Ухвала

від 21.06.2023 по справі 922/2383/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

21 червня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2383/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали по справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до 1. Харківської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних відносин Харківської міської ради про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2019 позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24 червня 2015 року № 1912/15 та пункту 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23 грудня 2015 року №43/15 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24 червня 2015 року № 1912/15 та пункту 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23 грудня 2015 року №43/15.

Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1378,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

27.02.2019 на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2019 видано відповідний наказ.

16.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Харківської обласної прокуратури зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №15537), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16, сплаченого на підставі платіжного доручення №40 від 20.01.2017 у розмірі 1653,60 грн.

Дослідивши подану заяву судом встановлено, що така подана без дотримання вимог частини 2 статті 170 ГПК України та підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 2-5 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У частині 1 та 3 статті 169 ГПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 170 ГПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, згідно з частиною 1 статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами на адресу учасників справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

Натомість у даному разі суд зазначає, що до зазначеної вище заяви не було додано доказів надсилання такої іншим учасникам справи в силу вимог частини 2 статті 170 ГПК України.

Суд зауважує, що неподання доказів повідомлення інших учасників справи про звернення з означеною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Разом з тим, статтею 237 ЦК України визначено поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва. Реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником.

Тобто, підписання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

З поданої заяви вбачається, що така підписана заступником керівника обласної прокуратури Андрієм Кравченко. Поряд із цим, документів на підтвердження повноважень останнього до вказаної заяви з огляду на вимоги частини 2 статті 170 ГПК України не додано.

Наведені обставини свідчать про те, що подана на розгляд заява не відповідає положенням частини 2 статті 170 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини 4 статті 170 ГПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Отже, застосування процесуальних положень, визначених приписами статті 170 ГПК України для учасників справи є передбачуваними, а тому відповідають принципу юридичної визначеності.

Імперативними приписами частини 4 статті 170 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути заяву заявнику про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Водночас суд звертає увагу заявника на те, що після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду із відповідною заявою повторно.

Керуючись ст. 170, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Харківській обласній прокуратурі заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№15537 від 16.06.2023) без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та може бути оскаржена відповідно до статті 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 21.06.2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.