Ухвала

від 28.07.2023 по справі 910/9052/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/9052/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді: Джарти В.В.

від 29.08.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Разіної Т.І., Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

від 13.06.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення збитків у розмірі 251 183, грн,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг"(надалі - Скаржник) звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №910/9052/21.

Перевіривши доводи викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідною з частиною 7 статті 12 для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму становить 2 270,00 грн (станом на 01.01.2021).

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/9052/21 є стягнення збитків у розмірі 251 183, грн, що становить менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн х 500 = 1 135 000, 00 грн).

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Скаржника в повному обсязі.

Верховний Суд зазначає, що зі змісту статті 244 Господарського процесуального кодексу України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскаржується в тому самому порядку, що і рішення по суті, тобто на підставі пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що також узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20.

Можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежить виключно від обставин конкретної справи.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на вирішення широкої маси спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Доводи, викладені в касаційній скарзі зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу, що посилання на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без належного обґрунтування підстав визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на відсутність обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №910/9052/21, на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №910/9052/2.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейл Інжиніринг".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець