Рішення

від 20.06.2023 по справі 554/15594/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 554/15594/22

РІШЕННЯ

іменем україни

20.06.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Лебедєва Х.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Полтавський домобудвельний комбінат»,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні справуза позовом ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства «Полтавський домобудвельний комбінат» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась доОктябрського районногосуду м.Полтави зпозовом до Приватногоакціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В поданій до суду позовній заяві посилалась на те, що у період з 14 лютого 2022 року по 28 квітня 2022 року вона перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Полтавський ДБК».

Відповідачем їй нараховувалася заробітна плата, але не була виплачена.

Заборгованість по заробітній платі становить: за лютий 2022 року 4225 грн., за квітень 1408,35 грн., а всього - 5633,35 грн.

У передбачені законом строки заборгованість їй не була виплачена.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 5633,35 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25081 грн. 82 коп., а всього 30715 грн. 17 коп.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року справу передано за підсудністю на розгляд до Київського районного суду Полтавської області (а.с. 12).

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 14 березня 2023 року відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с 22).

Цією ж ухвалою у ПАТ «Полтавський ДБК» витребувано докази, а саме:

- довідку про наявність або відсутність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період з 14 лютого 2022 року по 28 квітня 2022 року із зазначенням кількості відпрацьованих днів.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що заборгованість з заробітної плати перед ОСОБА_1 відсутня. У зв`язку з відсутністю заборгованості з заробітної плати відсутні також і підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені. Тому позовні вимоги просив залишити без задоволення.

Інші заяви та клопотання сторони суду не подавали.

Дослідивши та вивчивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем в трудових відносинах, з 14 лютого 2022 року по 28 квітня 2022 року, працювала на посаді охоронця Приватного акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат».

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Звертаючись 27 грудня 2022 року до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з заробітної плати, позивач зазначає, що заробітна плата за у розмірі 5633 грн. 35 коп. їй не виплачена.

На підтвердження даної обставини позивач долучила до матеріалів справи Індивідуальні відомості про застраховану особу за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Дата формування вказаної виписки 06 жовтня 2022 року (а.с. 6-7).

З наведеної виписки вбачається, що підприємством з кодом ЄДРПОУ 01270581 (Приватне акціонерне товариство «Полтавський домобудівельний комбінат») ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за лютий 2022 року у розмірі 4225 грн. 00 коп., за квітень 2022 року 1408 грн. 35 коп.

При цьому з вказаних відомостей вбачається, що страхові внески з заробітної плати позивача не виплачені.

Заперечуючи наявність на даний час заборгованості перед позивачем ОСОБА_1 з заробітної плати, відповідач не надав будь-яких доказів, що підтверджують строки виплати позивачу заробітної плати.

Твердження позивача про наявність перед нею заборгованості по заробітній платі станом на день звернення з позовом до суду відповідачем не спростована, відповідні докази суду не надані.

В той же час, зважаючи на наявність доказів, що станом на 06 жовтня 2022 року підприємством не сплачено страхові внески за позивача, наявні підстави вважати, що і заробітна плата також сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачем не надано доказів на спростування наданих позивачем розрахунків, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Згідно довідки ПрАТ «Полтавський домобудівельний комбінат», наданої суду 09 травня 2023 року б/н, заборгованість по заробітній платі перед позивачем відсутня.

В той же час відповідачем не надано доказів відсутності такої заборгованості по заробітній платі перед позивачем на час звернення ОСОБА_1 до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, враховуючи відсутність заборгованості по заробітній платі на час розгляду справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку при звільненні, суд встановив наступне.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України , а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-144цс13 від 29 січня 2014 року.

Як встановлено судом, відповідач заробітну плату в порушення норм ст. 116 КЗпП України позивачу в день звільнення не виплатив.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 п. 8 Порядку).

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 квітня 2022 року по 28 грудня 2022 року у розмірі 25081 грн. 82 коп.

Період затримки розрахунку при звільненні на час звернення позивача з позовом до суду з 29 квітня 2022 року по 27 грудня 2022 року - 173 робочих дні.

З врахуванням обмежень, встановлених ч. 1 ст. 117 КЗпП України, згідно яких в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу середній заробіток має бути сплачений за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно довідки, наданої відповідачем, за період перебування в трудових відносинах позивачем відпрацьовано 11 календарних днів, які відпрацьовані у лютому 2022 року.

Оскільки позивачем відпрацьовано менше, ніж два місяці, при розрахунку середнього заробітку суд входить з фактичної кількості відпрацьованих днів.

Середній заробіток позивача за шість місяців складає: 4225,00 грн. х 6 = 25350,00 грн.

Відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що із відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25350,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача складаються з судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку.

Оскільки ця позовна вимога судом задоволена, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1073 грн. 60 коп. на відшкодування понесених ним судових витрат.

Оскільки в задоволенні позовної вимоги про стягнення заробітної плати судом відмовлено, позивач за позовними вимогами про стягнення заробітної плати від сплати судового збору звільнений, судові витрати за цією позовною вимогою необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зПриватного акціонерноготовариства «Полтавський домобудвельний комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25350 грн. 00 коп. (двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят гривень нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зПриватного акціонерноготовариства «Полтавський домобудвельний комбінат» на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Судові витрати за позовними вимогами про стягнення заробітної плати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач Приватне акціонерне товариство «Полтавський домобудвельний комбінат», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Ливарна, 8, код ЄДРПОУ 01270581.

Головуючий О.А.Самсонова