Постанова

від 19.06.2023 по справі 283/97/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №283/97/22 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А.О.

Категорія 26 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О. Ю.

суддів Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

при секретарі Чішман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №283/97/22

за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради до ОСОБА_1 (третя особа АТ КБ «Приватбанк») про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Тимошенко А.О. у м. Малин,

встановив:

У січні 2022 року керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Малинської міської ради. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Малинської міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 191104,74грн. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 у період з 03.12.2019 по 16.08.2020 користувався земельною ділянкою площею 5,2004 га, кадастровий номер 1810900000:01:008:0088, розташованою на АДРЕСА_1 , без оплати, без оформлення права користування, внаслідок чого безпідставно зберіг кошти за рахунок Малинської міської ради як власника земельної ділянки у розмірі орендної плати, що підлягають стягненню на користь Малинської міської ради на підставі ст.ст.1212-1214 ЦК України.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2023 рокупозов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Малинської міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 191104,74грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив період, за який нараховано безпідставно збережені кошти орендної плати, оскільки з 03.12.2019 по 22.06.2020 користувачем земельної ділянки було АТ КБ «Приватбанк». Крім того, за основу розрахунку взята нормативна грошова оцінка сформованої земельної ділянки, а не її частини, пропорційна площі нежитлових будівель, які перебували у власності відповідача. Також просить стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи в розмірі 15000грн.

Судом апеляційної інстанції до участі в справі в якості третьої особи залучено АТ КБ «Приватбанк».

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, з 03.12.2019 по 16.08.2023 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 82-89). До даного комплексу входить таке нерухоме майно: 1 - тарний склад площею 352 м2; 2 - контора площею 516,6 м2; 3 - приміщення охорони площею 14,4 м2; 4 - пожежне депо площею 78,2 м2; 5 - сарай господарський площею 45,6 м2; 6 - кімната аналізу площею 43,6 м2; 7 - насосна площею 86,7 м2; 8 - розфасовочна площею 97,3 м2; 9 - тарний склад площею 116,7 м2; 10 - туалет площею 1,1 м2; 11 - промивочний пункт площею 53 м2.

Комплекс розташований на земельній ділянці площею 5,2004 га з кадастровим номером 1810900000:01:008:0088, яка згідно витягу з Державного земельного кадастру має площу 5,2004 га, належить Малинській міській раді з 09.10.2014 і призначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Дана земельна ділянка перебувала у постійному користуванні АТ КБ «Приватбанк» з 16.07.2018 по 22.06.2020.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Як передбачено ч.1 ст.93, ст.125 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доказам і зробив правильний висновок про обов`язок відповідача повернути Малинській міській раді безпідставно збережені кошти орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,2004 га за період з 03.12.2019 (набуття відповідачем права власності на майновий комплекс) по 16.08.2020 (припинення права власності відповідача на майновий комплекс). В основу розрахунку судом обґрунтовано покладено нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5,2004га. Одинадцять споруд, з яких складається майновий комплекс, розташовані відокремлено одна від одної, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 користувався не всією земельною ділянкою з кадастровим номером 1810900000:01:008:0088 ним не надано.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2023 рокубез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча: Судді: