Постанова

від 09.11.2022 по справі 2-870/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 2-870/10

провадження № 61-11334св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Зеленівська селищна рада Дніпровського району міста Херсона,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Херсонська міська державна лікарня ветеринарної медицини,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 16 липня 2020 року, постановлену суддею Воронцовою Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Зеленівської селищної ради Дніпровського району міста Херсона, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Херсонська міська державна лікарня ветеринарної медицини, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на майно.

В обґрунтування позову вказував, що його батькові - ОСОБА_2 за постійним місцем роботи на посаді завідуючого Зеленівської ветеринарної дільниці надано для проживання службове жиле приміщення на АДРЕСА_1 . Згідно з домовою книгою ОСОБА_2 зареєстрований у вказаному приміщенні

з 18 березня 1975 року. Крім батька позивача у вказаному приміщенні були зареєстровані позивач та його мати ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла у 1979 році, а ОСОБА_2 - у 1999 році, проте позивач продовжував проживати у спірному будинку і утримувати його у належному стані.

26 червня 2000 року позивач звернувся до Херсонської міської лікарні ветеринарної медицини із заявою, в якій просив надати дозвіл на приватизацію житлового будинку АДРЕСА_1 , однак відповіді на вказану заяву не отримав.

Листом № 902/2-3 від 20 листопада 2009 року Виконавчий комітет Зеленівської селищної ради Дніпровського району міста Херсона повідомив, що рішенням цієї ради № 45 від 2 серпня 2005 року Херсонській міській лікарні ветеринарної медицини затверджено свідоцтво про право власності на службову будівлю ветеринарної медицини площею 98 кв.м, яка розташована на АДРЕСА_1 .

На думку позивача, вказане рішення органу місцевого самоврядування є незаконними, оскільки, затверджуючи це свідоцтво, селищна рада не врахувала його права щодо вказаного приміщення.

За таких обставин просив:

-визнати незаконними дії Зеленівської селищної ради Дніпровського району міста Херсона щодо прийняття рішення № 45 від 2 серпня 2005 року про безкоштовну передачу у власність міської державної лікарні ветеринарної медицини будівлі та території на АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на комплекс (службову будівлю ветеринарної медицини), видане Херсонській міській державній лікарні ветеринарної медицини 15 вересня 2005 року, в частині прийняття рішення щодо його видачі, виготовлення, затвердження та реєстрації в органах Державної податкової інспекції міста Херсона.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконними дії Зеленівської селищної ради Дніпровського району міста Херсона щодо прийняття рішення від 2 серпня 2005 року № 45 про безкоштовну передачу у власність міської державної лікарні ветеринарної медицини будівлі та території, розташованих на

АДРЕСА_1 ; визнано недійсним свідоцтво про право власності на комплекс (службову будівлю ветеринарної медицини), видане Херсонській міській державній лікарні ветеринарної медицини 15 вересня 2005 року, в частині прийняття рішення щодо його видачі, виготовлення, затвердження та реєстрації в органах Державної податкової інспекції міста Херсона.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказав про порушення оспорюваним рішенням Зеленівської селищної ради Дніпровського району міста Херсона права позивача на приватизацію житлового приміщення на АДРЕСА_1 , в якому він проживає.

За таких обставин місцевий суд вважав доведеними позовні вимоги належними і допустимими доказами та дійшов висновку про їх задоволення.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 16 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що про існування рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 липня 2010 року Херсонській міській державній лікарні ветеринарної медицини було відомо з 22 листопада 2019 року - після ознайомлення її представника - адвоката Салівонського О. М. -з матеріалами справи. При цьому з апеляційною скаргою заявник звернувся 7 липня 2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 294 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, на апеляційне оскарження рішення суду.

Зазначивши, що наведені Херсонською міською державною лікарнею ветеринарної медицини у відповідній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У серпні 2020 року Херсонська міська державна лікарня ветеринарної медицини подала до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Херсонського апеляційного суду від 16 липня 2020 року і направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційного інстанції того, що 31 жовтня 2019 року призначено нового керівника Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини, якому не було відомо про вказану справу.

Враховуючи неповідомлення попереднім керівництвом Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини нового керівника про існування даної справи, у останнього була відсутня можливість своєчасно відреагувати на порушення прав лікарні шляхом оскарження рішення суду першої інстанції у визначений процесуальним законом строк.

На думку заявника, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 липня 2010 року та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 9 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції і ухвалою цього ж суду від 3 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши додержання судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Положення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

Право кожного на судовий захист закріплено також у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у застосуванні

статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення

у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та рішення

у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1

статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У справі, яка переглядається, ухвалою Херсонського апеляційного суду

від 16 липня 2020 року відмовлено Херсонській міській державній лікарні ветеринарної медициниу відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 27 липня 2010 року.

За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції у складі, визначеному частиною третьою

статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України, тобто у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого

2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що «регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)».

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 16 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 27 липня 2010 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду. Вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19 травня

2021 року у справі № 127/23798/20 (провадження № 61-2921св21), від 2 червня 2021 року у справі № 2-п-113/2006 (провадження № 61-11360св20), від 17 червня 2021 року у справі № 2-30/2011 (провадження № 61-5158св21), від 24 червня

2021 року у справі № 369/13653/18 (провадження № 61-7375св21),

від 15 вересня 2021 року у справі № 243/11729/18 (провадження № 61-2213св19), від 11 травня2022 року у справі № 394/417/20 (провадження № 61-2871св21), від 29 червня 2022 року у справі № 759/15363/16-ц (провадження № 61-2794св19) та від 31 серпня 2022 року у справі № 359/7686/17 (провадження № 61-11040св21).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою

статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до апеляційного суду.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції колегією у складі трьох суддів.

Щодо судових витрат

Так як касаційний суд дійшов висновку про передачу справи до суду апеляційної інстанції для розгляду, встановлених статтею 141 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини задовольнити.

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 16 липня 2020 року скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук