Постанова

від 27.09.2023 по справі 922/2383/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/2383/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: прокурор Горгуль Н.В., посвідчення від 01.03.2023;

від відповідачів: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх.№1814 Х/2),

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 (повний текст складено 15.08.2023) у справі №922/2383/16 (суддя Погорелова О.В.),

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області, м. Харків,

до відповідачів:

1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків,

про визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2383/16, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16.

В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на те, що при ухваленні Господарським судом Харківської області рішення від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 за результатами нового розгляду справи не було вирішено питання щодо стягнення на користь прокуратури судового збору у розмірі 1653,60грн, сплаченого на підставі платіжного доручення №40 від 20.01.2017 за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у цій справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/2383/16 заяву Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 826,80грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 826,80грн.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/2383/16 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених прокуратурою за подання касаційної скарги у справі №922/2383/16.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, Харківська міська рада заперечує проти задоволення заяви прокуратури, мотивуючи свою позицію тим, що така заява подана після закінчення строку на виконання судового рішення, що є порушенням ч. 2 ст. 244 ГПК України. Крім того, на думку скаржника, прокурором пропущено встановлений ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, зокрема, у даному випадку стягувачем є державний орган - прокуратура, а тому виконавчий документ міг бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили рішення суду. Оскільки остаточне рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у цій справі №922/2383/16 набрало законної сили 27.02.2019, а прокурор звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення лише у серпні 2023 року, відтак Харківська міська рада вважає заяву прокуратури про ухвалення додаткового рішення такою, що подана з пропуском строку для її подання, а тому просить суд відмовити у її задоволенні.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі № 922/2383/16; призначено розгляд справи на 27.09.2023 об 11:00 год; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 22.09.2023, Харківська обласна прокуратура заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване додаткове рішення без змін. Зазначає, що оскільки при ухваленні Господарським судом Харківської області рішення від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 за результатами нового розгляду справи не було вирішено питання стосовно розподілу судового збору, сплаченого прокуратурою за подання касаційної скарги, відтак господарським судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване додаткове рішення про стягнення з відповідачів на користь Харківської обласної прокуратури судового збору за подання касаційної в розмірі 1653,60грн. Вважає безпідставними посилання Харківської міської ради в апеляційній скарзі на положення ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у даній справі №922/2383/16 виконавчий документ не видавався. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 є таким, що не підлягає примусовому виконанню. Тобто відсутні підстави стверджувати про закінчення строку виконання рішення суду та пропуск прокуратурою строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті відповідач-2 та третя особа не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направили їх до апеляційного суду.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 27.09.2023 була присутня прокурор Харківської обласної прокуратури, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила суд залишити оскаржуване додаткове рішення без змін.

Уповноважені представники відповідача-1 (апелянта), відповідача-2 та третьої особи у судове засідання апеляційної інстанції 27.09.2023 не з`явилися; про дату, час та місце слухання справи всі учасники справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників вищевказаних учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього прокурора, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У липні 2016 року керівник Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та ТОВ "Атмос" про:

- визнання незаконним та скасування п. 12.1 додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24.06.2015 № 1912/15;

- визнання незаконним та скасування п. 5.1 додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 року № 43/15;

- визнання незаконним та скасування п. 12.1 додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 142/16 від 24.02.2016.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 у справі №922/2383/16 позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано пункт 12.1. додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24.02.2016 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким надано в оренду строком до 01.03.2021 земельну ділянку житлової та громадської забудови, що належить територіальній громаді м.Харкова для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18; стягнуто з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області 1378,00грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду від 27.09.2018 по праві №922/2383/16 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 922/2383/16 скасовано повністю. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 у справі № 922/2383/16 скасовано в частині відмови у визнанні незаконними та скасуванні п. 12.1 додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24.06.2015 № 1912/15 та п. 5.1 додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 №43/15, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 у справі № 922/2383/16 залишено без змін.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п. 12.1 додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24.06.2015 № 1912/15 та п. 5.1 додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 №43/15 задоволено. Визнано незаконним та скасовано п. 12.1 додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24.06.2015 № 1912/15 та п. 5.1 додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 №43/15. Стягнуто з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області 1378,00грн витрат зі сплати судового збору.

Як вже зазначалося раніше, у серпні 2023 року Харківською обласною прокуратурою подано до Господарського суду Харківської області заяву про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що при ухваленні Господарським судом Харківської області остаточного рішення від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 за результатами нового розгляду справи не було вирішено питання стосовно стягнення на користь прокуратури судового збору у розмірі 1653,60грн, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у цій справі. У зв`язку з чим прокуратура просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з Харківської міської ради та ТОВ "Атмос" на свою користь судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16 у розмірі 1653,60грн.

Задовольняючи заяву Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 за результатами нового розгляду даної справи не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат за подання прокуратурою касаційної скарги, у зв`язку з чим місцевий суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1653,60грн за подання касаційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів на підставі ст. 129 ГПК України.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вищевказаної заяви та ухвалення додаткового рішення у справі з огляду на таке.

Суд виходить з того, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1).

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4).

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з платіжного доручення №40 від 20.01.2017, прокуратурою при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16 було сплачено судовий збір у розмірі 1653,60грн

У свою чергу, постановою Верховного Суду від 27.09.2018 у праві №922/2383/16 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16 задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 922/2383/16 скасовано повністю; рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 у справі № 922/2383/16 скасовано в частині відмови у визнанні незаконними та скасуванні п. 12.1 додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 24.06.2015 № 1912/15 та п. 5.1 додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" від 23.12.2015 №43/15, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2016 у справі №922/2383/16 залишено без змін.

Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки Верховний Суд направив справу на новий розгляд та не ухвалював нового рішення, тому розподіл судових витрат повинен здійснюватись тим судом, який ухвалив остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За результатами нового розгляду справи Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 28.01.2019 у справі №922/2383/16, яким позовні вимоги прокуратури в частині, яка направлена на новий розгляд, задоволено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області 1378,00грн витрат зі сплати судового збору (за подання прокуратурою позовної заяви).

Однак, ухвалюючи рішення від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 про задоволення позову прокурора за результатами нового розгляду справи (в частині, яка направлена на новий розгляд) Господарським судом Харківської області не було вирішення питання про судові витрати прокуратури, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2383/16.

Господарський суд першої інстанції, виходячи з приписів ст. 129 ГПК України, а також взявши до уваги те, що при ухваленні остаточного рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 за результатами нового розгляду даної справи не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат за подання прокуратурою касаційної скарги, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Харківської обласної прокуратури та ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 1653,60грн.

У поданій апеляційній скарзі Харківська міська рада посилається на те, що заява прокуратури про ухвалення додаткового рішення подана після закінчення строку на виконання судового рішення, що є порушенням ч. 2 ст. 244 ГПК України, а також прокурором пропущено встановлений ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 244 ГПК України та норм Закону України "Про виконавче провадження", строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та строк на виконання рішення є різними видами строків у виконавчому провадженні, що не є тотожними.

Слід відмітити, що ані норми ГПК України, ані Закону України "Про виконавче провадження" не встановлюють граничні строки на виконання рішень. Таким чином, закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання не свідчить про закінчення строку на виконання рішення, якщо останнє залишається невиконаним.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 761/21898/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (стягувачем) за зазначеним вище рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 є державний орган - Харківська місцева прокуратура №1, а тому відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ ними міг бути пред`явлений до виконання протягом трьох місяців, який минув 28.05.2019.

Разом з тим суд зазначає, що пропуск строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання не свідчить про закінчення строку на виконання рішення, якщо останнє залишається невиконаним, а тому зазначені обставини не позбавляють прокуратуру права звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, але до моменту фактичного його виконання.

Тобто, у разі ухвалення на користь прокурора рішення про розподіл судових витрат таке рішення в силу вимог ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" могло бути звернуто до виконання протягом трьох місяців, а саме до 28.05.2019, а із заявою про ухвалення додаткового рішення прокурор міг звернутись до моменту фактичного виконання рішення суду.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що в резолютивній частині остаточного рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 (за результатами нового розгляду справи) було зазначено про стягнення з Харківської міської ради на користь прокуратури Харківської області 1378,00грн витрат зі сплати судового збору та видачу судом наказу після набрання рішенням законної сили.

Як також встановлено, на примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області 27.02.2019 було видано наказ №922/2383/16, який супровідним листом від 27.02.2019 було направлено на адресу прокуратури Харківської області.

20.03.2019 Управлінням державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області на підставі наказу від 27.02.2019 по справі №922/2383/16 було проведено безспірне списання коштів в сумі 1378,00грн на користь прокуратури.

Відповідно до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, органи казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Отже, у даному випадку на Управління ДКСУ у м.Харкові покладений обов`язок вживати заходи до виконання виконавчих документів про стягнення коштів з місцевого бюджету, зокрема відповідача - Харківської міської ради.

Таким чином, судом встановлено, що стягнення грошових коштів (судового збору прокуратури) відбулось на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16, яке набрало законної сили, і таке рішення в частині стягнення судового збору передбачає примусове виконання.

Як встановлено в ході розгляду справи, примусове виконання рішення від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 (безспірне списання коштів) щодо якого прокурор просив постановити додаткове рішення закінчене, про що Управління ДКСУ у м.Харкові повідомлено Господарський суд Харківської області відповідним листом №03-13/386 від 22.03.2019 (а.с. 243, т.3).

Враховуючи те, що у даному випадку заяву про ухвалення додаткового рішення подано прокурором до суду першої інстанції після безспірного списання коштів Управлінням ДКСУ у м.Харкові і повідомлення з цього приводу господарський суд листом №03-13/386 від 22.03.2019, тобто після фактичного виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат та закінчення строку на виконання рішення суду у розумінні ч. 2 ст. 244 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про ухвалення додаткового рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що про факт не розподілення судового збору за подання прокуратурою касаційної скарги судовим рішенням Господарського суду Харківської області від 28.01.2019 у справі №922/2383/16 Харківській обласній прокуратурі було відомо з моменту його ухвалення, а із заявами про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат прокурор почав звертатись тільки з 12.06.2023 (перші дві заяви було повернуто судом), тобто майже через 4 роки та 3 місяці після набрання рішенням законної сили та фактичного його виконання (безспірного списання коштів) в частині стягнення судового збору за подання позовної заяви (20.03.2019).

Прокурором будь-яких поважних причин пропуску строку на подання заяви не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06.12.2007).

Норми, які регулюють строки подачі заяв/скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).

Суд першої інстанції наведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1653,60грн.

Таким чином, оскільки заява про ухвалення додаткового рішення подана Харківською обласною прокуратурою після закінчення встановленого законом строку (ч. 2 ст. 244 ГПК України) на виконання судового рішення в частині стягнення судового збору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для її задоволення відсутні.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що додаткове Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/2383/16 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення.

Оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про ухвалення додаткового рішення, тому, відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення теж не справляється і судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 129 ГПК України не розподіляється за результатом розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/2383/16 - задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2023 у справі №922/2383/16 - скасувати.

У задоволення заяви Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення (вх. №20492 від 02.08.2023) - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.09.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов