Рішення

від 22.06.2023 по справі 371/70/21

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.06.2023 Єдиний унікальний № 371/70/21

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/70/21

Провадження № 2-др/371/2/23

ДО Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву представника позивача Швачки Вікторії Юріївни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Зем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип`ячка-Агро», ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2023 року рішенням Миронівського районного суду Київської області було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Зем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип`ячка-Агро», ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним.

Представник позивача 12 червня 2023 року звернулася до суду із заявою про винесення додаткового рішення, а саме про стягнення з відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23702 гривні 50 копійок.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, сторони на нього не з`явилися.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Зем» подав заяву про проведення судового засідання без її участі.

ОСОБА_1 про причини неявки не повідомила.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип`ячка-Агро» надіслав до суду заяву у якій просив відкласти судове засідання в зв`язку із тим, що він 22 червня 2023 року о 10 годині 00 хвилин братиме участь в розгляді Ржищівським міським судом Київської області цивільної справи №374/58/22.

За правилами ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове судове рішення протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Тобто суд обмежений строком розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, при цьому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на норми частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип`ячка-Агро» про відкладення судового засідання.

При цьому суд звертає увагу, що надання переваги представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип`ячка-Агро» Федоренком А.М. участі в іншій судовій справі, не зумовлює неможливості участі в судовому засіданні іншого представника цієї юридичної особи, оскільки вона не була обмежено в можливості участі в судовому засіданні своїх представників.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

31 травня 2023 року рішенням Миронівського районного суду Київської області було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Зем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кип`ячка-Агро», ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним.

При прийнятті рішення Миронівський районний суд Київської області задовольнив позовні вимоги позивача повністю, проте не вирішував питання про розподіл судових витрат, в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Представник позивача до закінчення судових дебатів заявила, що не може подати всі докази що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, в зв`язку із чим ці докази будуть подані протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Нормою ч.8ст.141ЦПК Українипередбачено,що докази розміру понесених судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз змісту норми ч. 8 ст. 141 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що сторона може подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В даній справі Миронівський районний суд Київської області вийшов до нарадчої кімнату для прийняття рішення 18 травня 2023 року проте оголосив вступну та резолютивну частину рішення 31 травня 2023 року.

Сторони при оголошенні рішення 31 травня 2023 року присутні не були, а отже позивач дізнався про прийняте рішення лише 06 червня 2023 року, отримавши цього дня надіслану поштовим способом його копію.

Розглянувши заяву представника позивача про постановлення додаткового рішення про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність постановлення додаткового рішення про стягнення із відповідачів судових витрат, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвали рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Тобто, за цією нормою процесуального права позивач може звернутися до суду із заявою про розподіл судових витрат протягом строку на виконання рішення суду, який на думку суду фактично є тотожним трирічному строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, передбаченому ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Заява позивача про прийняття додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати подана в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 270 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Нормою п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Отже при прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат суд повинен вирішити питання щодо стягнення сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачі на судове засіданні не з`явилися, на адресу суду не направили клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомогає багатоаспектною,різною зазмістом,обсягом таформами і включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зазначеної в рішенні від 26 лютого 2015 року в справі Баришевський проти України, рішенні від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, рішенні від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, рішенні від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Витрати на правничу допомогу в даній цивільній справі для позивача були неминучими, оскільки правовідносини, щодо яких виник спір потребують ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права та судової практики, який можливо зробити лише висококваліфікованим фахівцем у галузі права, у зв`язку із чим на підставі оплатних договорів позивач залучав для захисту своїх прав такого суб`єкта господарювання як Адвокатське об`єднання «ЮРИДИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

Позивачем понесено в даній справі витрати на правничу допомогу в загальній сумі 23702 гривня 50 копійок, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 12 січня 2021 року, Актом наданих послуг від 18 квітня 2022 року, Розрахунком вартості послуг наданих виконавцем згідно акту виконаних робіт від 18 квітня 2022 року, Платіжним дорученням від 18 квітня 2022 року № 3499, Актом наданих послуг від 30 травня 2023 року, Платіжною інструкцією від 0 червня 2023 року №3717.

При цьому матеріали справи підтверджують, що Адвокатське об`єднання «ЮРИДИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» виконало наступну роботу: Провело аналіз документів та підготовило позовну заяву, підготувало клопотання, підготувало відповіді на відзиви, взяло участь у шести судових засіданнях.

Таким чином, позивачем понесено витрати на надання йому професійної правової допомоги, вартість яких та обсяг виконаних робіт узгоджується із умовами договору та фактично наданим послугами.

Аналіз змісту ст. ст. 137, 141 ЦПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ні від відповідачів ні від третіх осіб клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, не надходило (на час оголошення вступної та резолютивної частини додаткового рішення).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхстатті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність постановлення додаткового рішення по справі, яким на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути із відповідачів на користь позивача 23702 гривні 50 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Заяву задовольнити.

2.Поновити п`ятиденний строк подачі доказів судових витрат.

3.Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариства зобмеженою відповідальністю«Кип`ячка-Агро» (код ЄДРПОУ: 33958724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Зем» (код ЄДРПОУ: 35372357) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23702 гривні 50 копійок (двадцять три тисячі сімсот дві гривні п`ятдесят копійок).

4.На додатковерішення судуможе бутиподана апеляційнаскарга доКиївського апеляційногосуду протягомтридцяти днівздня складення повного судового рішення.

5.Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук