Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 183/8294/19
провадження № 61-11226св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, Василівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Борисенка Владислава Анатолійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, Василівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, який змінила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2410;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2404.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01 вересня 2011 року набула право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049 та 1223285500:01:073:0050.
На земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 знаходилося два дачних будинки з господарськими будівлями та спорудами, які були побудовані нею в період з жовтня 2011 року до березня 2012 року, і власником яких вона є.
Дачний будинок загальною площею 42,46 кв. м був побудований нею та її батьком ОСОБА_3 , а дачний будинок загальною площею 44,78 кв. м, який складався з літер «А» та «Б» - сторожки був побудований її батьком ОСОБА_3 , який з 2011 року використовується як офісне приміщення обслуговуючого кооперативу «Бумеранг».
Крім того, в 2011 році між нею та обслуговуючим кооперативом «Бумеранг» був укладений договір купівлі-продажу трансформаторної підстанції, що також знаходилася на земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050, яка забезпечує електроенергією учасників обслуговуючого кооперативу «Бумеранг».
У липні 2012 року до неї звернувся ОСОБА_2 з пропозицією про придбання зазначених вище земельних ділянок та дачного будинку загальною площею 42,46 кв. м, за ціною 10 0000 доларів США. Розрахунок за продані земельні ділянки мав відбутися після завершення реконструкції дачного будинку та будівництва допоміжних будівель, а також після відокремлення від земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 частини земельної ділянки, на якій розташований другий дачний будинок, загальною площею 44,7 кв. м та трансформаторна підстанція № 1095.
Саме на таких умовах 10 серпня 2012 року між нею та ОСОБА_2 були укладені договори купівлі-продажу двох земельних ділянок, а реєстрація права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2 мала відбутися після повної оплати вартості земельних ділянок та дачного будинку.
У період з серпня 2012 року до 2015 року її батько ОСОБА_3 здійснював реконструкцію дачного будинку та будівництво допоміжних будівель і споруд, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050, а з метою об`єднання двох земельних ділянок був побудований капітальний паркан. Після проведення реконструкції та додаткового будівництва площа дачного будинку (літера «А-22») складала 94,8 кв. м з мансардним поверхом (літера «а-1»), терасою (літера «А(1)-2»), прибудовою (літера «а(1)-1»), ганком (літера «а»), лоджією (літера «а2»), літньою кухнею (літера «Б»), терасою з навісом (літера «б»), сараєм (літера «В»), ганком з навісом (літера «в»), навісом (літера «Г»), спорудою № 1 - хвірткою, огорожею № 2, замощення (літера «І»).
Крім того, 26 серпня 2014 року ОСОБА_2 , з метою оформлення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 та з метою виділу земельної ділянки, на якій розташовані трансформаторна підстанція № 1095 та другий дачний будинок загальною площею 44,7 кв. м, які використовуються обслуговуючим кооперативом «Бумеранг», оформив на ім`я ОСОБА_3 довіреність.
ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов`язань щодо розподілу земельної ділянки та не розрахувався за придбані земельні ділянки, як і не здійснив оплату реконструйованого дачного будинку.
У 2018 році, з метою оформлення поділу земельних ділянок, вона отримала дублікати договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 01 вересня 2011 року, з метою виділу земельної ділянки замовила технічну документацію поділу земельних ділянок, на якій розташовані офісне приміщення обслуговуючого кооперативу «Бумеранг» та трансформаторна підстанція № 1095.
У результаті поділу земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 була поділена на дві земельні ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровим номером 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га.
На земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га фактично збудований дачний будинок площею 94,8 кв. м, який мав бути проданий ОСОБА_2 , а на земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га - дачний будинок площею 44,7 кв. м, який використовується як офісне приміщення обслуговуючого кооперативу «Бумеранг» та трансформаторна підстанція № 1095.
Поділ земельних ділянок був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а в грудні 2019 році ОСОБА_1 стало відомо про наміри ОСОБА_2 не проводити з нею розрахунок за реконструйований дачний будинок та продані земельні ділянки.
Про наміри здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 їй стало відомо з листа Міністерства юстиції України № 7739/19.2.1/-19 від 04 грудня 2019 року, в якому міститься інформація про оскарження ОСОБА_2 дій державного реєстратора.
Міністерство юстиції України відмовило ОСОБА_2 у задоволенні скарги, а 23 січня 2020 року вона звернулася до департаменту ДАБІ у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки на дотримання відповідачем ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил при будівництві дачного будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049 та 1223285500:01:073:0050.
Внаслідок проведеної перевірки були скасовані повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП № 061181381034 від 18 травня 2018 року, декларація ДП 141181900829 від 09 липня 2018 року про готовність до експлуатації об`єкта «Будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані на земельних ділянках кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 та 1223285500:01:073:0050 на території АДРЕСА_1 , як такі, що отримані в незаконний спосіб.
Рішенням Виконавчого комітету Піщанської сільської ради № 6 від 22 квітня 2020 року домоволодінню, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158, присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на дачний будинок загальною площею 44,7 кв. м, що складається з дачного будинку літера «А», з ганками літера «а», літера «а(1)», сторожка літера «Б», з ганком літера «б», трансформаторна підстанція літера «ТП» з ганком.
Таким чином, укладаючи договори купівлі-продажу земельних ділянок зі ОСОБА_2 вона розраховувала отримати від відповідача 100 000 доларів США після реконструкції дачного будинку зі збільшенням його площі до 94,8 кв. м і не мала наміру відчужувати земельну ділянку, на якій розташований дачний будинок загальною площею 44,7 кв. м з трансформаторною підстанцією.
Також позивач зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 на ній розміщувалися два дачних будинки, які не були предметом договорів купівлі-продажу, тому враховуючи цілісність об`єктів нерухомості із земельною ділянко, на якій вони розташовані, ОСОБА_1 вважає недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, оскільки зміст цих правочинів суперечить актам цивільного законодавства, а також при укладенні цих договорів волевиявлення позивача на відчуження дачних будинків та трансформаторної підстанції було відсутнє.
Договори купівлі-продажу є невчиненими, оскільки відсутня їх державна реєстрація.
ОСОБА_2 у лютому 2020 року звернувся до суду з вищевказаним зустрічним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, і остаточно просив:
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049, здійснену 25 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 1255, виданого 25 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С., номер запису про право власності 28650065;
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0838 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 1223285500:01:073:0157, здійснену 16 січня 2019 року Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за номером запису про право 29929785;
- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0162 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 1223285500:01:073:0158, здійснену 16 січня 2019 року Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за номером запису про право (в державному реєстрі прав) 29929441;
- повернути технічну документацію щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 в первинний стан, шляхом скасування та визнання протиправними дій щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га;
- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049;
- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050;
- витребувати від ОСОБА_1 на його користь земельні ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, та земельну ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 площею 0,1000 га, розташовані на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що 10 серпня 2012 року між ним та ОСОБА_4 було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В., а саме договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, загальнодержавний кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:01:073:0049 (договір зареєстровано в реєстрі за № 2410), та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, загальнодержавний кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:01:073:0050 (договір зареєстровано в реєстрі за № 2404).
Відповідно до пунктів 3 договорів купівлі-продажу земельної ділянки №№ 1, 2, продаж земельних ділянок вчинявся за домовленістю сторін за ціною 80 400 грн за земельну ділянку АДРЕСА_2 та за ціною 80 400 грн за земельну ділянку № 2, які представник продавця одержав від покупця під час оформлення цих договорів. Підписом на цих договорах продавець свідчить, що розрахунок з ним проведено повністю, грошові кошти отримано, з його боку відсутні будь-які претензії фінансового характеру.
На державних актах (серії ЯЖ №№ 132879, 132898) на право власності на земельні ділянки кадастрові номери 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0050 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. здійснено написи на про перехід права власності від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 .
Після набуття ним права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0050, він розпочав будівництво дачного будинку на належних йому ділянках, виконання будівництва якого було доручено ОСОБА_3 - батьку ОСОБА_1 .
Після завершення будівництва, він 03 липня 2018 року отримав технічний паспорт на дачний будинок, який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0050.
Крім того, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області листом від 09 липня 2018 року № ДП 141181900829 ОСОБА_2 повідомлено про те, що відомості стосовно реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд; 1223285500:01:073:0049; 1223285500:01:073:0050; на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область; АДРЕСА_1 », внесено до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів внесено за № ДП 141181900829 від 09 липня 2018 року.
Він 26 вересня 2019 року звернувся до Комунального підприємства «Будинок юстиції» з метою отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0050, щоб в подальшому здійснити внесення в Державний реєстр прав власності на нерухоме майно щодо свого права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0050.
На підставі отриманої довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно йому стало відомо, що 25 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С. право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі дубліката договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1255, виданого 25 жовтня 2018 року.
Відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 в державному реєстрі були відсутні.
28 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора з метою з`ясувати відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка належить йому на праві приватної власності. В подальшому йому стало відомо, що земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 було поділено на дві земельні ділянки. Такий поділ відбувся на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 12 грудня 2018 року та земельній ділянці площею 0,0838 га присвоєно новий кадастровий номер 1223285500:01:073:0157, а земельній ділянці площею 0,0162 га - 1223285500:01:073:0158.
16 січня 2019 року право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158 (раніше 1223285500:01:073:0050) було зареєстровано Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за ОСОБА_1 (номери записів про право 29929785, 29929441).
Вважає, що ОСОБА_1 обманним та злочинним шляхом заволоділа його майном, внаслідок чого звернувся до Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину, за результатами розгляду якої відносно ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040350001909 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією - частина перша статті 358 КК України, ОСОБА_2 визнано потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2020 року задоволено клопотання слідчого про арешт майна для запобігання незаконного відчуження земельних ділянок, які є об`єктами кримінально-протиправних дій.
Оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049, 1223285500:01:073:0050 серія ЯЖ №№ 132879, 132898 знаходяться у нього, а інформація щодо права власності станом на 10 серпня 2012 року в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно не вносилась.
Державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 була здійснена за відсутності правовстановлюючих документів, а саме державних актів на право власності на земельні ділянки, оригінали яких знаходяться у нього, та без здійснення відповідного запиту щодо вказаних земельних ділянок до Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 02 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Скасував державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, призначену для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0049, здійснену 25 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С., на підставі дублікату договору купівлі-продажу, серія та номер 1255, виданого 25 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С., номер запису про право власності 28650065.
Скасував державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0838 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, призначену для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0157, здійснену 16 січня 2019 року Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за номером запису про право 29929785.
Скасував державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0162 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, призначену для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0158, здійснену 16 січня 2019 року Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за номером запису про право 29929441.
Скасував державну реєстрацію поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га; кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050.
Витребував від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельні ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область.
Витребував від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовив.
Стягнув зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 17 628,28 грн.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що матеріали справи містять достатні та належні докази про те, що нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_2 поза його волею (шляхом використання дублікатів попередніх договорів купівлі-продажу земельних ділянок, шляхом здійснення державної реєстрації права власності на земельні ділянки кадастрові номери 1223285500:01:073:0157, 1223285500:01:073:0158 за ОСОБА_1 , без державних актів на право власності на земельні ділянки та без здійснення відповідного запиту щодо вказаних земельних ділянок до Єдиного реєстру дозвільних документів) та без його відома, тому наявні підстави для застосування положень статті 387 ЦК України до спірних правовідносин та необхідність повернення майна власнику, визнання за власником права власності на майно в судовому порядку.
Обраний спосіб захисту щодо визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно відповідає вимогам статті 16 ЦК України та відновить його права власника.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про повернення технічної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 в первинний стан, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 була поділена на дві земельні ділянки, тому належним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 є скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га.
Відмовляючи у задоволенні позовних ОСОБА_6 місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що на час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, такі земельні ділянки були забудовані нерухомим майном, яке можливо було б віднести до класифікатора нерухомої речі, в розумінні частини першої статті 181 ЦК України.
Всі інші доводи позивача ОСОБА_1 про наявність домовленостей між нею, її батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не доводять недійсність правочинів.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 12 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року в частині відмови у визнанні недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2404, скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2404.
Це ж рішення в частині скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0838 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, призначену для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0157, здійснену 16 січня 2019 року Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за номером запису про право 29929785, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0162 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, призначену для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0158, здійснену 16 січня 2019 року Василівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області за номером запису про право 29929441, скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, витребування від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область скасував та відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення суду залишив без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 та приймаючи в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог в означеній частині, а також відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0838 га, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0157, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0162 га, кадастровий номер - 1223285500:01:073:0158, скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050; витребування від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, апеляційний суд виходив з того, що відчуження земельної ділянки відбулося без відчуження об`єктів нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, що свідчить про те, що сторони не мали наміру настання реальних наслідків, обумовлених договором, оскільки право власності на земельну ділянку, виходячи із принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, могло виникнути тільки при переході права власності на об`єкт нерухомості.
Залишаючи в решті рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд виходив з того, що рішення місцевого суду в іншій частині є законним і обґрунтованим, судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_2 - адвокат Борисенко В. А. у листопаді 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Борисенко В. А. як на підставу оскарження судових рішень посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що апеляційний суд не врахував правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-246цс14, постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 522/5487/17, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 916/633/19, від 31 березня 2021 року у справі № 201/2832/19, від 02 серпня 2021 року у справі № 751/7374/17.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідні будівлі можна віднести саме до об`єктів нерухомого майна згідно з законодавством України.
Право власності на будівлі, зазначені у постанові апеляційного суду, вперше було зареєстровано 13 травня 2020 року на підставі декларацій про готовність об`єктів будівництва до експлуатації від 22 квітня 2020 року.
Самочинне будівництво не можна віднести до об`єктів цивільних прав, і норми щодо захисту цих цивільних прав на об`єкти самочинного будівництва не розповсюджуються.
Судом апеляційної інстанції неправильно застосована норма частини першої статті 234 ЦК України, а висновок про фіктивність договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 є необґрунтованим.
Представником ОСОБА_2 було подано заяву про застосування позовної давності, проте суд першої інстанції фактично залишив її без розгляду, не зазначивши про дану підставу для відмови у задоволенні позову. Про вказану помилку було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, однак апеляційний суд також проігнорував дану заяву.
ОСОБА_1 було здійснено одночасну зміну предмета і підстав позову, що є порушенням норм частини третьої статті 49 ЦПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Беззубкіна С. М. у грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що декларація про готовність дачних будинків до експлуатації була подана ОСОБА_1 та зареєстрована Департаментом ДАБІ у Дніпропетровській області як таких, що побудовані в 2011 році.
Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що дачні будинки розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 були побудовані ОСОБА_1 в 2011-2012 роках, що також підтверджується показаннями свідків.
Право власності на спірні земельні ділянки у ОСОБА_2 ніколи не виникало, оскільки він не звертався до органів державної влади для здійснення їх реєстрації, тому до нього не перейшло право власності на спірні земельні ділянки.
Після зміни позовних вимог ОСОБА_2 із заявою про застосування позовної давності до позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів не звертався.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 21 листопада 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2022 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Борисенка В. А. про забезпечення позову у цій справі залишив без задоволення.
Справа № 183/8294/19 надійшла до Верховного Суду 27 грудня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 12 січня 2023 року продовжив ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 28 лютого 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ОСОБА_3 , який діяв за дорученням від ОСОБА_7 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, 10 серпня 2012 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:01:073:0049, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2410.
На державному акті серія ЯЖ № 132898 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. вчинено напис на про перехід права власності від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 .
Між ОСОБА_3 , який діяв за дорученням від ОСОБА_7 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, 10 серпня 2012 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, загальнодержавний кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:01:073:0050, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2404.
На державному акті серія ЯЖ № 132897 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. вчинено напис на про перехід права власності від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 .
Згідно з пунктами 3 договорів купівлі-продажу земельної ділянки № № 1, 2 продаж земельних ділянок вчинявся за домовленістю сторін за ціною 80 400 грн за земельну ділянку АДРЕСА_2 та за ціною 80 400 грн за земельну ділянку № 2, які представник продавця одержав від покупця під час оформлення цих договорів. Підписом на цих договорах продавець свідчить, що розрахунок з ним проведено повністю, грошові отримані, з його боку відсутні будь-які претензії фінансового характеру.
На зазначених земельних ділянках ОСОБА_2 , на підставі повідомлення ДП 061181381034 від 18 травня 2018 року про початок виконання будівельних робіт, розпочато будівництво дачного будинку, будівель та споруд, яким присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Декларація про готовність об`єкта до експлуатації розглянута Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу 05 жовтня 2018 року видав ОСОБА_3 , що діяв за довіреністю від ОСОБА_1 , дублікат договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:01:073:0049, укладений 01 вересня 2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , дублікат договору зареєстровано в реєстрі за № 1255.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу 05 жовтня 2018 року видав ОСОБА_3 , що діяв за довіреністю від ОСОБА_1 , дублікат договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, кадастровий номер земельної ділянки 1223285500:01:073:0050, укладений 01 вересня 2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , дублікат договору зареєстровано в реєстрі за № 1255.
Зазначені дублікати договорів купівлі-продажу були видані за заявою ОСОБА_3 , що діяв за довіреністю від імені ОСОБА_1 , у зв`язку з втратою оригіналів договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01 вересня 2011 року.
За замовленням ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050.
Державним реєстратором Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Куліш О. Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0162 га з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158 за ОСОБА_1 , яка утворилася в результаті поділу земельної ділянки 1223285500:01:073:0050.
Рішенням Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району № 5 від 22 квітня 2020 року домоволодінню та земельній ділянці площею 0,0838 га з кадастровим номером 1223285500:01:073:0157, що належить ОСОБА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району № 6 від 22 квітня 2020 року домоволодінню та земельній ділянці площею 0,0162 га з кадастровим номером 1223285500:01:073:0158, що належить ОСОБА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О. О., на підставі рішення Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району № 5 від 22 квітня 2020 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ДП № 181201150973, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на дачний будинок загальною площею 94,8 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О. О., на підставі рішення Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Новомосковського району № 6 від 22 квітня 2020 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ДП № 181201150967, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на дачний будинок загальною площею 44,7 кв. м, житловою площею 34,5 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
25 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040350001909 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
16 червня 2021 року ОСОБА_3 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.
Судами також встановлено, що після укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 1223285500:01:073:0049 та 1223285500:01:073:0050 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені земельні ділянки вибули з володіння власника ОСОБА_2 в спосіб, не передбачений законом.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який діяв за довіреністю, достовірно знаючи про відчуження земельних ділянок у власність ОСОБА_2 ще у 2012 році, скориставшись відсутністю відомостей про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав, який запрацював у 2013 році, здійснив державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , отримавши дублікати договорів купівлі-продажу, які втратили свою правомочність.
Апеляційним судом також встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1223285500:01:073:0050 ОСОБА_1 побудовано в 2011-2012 роках два дачні будинки, що підтверджується будівельними та технічними паспортами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2404, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з статтею 657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В силу частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).
Частинами першою, другою статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановивши на підставі наявних у справі доказів, що на час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок відсутні дані про наявність забудови на спірних земельних ділянках, яку б можна було віднести до класифікатора нерухомої речі в розумінні частини першої статті 181 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в означеній частині.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в означеній частині та приймаючи в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог, дійшов помилкових висновків про застосування до спірних правовідносин положень статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, з таких підстав.
Згідно з положеннями частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених ЗК України.
Аналогічні положення містяться у статті 120 ЗК України.
Отже, наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості.
Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.
Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).
Також поза увагою апеляційного суду залишилося те, що представником ОСОБА_2 в суді першої інстанції було заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 , однак дана заява була залишена судом без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Постанова апеляційного суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, судове рішення апеляційного суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2404, відповідно до статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі в означеній частині рішення суду першої інстанції.
Також підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0838 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0157, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0162 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0158, скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, а також постанова апеляційного суду в означених частинах, з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша стаття 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 361/2965/15-а, від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 752/13695/18).
Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (про принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю зазначено у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц).
Враховуючи викладене, власник з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Викладене також узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, згідно з яким вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.
Обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 412 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0838 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0157, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0162 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0158, скасування державної реєстрації поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050 площею 0,1000 га на земельні ділянки: кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, підлягають скасуванню з прийняттям в означених частинах нової постанови про відмову у їх задоволенні, у зв`язку з обранням ОСОБА_2 неефективного способу захисту.
Також Верховний Суд не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, з огляду на таке.
Відповідно до статті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, що передбачає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (стаття 55 Конституції України).
Серед загальних засад цивільного законодавства, закріплених у статті 3 ЦК України, є зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією Українита законом.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).
За змістом частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зокрема стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Для застосування статті 387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
Встановивши, на підставі належних доказів, що ОСОБА_2 на праві власності належать спірні земельні ділянки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для витребування від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Постанова апеляційного суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, судове рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область, відповідно до статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі в означеній частині рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, Верховний Суд погоджується із рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, в частині витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0049 площею 0,1000 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про повернення технічної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 12232855000:01:073:0050 в первинний стан, шляхом скасування та визнання протиправними дій про її поділ на дві земельні ділянки, оскільки судові рішення в означених частинах прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування Верховний Суд не вбачає.
Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив без розгляду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 , суд касаційної інстанції відхиляє.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як роз`яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Враховуючи те, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено по суті заявлених позовних вимог, тому суд першої інстанції правильно не застосував до спірних правовідносин позовну давність.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій в означених частинах і не дають підстав вважати, що судами порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в означених частинах - без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Борисенка Владислава Анатолійовича задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га із цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва, що розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2404, скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, Василівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельну ділянку скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, Василівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку відмовити із наведених у цій постанові підстав.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 1223285500:01:073:0157 площею 0,0838 га та кадастровий номер 1223285500:01:073:0158 площею 0,0162 га, які були створені на підставі поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:01:073:0050, яка розташована на території Піщанської сільської ради, Новомосковський район, Дніпропетровська область скасувати і залишити в силі в цій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року.
У решті рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийА. І. Грушицький Судді:С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 27.06.2023 |
Номер документу | 111709266 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів купівлі-продажу |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Городецький Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні