Рішення
від 23.05.2023 по справі 910/13905/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2023Справа № 910/13905/21

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/13905/21

За позовом Акціонерного товариства "Алгоритмцентр" (вул. Василя Стуса, буд. 35-37, м. Київ 142, 03142)

До Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ 1, 01001)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний реєстратор Мироненко Дмитро Олександрович (Київська філія Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг") (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Узин, вулиця Незалежності, будинок 16/1)

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7)

3) Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі" (01013, вул. Будіндустрії, буд. 7)

Про визнання протиправними та скасування наказу про скасування рішення реєстратора

За позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат" (04214, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 32-б, оф. 402)

До Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ 1, 01001)

Про визнання протиправним і скасування наказу про скасування рішення реєстратора

За участі представників учасників справи:

Від позивача: Трембіч А. Я. - адвокат, ордер серії КС №921001 від 11.10.2021;

Від відповідача: Колток О. М. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Від третьої особи на стороні позивача: не прибув;

Від третьої особи-1 на стороні відповідача: Опаріна А. Л. - адвокат, довіреність №1867-905-2022 від 12.07.2022;

Від третьої особи-2 на стороні відповідача: Попов А. С. (поза межами приміщення суду) - адвокат, ордер серії СЕ №1023460;

Від третьої особи-3 на стороні відповідача: Попов А. С. (поза межами приміщення суду) - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Від третьої особи із самостійними вимогами: Касьянов І. О. - адвокат, ордер серії АІ №1221865 від 18.02.2022.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Алгоритмцентр" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу від 23.04.2021 №1498/5, яким було скасовано рішення реєстратора Мироненка Д. О. № 34874000 від 21.04.2017 про реєстрацію права власності за позивачем на нерухоме майно.

31.08.2021 суд ухвалою залишив позовну заяву без руху та надав позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

07.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

13.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13905/21, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державного реєстратора Мироненко Дмитра Олександровича (Київська філія Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг") - на стороні позивача, Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" - на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" - на стороні відповідача, Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі" - на стороні відповідача, та призначив підготовче засідання у справі № 910/13905/21 на 12.10.2021, про що постановив відповідну ухвалу.

05.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 12.10.2021 від Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (третя особа-1 на стороні відповідача) надійшли пояснення щодо позову.

У судовому засіданні 12.10.2021 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 09.11.2021, про що зазначено у протоколі відповідного судового засідання.

У судовому засіданні 09.11.2021 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів, а також відкласти підготовче судове засідання на 07.12.2021, про що зазначено у протоколі відповідного судового засідання.

16.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" (третя особа-2 на стороні відповідача) надійшло клопотання, у якому викладено письмові пояснення на позовну заяву.

02.12.2021 від Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (третя особа-1 на стороні відповідача) надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в зв`язку з непідвідомчістю даного спору судам господарської юрисдикції.

У судовому засіданні 07.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ТОВ "Ромсат", яке обґрунтовано тим, що дане товариство є власником нерухомого майна, реєстраційна дія щодо якого була скасована оскаржуваним наказом відповідача, про скасування якого просить позивач у даній справі (зареєстровано судом 08.12.2022 року).

У судовому засіданні 07.12.2021 суд постановив ухвалу, якою (1) відмовив у задоволенні клопотання Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про закриття провадження у справі, вказавши, що даний спір підвідомчий судам господарської юрисдикції (2) протокольною ухвалою зобов`язав позивача надати в наступне судове засідання витяг з ЄДР щодо актуального власника спірного нерухомого майна станом на день розгляду спору та (3) на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" про залучення третьої особи до встановлення власника спірного нерухомого майна на момент розгляду справи і відкласти підготовче судове засідання на 11.01.2022.

10.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об`єднання "Ромсат" (інша особа, ніж та, яку просили залучити в якості третьої особи без самостійних вимог), як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, надійшла позовна заява до Міністерства юстиції України (відповідач за позовом третьої особи) про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №1498/5, яка мотивована тим, що саме дане товариство, наразі, є власником нерухомого майна, реєстраційні дії щодо якого були скасовані оскаржуваним наказом, правомірність якого є предметом спору у даній справі.

У судовому засіданні 11.01.2022 суд повторно витребував у позивача докази, що були витребувані протокольною ухвалою від 07.12.2021, а саме докази реєстрації в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного майна та правовстановлюючі документи (договори, зокрема), на підставі яких товариство набуло прав на нерухоме майно та відклав підготовче судове засідання на 25.01.2022.

14.01.2022 Суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами без руху та надав строк для усунення недоліків позову - впродовж п`яти днів з дня вручення ухвали суду.

17.01.2022 від третьої особи-2 на стороні відповідача - ТОВ «Укрказа» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

24.01.2022 від третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору (ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат», код ЄДРПОУ 39689490) надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У судовому засіданні 25.01.2022 представник третіх осіб 2, 3 на стороні відповідача заявив усне клопотання щодо застосування наслідків невиконання позивачем вимог протокольних ухвал суду від 07.12.2021 та 11.01.2022, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, зокрема залишення позову АТ «Алгоритмцентр» без розгляду. Суд протокольною ухвалою зобов`язав представника третіх осіб 2, 3 на стороні відповідача викласти заявлене ним усне клопотання у письмовому вигляді та направити іншим учасника справи для надання ними власних пояснень, заперечень, у зв`язку з чим, суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання представника третіх осіб 2,3 на стороні відповідача до надання ним заявленого клопотання у письмовому вигляді та вирішення питання про прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами. Суд відклав підготовче судове засідання на 22.02.2022, про що присутніх учасників справи було повідомлено під розписку, а відсутніх - ухвалою-викликом від 26.01.2022.

Крім того, розглянувши заяву третьої особи із самостійними вимогами (ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Ромсат"), що надійшла до суду 24.01.2022, суд встановив, що нею усунуто недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою суду від 14.01.2022.

26.01.2022 суд постановив ухвалу, в якій виклав письмово обґрунтування прийнятих у судовому засіданні 25.01.2022 протокольних процесуальних рішень, та прийняв позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднав в одне провадження з первісним позовом вимоги позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

26.01.2022 від третьої особи-2 на стороні відповідача - ТОВ «Укрказа» надійшло клопотання про постановлення ухвали про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об`єднання «Ромсат» без руху, у зв`язку з не надсиланням іншим учасникам справи копій судових рішень Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 та від 12.05.2017 року.

16.02.2022, під час перебування судді Бондаренко - Легких Г. П. у відпустці, від третьої особи-2 на стороні відповідача - ТОВ «Укрказа» надійшла заява про відвід судді.

Після виходу судді з відпустки, судом було розглянуто заяву про відвід про що було постановлено ухвалу від 21.02.2022, якою визнано подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрказа" заяву про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи №910/13905/21 зловживанням процесуальними правами та залишено таку заяву без розгляду.

18.02.2022 до суду від АТ «Алгоритмцентр» надійшла заява про залучення доказів, що витребувані судом протокольними ухвалами від 07.12.2021, 11.01.2022.

21.02.2022 до суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами.

22.02.2022 до суду на виконання вимоги протокольної ухвали від 25.01.2022 електронною поштою з ЕЦП надійшло клопотання третьої особи-2 на стороні відповідача - ТОВ «Укрказа» про залишення позову АТ «Алгоритмцентр» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неподанням витребуваних доказів.

У судовому засіданні 22.02.2022 суд ухвалив: (1) відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Укрказа», що було подане в судовому засіданні 07.12.2021, про залучення ТОВ «Ромсат» (ЄДРПОУ 23744111) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; (2) відмовити у задоволенні клопотання представника третьої особи-2 ТОВ «Укрказа», що надійшло до суду 22.02.2022 про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки витребувані судом документи протокольними ухвалами від 07.12.2021 та 11.01.2022 надійшли до суду в належним чином завірених копіях 18.02.2022; (3) відмовити у задоволенні заявленого в судовому засіданні усного клопотання представника Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про залишення позову АТ «Алгоритмцентр» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а саме у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання без повідомлення суду про причини такої неявки, оскільки, позивач в клопотанні, що надійшло до суду 18.02.2022 просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності; (4) відкласти підготовче судове засідання на 22.03.2022.

Повний текст ухвали від 22.02.2022 разом з мотивами прийнятих протокольних ухвал суду, складений та підписаний судом 06.04.2022. При складенні повного тексту ухвали, суд повідомив учасників справи, що судове засідання, призначене на 22.03.2022, не відбулося, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України та введенням указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та відсутністю можливості забезпечити розгляд справи у відкритому судовому засіданні із забезпеченням безпеки працівників суду та відвідувачів суду.

08.06.2022 суд ухвалою викликом-повідомленням, повідомив сторін про визначення нової дати судового засідання на 12.07.2022.

23.06.2022 до суду від третьої особи із самостійними вимогами (ТОВ «Науково - виробниче об`єднання «Ромсат») надійшло клопотання про приєднання доказів.

11.07.2022 до суду від третьої особи із самостійними вимогами (ТОВ «Науково - виробниче об`єднання «Ромсат») надійшли письмові пояснення.

12.07.2022 до суду від третьої особи-2 на стороні відповідача - ТОВ «УКРКАЗА» надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

12.07.2022 до суду від третьої особи-1 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення щодо позову третьої особи.

У судовому засіданні 12.07.2022 суд на місці ухвалив: (1) відмовити у задоволенні клопотання третьої особи-2 на стороні відповідача - ТОВ «УКРКАЗА» про закриття провадження у справі; (2) відмовити у задоволенні усних заяв третьої особи-1,2 на стороні відповідача про вилучення доказу та проводити дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів у копіях, оригінал рішення оглянути на стадії дослідження доказів; (3) закрити підготовче судове засідання та призначити розгляд справи по суті на 30.08.2022.

У судовому засіданні 30.08.2022, суд, заслухавши вступні слова представника третьої особи із самостійними вимогами, на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 27.09.2022.

08.09.2022 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 27.09.2022, суд, заслухавши вступне слово представника позивача, на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 01.11.2022.

У судовому засіданні 01.11.2022, суд, заслухавши вступне слово відповідача та представників третіх осіб на стороні відповідача, на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 22.11.2022.

У судовому засіданні 22.11.2022, суд, розпочавши стадію дослідження доказів, на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи до 21.03.2023.

20.03.2023 до суду від представника третіх осіб-2,3 на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.03.2023, суд, розглянувши клопотання представника третіх осіб-2, 3 на стороні відповідача, на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 18.04.2023.

У судовому засіданні 18.04.2023, суд, продовживши стадію дослідження доказів, на місці ухвалив: (1) зобов`язати позивача надати письмові пояснення з приводу чого у 2017 році в АТ «Алгоритмцентр» виникла необхідність в отриманні копії рішення районного суду від 29.11.2004, яке було наявне в позивача в оригіналі та яке подане суду для огляду в оригіналі (2) відкласти судове засідання по суті справи на 23.05.2023.

01.05.2023 до суду на виконання вимог протокольної ухвали від 18.04.2023 від позивача надійшли письмові пояснення.

23.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.05.2023 прибули представники учасників справи, окрім третьої особи на стороні позивача - державного реєстратора, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, проте жодного разу в судове засідання протягом розгляду справи не прибував, про причини неявки суд не повідомляв.

У судовому засіданні 23.05.2023 представник третьої особи-1 на стороні відповідача, подала клопотання про призначення у справі комплексної експертизи (технічної експертизи та почеркознавчої) відносно поданого суду оригіналу рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, для встановлення справжності підпису судді на рішенні та справжності печатки суду. Розглянувши дане клопотання, суд залишив його без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Отже, відповідно до вимог процесуального закону призначення судової експертизи здійснюється судом на стадії саме підготовчого провадження як можливості сторонам подати докази, а також докази на спростування поданих доказів, для забезпечення принципу змагальності сторін.

Згідно частини 1, 2 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про призначення судової експертизи подане на стадії розгляду справи по суті, а отже з пропуском строку на його подання та третьою особою-1 на стороні відповідача, не доведено наявність поважних причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з чим, суд відмовляє в поновленні процесуального строку на подання такого клопотання, в зв`язку з чим таке клопотання підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 2 статті 118 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити з приводу поданого клопотання наступне, що навіть, якщо б воно було подано у встановлені процесуальні строки, встановлення справжності рішення суду не входить до обставин, що входять в предмет доказування у даній справі.

Клопотання про призначення комплексної експертизи мотивоване тим, що у представника третьої особи-1 на стороні відповідача існують сумніви щодо достовірності оригіналу рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 року, копії якого були надані АТ «Алгоритмцентр» та ТОВ «НВО «Ромсат» одночасно з позовом та позовом третьої особи із самостійними вимогами та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні по суті справи на стадії дослідження доказів.

Згідно частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проте, на переконання суду, третьою особою не доведено одночасного існування умов, передбачених частиною першою статті 99 ГПК України, що зумовлюють необхідність призначення судової експертизи за клопотанням учасника справи на стадії розгляду справи по суті. Крім того, суд зазначає, що предметом розгляду справі є перевірка законності наказу відповідача, яким в порядку контролю за діями реєстратора, було скасовано реєстраційну дію щодо реєстрації за позивачем нерухомого майна на праві власності, яке було визнано за позивачем на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 року. Отже, в предмет доказування у даній справі не може входити перевірка дійсності чи недійсності рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 року.

Питання достовірності (законності) судового рішення, яке є актом правосуддя та процесуальною формою діяльності суду, вирішується тільки шляхом оскарження такого рішення в встановленому процесуальним законодавством порядку.

А у випадку підробки такого документа як рішення суду або використання підробленого документа, про що стверджували представники третіх осіб. які є професійними адвокатами, під час розгляду справи, вони зобов`язані звернутися до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину (зокрема, передбаченого статтею 358 КК України), чого протягом розгляду даного спору з 2021 року представниками сторін зроблено не було, а не

Отже, питання дійсності чи недійсності (його підроблення) рішення, не може встановлюватись шляхом проведення будь-яких видів експертиз в господарському процесі та не може бути предметом окремого судового провадження, а має вирішуватись у зазначеному вище порядку.

У судовому засіданні 23.05.2023, заслухавши виступи у судових дебатах представників учасників справи, які підтримали власні доводи, що викладені у заявах по суті спору щодо задоволення та відмови у задоволенні позову ТОВ «Алгоритмцентр» та позову третьої особи - ТОВ «НВО «Ромсат», Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову АТ «Алгоритмцентр» та позову третьої особи ТОВ «НВО «Ромсат») .

21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Мироненком Дмитром Олександровичем (третя особа на стороні позивача) прийнято рішення № 34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав № 1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок № 4, готовністю 90 %, загальна площа 180 кв. м), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та зареєстровано право власності за акціонерним товариством "Алгоритмцентр" (позивач). Підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 29.11.2004, видавник: Святошинський районний суд міста Києва.

До Міністерства юстиції України (відповідач) надійшла скарга Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» (третя особа-1 на стороні відповідача), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» (третя особа-2 на стороні відповідача), Приватного підприємства «Юридична фірма «Геровскі» (третя особа-3 на стороні відповідача) від 03.03.2021 №005/799, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за №8296-33-21 на рішення 21.04.2017 за №3487400, прийняте державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Дмитром Олександровичем щодо незавершеного будівництва бойлерного блоку №4 літ «В», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37.

Скаржники є співвласниками частин будівлі, розташованої за адресою м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ «А», тобто сусідньої будівлі, право власності на як було зареєстровано за позивачем.

23.04.2021 Міністерством юстиції України прийнято наказ №1498/5, яким скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична фірма «Геровскі» від 03.03.2021 №005/799 задоволено в повному обсязі та скасовано рішення від 21.04.2017 № 34874000, прийняте державним реєстратором Київської філії державного підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Дмитром Олександровичем.Підставою для прийняття наказу №1498/5 від 23.04.2021 був висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, її або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.03.2021.

05.05.2021, в рамках виконання наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №1498/5 Міністерством юстиції України повідомлено скаржників, за скаргою яких Міністерством юстиції України 23.04.2021 прийнято наказ №1498/5, про неможливість виконання цього наказу внаслідок закриття розділу Державного реєстру прав №1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва 23.10.2020 на підставі рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною від 23.10.2020 № 54742818 (це рішення реєстратора скасовано наказом Міністерства юстиції України №2661/5 від 27.07.2021).

Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» вважає, що оскаржуваний наказ є безпідставним та таким, що прийнятий з порушенням процедурних правил щодо оскарження рішень у сфері державної реєстрації прав, без з`ясування дійсних обставин справи, внаслідок чого позивача фактично позбавлено права власності на нерухоме майно.

Разом з тим, вже в процесі розгляду даної справи, 11.06.2021 між АТ «Алгоритмцентр» та ТОВ «Ромсат» (ЄДРПОУ 23744111) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г. О., про що внесено відповідний запис до реєстру реєстрації нотаріальних дій за №931.

26.11.2021 (в процесі розгляду даної справи) між ТОВ «Ромсат» (ЄДРПОУ 23744111) та ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «РОМСАТ» (ЄДРПОУ 39689490) (третя особа із самостійними вимогами) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна: групу нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левашовим О. Г., про що внесено відповідний запис до реєстру реєстрації нотаріальних дій за №705 та про що прийнято відповідне рішення приватного нотаріуса Левашова О. Г. про державну реєстрацію прав №61886210 від 26.11.2021.

Отже, ТОВ «НВО «Ромсат» вважає, що оскаржуваний наказ від 23.04.2021, в тому числі, порушує його майнові права як нового правовласника групи нежитлових приміщень №1, літ. «В» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, що набув права власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2021.

2. Предмет спору (предмет позову АТ «Алгоритмцентр» та позову третьої особи ТОВ «НВО «Ромсат»).

Предметом позову, як позивача - АТ «Алгоритмцентр», так і третьої особи із самостійними вимогами - ТОВ «НВО «Ромсат» є ідентичні матеріально-правові вимоги до відповідача (Міністерства юстиції України) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №1498/5, яким було скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична фірма «Геровскі» від 03.03.2021 №005/799 задоволено в повному обсязі, скасовано рішення від 21.04.2017 № 34874000, прийняте державним реєстратором Київської філії державного підприємства «Центр реєстраційних послуг» Мироненком Дмитром Олександровичем.

3. ДОВОДИ СТОРІН У СПРАВІ.

3.1. Доводи позивача - АТ «Алгоритмцентр» щодо суті позовних вимог.

(1) реєстрація права власності АТ «Алгоритмцентр» на недобудоване нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва) - бойлерну блоку №4 комплексу Науково-учбового центру ВАТ «Алгоритмцентр», загальною площею 180 кв. м, по вулиці Василя Стуса 35-37 у м. Києві є безспірною, оскільки, проведена на підставі рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004, що вступило в законну силу до початку роботи Єдиного реєстру судових рішень згідно Закону України «Про доступ до судових рішень», який набрав чинності 01.09.2006;

(2) наказ №1498/5 від 23.04.2021 прийнятий на підставі того, що державний реєстратор Мироненко Д. О. під час розгляду заяви позивача про реєстрацію права власності не направив запит до Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання належним чином засвідченої копії рішення від 29.11.2004.

Проте, ухвалою Святошинського районного суду від 12.05.2017 у справі №759/4235/17 розглянуто заяву заступника керівника апарату Лазаренка В. В. про відновлення втраченого судового провадження, в якій, зокрема, судом зазначено, що матеріали справи №2-4481/04 (за результатами якої ухвалено рішення від 29.11.2004, що стало підставою для реєстрації права власності позивача державним реєстратором 21.04.2017) передані на зберігання до архіву 15.02.2005, однак, в результаті пошуку справи не знайдено. Отже, на думку позивача у державного реєстратора Мироненка Д. О. не було підстав робити запит до районного суду, з огляду на відсутність в Святошинському районному суді міста Києва матеріалів справи №2-4481/04, що встановлено вказаною ухвалою;

(3) з огляду на підставу набуття відповідачем права власності (рішення суду), у відповідача були відсутні підстави здійснювати розгляд скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, що прямо передбачено пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» (в редакції закону від 01.01.2017);

(4) оскаржуваний наказ прийнятий за скаргою третіх осіб, права яких реєстраційною дією не порушені. Зокрема, скаржники не мають жодного відношення до недобудованого нерухомого майна - бойлерну №4, літера В, загальною площею 180 кв. м., по вулиці Василя Стуса, 35-37 у м. Києві, та останні не пояснюють у своїй скарзі, які саме права та законні інтереси скаржників порушує оскаржувана реєстраційна дія. Самі скаржники є співвласниками майна за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, літера А, що є порушенням, на думку позивача, ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження»;

(5) скарга третіх осіб була подана з порушенням встановленого законом строку оскарження реєстраційних дій (що є порушенням, на думку у позивача, ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження») - 60 календарних днів, оскільки реєстраційна дія була вчинена 21.04.2017, а строк на подання скарги є присічним. В будь-якому разі, скаржники вже неодноразово подавали скарги (від 11.08.2020, від 28.08.2020, від 21.01.2021, від 25.02.2021) на рішення суб`єктів державної реєстрації, що стосувались різних об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37. Навіть якщо рахувати 60-денний строк з дати подання першої зі скарг, то строк оскарження сплив 10.10.2020;

(6) відповідач не повідомив заінтересованих осіб (зокрема, позивача, як власника майна на момент розгляду скарги) про розгляд скарги (порушення пунктів 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства юстиції № 1128 від 25.12.2015 (далі також - Порядок № 1128).

3.2. Заперечення Міністерства юстиції України щодо позову АТ «Алгоритмцентр».

Міністерство юстиції України позовні вимоги відхилило повністю, з огляду на наступне:

(1) об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано за позивачем рішенням від 21.04.2017 №34874000 на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 щодо якого відсутній номер справи у Державному реєстрі прав;

(2) державний реєстратор після встановлення відсутності в ЄДРСР судового рішення повинен був направити запит до районного суду про отримання належним чином засвідченої копії рішення суду, проте такий запит не був надісланий, чим порушено вимоги статей 10, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», пункт 2 статті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" та пункт 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, в редакціях, що діяли станом на 21.04.2017 (момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії);

(3) за інформацією скаржників, позивач при реєстрації права власності 21.04.2017 використав документ невідомого походження, яким імітовано рішення Святошинського районного суду міста Києва, і матеріали справи відсутні в районного суду, отже, приписи частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» не застосовуються, а оскаржуване рішення державного реєстратора підлягало скасуванню, оскільки, прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав;

(4) за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37 позивач здійснює самовільне будівництво в районі щільної забудови поряд з будівлями скаржників, розташованих за цією ж адресою (м. Київ, вул. Василя Стуса , буд. 35-37, літ. А) з використанням для організації під будівельні роботи земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будівлі, співвласниками якої є скаржники. Оскільки, самовільне будівництво порушує права третіх осіб, то підстави для застосування пункту 7 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» відсутні;

(5) скаржники не пропустили строк оскарження, оскільки до початку незаконної забудови у січні 2021 з боку позивача, скаржники повністю покладалися на принцип законності в діях державних реєстраторів. Отже, підстави для застосування пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» відсутні;

(6) позивач про розгляд скарги був повідомлений шляхом публікації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України оголошення про засідання Колегії 16.03.2021 року, що вважається належним виконанням пункту 10, 11 Порядку №1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги. Додатково позивача було повідомлено про розгляд скарги телефонограмою від 11.03.2021, а також та третю особу-1 на стороні відповідача.

3.3. Пояснення третіх осіб щодо суті спору.

Державний реєстратор Мироненко Дмитро Олександрович (третя особа на стороні позивача) - правом на подання письмових пояснень не скористався.

Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (третя особа-1 на стороні відповідача) в своїх письмових поясненнях погодилось із запереченнями Міністерства юстиції України та просило відмовити у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАЗА" (третя особа-2 на стороні відповідача) також погодилось із запереченнями Міністерства юстиції України та додатково зазначає:

(1) на момент подачі позову АТ «Алгоритмцентр» вже не було власником спірного майна та не може стверджувати про наявність свого порушеного права;

(2) позивач здійснив самочинне будівництво спірного об`єкту на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

(3) будівництво здійснено без належного дозволу на проведення будівельних робіт та без затвердження проектної документації, а спірний об`єкт ніколи не вводився в експлуатацію як об`єкт нерухомого майна;

(4) 27.01.2021 треті особи звернулись до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). З відповіді Департаменту від 19.02.2021 треті особи отримали офіційне підтвердження здійснення позивачем самовільного будівництва, яким порушуються права третіх осіб;

(5) позивачем ігнорується передбачений законом, а саме частиною 3 статті 376 ЦК України, шлях визнання права власності на самочинне будівництво;

(6) станом на березень 2017 року позивач не мав копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 року та з метою отримання належним чином засвідченої копії звернувся до районного суду, який не зміг видати запитуваний документ, з огляду на відсутність справи в архіві суду. Отже, дійсний зміст рішення Святошинського районного суду міста Києва, на підставі якого позивач набув права власності 21.04.2017 року встановити неможливо, а Мін`юст правомірно здійснив перевірку реєстраційної дії на предмет того чи вчинялась вона дійсно на підставі судового рішення.

Приватне підприємство "Юридична консалтингова фірма" "Геровскі" (третя особа-3 на стороні відповідача) не подавало до суду письмових пояснень щодо суті спору, проте, під час розгляду справи представник третьої особи був присутній в судових засіданнях та підтримав заперечення Мін`юсту та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. ДОВОДИ СТОРІН ЗА ПОЗОВОМ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ З САМОСТІЙНИМИ ВИМОГАМИ

4.1. Доводи третьої особи із самостійними вимогами - ТОВ «НВО «Ромсат».

ТОВ «НВО «Ромсат» вважає наказ Мін`юсту №1498/5 від 23.04.2021 неправомірним з ідентичних підстав, що і АТ «Алгоритмцентр», разом з тим, ТОВ «НВО «Ромсат» також зазначає наступне:

(1) наказ відповідача порушує визнане право власності ТОВ «НВО «Ромсат», що набуте на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2021, зокрема, право на володіння майном;

(2) такої підстави, як не направлення державним реєстратором Мироненком Д. О. запиту до Святошинського районного суду міста Києва не було зазначено скаржниками в своїй скарзі від 03.03.2021. Підставами скарг третіх осіб були інші підстави;

4.2. Заперечення Міністерства юстиції України щодо позову третьої особи.

Міністерство юстиції України заперечує щодо вимог ТОВ «НВО «Ромсат» з аналогічних підстав, що і відносно позовних вимог АТ «Алгоритмцентр» та додатково звертає увагу суду, що станом на момент прийняття оскаржуваного наказу №1498/5 від 23.04.2021 ТОВ «НВО «Ромсат» не було власником об`єкту нерухомого майна, реєстраційна дія щодо якого була скасована оскаржуваним у даній справі наказом.

5. Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду позову АТ «Алгоритмцентр» та позову третьої особи ТОВ «НВО «Ромсат».

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю чи відсутністю у діях відповідача порушень чинного законодавства щодо розгляду скарги на дії державного реєстратора.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Алгоритмцентр» та вимоги третьої особи ТОВ «НВО «Ромсат» не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV зі змінами та доповненнями.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Стаття 3 Закону в редакції, що була чинна станом на 29.11.2004, так і станом на 21.04.2017, а також в чинній редакції, передбачала та передбачає принципи державної реєстрації речових прав, відповідно до яких речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

У розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 2) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння (однієї за правомочностей права власності) нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 Цивільного кодексу України, у тому числі й право володіння.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» прийнято рішення № 34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав № 1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв.м.), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та зареєстровано право власності на нього за АТ «Алгоритмцентр» на підставі рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, що була чинна станом на 29.11.2004 (момент прийняття рішення судом), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, було, в тому числі, рішення суду про право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 4 Закону, в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017 (редакція з Закону від 01.01.2017 року), державній реєстрації підлягає право власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Статтею 27 Закону, в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, у період з 2004 по 2017 роки (тобто з моменту, з якого АТ «Алгоритмцентр» вважає себе власником спірного майна і до моменту реєстрації права власності на це майно) законодавство, яким врегульовано порядок оформлення речових прав на нерухоме майно, неодноразово змінювалось, проте зі збереженням законодавцем загальних вимог щодо обов`язковості здійснення державної реєстрації речового права, яке надає право на реалізацію всіх правомочностей власника майна, зокрема і щодо права володіння таким нерухомим майном, як завершальної стадії офіційного визнання та підтвердження права володіння власника нерухомого майна.

Суд констатує, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є дією, яка полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до реалізації власником права власності, яке за своїм змістом є реалізацією правомочності володіння, користування та розпорядження своїм майном - так звана «цивілістична тріада».

Державна реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів.

Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.05.2020 у справі N 911/1902/19, від 28.05.2020 у справі N 910/5902/18, від 16.02.2022 у справі №924/508/21, від 03.10.2022 у справі №904/5955/19.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному позивачем.

Як зазначалось судом вище, підставою для прийняття 21.04.2017 державним реєстратором рішення № 34874000 про відкриття розділу Державного реєстру прав № 1230208280000 на об`єкт незавершеного будівництва (бойлерний блок №4, готовністю 90%, загальна площа 180 кв.м.), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд 35-37, та реєстрацію право власності за АТ «Алгоритмцентр» було рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004, яким, як стверджує позивач визнано його право власності на спірне майно - об`єкт незавершеного будівництва.

В матеріали господарської справи АТ «Алгоритмцентр», надано копію рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 (том 1, а.с. 25-27; том 2, а.с. 201-203). Засвідчена Святошинським районним судом міста Києва копія такого рішення з підписами судді та секретаря та гербовою печаткою суду, що перебуває у володінні АТ «Алгоритмцентр», була надана суду для огляду в судовому засіданні 23.05.2023.

Суд констатує, що згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 12.05.2017 у справі №759/4235/17 справа №2-4481/04 за якою 29.11.2004, в рамках розгляду якої було винесено рішення про набуття позивачем права власності, відсутня в архіві районного суду, отже оригінал судового рішення не може бути наданий, оскільки, такий оригінал повинен перебувати в матеріалах відповідної судової справи, яка наразі відсутня.

Разом з тим, відповідно до 38 Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА від 11.02.2010 №22 (в редакції, яка діяла на момент винесення вищевказаної ухвали), зазначено, що справи про право власності на нерухоме майно підлягають зберіганню протягом 75 (семидесяти п`яти) років.

Отже, відсутність матеріалів справи є порушенням порядку зберігання судових справ. Поряд з цим, суд зазначає, що відсутність матеріалів судової справи та оригіналу судового рішення, не є предметом оцінки суду. В рамках даної справи, суд має дослідити тільки чи правомірно було зроблено висновки про те, що державний реєстратор на підставі наданої позивачем копії судового рішення здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Дослідивши зміст наданого для огляду рішення Святошинського районного суду міста Києва в копії, яке набрало законної сили 31.12.2004 згідно відповідної відмітки на документі, суд констатує наступне.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004 задоволено зустрічний позов ВАТ «Алгоритмцентр» до ОСОБА_1 про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно та визнано право власності ВАТ «Адгоритмцентр» на недобудоване нерухоме майно - бойлерну блоку №4 комплексу Науково-учбового центру ВАТ «Алгоритмцентр», загальною площею 180 кв. м., по вулиці Василя Стуса, 35-37 у м. Києві.

Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що спірний об`єкт нерухомості відображається в самостійному балансі підприємства - ВАТ «Алгоритмцентр», отже цей об`єкт є майном і належить підприємству. Враховуючи те, що частка робіт, які не виконані відповідно до проекту є незначною і становить менше 1 %, районний суд прийшов до висновку щодо задоволення зустрічного позову та визнання ВАТ «Алгоритмцентр» власником недобудованого нерухомого майна керуючись при цьому ч. 4 ст. 331 ЦК України.

Частина 4 статі 331 ЦК України виключена на підставі Закону № 3201-IV від 15.12.2005, що набрав чинності 14.01.2006 та була чинна станом на 29.11.2004.

Згідно частини 4 статі 331 ЦК України в редакції станом на 29.11.2004 - за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

При цьому, з рішення Святошинського районного суду від 29.11.2004 року не можливо встановити, за яких обставин, на якій правовій підставі та у який спосіб ВАТ «Алгоритмцентр» зачислило на власний баланс приміщення недобудованого бойлерного блоку №4, отже первісні підстави набуття ВАТ «Алгоритмцентр» (АТ «Алгоритмцентр») права власності на об`єкт незавершеного будівництва, як не можливо встановити і підстави набуття правомочностей на земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва.

Як вже зазначено судом вище, у період з 2004 по 2017 роки, законодавство щодо державної реєстрації речових прав змінювалось, в тому числі і порядок реєстрації, проте зі збереженням законодавцем загальних вимог щодо обов`язковості здійснення державної реєстрації речового права.

Частинами 1, 4 статті 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень», в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, передбачено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

(ЄДРСР) почав функціонувати з 01.06.2006 року, а саме з дня набрання чинності Закону України «Про доступ до судових рішень». З вказаної дати, усі ухвалені судами України процесуальні документи (крім рішень місцевих загальних судів) повинні були заноситись до реєстру і з`являтися на Інтернет-запит будь-якого користувача, а рішення місцевих загальних судів - з 01.01.2007 року (згідно статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Таким чином, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, що набрало законної сили 31.12.2004, тобто до початку функціонування ЄДРСР, відсутнє в реєстрі, і у випадку проведення державної реєстрації права власності на підставі вказаного рішення на об`єкт незавершеного будівництва в 2004 році, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень» не передбачав обов`язку державних реєстраторів надсилати до органів судової влади запитів про отримання належним чином завірених копій судових рішень.

Натомість, позивач з незрозумілих для суду та залишених без обґрунтованих пояснень причин виконав власний обов`язок щодо реєстрації речового права - права власності на об`єкт незавершеного будівництва лише через 13 років - в 2017 році, коли законодавство щодо реєстрації речових прав змінилось та державні реєстратори, зобов`язані дотримуватись при вчиненні відповідних реєстраційних дій Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень», в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017).

Згідно Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (надалі також - Прядок №1127), в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, право власності на яке визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктом 68 цього Порядку.

Згідно пункту 68 Порядку №1127, в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Разом з тим, пунктом 1 ст. 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", що набрав чинності 02.11.2016, а отже був чинний на момент вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень», в редакції від 01.01.2017 року, чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, є підставою для зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав.

Вказане корелює з пунктом 14 Порядку №1127, в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, згідно якої, у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень», в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 21.04.2017, підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Згідно висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.03.2021, що був підставою для прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2021 №1498/5, рішення від 21.04.2017 №34874000, прийняте державним реєстратором Мироненком Д. О. з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Мотиви рішення Колегії, наступні:

- в копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, яка міститься в Державному реєстрі прав, не зазначено номер судової справи, у якій воно прийнято.

- Колегією встановлено відсутність у відомостях Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004.

- відповідно до відомостей Державного реєстру прав державним реєстратором Мироненком Д. О. під час розгляду заяви №21963991, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, не здійснено направлення запиту до Святошинського районного суду міста Києва з метою отримання належним чином засвідченої копії вищевказаного рішення суду.

- під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором Мироненком Д. О. порушено вимоги статей 10, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", пункту 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Таким чином, державний реєстратор Мироненко Д. О., встановивши відсутність в ЄДРСР судового рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29.11.2004, яким визнано право власності на АТ «Алгоритмцентр» на об`єкт незавершеного будівництва, зобов`язаний був з дотриманням вимог чинного законодавства станом на дату розгляду заяви про реєстрацію права власності, а саме згідно вимог статей 10, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", пункту 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 - направити до Святошинського районного суду міста Києва запит про отримання належним чином засвідченої копії судового рішення від 29.11.2004 та зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав.

Проте, вказаних дій державним реєстратором Мироненком Д. О. зроблено не було, та АТ «Алгоритмцентр» доказів протилежного в матеріали справи не надано.

З огляду на вище встановлене, суд, досліджуючи обґрунтованість наказу Мін`юсту №1498/5 від 23.04.2021, знаходить переконливими та такими, що підтверджені матеріалами справи, його висновки про те, що рішення від 21.04.2017 №34874000, прийняте державним реєстратором Мироненком Д. О. з порушенням вимог статей 10, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", пункту 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Підстави для відмови у задоволенні скарги наведені у ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній станом на дату прийняття оскаржуваного наказу 23.04.2021 , були:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з пунктом 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, що затверджений, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі також - Порядок №1128), з подальшими змінами, та в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного наказу 23.04.2021 - під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За таких обставин, суд вважає, що при розгляді скарги третіх осіб, відповідачем не було порушено частину 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір), оскільки, в даному випадку, державним реєстратором взагалі не було у встановленому законодавством порядку вчинено дій спрямованих на отримання відповідної копії судового рішення про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва за АТ «Алгоритмцентр» та не встановлювалось чи наявні матеріали справи та оригінал рішення в суді.

Отже, на переконання суду Мін`юст правомірно провів перевірку правомірності прийнятих рішень державного реєстратора Мироненка Д. О. та підстав для відмови у задоволенні скарги, що визначені пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» не було.

Як вбачається із скарги третіх осіб від 03.03.2021 за вих. №005/799 та не заперечується АТ «Алгоритмцентр» з січня 2021 року за адресою: м. Київ, вулиця Василя Стуса, буд. 35-37 розпочато активне будівництво, а саме: на існуючу одноповерхову споруду, загальною площею 180 кв. м., літ «В», яка була незавершеним об`єктом будівництва бойлерної. Будівництво здійснювалось в районі щільної забудови та з використанням для організації під будівельні роботи земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будівлі, співвласниками якої є скаржники.

Тому права скаржників (які є власниками частини будівель за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. «А» - сусудньої будівлі) на безпечні умови реалізації своїх правомочностей власників щодо належного їм майна залежать, значною мірою, від стану додержання норм і правил забудови сусідніх об`єктів, які знаходяться за тією ж адресою, однак під іншою літерою.

Згідно відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021 за вих. №073-1529 вбачається, що перевіркою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міст Києва (акт від 02.02.2021) встановлено здійснення АТ "Алгоритмцентр" робіт з реконструкції об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, буд. 35-37, літ. "В", без належно затвердженої проектної документації, тобто здійснення самочинного будівництва.

Саме тому здійснення будівництва з порушенням встановленого законодавством України порядку, в тому числі, і проведення реєстрації права власності з порушенням встановленого порядку, внаслідок чого розпочаті відповідні будівельні роботи на об`єкті, порушує права власників сусідніх об`єктів, які можуть бути захищені також і шляхом скасування рішення про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що прийнято за відсутності документів, на підставі яких таке право може бути зареєстровано.

Хоч здійснення власником свого права відбувається на його власний розсуд, при цьому власник може здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Однак існують певні обмеження, які власнику слід враховувати при здійсненні своїх правомочностей, зокрема, щодо не порушення прав третіх осіб (ч. 2, ч. 5 ст. 319 ЦК України).

Оскільки як встановлено матеріалами справи будівництво об`єкта незавершеного будівництвом нерухомого майна, права на як захищає позивача - є складною технологічною діяльністю, яка здійснюється за певними будівельними нормами та правилами, виключно на підставі дозволів, виданих органами, що здійснюють управління у сфері містобудівною діяльністю (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Запроваджені законодавством регуляторні та контрольні механізми і процедури у галузі будівництва переслідують мету як забезпечення безпеки самого об`єкту будівництва, так і безпеки об`єктів, що знаходяться поруч, отже проведення таких робіт зачіпало права та інтереси третхі осіб, які є співвласниками сусідньої будівлі.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні скарги, що передбачені пунктом 7 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній станом на дату прийняття оскаржуваного наказу 23.04.2021, оскільки, скарга подана особами, які мають на це відповідні повноваження.

З вищевказаних обставин, суд, в тому числі, вважає необґрунтованими доводи АТ «Алгоритмцентр» щодо пропуску скаржниками встановленого законом строку оскарження реєстраційної дії, а відтак і наявності підстав для відмови у задоволенні скарги згідно пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній станом на дату прийняття оскаржуваного наказу 23.04.2021.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора.

Враховуючи, що моніторинг даних Державного реєстру прав не є обов`язком скаржників (третіх осіб на стороні відповідача), то для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою права на подання скарги.

Як зазначено третьою особою-2 на стороні відповідача (ТОВ «Укрказа») у своїх письмових поясненнях (том 1, а.с. 212- 271), підтвердження про початок самовільного будівництва АТ «Алгоритмцентр» (яким порушено права скаржників) треті особи отримали лише з відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021 за вих. №073-1529, що призвело до необхідності отримання інформації про зареєстровані на праві власності об`єкти нерухомого майна за АТ «Алгоритмцентр» за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, літ. «В».

Отже, суд прийшов до висновку, що з моменту обізнаності про порушення прав скаржників (19.02.2021), 60-денний строк не було пропущено, оскільки, скаргу від 03.03.2021 за вих.005/799, зареєстровано в Мін`юсті 04.03.2021 вх. №8296-33-21.

Відхиляються судом також доводи АТ «Алгоритмцентр» про розгляд скарги без належного повідомлення заінтересованих осіб (зокрема, АТ «Алгоритмцентр»), чим останнього було позбавлено права на участь у розгляді скарги, що є порушенням п. п. 11, 12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1128.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №1128, в редакції чинній станом на дату прийняття оскаржуваного наказу 23.04.2021 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Тоді як передбачено абзацом 2 пункту 10 Порядку №1128, відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Отже, чинне на момент розгляду скарги законодавство передбачало обов`язок Мін`юсту чи відповідного його територіального органу запросити для розгляду скарги скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги.

При цьому, основним обов`язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін`юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Натомість, надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку №1128 є обов`язковими для Мін`юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у пункті 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.

Отже, додатковий спосіб повідомлення про розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом чи відповідним територіальним органом особи виключно за наявності у них відомостей про номер телефону/адресу електронної пошти, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлених заінтересованою особою або встановлених з інших офіційних джерел.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 року у справі N 910/574/22.

Як вбачається з матеріалів справи, на офіційному веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення про розгляд 16 березня 2021 року об 14 год 10 хв скарги Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» (третя особа-1 на стороні відповідача), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа» (третя особа-2 на стороні відповідача), Приватного підприємства «Юридична фірма «Геровскі» (третя особа-3 на стороні відповідача) від 03.03.2021 №005/799, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за №8296-33-21.

Повідомлення містило інформацію про тип та адресу об`єкта нерухомого майна, рішення з реєстрації якого оскаржується (незавершене будівництво бойлерного блоку №4, літ. «В» за адресою: м. Київ, вулиця Стуса Василя, будинок 35-37), про суб`єктів оскарження (державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», Мироненко Дмитро Олександрович), та заінтересованих сторін (Акціонерне товариство "Алгоритмцентр").

Окрім розміщення повідомлення на веб-сайті Міністерства юстиції України, про розгляд скарги скаржники повідомлялись телефонограмою від 11.03.2021.

Щодо додаткового повідомлення АТ «Алгоритмцентр» про розгляд скарги телефонограмою, суд зазначає, що відомий Мін`юсту номер телефону позивача не дійсний, що відображено у сформованій відповідальною особою відповідача - головним спеціалістом відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Демченко М. О., телефонограмі від 11.03.2021.

Таким чином, повідомити АТ "Алгоритмцентр" додатковим способом виявилось неможливим, при цьому недійсність номеру телефону вказаної особи, що був відомий відповідачеві, не може ставитись в провину Мін`юсту та не свідчить про не повідомлення АТ "Алгоритмцентр" про розгляд скарги взагалі.

З урахуванням тієї обставини, що Порядок №1128 не передбачає обов`язкової присутності заінтересованих осіб, в тому числі і власників майна, суд не може прийти до висновку, що Мін`юстом було порушено порядок розгляду скарг на дії державного реєстратора.

На переконання суду, вищевстановленим виключається порушення Мін`юстом процедури розгляду скарг на дії державного реєстратора, що передбачено Порядком № 1128 та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За приписами ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, видатний органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавство і порушує її цивільні права або інтереси.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі N 925/1265/16).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі N 338/180/17, від 11.09.2018 у справі N 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі N 569/17272/15-ц.

Суд констатує, що положення частин 6, 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 2, 5, 9, 13 Порядку N 1128 в частині обсягу повноважень Мін`юсту під час розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів слід розуміти так, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду. Встановлення наявності обставин Мін`юстом здійснюється шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у разі необхідності Мін`юст витребовує документи (інформацію). Водночас Мін`юст не наділений повноваженнями вирішувати спір про право.

Вказані висновки викладені в пункті 65 постанови ВС КГС від 16.11.2021 у справі №910/694/21.

Спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

При цьому, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права власності позивача щодо, зокрема, нерухомого майна, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

В даному випадку, між позивачем, третьою особою із самостійними вимогами та третіми особами на стороні відповідача існує спір про право, оскільки подаючи скарги на дії державних реєстраторів, а в подальшому оскарження до суду наказів Мін`юсту за результатами розгляду таких скарг, сторони прагнуть досягти правової визначеності у підтвердженні правового титулу спірного майна, в тому числі і підтвердження підстав набуття права власності АТ «Алгоритмцентр» на спірний об`єкт - об`єкт незавершеного будівництва.

Натомість, суд констатує, що у спосіб оскарження наказів Мін`юсту як органу, що здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, майнові права теперішнього власника спірного майна не можуть бути захищені та спір про право в частині встановлення підстав набуття права власності АТ «Алгоритмцентр», який фактично виник між позивачем та третіми особами, не може бути вирішений.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог АТ «Алгоритмцентр». Крім того, твердження позивача про те, що оскаржуваним наказом порушується його право власності на нерухоме майно, спростовується тим, що позивач в процесі розгляду справи розпорядвся таким майном, та вчинив правочин щодо купівлі-продажу такого майна, яке в подальшому було продано третій особі з самостійними вимогами.

З вище вказаного в тому числі слідує, що відсутні обставини, які би свідчили про порушення наказом №23.04.2021 №1498/5 прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» (третьої особи із самостійними вимогами).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» придбало групу нежитлових приміщень № 2 площею 510,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Стуса Василя, будинок 35-37, 26.11.2021.

Оцінка акту на відповідність законодавству та з`ясування порушення ним цивільних прав і інтересів здійснюється станом на час його прийняття.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» не було власником майна на момент прийняття наказу Мін`юсту №1498/5 від 23.04.2021, а тому підстав стверджувати про порушення вказаним наказом Мін`юсту будь-яких прав товариства немає. В свою чергу, відсутність порушеного права є самостійною підставою для відмови у позові.

У зв`язку зі відмовою у задоволенні позову Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» та позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат», судові витрати позивача та третьої особи, в силу приписів статті 129 ГПРК України покладаються на останніх.

Інші учасники справи про понесення ними судових витрат суду не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Залишити без розгляду клопотання Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про призначення комплексної судової експертизи.

2. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Алгоритмцентр».

3. Судові витрати позивача за позовом Акціонерного товариства «Алгоритмцентр» покласти на останнього.

4. Відмовити у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат».

5. Судові витрати за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» покласти на останнього.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.06.2023.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.05.2023
Оприлюднено23.06.2023
Номер документу111707078
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —910/13905/21

Ухвала від 04.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 31.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 10.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 08.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Ухвала від 12.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Краснов Є.В.

Постанова від 31.10.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 28.09.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 13.09.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 02.08.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 20.07.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні