2020 на суму 2 203 901,41 грн., 20 - КЛ від 30.09.2020 на суму 1 779 886,58 грн., 21 - КЛ від 12.10.2020 на суму 2 448 764,32 грн., 22 - КЛ від 12.10.2020 на суму 2 418 686,49 грн., 23 - КЛ від 12.10.2020 на суму 12 862 113,28 грн., 24 - КЛ від 19.10.2020 на суму 2 377 886,27 грн., 25-КЛ від 20.10.2020 на суму 5 976 353,22 грн., 26 - КЛ від 20.10.2020 на суму 13 173 573,23 грн., 27 - КЛ від 22.10.2020 на суму 1 865 111,38 грн., 28 - КЛ від 22.10.2020 на суму 1 051 782,67 грн., 29 - КЛ від 26.10.2020 на суму 6 176 737,07 грн., 30 - КЛ від 26.10.2020 на суму 7 010 553,00 грн., 31 - КЛ від 30.10.2020 на суму 4 599 856,38 грн., 32-КЛ від 30.10.2020 на суму 4 767 185,55 грн., 33 - КЛ від 11.11.2020 на суму 2 276 315,80 грн., 34 - КЛ від 11.11.2020 на суму 6 338 317,03 грн., 232/ КЛ від 09.11.2020 на суму 4 759 341,12 грн., 233/КЛ від 09.11.2020 на суму 677 442,82 грн., 1-ВКК/6 від 12.11.2020 на суму 2 100 159,95 грн., 2-ВКК/6 від 12.11.2020 на суму 7 423 921,79 грн., 3-ВКК/6 від 16.11.2020 на суму 16 944 404,75 грн., 4-ВКК/6 від 16.11.2020 на суму 1 747 231,36 грн., 5-ВКК/6 від 18.11.2020 на суму 6 763 855,14 грн., 6-ВКК/6 від 23.11.2020 на суму 19 886 082,73 грн., 7 -ВКК/6 від 27.11.2020 на суму 4 474 413,24 грн., 8 -ВКК/6 від 30.11.2020 на суму 2 305 743,17 грн., 9 -ВКК/6 від 30.11.2020 на суму 10 205 267,88 грн., 10-ВКК/6 від 07.12.2020 на суму 10 250 430,52 грн., 11-ВКК/6 від 10.12.2020 на суму 5 172 342,42 грн., 12 -ВКК/6 від 15.12.2020 на суму 19 259 812,17 грн., 13 -ВКК/6 від 18.12.2020 на суму 7 292 411,06 грн.

Також, третьою особою були надані платіжні доручення, якими здійснювалась оплата за поставлену вугільну продукцію: №2171 від 19.05.2020 на суму 5 000 000,00 грн., №2209 від 21.05.2020 на суму 5 000 000,00 грн., №2248 від 26.05.2020 на суму 2 000 000,00 грн., №2299 від 29.05.2020 на суму 15 000 000,00 грн., №2539 від 25.06.2020 на суму 2 000 000,00 грн., №2587 від 26.06.2020 на суму 2 000 000,00 грн., №2775 від 14.07.2020 на суму 5 000 000,00 грн., №2864 від 20.07.2020 на суму 50 000,00 грн., №2912 від 23.07.2020 на суму 10 000 000,00 грн., №2963 від 28.07.2020 на суму 5 000 000,00 грн., №3004 від 30.07.2020 на суму 5 000 000,00 грн., №3069 від 04.08.2020 на суму 10 000 000,00 грн., №3166 від 12.08.2020 на суму 10 000 000,00 грн., №3233 від 13.08.2020 на суму 5 000 000,00 грн., №3345 від 21.08.2020 на суму 12 000 000,00 грн., №3437 від 27.08.2020 на суму 13 000 000,00 грн., №3596 від 10.09.2020 на суму 15 000 000,00 грн., №3668 від 17.09.2020 на суму 10 000 000,00 грн., №3793 від 24.09.2020 на суму 10 000 000,00 грн., №3870 від 01.10.2020 на суму 19 795 503,25 грн., №4048 від 13.10.2020 на суму 14 288 995,44 грн., №4181 від 27.10.2020 на суму 15 000 000,00 грн., №4320 від 05.11.2020 на суму 8 546 691,70 грн., №4400 від 12.11.2020 на суму 21 527 812,72 грн., №4457 від 17.11.2020 на суму 2 916 849,05 грн., №4668 від 26.11.2020 на суму 22 554 332,90 грн., №4899 від 11.12.2020 на суму 23 575 498,51 грн., №4970 від 18.12.2020 на суму 25 455 491,25 грн., №5193 від 30.12.2020 на суму 36 871 507,02 грн., №008 від 05.01.2021 на суму 15 422 772,94 грн., №101 від 14.01.2021 на суму 26 552 268,23 грн.

За результатами дослідження актів приймання-передачі вугільної продукції та платіжних доручень судом встановлено, що загальний обсяг поставленого вугілля за договором становить 204 986,083 тони, та, оплата за поставлене вугілля складає 373 557 723,01 грн.

При цьому, з наведених документів та умов договору поставки №111/6 від 15.05.2020, третьою особою були порушені строки оплати за поставлене вугілля, а саме: прострочення в сумі 3 776 429,46 грн. (акт № 3-КЛ) за поставлене вугілля у травні 2020 року, прострочення в сумі 28 257 699, 93 грн. (акт №4-КЛ) за поставлене вугілля у червні 2020 року, прострочення в сумі 2 200 352,61 грн. (акт №29-КЛ) та в сумі 7 010 553, 90 грн. (акт №30-КЛ) за поставлене вугілля в жовтні, прострочення в сумі 13 168 023, 29 грн. (акт №3-ВКК/6), 1 747 231, 36 грн. (акт №4-ВКК/6), 16 109 701,27 грн. (акт №6-ВКК/6), 4 474 913,24 грн. (акт №7-ВКК/6) за поставку вугілля в листопаді.

Порушення строків оплати заборгованості породжувало право відповідача, відповідно до п. 9.14 договору поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020, на стягення з третьої особи пені.

Суд одразу зазначає, що на користь комітента (позивача) було перераховано 30 999 965,00 грн., та на загальну суму 75 114 487,66 грн. останній відступив своє право вимоги ТОВ «Фінуніверсал». Окремо, слід зауважити, що відступлення права вимоги за договором надання послуг факторингу від 14.07.2020 відбулось виключно щодо суми грошового зобов`язання в розмірі 32 034 164,39 грн., та, відповідно не вказує на передання вимог на яких наполягає позивач у цій справі в цілому.

Доказів перерахування на виконання договору комісіі відповідачем позивачу залишку коштів в сумі 267 443 270,35 грн., отриманих від третьої особи за вугілля як при первісному розгляді справи, так і під час нового розгляду суду не надано.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сутність договору комісії полягає в тому, що одна сторона (комітент) уповноважує іншу сторону (комісіонера) вчинити один або кілька правочинів від імені останнього і за власний рахунок.

Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту.

За приписами ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Під час нового розгляду справи позивач зосереджував увагу суду та категорично наполягав на тому, що підставою позову був саме факт порушення зобов`язань третьою особою, про що він був повідомлений відповідачем. Саме це і стало підставою для звернення з даним позовом, як переведення права вимоги в цілому за договором, разом, але не виключно в межах повідомленої відповідачем інформації про певну заборгованість третьої особи на дату пред`явлення як претензії, так ї позову.

Аналізуючи наявність порушеного права суд відзначає, що однією з визначальних ознак відносин сторін за договором комісії є те, що комісіонер при виконанні доручення комітента укладає обумовлений договором комісії правочин в інтересах та за рахунок комітента та є стороною цього правочину, в якому виступає від свого імені.

Відповідно, при укладенні такого правочину саме комісіонер набуває всього обсягу прав і обов`язків за таким договором, за винятком обмежень, встановлених законом та договором комісії.

Отже, саме ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» як комісіонер є правомочною стороною у договорі поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020, укладеному на виконання договору комісії №05/05-1 від 05.05.2020, щодо пред`явлення ПАТ Центренерго як покупцю вимоги сплатити встановлену договором вартість поставленого вугілля в установлений договором строк, а в разі невиконання цього обов`язку, вчиняти всі належні дії, направлені перш за все на захист інтересів комітента, як особи в інтересах якої він має діяти за умовами договору комісіі.

Комісіонер є цілком самостійною стороною договору, який був укладений ним з третьою особою за дорученням комітента. Договір укладається хоча і в інтересах комітента з метою наступного передання йому результатів договору, але мета договору - забезпечення виконання вимог комітента - жодним чином не впливає на правове положення третьої особи - контрагента.

Комісіонер не несе цивільної відповідальності за невиконання договору третьою особою, проте у такому випадку він не має права вимагати від комітента плати через недосягнення мети договору комісії. Закон передбачає два винятки, коли комісіонер нестиме відповідальність перед комітентом за невиконання договору третьою особою: 1) якщо комісіонер був необачним при виборі контрагента. Наприклад випадки, коли комісіонер знав або повинен був знати про недостатній обсяг цивільної дієздатності третьої особи, про її ділову репутацію ненадійного партнера тощо; 2) якщо комісіонер поручився за виконання третьою особою своїх обов`язків за договором.

У даному спірному випадку комітент як фактичний власник спірного вугілля, маючи інтерес у виконанні зобов`язання, проте не будучи кредитором щодо третьої особи, не може звернутися з вимогою про виконання або про відшкодування збитків чи про зобов`язання несення інших наслідків невиконання договору до третьої особи, яка не укладала правочин з комітентом і отже не є зобов`язаною стороною перед комітентом.

Відтак ТОВ «Краснолиманська» не може заявити пряму вимогу до ПАТ «Центренерго» поряд або окремо з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», адже така особа не є боржником щодо комітента.

За приписами частини 4 статті 1016 ЦК України у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов`язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Таким чином, зазначеною нормою матеріального права визначені умови та спосіб захисту порушених прав комітента, а саме умовою є невиконання третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, у зв`язку з чим комісіонер зобов`язаний на вимогу комітента передати йому права кредитора за таким договором.

Доказів повідомлення комітента про порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, відповідач не надав. Доказів здійснення відповідачем дій, направлених на запобігання порушення інтересів позивача в частині своєчасного отримання належних йому коштів за вугілля, або застосування санкцій до третьої особи, щодо несвоєчасноті розрахунків матеріали справи також не містять.

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

У даному випадку норма ч.4 ст.1016 ЦК України безпосередньо вказує на спосіб захисту порушеного права комітента, а саме шляхом відступлення йому права вимоги до третьої особи за договором, укладеним між комісіонером та третьою особою.

Відповідно до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Також, ч.2 вказаної норми передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Під час розгляду справи позивач не заперечував того факту, що до подання позову він не звертався до відповідача з пропозицієї укласти договір відступлення права вимоги, оскільки йому були відомі договірні домовленості останнього з третьою особою про заборону будь-якого відступлення прав, а тому розумів неєфектівність таких дій. Крім того, вважає, що положення ч.4 ст.1016 ЦК Ураїни направлені на захист його прав імперативно, без покладання на нього обов`язку вчинення додаткових дій.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача дійсно має місце недобросовісна поведінка, як щодо укладання договору з третьою особою на умовах, що явно суперечать приписам ч.4 ст.1016 ЦК України (заборона відступлення права вимоги), так і власне, виконання обов`язків комісіонера щодо складання звітів щодо виконаних обов`язків; неповідомлення позивача про порушення, що мали місце з боку тертьої особи щодо розрахунків; не проведення розрахунків з комітентом по теперішній час. Також, суд враховує, що відповідач, отримавши позовну заяву став обізнаним про наміри позивача, щодо набуття прав вимоги за договором поставки та мав можливість оцінювати саму позовну вимогу, як пропозицію з укладення такого договору, але не вчинив жодних дій на врегулювання спору, зокрема, не погодився на відступлення тих вимог, щодо яких мало місце прострочення (як-то встановлено судом під час нового розгляду справи). З огляду на викладене, відмова у позові з підстав відсутності пропозиції позивача про відступлення права вимоги до моменту звернення до суду з позовом в таких умовах буде свідченням зайвого формалізму.

Статтею 514 ЦК України передбачає можливість переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, заміна кредитора у зобов`язанні опосередковує зміну суб`єктивного складу у зобов`язанні, але залишає незмінним його зміст. Суб`єкти зобов`язання можуть провести заміну кредитора лише в певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора.

Таким чином, відступлення права вимоги кредитором є підставою для заміни сторони не в цілому у договорі, а в окремому зобов`язальному правовідношенні - в даному випадку у відношенні наслідків (відповідальності) прострочення в сумі 3 776 429,46 грн. (акт № 3-КЛ) за поставлене вугілля у травні 2020 року, прострочення в сумі 28 257 699, 93 грн. (акт №4-КЛ) за поставлене вугілля у червні 2020 року, прострочення в сумі 2 200 352,61 грн. (акт №29-КЛ) та в сумі 7 010 553, 90 грн. (акт №30-КЛ) за поставлене вугілля в жовтні, прострочення в сумі 13 168 023, 29 грн. (акт №3-ВКК/6), 1 747 231, 36 грн. (акт №4-ВКК/6), 16 109 701,27 грн. (акт №6-ВКК/6), 4 474 913,24 грн. (акт №7-ВКК/6) за поставку вугілля в листопаді.

У той же час переведення прав та обов`язків за договором поставки в цілому як захист порушеного права є недоведеним за іншими поставками, а тому може призвести до втручання у правовідносини сторін за договором, що є неприпустимим та неспіврозмірним з обсягом порушених прав позивача.

Окремо, суд зауважує, що встановивши факт прострочення зобов`язань з оплати в певному обсязі у певний період часу, в межах даної справи не піддає оцінки, зокрема, строкам позовної давності та обсягу можливих відшкодувань, оскільки зазначене не входить до предмету дослідження у цій справі, та, пов`язується виключно з правом позивача на його подальшу реалізацію.

Суд також приймає до уваги, що зі змісту п.10.7 договору поставки відповідач позбавлений права в добровільному порядку передавати свої права та обов`язки третій особі без попереднього письмового погодження ПАТ «Центренерго». Отже, укладання договору про відступлення права вимоги у добровільному порядку не є можливим.

З огляду на вищевикладене та фактичні обставини справи, переведення на ТОВ Краснолиманське права вимоги ДП Вугільна компанія Краснолиманська за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020 в частині зобов`язань пов`язаних з несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань (відповідальності) ПАТ «Центренерго» зі сплати товару в сумі 3 776 429,46 грн. (акт № 3-КЛ) за поставлене вугілля у травні 2020 року, в сумі 28 257 699, 93 грн. (акт №4-КЛ) за поставлене вугілля у червні 2020 року, в сумі 2 200 352,61 грн. (акт №29-КЛ) та в сумі 7 010 553, 90 грн. (акт №30-КЛ) за поставлене вугілля в жовтні, прострочення в сумі 13 168 023, 29 грн. (акт №3-ВКК/6), 1 747 231, 36 грн. (акт №4-ВКК/6), 16 109 701,27 грн. (акт №6-ВКК/6), 4 474 913,24 грн. (акт №7-ВКК/6) за поставку вугілля в листопаді, за цим договором відповідає належному способу захисту та є ефективним, призводить до відновлення порушеного права, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. як за вимогу немайнового характеру.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, виходячи із принципу справедливості та розумності, суд вирішив покласти понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства Центренерго про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" постачальником по договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020 та переведення на нього прав і обов`язків постачальника.

Перевести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" права вимоги Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська за договором поставки вугілля №111/6 від 15.05.2020, укладеного між Державним підприємством Вугільна компанія Краснолиманська та Публічним акціонерним товариством Центренерго в частині зобов`язань, пов`язаних з несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань Публічного акціонерного товариства Центренерго за цим договором.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» судовий збір у розмірі 1 051,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.06.2023 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 15.06.2023.

Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя О.М. Сковородіна