Постанова

від 13.06.2023 по справі 910/9052/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 910/9052/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: адвокат Мурашко О.А., від відповідача: не з`явився.Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інжиніринг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 (суддя Джарти В.В., м. Київ, повний текст рішення підписано - 31.10.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інжиніринг»

до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

про стягнення збитків у розмірі 251 183,36 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" (далі - позивач/ТОВ "Рейл Інжиніринг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач/АТ"УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ) про стягнення збитків у розмірі 251 183,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок розобладнання вагонів відповідачем, що були передані в оренду позивачем, останній не отримав орендну плату, а тому просить стягнути суму збитків з відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/9052/21 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "Рейл Інжиніринг"189 176,33 грн збитків та судовий збір у розмірі 2 837,64 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення

25.01.2022 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Рейл Інжиніринг" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 22 875,00 грн витрат на правову допомогу, з яких 7 625,00 грн «гонорар успіху», 14 850,00 грн вартість послуг адвоката та 400,00 грн витрати поштової кореспонденції.

Короткий зміст додатково рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 стягнуто з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "РЕЙЛ ІНЖИНІРИНГ" 11 233,53 грн витрат на правову допомогу.

При ухваленні додаткового рішення, місцевий господарський суд, з огляду на часткове задоволення позову, керуючись положеннями п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прийшов до висновку про розподіл витрати на правову допомогу у відсотковому співвідношені до задоволених позовних вимог.

Щодо відшкодування вартості поштових витрат у розмірі 400,00 грн, місцевий господарський суд встановив, що матеріалами справи підтверджується лише вартість поштових витрат на суму 49,99 грн, (фіскальний чек від 04.06.2021 на 25,99 грн та фіскальний чек від 24.01.2022 на 24,00 грн).

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідач на користь позивача «гонорару успіху» у розмірі 7 625,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, тОВ «Рейл Інжиніринг» (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Рейл Інжиніринг» в повному обсязі.

Зокрема, узагальнені доводи скаржника зводяться до того, що додаткове рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованими, оскільки:

- відсутнє обґрунтування застосування дискреційного повноваження та відсутність посилання, що висновок суду був обґрунтований принципом верховенства права з обов`язковим також його обґрунтуванням (порушення ст. 236 Господарського процесуального кодексу України);

- відсутність обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між позовними вимогами позивача та спрощеного позовного провадження у справі, складності справи та обсяг наданих робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом;

- не релевантне та не коректне застосування практики міжнародного суду з прав людини, що наведено у рішенні суду;

- поза увагою місцевого господарського суду залишився той факт, що відповідачем не подавалося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Також скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просив поновити строк на апеляційне оскарження додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу позивача не подав.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання відповідачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Рейл Інжиніринг» у справі №910/9052/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга ТОВ «Рейл Інжиніринг» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/9052/21, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

16.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9052/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 в задоволені клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ТОВ «Рейл Інжиніринг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 - відмовлено, апеляційну скаргу - залишено без руху. Роз`яснено ТОВ «Рейл Інжиніринг», що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою (клопотанням) про поновлення строку з доказами отримання оскаржуваного додаткового рішення.

07.02.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інжиніринг» надійшла заява на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 20.02.2023 задоволено клопотання ТОВ «Рейл Інжиніринг» про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21; відкрито апеляційне провадження у справі №910/9052/21; розгляд апеляційної скарги ТОВ «Рейл Інжиніринг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 призначено на 28.03.2023; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/22 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Однак, 23.05.2023 розгляд справи №910/9052/22 не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 30.05.2023 апеляційної скарги ТОВ «Рейл Інжиніринг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 призначено на 13.06.2023.

Явка сторін

У судове засідання 13.06.2023 з`явилися представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність відповідача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.

Позиції сторін у справі

Представник боржника у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 скасувати та прийняти нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інжиніринг» про витрати на професійну правничу допомогу заджовольнити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, на підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 05.04.2021 , який укладений між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Мурашко Оленою Анатоліївною, як адвокатом; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №776 від 30.07.2010; додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 05.04.2021

Згідно з п. 6.2 Договору гонорар (вартість послуг) за цим Договором оплачується клієнтом на підставі звіту адвоката, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати набрання чинності судового рішення, виходячи з розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки у розмірі, що визначається у додатках до цього Договору. Крім того, додатково, у разі прийняття судом рішення на користь клієнта, клієнт сплачує адвокату гонорар успіху, розмір якого становить 50% загальної вартості наданих адвокатом послуг.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що адвокат щомісячно надає клієнту акт здачі-прийняття наданих послуг, складений на основі звіту про надані послуги.

У Додатку № 1 до Договору сторонами визначено вартість послуг адвоката, а саме: 2 700,00 грн за 1 годину роботи адвоката у справах клієнта; 200,00 грн за одне відвідування поштових та кур`єрських організацій для відправлення/отримання кореспонденції у справах клієнта; 1 200,00 грн добових у разі відрядження у справах клієнта.

Відповідно до Звіту адвокатом були надані наступні послуги: аналіз та вивчення документі і узгодження правової позиції з клієнтом - 1,5 год. - 4 050 грн; підготовка тексту позовної заяви, додатків до неї, підготовка реквізитів та методична допомога у сплаті судового збору - 3 год. - 8100 грн; поштові відправлення кореспонденції - 400 грн; підготовка документі для стягнення сум сплачених за правову допомогу адвоката - 1 год. - 2700 грн; гонорар успіху - 7 625,00 грн; всього - 22 875,00 грн.

По акту надання послуг позивач прийняв зазначені послуги адвоката на суму 22 875,00 грн.

У позовній заяві позивач вказав, що поніс і планує понести у 3 767,75 грн. Разом з цим, позивач очікує також понести витрати на правову допомогу, пов`язану з розглядом справи. Остаточний розмір витрат буде визначений з урахуванням вчинених процесуальних дій.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до розрахунків судові витрати позивача у зв`язку з розглядом у Господарським судом міста Києва справи № 910/9052/21 складаються з сум, визначених звіті та акті № 1 прийому-передачі послуг до Договору від 05.04.2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню виходячи з наступних підстав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач вказав, що поніс і планує понести у зв`язку із розглядом даної справи судові витрати, які складаються з суми судового збору 3 767,75 грн. Разом з цим, позивач очікує також понести витрати на правову допомогу, пов`язану з розглядом справи. Остаточний розмір витрат буде визначений з урахуванням вчинених процесуальних дій.

Справа розглядалась судом першої інстанції без виклику сторін та рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 позов було задоволено частково.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

24.01.2023 позивач направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з відповідача 22 875,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також вказав, що повне рішення отримав 21.02.2023

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подавались заперечення на заяву позивача та не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 05.04.2021, який укладений між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Мурашко Оленою Анатоліївною, як адвокатом; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №776 від 30.07.2010; додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 05.04.2021

Згідно з п. 6.2 Договору гонорар (вартість послуг) за цим Договором оплачується клієнтом на підставі звіту адвоката, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати набрання чинності судового рішення, виходячи з розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки у розмірі, що визначається у додатках до цього Договору. Крім того, додатково, у разі прийняття судом рішення на користь клієнта, клієнт сплачує адвокату гонорар успіху, розмір якого становить 50% загальної вартості наданих адвокатом послуг.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що адвокат щомісячно надає клієнту акт здачі-прийняття наданих послуг, складений на основі звіту про надані послуги.

У Додатку № 1 до Договору сторонами визначено вартість послуг адвоката, а саме: 2 700,00 грн за 1 годину роботи адвоката у справах клієнта; 200,00 грн за одне відвідування поштових та кур`єрських організацій для відправлення/отримання кореспонденції у справах клієнта; 1 200,00 грн добових у разі відрядження у справах клієнта.

Відповідно до Звіту адвокатом були надані наступні послуги: аналіз та вивчення документі і узгодження правової позиції з клієнтом - 1,5 год. - 4 050 грн; підготовка тексту позовної заяви, додатків до неї, підготовка реквізитів та методична допомога у сплаті судового збору - 3 год. - 8 100 грн; поштові відправлення кореспонденції - 400 грн; підготовка документі для стягнення сум сплачених за правову допомогу адвоката - 1 год. - 2 700 грн; гонорар успіху - 7 625,00 грн; всього - 22 875,00 грн.

По акту надання послуг позивач прийняв зазначені послуги адвоката на суму 22 875,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем вказаних витрат, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Як вже зазначлось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 910/9052/21 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "Рейл Інжиніринг"189 176,33 грн збитків та судовий збір у розмірі 2 837,64 грн.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду щодо застосування положень п. 4 ч. 3 ст. 129 ГПК України (пропорційно роміру задоволених позовних вимог) (14 850,00 грн * 75, 31% =11 183,54 грн).

Водночас, місцевим господарським судом вставнолено, що позивачем визначено вартість поштових відправлень у розмірі 400,00 грн, однак матеріали справи свідчать, що підтверджено лише 49,99 грн (фіскальний чек від 04.06.2021 на 25,99 грн, фіскальний чек від 24.01.2022 на 24,00 грн), яка і підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати на професійну правчничу допомогу підлягають стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 11 233,53 грн.

Щодо «гонорару успіху» суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

«Гонорар успіху» є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і «гонорар успіху» за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім того, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

З підстав викладеного та враховуючи критерії розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає, що «гонорар успіху» в сумі 7 625,00грн не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та їх розумності.

Апеляційний господарський вважає, що заявлений позивачем до стягнення «гонорар успіху» в розмірі 7 625,00 грн не відповідає критерію розумності, так як не має характеру необхідних дій, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату (справа не є складною та з характеру заявлених позовних позитивний результат був очікуваним), у зв`язку з чим його відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Таким чином, з огляду на категорію справи та її значення для сторін, фактичне надання адвокатом послуг в межах розгляду даної справи, дотримуючись принципу розумності розміру гонорара адвоката, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що правомірним буде покладення на відповідача частини заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 11 233,53 грн.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для частково задоволення заяви позивача про ухвлення додаткового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ «Рейл Інжиніринг» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Інжиніринг» залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21 залишити без змін.

3 Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №910/9052/21.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №910/9052/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 20.06.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко