Рішення

від 14.06.2023 по справі 369/9756/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9756/22

Провадження № 2/369/2012/23

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2023 м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т. В.,

при секретарі судового засідання Житар А. А.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_5 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилався на те, що на підставі рішення 10 сесії V скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 15.11.2007 № 123 їй надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

05.02.2008 їй було видано державний акт серії ЯД № 969333 на право власності на вказану земельну ділянку та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 3222485900:03:008:0327, який зареєстровано 05.02.2008 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832900111.

26.10.2010 вона склала заповіт, яким належну їй на праві власності земельну ділянку заповіла ОСОБА_10

03.06.2016 за заявою ОСОБА_10 сертифікованим інженером-землевпорядником було перенесено земельну ділянку в натуру, встановлено межові знаки у відповідності з планом меж та схемою перенесення земельної ділянки, за результатами чого складено акт перенесення в натурі (на місцевість) меж та передачі під охорону та збереження межових знаків земельної ділянки.

У кінці 2019 року їй стало відомо, що 14.11.2009 ОСОБА_9 , яка діяла, начебто, на підставі довіреності від 14.10.2009 в інтересах ОСОБА_5 , було укладено з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В.

Вона жодних перемовин з жодною особою щодо продажу земельної ділянки не вела, продавати її не збиралася, довіреність не підписувала та не видавала жодній людині, окрім ОСОБА_10 .

Вона не знайома ні з ОСОБА_9 , ні з ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка вибула з її володіння поза її волею внаслідок протиправних дій третіх осіб.

Крім того, їй стало відомо, що ОСОБА_7 зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку через 10 років після укладення договору, а в подальшому 03.07.2019 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_8 , який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В. Ю.

У липні 2019 року ОСОБА_8 поділив земельну ділянку на 2 земельні ділянки площею по 0,05 га кожна, внаслідок чого утворилися два нових об`єкти нерухомого майна, яким було присвоєно кадастрові номери 3222485901:01:052:5264 та 3222485901:01:052:5265.

Зазначені земельні ділянки знаходяться за тією ж адресою як і земельна ділянка з кадастровим номером 3222485900:03:008:0327.

05.10.2020 адвокат в її інтересах подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватного нотаріуса Іванченка В. Ю., державного реєстратора Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії (справа № 369/12533/20).

Під час розгляду зазначеної справи їй стало відомо, що 04.03.2020 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 уклали два договори купівлі-продажу земельних ділянок, які були посвідчені нотаріально.

У свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок, тобто останнім власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_6 .

Під час розгляду справи № 369/12533/20 було зроблено запит до Київського обласного державного нотаріального архіву щодо надання копії довіреності.

Згідно з відповіддю Київського обласного державного нотаріального архіву від 11.08.2022 № 1186/01-17 надати копію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. 14.10.2009 за реєстровим № 364, не вбачається за можливе, оскільки за реєстровим № 364 вчинено іншу нотаріальну дію за датою 13.10.2009; надати копію сторінки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій за реєстровим № 364 від 14.10.2009 не вбачається за можливе, оскільки реєстровий № 364 записано нотаріусом 13.10.2009, а за датою 14.10.2009 записані інші реєстрові номери.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А. В. на її звернення було надано відповідь, згідно з якою в Єдиному реєстрі довіреностей відсутня інформація про видачу від імені позивача довіреності на ім`я ОСОБА_9 , а міститься лише інформація про видачу від імені позивача трьох довіреностей на ім`я ОСОБА_10 у період з 15.03.2007 до 26.10.2010.

Викладене свідчить, що довіреність від 14.10.2009 на підставі якої ОСОБА_9 уклала оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2009 приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. не посвідчувалася та відповідно позивачем не підписувалася.

Оскільки наявними доказами встановлений факт вибуття нерухомого майна з володіння позивача не з її волі наявні підстави стверджувати, що позивач має право на витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на підставі ст. 388 ЦК України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 просить витребувати у ОСОБА_6 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Разом з позовною заявою ОСОБА_5 подала клопотання про витребування доказів та заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2022 відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання на 08.11.2022 на 11-30 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2022 заяву представника позивача ОСОБА_5 адвоката Шупика О. А. про забезпечення позову у цій справі задоволено.

Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві приватної власності ОСОБА_6

08.11.2022 у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області справу знято з розгляду. Розгляд справи призначено на 24.01.2023 на 14-00 год.

24.11.2022 представник ОСОБА_6 адвокат Горщар С. В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та припинити заходи забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок і набула їх за відплатним договором, що визнається позивачем у позовній заяві.

Існувало два рівня перевірки уповноваженими органами документів щодо відчуження від імені позивача земельної ділянки, перш ніж право власності перейшло до ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 330 ЦК України майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача, а обґрунтування позовних вимог ч. 1 ст. 388 ЦК України у даному випадку є безпідставним.

Витребування земельних ділянок у ОСОБА_6 , яка є добросовісним набувачем, призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенцї, оскільки у такому випадку на відповідача буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-ц.

29.11.2022 представник ОСОБА_5 адвокат Шупик О. А. подав відповідь на відзив, в якому просить врахувати її при розгляді справи та посилається на те, що в розумінні положень ст. 330 ЦК України добросовісний набувач не набуває право власності на майно у випадку якщо воно вибуло з володіння минулого власника не з його волі іншим шляхом.

Ні спірна довіреність від 14.10.2009, ні оспорюваний договір від 14.11.2009 приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. не посвідчувалися, відповідно, жодні перевірки на предмет законності видачі спірної довіреності цей нотаріус як і жоден інший не вчиняв.

29.11.2022 представник ОСОБА_5 адвокат Шупик О. А. подав заяву про забезпечення доказів.

09.01.2023 представник ОСОБА_6 адвокат Горщар С. В. подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить залучити його матеріалів справи та врахувати при вирішенні спору, посилаючись на те, що враховуючи судову практику слід надати відповідне тлумачення ст. 330 ЦК України у поєднанні зі ст. 388 ЦК України таким чином, що факт незаконного відчуження та допущення до продажу нерухомого майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

Посилання представника позивача на постанови Великої Палати Верховного Суду слід відхилити, оскільки викладені у них правові позиції не стосуються розгляду справи по суті, а відносяться до певних процесуальних питань, що виникли під час розгляду справи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2023 заяву задоволено. Забезпечено докази, шляхом витребування від Київського обласного державного нотаріального архіву: засвідчену копію витягу з Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдінова С. В. за період з 01.10.2009 по 30.11.2009; засвідчену копію нотаріальної справи щодо вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. нотаріальної дії, зареєстрованої в Реєстрі № 364; засвідчену копію нотаріальної справи щодо вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. нотаріальної дії, зареєстрованої в Реєстрі за № 484; інформацію про те, чи наявні в архіві приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдінова С. В. документи щодо посвідчення ним довіреності від 14.10.2009, виданої від імені ОСОБА_5 на ім?я ОСОБА_9 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2009, укладеного від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_9 з ОСОБА_7 .

Вжито заходи забезпечення доказів у справі № 369/9756/22 шляхом витребування від ТОВ «Інститут землеустрою «ПРАВО НА ЗЕМЛЮ»: інформацію про кадастрові номери земельних ділянок, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485900:03:008:0327; засвідчені копії документів щодо поділу земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485900:03:008:0327; засвідчені копії всіх документи, наявних у розпорядженні ТОВ Інститут землеустрою «ПРАВО НА ЗЕМЛЮ» щодо земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485900:03:008:0327, та щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 та 3222485901:01:052:5265.

Вжито заходи забезпечення доказів у справі № 369/9756/22 шляхом витребування від ОСОБА_8 копії документів щодо поділу земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485900:03:008:0327.

Вжито заходи забезпечення доказів у справі № 369/9756/22 шляхом витребування від Бучанської районної державної адміністрації Київської області: засвідчену копію реєстраційної справи щодо реєстрації 24.05.2019 державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюн Д. С. права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485900:03:008:0327 з реєстраційним номером 1839642532224 (номер запису про право власності: 31751756; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47083689 від 28.05.2019 17:22:16), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У випадку відсутності оригіналу реєстраційної справи надати роздруковані скан-копії; засвідчені копії реєстраційних справ щодо реєстрації за ОСОБА_8 права власності на земельні ділянки площею по 0,05 га з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 та 3222485901:01:052:5265, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та які утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485900:03:008:0327. У випадку відсутності оригіналів реєстраційних справ надати роздруковані скан-копії.

Вжито заходи забезпечення доказів у справі № 369/9756/22 шляхом витребування від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Оніщук О. І. засвідчену копію нотаріальної справи щодо посвідчення 04.03.2020 договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 та 3222485901:01:052:5265, укладених між ОСОБА_8 і ОСОБА_4 та зареєстрованих в реєстрі за № 1943 та за № 1941.

24.01.2023 справа знята з розгляду у зв`язку з онлайн-навчанням судді Дубас Тетяни у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України. Розгляд справи призначено на 16.02.2023 на 14-35 год.

16.02.2023 розгляд справи відкладено на 04.04.2023 на 14-30 год.

24.03.2023 від ОСОБА_4 надійшли пояснення, в яких заявник просить врахувати їх при вирішенні спору та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав у цій справі, тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову. Позивач повинна була звернутися до правоохоронних органів за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 01.05.2023 на 15-00 год.

01.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 14.06.2023 на 14-30 год.

У судове засідання 14.06.2023 представник позивача з`явився. Позов підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 14.06.2023 з`явився. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання 14.06.2023 з`явився. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності та співставленні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільсьокї ради Києво-Святошинського району Київської області від 16.11.2006 № 90 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під індивідувальну житлову забудову ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 . Доручено землевпорядній організації розробити проект відводу земель та подати його на розгляд і затвердження сільської ради.

Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільсьокї ради Києво-Святошинського району Київської області від 15.11.2007 № 123 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1000 га у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . Передано безоплатно в приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,1000 га за вищевказаною адресою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Доручено ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» винести проект в натуру та виготовити державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 969333, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право влсаності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832900111, ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка 0,1000 га на АДРЕСА_2 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

26.10.2010 ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л. Є. та зареєстрований в реєстрі за № 5514, згідно з яким належну їй на праві приватної власності земельну ділянку розміром 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485900:03:008:0327, заповіла ОСОБА_10

03.06.2016 сертифікованим інженером-землевпорядником складено акт перенесення в натуру (на місцевість) меж та передачі під охорону та збереження межових знаків земельної ділянки, згідно з яким межі земельної ділянки на території АДРЕСА_1 закрпілені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка в кількості 4 шт у відповідності з планом меж, та схемою перенесення земельної ділянки.

До вказаного акта долучено схему місця розташування земельної ділянки та схему перенесення меж земельної ділянки, які складені сертифікованим інженером-землевпорядником.

14.11.2009 між ОСОБА_5 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. 14.10.2009 та зареєстрованої в реєстрі за № 364, діяла ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Фатхутдіновим С. В. та зареєстрований в реєстрі за № 484, згідно з яким ОСОБА_5 продала ОСОБА_7 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485900:03:008:0327.

03.07.2019 ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В. Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 2532, продав ОСОБА_8 належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485900:03:008:0327.

Відомості щодо права власності ОСОБА_8 на зазначену земельну ділянку були внесені до Державного ресєтру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

05.07.2019 ОСОБА_8 звернувся до компетентних органів із заявою, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковим Д. Ю. та зареєстрованою в реєстрі за № 968, в якій просив розділити належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485900:03:008:0327, згідно з планом поділу земельної ділянки.

У жовтні 2020 року ОСОБА_5 зверталася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватного нотаріуса Іванченка В. Ю., державного реєстратора Святопетрівської сілсьької ради Києво-Святошинського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії (справа № 369/12533/20), який ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.09.2022 залишено без розгляду.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11.02.2022 № 29-10-0.221-1343/2-22, адресованим адвокату Шупику О. А., земельна ділянка з кадастровим номером 3222485900:03:008:0327 знаходиться в архівному шарі Державного земельного кадастру. Відповідно до даних автоматизованої системи ведення ДЗК, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 та 3222485901:01:052:5265 зареєстровані 09.07.2019 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Відповідно до інформації про зареєстровані речові права, отриманої в порядку інформаційної взаємодії, власники зазначених земельних ділянок ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , і ОСОБА_6 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васько А. В. від 26.05.2022 № 14/01-09, адресованого ОСОБА_5 , у Єдиному реєстрі відомстей відсутня інформація про видачу від Вашого імені довіреності на ім`я ОСОБА_9 . У вказаному реєстрі міститься лише інформація про видачу Вами трьох довіреностей 15.03.2007, 09.02.2008, 26.10.2010 на ім`я ОСОБА_10 . При реєстрації довіреностей від 09.02.2008 та від 26.10.2010 Вами було вказно в описі майна, що такі довіреності стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3222485900:03:008:0327.

На підтвердження наведеного в листі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А. В. було надано повний витяг з Єдиногго реєстру довіреностей № 47447936 від 26.05.2022.

Під час розгляду справи № 369/12533/20 у Київського обласного державного нотаріального архіву було витребувано ряд документів.

Згідно з листом Київського обласного державного нотаріального архіву від 11.08.2022 № 1186/01-17 надати копію довіреності, посвідчену приватним нотаріусом Фатхутдіновим С. В. від 14.10.2009 за реєстровим № 364, не можемо, оскільки за реєстровим № 364 вчинено іншу нотаріальну дію за датою 13.10.2009. Надати копію сторінки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій за реєстровим № 364 від 14.10.2019 не можемо, оскільки реєстровий № 364 записано нотаріусом 13.10.2019, а за датою 14.10.2009 записані інші реєстрові номери. Надати копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Фатхутдіновим С. В. від 14.11.2009 за реєстровим № 484 не можемо, так як за реєстровим № 484 вчинено іншу нотаріальну дію за датою 09.11.2009. Надати копію сторінки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій за реєстровим № 484 від 14.11.2009 не можемо, так як реєстровий № 484 записано нотаріусом 09.11.2009, а за датою 14.11.2009 записані інші реєстрові номери.

04.03.2020 ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О. І. та зареєстрованих в реєстрі за № № 1941, 1943, продав ОСОБА_4 земельні ділянки площею 0,05 га та площею 0,05 га на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастрові номери 3222485901:01:052:5265 та 3222485901:01:052:5264, що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

10.12.2021 ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т. А. та зареєстрованих в реєстрі за № № 3783, 3784, продав ОСОБА_6 земельні ділянки площею 0,05 га та площею 0,05 га на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:052:5265, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформацією з Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку.

З Київського обласного державного нотаріального архіву на запит суду надійшли сторінки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій ОСОБА_11 , приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу, Київської області за період з 01.10.2009 до 30.11.2009; довіреності посвідчені Фатхутдіновим С. В. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 484 з додатками.

Також у вказаному листі суду було повідомлено, що відповідно до Реєстру для реєстрації нотаріальних дій за реєстровим № 364 ОСОБА_11 було засвідчено копію; за датою 14.10.2009 за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , як зазначено в ухвалі, ОСОБА_11 жодних нотаріальних дій не вчинялося; за датою 14.11.2009 за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , як зазначено в ухвалі, ОСОБА_11 жодних нотаріальних дій не вчинялося.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (п. 1), так і інші юридичні факти (п. 4).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна були правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки.

Односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність правочину визначається ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Встановивши на підставі наявних у справі доказів, що ОСОБА_5 не наділяла ОСОБА_9 повноваженнями щодо відчуження належного їй на праві власності майна, дії ОСОБА_9 не відповідали її волі, вона не схвалювала у подальшому вчинений від її імені правочин, а тому оскаржуваний договір купівлі-продажу укладено без волевиявлення власника нерухомого майна.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Визначаючи вид вимоги, особа може зіткнутися з проблемою, коли одні й ті ж самі протиправні дії породжують виникнення різних цивільно-правових вимог до одного й того ж суб`єкта. Задоволення хоча б однієї з них позбавляє можливості пред`явлення іншої.

Отже, з`являється декілька шляхів досягнення кінцевої мети відновлення порушеного права або захисту інтересу. Таке явище називається «сompetition of claims» (конкуренція позовів).

Конкуренція позовів, якщо її трактувати буквально, є конкуренцією суб`єктивних цивільних прав (прав вимоги до порушника), що існують в рамках захисних цивільних правовідносин (складають зміст захисних зобов`язань) і реалізуються в судовому порядку, в результаті чого відбувається застосування відповідного способу захисту права чи інтересу.

Сенс такої конкуренції полягає у тому, що позивач має можливість обирати більш вигідний позов і долати обмеження, встановлені щодо іншої вимоги, яка ґрунтується на тих же самих фактах.

У випадку конкуренції складається нетипова для цивільного права ситуація, коли в результаті однієї й тієї ж самої протиправної поведінки виникають і паралельно існують декілька суб`єктивних прав, які мають одне і те ж саме призначення. Реалізація одного з таких прав призводить до припинення іншого, оскільки інтерес, що ним опосередковується, задовольняється в повному обсязі при здійсненні іншого конкуруючого права.

Конкуренція позовів існує там, де декілька позовів об`єднуються спільним для них всіх юридичним інтересом (de eadem re), який задовольняється здійсненням вже одного з цих позовів, що усуває «ео ipso» (внаслідок цього) усі інші як безцільні.

Вектори конкуруючих прав є однонаправленими і паралельними права належать одній особі і спрямовані на задоволення одного й того ж самого інтересу. Задоволенням однієї з цих конкуруючих вимог знищувалася інша вимога, так як уявлялося неприпустимим двічі задовольняти один і той же інтерес.

Для захисту своїх майнових інтересів власник або суб`єкт іншого речового права може використовувати вимоги про визнання недійсною угоди з відчуження належної йому речі (якщо мова йде про оспорюваний правочин) або про застосування наслідків недійсності правочину (якщо мова йде про вчинення нікчемного правочину). В обох випадках загальним наслідком вчинення недійсної угоди стане реституція, яка полягає, зокрема у поверненні конкретної речі (предмета угоди) первинному власнику.

Очевидно, що, якщо спір стосується правочину, укладеного самим власником, то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Але якщо контрагент власника за недійсним правочином здійснив потім відчуження отриманої від власника речі третій особі, то у відносинах з таким новим набувачем колишній власник може використовувати тільки речово-правові способи захисту, бо вони не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним.

У окремих випадках колишні власники, отримавши відмову в задоволенні своїх речово-правових вимог про повернення їм майна, що перебуває у нових власників, які придбали його в результаті правочинів, оспорюють самі ці правочини, посилаючись на недійсність першого правочину з ланцюжка таких правочинів (укладених за їх участю як відчужувачів спірної речі).

Прикметно зазначити, що застосування у спірних правовідносинах речово-правового механізму повернення свого майна (віндикації) забезпечить захист прав та інтересів не тільки власника майна, а й добросовісних набувачів, які є також учасниками цивільного обороту. В іншому разі для широкого кола добросовісних набувачів, які виявили при укладенні договорів добру волю, розумну обачність, буде існувати ризик неправомірної й несправедливої втрати майна, яке може бути витребувано у них у порядку реституції. Така незахищеність прав добросовісних набувачів суперечить Конституції України та свободі договору.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.

Виникнення права власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення ч. 1 ст. 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Оскільки добросовісність набуття майна можлива лише тоді коли майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, наслідком правочину, здійсненого з таким порушенням, є не двостороння реституція, а витребування майна із незаконного володіння (віндикація). Отже, право особи, яка вважає себе власником майна, підлягає захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, встановленого ст. 388 ЦК України.

Враховуючи наведене, спірна земельна ділянка може бути витребувана від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України без визнання недійсними довіреності та договору, на підставі яких відбулося відчуження спірного майна.

Ефективність обраного позивачем, який не мав волевиявлення на укладення оспорених правочинів, способу захисту своїх прав не викликає обґрунтованих сумнівів.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню, тому з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8 331,66 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.41, ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 207, 215, 237, 244, 245, 321, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 78, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 8331,66 грн (вісім тисяч триста тридцять одну грн 66 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Інформація про третю особу: ОСОБА_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Інформація про третю особу: ОСОБА_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Інформація про третю особу: ОСОБА_4 , адреса: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Інформація про третю особу: ОСОБА_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Повний текст рішення суду складено 21.06.2023.

Суддя Тетяна ДУБАС