Ухвала

від 17.05.2024 по справі 369/9756/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9756/22

Провадження №2-зз/369/38/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шупика Олександра Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

У травні 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову. Свої вимоги мотивував тим, що у провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Рішенням суду витребувано на користь ОСОБА_1 земельні ділянки. Рішення набрало законної сили та на його виконання державним реєстратором внесені відповідні зміни до реєстру речових прав. Тобто порушено право позивача відновлено. Але у реєстрі наявні арешт на майно, що порушує позивача, як власника, на вільне володіння, користування, розпорядження майном.

Просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали суду від 06.10.2022, а саме скасувати арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання особи, які брали участь у розгляді справи, не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності та за відсутності позивача. Вимоги клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заст. 158 ЦПК Україниклопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено наступне.

При розгляді заяви встановлено, що у жовтні 2022 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року заява представника позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року позов задоволено та витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а рішення суду - без змін. Тобто в силу положень ч. 2 ст. 273 ЦПК України рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2023 року набрало законної сили 03 квітня 2024 року.

На виконання рішення суду державним реєстратором виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Корнєєва Л.А. 04 травня 2024 року зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними Витягами з Державного реєстру речових прав, а також Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (станом на 04 травня 2024 року).

Відповідно дост. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Статтею 321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги той факт, що представник позивача просить скасувати арешт, який був накладений судом за заявою самого позивача ОСОБА_1 , яка на даний час вже є власником спірного майна, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.158 ЦПК України, суд

постановив :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шупика Олександра Анатолійовича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2022 року у справі № 369/9756/22, шляхом зняття арешту з земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485901:01:052:5264 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872995732224) та 3222485901:01:052:5265 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1872988132224), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлений 17 травня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ