Постанова

від 12.06.2023 по справі 365/520/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 червня 2023 року

м. Київ

справа № 365/520/16

провадження № 61-3831св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Аттика Стиль»,

третя особа - приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні мережі»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року в складі судді Хижного Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в складі колегії суддів Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У cерпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Аттика Стиль» з позовом про відшкодування шкоди.

Позов мотивував тим, що відповідно до договору підряду № 33/09 від 31 березня 2009 року, укладеного між сторонами, ТОВ «Аттика Стиль» виконувало роботи з влаштування електропроводки приміщень в належному позивачу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який внаслідок пожежі 20 лютого 2016 року був повністю знищений. Причиною пожежі стало коротке замикання електромережі, тому позивач уважає, що саме неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо облаштування електропроводки призвело до тяжких наслідків для позивача, зокрема, заподіяло майнову шкоду та спричинило йому душевний біль і страждання.

ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Аттика Стиль» майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, розмір якої буде встановлений за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, а також моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що майнова та моральна шкода заподіяна йому з вини відповідача. Суд зазначив, що з висновків проведених судових експертиз не вбачається причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача та шкодою, яка заподіяна позивачу.

Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що відповідач гарантував якість дерев`яних конструкцій протягом десяти років, оскільки ця умова договору підряду не була порушена відповідачем, адже пожежа в будинку не пов`язана з якістю дерев`яних конструкцій та виникла внаслідок теплового прояву електричної енергії.

Аргументи учасників справи

16 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просив їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув у спрощеному провадженні справу, яка підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, адже визначений судовою експертизою розмір заподіяної майнової шкоди становить 1 839 438 грн, що значно перевищує розмір 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказує також, що апеляційний суд не повідомив позивача належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу та усунув недоліки в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 травня 2023 року зазначено, що: «в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції та, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження, зазначає, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутності, належним чином не повідомивши про дату та час судового засідання; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження».

У червні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 31 березня 2009 року сторони уклали договір будівельного підряду № 33/09, який був спрямований на виконання відповідачем певних робіт (у тому числі щодо влаштування електропроводки) в приміщеннях будинку за адресою: АДРЕСА_1 (дійсна адреса вказаного будинку на підставі рішення виконавчого комітету Згурівської селищної ради № 35 від 31 березня 2015 року про зміну адреси - АДРЕСА_1 ).

20 лютого 2016 року в житловому будинку АДРЕСА_1 сталась пожежа.

Дослідно-випробувальною лабораторією п`ятого державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області надано висновок, що причиною пожежі у житловому будинку стало виникнення горіння від джерела запалювання у вигляді теплових проявів електричної енергії під час короткого замкнення в електромережі житлового будинку.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-1204-1-850.17 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи розмір майнової шкоди, завданої в результаті пожежі в дерев`яному будинку по АДРЕСА_1 , становить 1 839 438 грн.

За висновком експерта № 6868/18-46 від 30 листопада 2018 року за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи причиною пожежі, що сталась 20 лютого 2016 року у житловому будинку позивача, є дія теплових проявів електричного струму на горючі полімерні матеріали телевізора, в результаті аварійного режиму у його роботі. Умовами, що сприяли виникненню та поширенню пожежі, є велика кількість горючих матеріалів у осередку пожежі та у безпосередній близькості від нього. Зважаючи на те, що з моменту, коли відбулась пожежа, пройшло більше двох років і місце пожежі було змінено, відповісти на питання, чи відповідав стан будинку вимогам правил пожежної безпеки, чи дотримувались норми та правила пожежної безпеки під час будівництва житлового будинку та чи стали ці порушення причиною виникнення пожежі, не виявилось можливим.

Відповідно до висновку експертів № 5110/21580 від 08 жовтня 2021 року за результатами проведення комплексної комісійної судової пожежно-технічної експертизи технічною причиною пожежі у житловому будинку по АДРЕСА_1 є загоряння горючих матеріалів у приміщенні № 2, праворуч від дверного прорізу, що межує з приміщеннями 3-4, найбільш імовірно під впливом джерела запалювання, яке відноситься до групи «теплові прояви електричної енергії». Технічна причина пожежі найбільш імовірно пов`язана з виникненням аварійного режиму роботи електричної мережі, встановити вид якого неможливо.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип.

Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року справу призначено до розгляду на 15 лютого 2023 року в приміщенні Київського апеляційного суду з повідомленням учасників справи про час, дату і місце розгляду справи;

поштовий конверт з судовою повісткою-повідомленням про призначення справи до розгляду на 15 лютого 2023 року, направлений на вказану в апеляційній скарзі адресу місця проживання ОСОБА_1 , повернувся на адресу апеляційного суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Доводи касаційної скарги про безпідставний розгляд справи судом першої інстанції в спрощеному провадженні колегія суддів відхиляє з таких мотивів.

З набранням 15 грудня 2017 року чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» чинне процесуальне законодавство розрізняє спрощене та загальне позовне провадження. Основною відмінністю спрощеного провадження від загального є відсутність необхідності проведення попереднього судового засідання та можливість у встановлених законом випадках проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) її учасників.

За змістом частини першої статті 277 ЦПК України, на яку в касаційній скарзі посилається позивач, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У справі, яка переглядається, провадження відкрито ухвалою місцевого суду від 05 серпня 2016 року, тобто до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та запровадження спрощеного позовного провадження.

В ухвалі про відкриття провадження від 05 серпня 2016 року з-поміж іншого зазначено про призначення попереднього судового засідання в справі на 11 серпня 2016 року.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в подальшому розгляд справи здійснювався судом у відкритих судових засіданнях з повідомленням учасників справи. Після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII суд не ухвалював рішення про перехід до спрощеного позовного провадження.

За таких обставин помилкове зазначення у вступній частині рішення суду по суті спору про те, що розгляд справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження, не свідчить про порушення судом порядку розгляду справи та процесуальних прав ОСОБА_1 як позивача.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного оскарження не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без дотримання норм процесуального права.

Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук