Рішення

від 06.09.2010 по справі 39/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/161 06.09.10

За позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Національні рейтинги Ук раїни"

до Товариства з об меженою відповідальністю "Ви давництво "Престиж медіа Інф орм"

третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні відповідача Державне підприємство "Полта вське управління геофізични х робіт"

про стягнен ня компенсації за порушення немайнових та майнових автор ських прав у розмірі 88 400,00 грн.

Суддя Гуме га О.В.

Представники :

Від позивача не з»явили сь

Від відповідача Горохо вський І.Г.- представник на під ставі довіреності № 2 від 04.01.2010 р .

Від третьої особи не з»я вились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національ ні рейтинги України" (позивач ) звернувся до Господарськог о суду міста Києва з позовом д о Товариства з обмеженою від повідальністю "Видавництво " Престиж медіа Інформ" про стя гнення компенсації за поруше ння немайнових та майнових а вторських прав у розмірі 88400,00 г рн.

Позовні вимоги позивач обґ рунтовує тим, що у книзі «Пали вно - енергетичний комплекс України. Сучасність та майбу тнє», випуск перший, 2009 р. (підпи сана до друку 07.09.2009 р., наклад 5000 пр имірників), видавцем якої заз начено відповідача, на стор. 11 1 міститься стаття про Держав не підприємство "Полтавське управління геофізичних робі т" без зазначення авторства, я ка повністю відповідає зміст у статті про Державне підпри ємство "Полтавське управлінн я геофізичних робіт", авторст во якої належить позивачу та яка була розміщена останнім у випуску першому за 2008 р. книг и «Геологічна служба та надр окористування в Україні». По зивач зазначає, що не надавав відповідачу згоди на викори стання спірного авторського твору, а тому з останнього під лягає до стягнення компенсац ія за порушення авторських п рав позивача на підставі ст. 52 Закону України «Про авторсь ке право та суміжні права»в р озмірі 100 мінімальних заробіт них плат, а саме 88400,00 грн.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 16.06.2010 р. поруш ено провадження у справі № 39/161 та призначено справу до розг ляду на 12.07.2010 р. о 14:30 год.

23.06.2010 р. відповідач через відд іл діловодства суду подав кл опотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом кл опотання задоволено.

Представник позивача в суд овому засіданні, призначеном у на 12.07.2010 р., подав пояснення та д окументи на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2010 р.

Представник відповідача в судовому засіданні, признач еному на 12.07.2010 р., подав документ и на виконання вимог ухвали с уду від 16.06.2010 р. та письмові пояс нення, відповідно до яких про ти позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема, на те, щ о відповідачем було правомір но здійснено випуск інформац ійно-довідкового видання «Па ливно-енергетичний комплекс України. Сучасність та майбу тнє: стан і перспективи розви тку»із інформацією про Держа вне підприємство "Полтавське управління геофізичних робі т", оскільки розміщена інформ ація про вказане підприємств о була надана самим підприєм ством на підставі Угоди ПЕК № 27/3-51/09 від 01.08.2009 р. Дана угода перед бачала надання відповідачу м атеріалів про підприємство, необхідних для виготовлення макету та затвердження маке ту. На замовника, Державне пі дприємство "Полтавське управ ління геофізичних робіт", пок ладалась відповідальність з а наявність усіх ліцензій, до зволів, даних і посилань на до кументи, охорону авторських прав і прав третіх осіб, а тако ж за достовірність інформаці йних матеріалів, що розміщую ться відповідачем. Крім того , позивачем не надано належни х доказів на підтвердження й ого авторства щодо спірної і нформації. З посиланням на пр иписи п. 1 ст. 19 Закону України « Про авторське право і суміжн і права»відповідач зазначив , що об»єктом правової охорон и збірника «Геологічна служб а та надрокористування в Укр аїні»за 2008 р. є лише підбір і ро зташування творів та інших д аних, тоді як на самі дані чи і нформацію правова охорона не поширюється. З урахуванням н аведеного, авторське право н алежить відповідачу на збірн ик «Паливно - енергетичний комплекс України. Сучасність та майбутнє»і позивачем не о спорюється.

Представники сторін в судо вому засіданні подали спільн е клопотання про продовження термінів розгляду справи су дом клопотання задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК Укр аїни треті особи, які не заявл яють самостійних вимог на пр едмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийнятт я рішення господарським судо м, якщо рішення з господарськ ого спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо одні єї з сторін. Їх може бути залуч ено до участі у справі також з а клопотанням сторін, прокур ора або ініціативи господарс ького суду.

Треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог, користу ються процесуальними правам и і несуть процесуальні обов 'язки сторін, крім права на змі ну підстави і предмета позов у, збільшення чи зменшення ро зміру позовних вимог, а також на відмову від позову або виз нання позову (ч. 4 ст. 27 ГПК Украї ни).

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 12.07.2010 р., на під ставі ст. ст. 27, 69, 77 ГПК України, пр одовжено строк вирішення спо ру у справі № 39/161 та відкладено її розгляд на 06.09.2010 о 10:40 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору, на стороні ві дповідача Державне підприєм ство "Полтавське управління геофізичних робіт" (36007, м. Полта ва, вул. Заводська, 16).

06.09.2010 р. судом одержано письмо ві пояснення по справі № 39/161 ві д Державного підприємства "П олтавське управління геофіз ичних робіт" (третя особа), від повідно до яких повідомляєть ся, що інформація про підприє мство надавалась для розміще ння у друкованих виданнях як Товариству з обмеженою відп овідальністю «Український в идавничий консорціум»у 2008 р., т ак і відповідачу у 2009 р. у вигля ді цілісних публікацій з фот ографіями, що підготовлені с півробітниками самого підпр иємства, на підставі відпові дних договорів (угод). Спірні м атеріали містяться у численн их буклетах, що випускались с амим Державним підприємство м "Полтавське управління гео фізичних робіт" до укладення відповідних вищенаведених д оговорів (угод). Оскільки пред метом договорів (угод) є підго товка і публікація інформаці йних матеріалів замовника, т о авторські права щодо вказа ної публікації належать Держ авному підприємству "Полтавс ьке управління геофізичних р обіт" та не передавались трет ім особам. У поясненнях третя особа просить суд розглядат и справу без її участі.

У судовому засіданні 06.09.2010 р. к лопотання третьої особи судо м задоволено.

Представник позивача в суд ове засідання 06.09.2010 р. не з»явив ся, про час та місце розгляду с прави був повідомлений у вст ановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК Укр аїни ухвала про порушення пр овадження у справі надсилаєт ься зазначеним особам за пов ідомленою ними господарсько му суду поштовою адресою. У ра зі ненадання сторонами інфор мації щодо їх поштової адрес и, ухвала про відкриття прова дження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державно му реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за т акою адресою, вважається, що у хвала про порушення провадже ння у справі вручена їм належ ним чином.

Поштове відправлення з ухв алою Господарського суду міс та Києва № 39/161 від 12.07.2010 р. було нап равлене позивачу за повідомл еною ним господарському суду у позовній заяві поштовою ад ресою, отримання за якою пози вачем кореспонденції підтве рджується повідомлення про в ручення поштового відправле ння, яке наявне в матеріалах с прави.

Згідно п. 19 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про де які питання застосування нор м Господарського процесуаль ного кодексу України, поруше ні у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищ езазначена відмітка про в ідправку процесуального док умента, за умови, що її офор млено відповідно до наведени х вимог названої Інструкції, є підтвердженням належно го надсилання копій процесуального документа ст оронам та іншим учасникам су дового процесу.

Направлення вказаної ухва ли суду позивачеві підтвердж ується відповідною відмітко ю на зворотньому боці цієї ух вали.

Відтак, про час, дату та місц е судового розгляду справи № 39/161 позивач був повідомлений с воєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлен ь суду щодо поважності причи н відсутності позивача в суд овому засіданні 06.09.2010 р., від ост аннього до суду не надходило .

Наведене також свідчить, що позивач не відмовився від по зову, т.т. підтримує позов у то му вигляді, в якому останній б ув поданий до Господарського суду міста Києва.

Приписами ст. 77 Господарськ ого процесуального кодексу У країни визначений перелік об ставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відп овідно до п. 1 ч. 1 названої статт і, у разі нез»явлення в засіда ння представників сторін, ін ших учасників судового проце су та, відповідно до п. 2 ч. 1 назв аної статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановл ює не обов'язок суду відкласт и розгляд справи, а визначає л ише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийш ов до висновку про можливіст ь розгляду справи по суті в су довому засіданні 06.09.2010 р. та за в ідсутністю позивача, запобіг аючи одночасно безпідставно му затягуванню розгляду спор у.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.09.2010 р. над ав усні пояснення, відповідн о до яких просив суд у задовол енні позовних вимог відмовит и повністю

Після виходу суду з нарадчо ї кімнати, у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.09.2010 р. було проголо шено вступну та резолютивну частину рішення та повідомле но, що повне рішення буде скла дено у термін, передбачений ч . 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи д окази, оглянувши в судових за сіданнях оригінали документ ів, копії яких знаходяться в м атеріалах справи, Господарсь кий суд міста Києва

в с т а н о в и в :

У 2009 році Товариством з об меженою відповідальністю «П рестиж Медіа Інформ»(відпові дач) здійснено випуск перший інформаційного-довідкового видання «Паливно-енергетичн ий комплекс України. Сучасні сть та майбутнє», автором іде ї та автором-упорядником яко го є ОСОБА_1, авторський ди зайн та художнє оформлення - ОСОБА_2, ОСОБА_3

У вищенаведеному виданні р озміщено інформацію, зокрема , про Державне підприємство « Полтавське управління геофі зичних робіт».

Товариство з обмеженою від повідальністю «Національні рейтинги України»(позивач) у позовній заяві стверджує, що стаття про Державне підприє мство «Полтавське управлінн я геофізичних робіт»повніст ю передрукована із видання п озивача «Геологічна служба т а надрокористування в Україн і». Випуск перший, 2008 рік (автор ідеї та автор-упорядник - ОСОБА_5, авторський дизайн т а художнє оформлення - ОСО БА_4). А тому, позивач вважає, щ о відповідачем було порушено його виключні немайнові пра ва та майнові авторські прав а на використання твору, на до звіл або заборону використан ня твору іншими особами. За на ведених обставин, позивач пр осить суд стягнути з відпові дача 88400,00грн. компенсації за по рушення немайнових та майнов их авторських прав.

Відповідач заперечив позо вні вимоги повністю та зазна чив, що здійснив випуск інфор маційно-довідкового видання «Паливно-енергетичний компл екс України. Сучасність та ма йбутнє»із інформацією про Де ржавне підприємство "Полтавс ьке управління геофізичних р обіт" правомірно, оскільки ро зміщена інформація про вказа не підприємство була надана самим підприємством на підст аві Угоди ПЕК № 27/3-51/09 від 01.08.2009 р. Да на угода передбачала надання відповідачу матеріалів про підприємство, необхідних для виготовлення та затвердженн я макету. На замовника, Держав не підприємство "Полтавське управління геофізичних робі т", покладалась відповідальн ість за наявність усіх ліцен зій, дозволів, даних і посилан ь на документи, охорону автор ських прав і прав третіх осіб , а також за достовірність інф ормаційних матеріалів, що ро зміщуються відповідачем.

Відповідно до пояснень Дер жавного підприємства «Полта вське управління геофізични х робіт», інформація про підп риємство надавалась для розм іщення у друкованих виданнях як Товариству з обмеженою ві дповідальністю «Українськи й видавничий консорціум»у 2008 р. (є учасником позивача згідн о протоколу № 1 загальних збор ів Учаників ТОВ «Національні рейтинги України»), так і відп овідачу у 2009 р. у вигляді цілісн их публікацій з фотографіями , що підготовлені співробітн иками самого підприємства, н а підставі відповідних догов орів (угод). Спірні матеріали м істяться у численних буклета х, що випускались самим Держа вним підприємством «Полтавс ьке управління геофізичних р обіт»до укладення відповідн их вищенаведених договорів ( угод). Оскільки предметом дог оворів (угод) є підготовка і пу блікація інформаційних мате ріалів замовника, то авторсь кі права щодо вказаної публі кації належать Державному пі дприємству «Полтавське упра вління геофізичних робіт»та не передавались третім особ ам.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України (надалі - ГПК Укра їни), сторони та інші учасники судового процесу повинні до вести ті обставини, на які вон и посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об'єктивному розгляд і в судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , керуючись законом.

Проаналізувавши матеріал и справи та пояснення предст авників сторін, третьої особ и, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлени х позовних вимог, відповідно , відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господ арського кодексу України, ві дносини, пов' язані з викори станням у господарській діял ьності та охороною прав інте лектуальної власності, регул юються Господарським кодекс ом України та іншими законам и.

До відносин, пов' язаних з в икористанням у господарські й діяльності прав інтелектуа льної власності, застосовуют ься положення Цивільного код ексу України з урахуванням о собливостей, передбачених Го сподарським кодексом Україн и та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Го сподарського кодексу Україн и).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного к одексу України визначено, що право інтелектуальної власн ості - це право особи на резу льтат інтелектуальної, творч ої діяльності або на інший об ' єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивіл ьним кодексом України та інш им законом.

Право інтелектуальної вла сності є непорушним відповід но до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодек су України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелекту альної власності чи обмежени й у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.

До об' єктів права інтелек туальної власності, відповід но до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодек су України, зокрема, належать літературні та художні твор и, які, в свою чергу, є об»єктам и авторського права (ч. 1 ст. 433 Ци вільного кодексу України).

Закон України від 23.12.1993, № 3792-XII «Про авторське право і су міжні права»(надалі - Закон України) охороняє особисті н емайнові права і майнові пра ва авторів та їх правонаступ ників, пов'язані із створення м та використанням творів на уки, літератури і мистецтва - а вторське право, і права викон авців, виробників фонограм і відеограм та організацій мо влення - суміжні права.

Згідно ст. 435 Цивільного коде ксу України, ст. 11 Закону Украї ни первинним суб'єктом а вторського права є автор тво ру. За відсутності доказів ін шого автором твору вважаєтьс я фізична особа, зазначена зв ичайним способом як автор на оригіналі або примірнику тв ору (презумпція авторства). Су б'єктами авторського права є також інші фізичні та юридич ні особи, які набули прав на тв ори відповідно до договору а бо закону.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни автор - фізична ос оба, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону Укра їни авторське право на твір в иникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і з дійснення авторського права не вимагається реєстрація т вору чи будь-яке інше спеціал ьне його оформлення, а також в иконання будь-яких інших фор мальностей.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України особа, яка має авторс ьке право (автор твору чи будь -яка інша особа, якій на законн их підставах передано авторс ьке майнове право на цей твір ), для сповіщення про свої прав а може використовувати знак охорони авторського права. Ц ей знак складається з таких е лементів: латинська літера "c", обведена колом, - ©; ім'я особи, яка має авторське право; рік п ершої публікації твору. Знак охорони авторського права п роставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Викладені вище норми ст. 11 За кону України відповідають но рмам ст. 437 ЦК України.

Як вбачається із ст. 14, 15 Закон у України автору належать та кі особисті немайнові пра ва:

1) вимагати визнання свого а вторства шляхом зазначення н алежним чином імені автора н а творі і його примірниках і з а будь-якого публічного вико ристання твору, якщо це практ ично можливо;

2) забороняти під час публіч ного використання твору згад ування свого імені, якщо він я к автор твору бажає залишити сь анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазна чати і вимагати зазначення п севдоніма замість справжньо го імені автора на творі і йог о примірниках і під час будь-я кого його публічного викорис тання;

4) вимагати збереження ціліс ності твору і протидіяти буд ь-якому перекрученню, спотво ренню чи іншій зміні твору аб о будь-якому іншому посяганн ю на твір, що може зашкодити че сті і репутації автора.

Особисті немайнові права а втора не можуть бути передан і (відчужені) іншим особам.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має автор ське право) належать:

а) виключне право на викори стання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання тв ору іншими особами.

Майнові права автора (чи ін шої особи, яка має авторське п раво) можуть бути передані (ві дчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону У країни, після чого ця особа ст ає суб'єктом авторського пра ва.

Виключне право на використ ання твору автором (чи іншою о собою, яка має авторське прав о) дозволяє йому використову вати твір у будь-якій формі і б удь-яким способом.

Виключне право автора (чи ін шої особи, яка має авторське п раво) на дозвіл чи заборону ви користання твору іншими особ ами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публ ічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і п ублічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюд нення творів, якщо воно здійс нюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше опр илюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аран жування та інші подібні змін и творів;

7) включення творів як склад ових частин до збірників, ант ологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шля хом першого продажу, відчуже ння іншим способом або шляхо м здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої пере дачі до першого продажу прим ірників твору;

9) подання своїх творів до за гального відома публіки таки м чином, що її представники мо жуть здійснити доступ до тво рів з будь-якого місця і у будь -який час за їх власним виборо м;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат післ я першого продажу, відчуженн я іншим способом оригіналу а бо примірників аудіовізуаль них творів, комп'ютерних прог рам, баз даних, музичних творі в у нотній формі, а також творі в, зафіксованих у фонограмі ч и відеограмі або у формі, яку з читує комп'ютер;

11) імпорт примірників творі в.

Цей перелік не є вичерпним.

Згідно статті 16 Закону Укра їни авторське особисте немай нове право на службовий твір належить його автору.

Виключне майнове право на с лужбовий твір належить робот одавцю, якщо інше не передбач ено трудовим договором (конт рактом) та (або) цивільно-право вим договором між автором і р оботодавцем.

Відповідно до ст. 443 ЦК Україн и використання твору здійсню ється лише за згодою автора, к рім випадків правомірного ви користання твору без такої з годи, встановлених цим кодек сом та іншим законом.

У позовній заяві позивач по силається на те, що позивач є а втором статті про третю особ у і йому належать як немайнов і, так і майнові права на вказа ну статтю. Проте, зазначене тв ердження суд вважає помилков им, оскільки автором статті (я к об' єкта авторського права ) є фізична особа, яка своєю тв орчою працею створила твір. П озивач, згідно із діючим зако нодавством України, є юридич ною особою (Свідоцтво про дер жавну реєстрацію юридичної о соби Товариству з обмеженою відповідальністю «Націонал ьні рейтинги України», серія А00 3 693786). Особисті немайнові пра ва автора не можуть передава тись іншим особам. Таким чино м, позивач, як юридична особа, не може бути ні автором стате й, ні володільцем виключних н емайнових авторських прав на статтю.

В матеріалах справи наявни й Авторський договір про пер едачу виключних майнових пра в на літературний та художні й твір № 142/23 від 01.02.2007 р., предметом якого (п. 1 даного договору) є бе зстрокова передача автором - Лучко Василем Васильовичем Т овариству з обмеженою відпов ідальністю «Національні рей тинги України»виключно майн ових прав на всі літературні та художні твори, надрукован і з 1 вересня 2006 р. (копія авторсь кого договору знаходиться в матеріалах справи). Проте, нав едений авторський договір су д не приймає у якості належно го доказу на підтвердження п ередачі позивачу майнових ав торських прав саме на статтю про Державне підприємство "П олтавське управління геофіз ичних робіт". Так, у наведеному договорі йдеться про переда чу автором (Лучко Василем Вас ильовичем) позивачу виключно майнових прав на всі літерат урні та художні твори, надрук овані з 1 вересня 2006 р., однак не з азначається в якому саме вид анні (книзі, збірці, буклеті, т ощо) надруковані ці літерату рні та художні твори. В той же час, у виданні позивача «Геол огічна служба та надрокорист ування в Україні», в якому над рукована стаття про Державне підприємство «Полтавське уп равління геофізичних робіт» , відсутнє зазначення у якост і автора цієї статті Лучко Ва силя Васильовича (знак охоро ни авторського права останнь ого у відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України, ч. 2 ст. 437 ЦК Укра їни відсутній).

З матеріалів справи вбачає ться, що між відповідачем та т ретьою особою, інформація пр о яку розміщена у виданні від повідача, була укладена Угод а ПЕК № 27/3-51/09 від 01.08.2009 р. (копія знах одиться в матеріалах справи) .

Предметом вищезазначеної угоди є підготовка та публ ікація інформаційних матері алів замовника (третьої особ и) у книзі «Паливно-енергет ичний комплекс України. Суча сність та майбутнє». При цьом у, відповідно до п.п. 2.1.3, 2.2.2 угоди , матеріали, які необхідні для виготовлення ескізного маке ту, передаються виконавцю (ві дповідачу) саме замовником, а також замовником затверджує ться макет.

Як вбачається із матеріалі в справи, третя особа підтвер дила факт передачі відповіда чу тих інформаційних матеріа лів про Державне підприємств о «Полтавське управління гео фізичних робіт», які були роз міщені у книзі «Паливно-енер гетичний комплекс України. С учасність та майбутнє»(копії інформаційних матеріалів пр о Державне підприємство «Пол тавське управління геофізич них робіт»наявні в матеріала х справи). Фактично в матеріал ах справи наявні надані трет ьою особою відповідачу статт і «Автобіографія Гладуна Вол одимира Васильовича»та «Дер жавне підприємство «Полтавс ьке управління геофізичних р обіт».

Таким чином, суд погоджуєть ся із твердження відповідача , відповідно до якого відпові дач не здійснював самостійну підготовку оспорюваних мате ріалів (статей), а лише розміст ив надані третьою особою інф ормаційні матеріали щодо неї .

Суд вважає обґрунтованими посилання відповідача та тр етьої особи на те, що позивач м ає право лише авторське прав о на дизайн та упорядкування інформації у збірнику «Геол огічна служба та надрокорист ування в Україні». Випуск пер ший, 2008 рік (автор ідеї та автор -упорядник - ОСОБА_5, авто рський дизайн та художнє офо рмлення - ОСОБА_4). А рівно , авторське право на дизайн та упорядкування інформації у збірнику «Паливно-енергетич ний комплекс України. Сучасн ість та майбутнє»(автор ідеї та автор-упорядник - ОСОБА_ 1, авторський дизайн та худо жнє оформлення - ОСОБА_2, ОСОБА_3) має відповідач.

Відповідно до ст. 19 Закону Ук раїни авторові збірника та і нших складених творів (упоря дникові) належить авторське право на здійснені ним підбі р і розташування творів та (аб о) інших даних, що є результато м творчої праці (упорядкуван ня).

Упорядник збірника корист ується авторським правом за умови дотримання ним прав ав торів кожного з творів, включ ених до складеного твору.

Автори творів, включених до складеного твору, мають прав о використовувати свої твори незалежно від складеного тв ору, якщо інше не передбачено авторським договором з упор ядником збірника.

Авторське право упорядник а збірника не перешкоджає ін шим особам здійснювати самос тійний підбір або розташуван ня тих самих творів та (або) ін ших даних для створення свої х творів.

Згідно пояснень третьої ос оби, майнові авторські права на статті про Державне підпр иємство «Полтавське управлі ння геофізичних робіт»належ ать саме зазначеному підприє мству, оскільки працівники в казаного підприємства є авто рами таких статей та при нада нні інформаційних матеріалі в для друку як позивачу так і в ідповідачу, авторські права на твори (інформаційні матер іали про Державне підприємст во «Полтавське управління ге офізичних робіт») не передав ались.

В той же час суд зазначає, що питання встановлення авторс тва спірних інформаційних ма теріалів не є предметом дано го спору, а тому зацікавлені о соби не позбавлені права зве рнутись з відповідними позов ами до суду, якщо вважають сво ї права порушеними або таким и, що не визнаються позивачем .

Позивач також не надав суду доказів того, що відповідаче м порушено авторські права н а підбір та розташування тво рів у збірнику позивача «Гео логічна служба та надрокорис тування в Україні». Випуск пе рший, 2008 рік, а також авторські права на дизайн вказаного зб ірника.

Таким чином, позивачем не до ведено суду здійснення відпо відачем порушення авторсько го права позивача, що було б пі дставою для судового захисту .

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються с удом необґрунтованими та зад оволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 418, 420, 433, 435, 437 - 443 Цивільного кодексу України, ст. 154 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 11, 14, 15, 16, 19 Закон Ук раїни від 23.12.1993, № 3792-XII «Про а вторське право і суміжні пра ва», ст. 22, 27, 33, 34, 43, 82-85 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позо вних вимог відмовити повніст ю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК У країни рішення господарсько го суду набирає законної сил и після закінчення строку по дання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляці йну скаргу не було подано. У ра зі подання апеляційної скарг и рішення, якщо його не скасов ано, набирає законної сили пі сля розгляду справи апеляцій ним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного рішення: 10.09.2010 р.