Рішення

від 12.06.2023 по справі 351/1781/20

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/1781/20

Номер провадження №2/351/18/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Том`юк С.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 провизнання прававласності наспадкове майнота зазустрічною позовноюзаявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Снятинської міськоїради Коломийськогорайону про визнання права власності на спадкове майно та виділення його в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Під час розгляду справи позивачкою ОСОБА_2 неодноразово було подано уточнюючу позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог, з врахуванням уточнюючих та збільшених позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній чоловік та батько ОСОБА_4 .. Після його смерті залишилось спадкове майно. Крім неї, спадкоємцями за законом також є діти померлого - відповідачі по справі.

За час перебування ОСОБА_2 у шлюбі із ОСОБА_4 ними було придбано наступне майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 ; житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ; автомобіль «Land Rover Range Rover Evoque 2.0 Si4 5dr AT», 2015 випуску; автомобіль «Land Rover Range Rover Sport 3.0 TD V6 5dr AT», 2016 року випуску;автомобіль «Mercedes-BenzML320»,1998року випускута земельнаділянка площею0,0743га,цільове призначенняобслуговування житловогобудинку господарськихбудівель іспоруд.А тому вказанемайно єспільною сумісноювласністю подружжя.

На житловий будинок по АДРЕСА_3 відсутній правовстановлюючий документ. Рішенням Снятинської міської ради від 29.03.1979 року вирішено відвести земельну ділянку площею 400 кв. м. для будівництва 2 - поверхового, одноквартирного житлового будинку з глухою стіною ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 . 18.04.1979 року ОСОБА_4 було видано Акт відводу земельної ділянки, розбивки будівель в натурі та передачі проектної документації. З Дозволу №12/108 на право виконання будівельних робіт, виданого районним архітектором Снятинського району вбачається, що ОСОБА_4 надано дозвіл для будівництва двохповерхового індивідуального житлового будинку та інших будівель згідно плану забудови на земельній ділянці по АДРЕСА_3 . Рішенням виконавчого комітету Снятинської міської ради від 27.02.1981 року вирішено дозволити ОСОБА_4 узаконити допущені зміни у прив`язці будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 , так як будівництвом не допущені протипожежні санітарні норми. Однак право власності на вказаний житловий будинок не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Спірний будинок був завершений будівництвом до 1984 року.

Позивачка ОСОБА_2 просила визнати спільниммайном подружжя- їїта ОСОБА_4 автомобіль «НісанМурано»,2007р.випуску таземельну ділянку,кадастровий номер:2625210100:01:039:0260площею 0,0609га длябудівництва таобслуговування житловогобудинку.Визнати занею правовласності впорядку спадкуванняза закономпісля смерті ОСОБА_4 на:1/4частину вжитловому будинкупо АДРЕСА_1 ;на 1/4частку земельноїділянки площею0,0609га,цільове призначеннядля обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі спорудпо АДРЕСА_1 ;на 1/4частину вжитловому будинкуз належнимигосподарськими будівлямита спорудами АДРЕСА_2 ;на 1/4частину вавтомобілі «Ланд Ровер рейнж ровер евок» 2015р.в.; на 1/4 частину в автомобілі «Ланд ровер рейнж ровер спорт» 2016р.в.; на 1/4 частину в автомобілі «Мерседес Бенц МЛ 320» 1997р.в.; на 1/4 частину в автомобілі «Нісан Мурано», 2007 року випуску; на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_3 .

Виділити їй в натурі наступне майно на загальну суму 3135 646,00 грн., спадкова частка в якому становить 1567823 грн.: житловий будинок по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0609 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; автомобіль «Land Rover Range Rover Sport 3.0 TD V6 5dr AT», 2016 року випуску; житловий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ; автомобіль «Land Rover Range Rover Evoque 2.0 Si4 5dr AT», 2015 року випуску. Залишити відповідачам в цілому автомобіль «Mercedes-Benz ML 320», 1998 року випуску, автомобіль «Nissan Murano», 2007 року випуску, житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_3 , припинивши її право власності на частки в даному майні. Стягнути з неї на користь відповідачів компенсацію в сумі 83 973 гривні за перевищення її частки у майні, яке вона просить залишити за нею.

Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь своєї матері ОСОБА_2 ..

Ухвалою Снятинського районного суду від 18.10.2022р. позовні вимоги ОСОБА_5 було залишено без розгляду.

ОСОБА_3 звернулася всуд іззустрічним позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Снятинської міськоїради Коломийськогорайону про визнання права власності на спадкове майно та виділення його в натурі.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, з врахуванням уточнюючих та збільшених зустрічних позовних вимог позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначила, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на праві приватної власності належало й інше спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 ; земельна ділянка з цільовим призначення для будівництва та обслуговування даного житлового будинку АДРЕСА_3 ; земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 ; автомобіль MERCEDES, 1997 року випуску.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_4 не залишив заповіту, а тому, відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом отримали діти спадкодавця, а також той з подружжя, який його пережив. Спадкоємиця ОСОБА_5 скористалася своїм правом, передбаченим ст.ст. 1273, 1274 ЦК України, і відмовилася від прийняття спадщини протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України на користь своєї матері ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності від 22.11.2000р. житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належав ОСОБА_4 на праві приватної власності. У зв`язку з тим, що дане будинковолодіння є спільною сумісною власністю подружжя, так як шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зареєстрований 12.06.1994 року, то відповідно, дружині спадкодавця ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності подружжя половина, тобто 1/2 частина, даного будинковолодіння та земельної ділянки. А тому поділу між спадкоємцями підлягає лише половина, тобто 1/2 частина будинковолодіння, які належали померлому. Виходячи з цього, частка ОСОБА_3 у даному спадковому майні становить 1/8 частина.

ОСОБА_3 зазначила, що вимоги ОСОБА_2 про виділ їй житлового будинку, по АДРЕСА_1 , житловий будинок по АДРЕСА_2 , а також двох автомобілів, які є найкоштовнішими у спадковій масі, є безпідставними. Фактично ОСОБА_2 ставить питання про збільшення своєї частки у спадковому майні за рахунок передачі належних їй інших часток у іншому нерухомому майні, які вона успадковує, іншим співвласникам, що є по суті примусовим обміном майном, та суперечить вимогам ЦК України.

Згідно договору купівлі-продажу від 29.03.2007 року ОСОБА_4 придбав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 . Дане будинковолодіння теж відноситься до спільної сумісної власності подружжя, а тому її частка у даному спадковому майні становить 1/8 частина.

Також, ОСОБА_3 вказала, що відповідно до Свідоцтва на забудову садиби в містах і селищах Івано-Франківської області від 15.04.1979 року ОСОБА_4 дозволено будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 . 18.04.1979 року ОСОБА_4 відведено земельну ділянку площею 400 кв.м. для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 . Дане будинковолодіння не являється спільною сумісною власністю подружжя, а тому ділиться в цілому між спадкоємцями. Відповідно їй належить 1/4 частина будинковолодіння.

На даний час ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно (у первісному позові не ставилося питання про визнання права власності на будинковолодіння АДРЕСА_3 ).

Враховуючи те, що ОСОБА_2 , на даний час з нею контактувати не бажає, документи на спадкове майно не показує, враховуючи неприязні відносини з нею, вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно та виділення в натурі своїх частин у спадковому майні.

Просить визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та виділити її в натурі. Визнати за нею право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та виділити її в натурі. Визнати за нею право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 та виділити її в натурі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали до суду відзив та повторний відзив на первісний позов ОСОБА_2 про визнанняправа власностіна спадковемайно.У відзивівказали,що у позивачки ОСОБА_2 знаходяться всі правовстановлюючі документи на таке спадкове майно як: житловий будинок в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку відведену для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ; житловий будинок в АДРЕСА_2 ; автомобіль LAND ROVER модель RENGE ROVER EVOQUE, 2015 року випуску; автомобіль LAND ROVER модель RENGE ROVER SPORT. 2016 року випуску. Оригінали документів позивачка ОСОБА_2 не бажає їм надати, для оформлення у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на її частку у спадковому майні. Крім того, позивачка відмовляється укладати з нею Договір про розподіл спадкового майна. Свою відмову вона мотивує тим, що всі питання вони будуть вирішувати з нею у суді.

Заперечують проти заявлених позовних вимог, оскільки позивачка ОСОБА_2 хоче отримати у власність не свою частку у спадковому майні, а повністю ціле майно: - житловий будинок в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ; житловий будинок в АДРЕСА_2 ; автомобіль LAND ROVER модель RENGE ROVER SPORT. 2016 року випуску. Просили відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Позивач-відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила позов задоволити. Пояснила, що за життя її покійний чоловік ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном так, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 став належати відповідачці -позивачці ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_1 .. Близько семи років тому вони з чоловіком віддали автомобіль "Мерседес-Бенц" відповідачам, а також, автомобіль "Нісан" - ОСОБА_1 .. Після чого, даний транспортний засіб "Нісан" був проданий його сину. Однак, ОСОБА_1 продовжував ним користуватися. Вона та відповідачі неодноразово домовлялися про поділ спадкового майна, вона йшла на компроміс, на деякі варіанти розподілу майна. Однак, відповідачі відмовлялися, тому що хотіли отримати більшу суму компенсації. Тобто, житловий будинок по АДРЕСА_3 повністю у їхньому користуванні. ОСОБА_3 замовила техпаспорт на вказаний будинок, ремонтувала дах, також, відповідачі доглядають за присадибною ділянкою. ОСОБА_1 в даному житловому будинку зберігає товар для продажу. Житловий будинок по АДРЕСА_1 вони будували разом із покійним чоловіком. На першому поверсі колись був бар, так як вони з чоловіком займалися підприємницькою діяльністю.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала пояснила, що не бажає отримувати, при вирішенні даного спору, грошову компенсацію. Вказала, що на даний час забезпечена житлом, так як проживає в АДРЕСА_5 . Бажає мати частку у спадковому майні після смерті батька. Зазначила, що вказана ОСОБА_2 вартість спадкового майна є необ`єктивною.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав. Пояснив, що бажає мати частку у спадковому майні батька. Транспортний засіб "Нісан" був проданий по дорученню позивачки ОСОБА_2 .. Він проживає по АДРЕСА_5 на другому поверсі разом із дружиною і сином. Зустрічний позов ОСОБА_3 визнав повністю. Проти первісного позову ОСОБА_2 заперечив.

Свідок ОСОБА_6 , який являється сусідом покійного ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що житловий будинок по АДРЕСА_1 будував покійний ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 .. Проживали там разом із донькою ОСОБА_5 .. Житловий будинок по АДРЕСА_3 будував покійний ОСОБА_4 самостійно. Коли ОСОБА_4 придбав транспорний засіб Land Rover «Range Rover", то автомобілі "Мерседес Бенц" віддав доньці ОСОБА_3 , а " ОСОБА_7 " - сину ОСОБА_1 . Покійний за життя дав грошові кошти в сумі 30000 доларів США Ліліані на придбання аптеки. За життя покійний допомагав сину ОСОБА_8 та доньці ОСОБА_9 будувати житловий будинок по АДРЕСА_5 . Житловий будинок по АДРЕСА_3 наразі використовує ОСОБА_1 для підприємницької діяльності.

Свідок ОСОБА_10 , який являється рідним братом померлого ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що брат побудував житловий будинок по АДРЕСА_3 . Син ОСОБА_11 тримає там зараз товар. Потім покійний збудував житловий будинок по АДРЕСА_1 , перейшов проживати туди разом із дружиною. Хто зараз там проживає- не знає. Зазначив, що за життя його брат допомагав дітям житлом, забезпечив їх транспортними засобами. Про інше житло йому не відомо. Брат давав кошти на придбання аптеки для ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 , яка являється сусідкою померлого ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснила, що проживає по АДРЕСА_1 з 2000 р.. ОСОБА_2 проживала на АДРЕСА_3 , а потім - на АДРЕСА_1 . Ще за життя померлий ОСОБА_4 дозволив користуватися сину ОСОБА_8 житловим будинком по АДРЕСА_3 . Вказала, що через 3-4 роки після 2000р. ОСОБА_4 разом із дружиною ОСОБА_2 переїхали в житловий будинок по АДРЕСА_1 , який він будував разом із дружиною. Житловим будинком по АДРЕСА_3 користується його син ОСОБА_1 , зберігаючи там товар.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов та зустрічний позов частково підставні та підлягаютьдо часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Статтею 1216 ЦК Українивстановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 1ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1ст. 1226 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Із положеньст. 1261 ЦК Українислідує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як передбачено ч. 1ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В силу ч. 2ст. 1274 ЦК Україниспадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.

За відсутності заповіту спадкування здійснюється за законом. До спадкоємців першої черги за законом відносяться діти, дружина та батьки спадкодавця. Їх частки у спадщині є рівними.

Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. Спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, внаслідок чого частка останнього збільшується за рахунок частки спадкоємця, який відмовився від спадщини.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. від 28.10.2020р. та копій матеріалів спадкової справи № 35/2020 спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 являються: дружина ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб від 12.06.1994 р. НОМЕР_2 ), донька ОСОБА_5 (свідоцтво про народження від 13.05.1995 р. № НОМЕР_3 ), донька ОСОБА_3 (свідоцтво про народження від 24.05.1969 р. НОМЕР_4 ) та син ОСОБА_1 (свідоцтво про народження від 09.09.1981 р НОМЕР_5 ), які подали відповідні заяви. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали заяви про прийняття спадщини за законом. Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , видати не вбачається можливим, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

ОСОБА_5 подала приватному нотаріусу Курилюк Л.М. заяву від 19.05.2022р. про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 .

Таким чином, у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 спадкоємцям належить: ОСОБА_2 1/2 частка, ОСОБА_3 1/4 частка та ОСОБА_1 частка.

Згідно постановиприватного нотаріусаСнятинського районногонотаріального округуКурилюк Л.М.про відмовуу вчиненнінотаріальної діївід 02.02.2021р. ОСОБА_3 відмовлено увидачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що по АДРЕСА_3 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.08.2022р. № 117/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що по АДРЕСА_3 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.08.2022р. № 118/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку транспортного засобу Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 .

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. від 19.10.2021р. ОСОБА_2 подала 13.10.2020р. заяву з проханням не вчиняти нотаріальні дії по спадковій справі після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з вирішенням цивільного спору в суді між спадкоємцями.

Враховуючи наведене, зважаючи на постанови приватного нотаріуса Снятинського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а також, відсутність домовленості між сторонами щодо порядку поділу майна, спір підлягає вирішенню по суті.

Відповідно до зібраних матеріалів до складу спадкової маси належить наступне майно.

Згідно рішення виконкому Снятинської міської ради від 29.03.1979р. № 84 вирішено відвести ОСОБА_4 земельну ділянку площею 400 кв.м. під будівництво індивідуального двохповерхового одноквартирного жилого будинку на АДРЕСА_3 .

Відповідно до дозволу на право виконання будівельних робіт № 12/108 від 29.03.1979 р. ОСОБА_4 дозволено приступити до будівництва житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до свідоцтва на забудову садиби в містах і селищах від 15.04.1979р. ОСОБА_4 надано дозвіл на забудову по АДРЕСА_3 , відповідно до рішення виконкому Снятинської міської ради від 29.03.1979р.

Згідно акту відводу земельної ділянки від 18.10.1979р. ОСОБА_4 відведено земельну ділянку площею 400 км. м для забудови садиби.

Рішенням виконкому Снятинської міської ради від 2.02.191 р. № 53 дозволено ОСОБА_4 узаконити опущені зміни у прив`язці будівництва житлового будинку на АДРЕСА_4 .

На вказаний житловий будинок видано будинкову книгу, в якій першим 06.07.1984 р. було прописано ОСОБА_4 . В подальшому в будинковій книзі неодноразово реєструвались прописки та виписки інших осіб.

Відповідно до технічного паспорту від 20.07.1986 р. проведено технічну інвентаризацію житлового будинку АДРЕСА_3 , належність будинку ОСОБА_4 , рік побудови 1985, загальна площа 219,8 кв. м.

На підставі рішення Снятинської міської ради № 11 від 05.12.1997 р. ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею (подвір`я) 0,045 га, що на території АДРЕСА_3 . Відповідно до п.п. 2, 3 цього рішення у зв`язку з неможливістю видати Деравний акт видано план як тимчасовий документ та зареєстровано в книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю за №1881. При цьому видано план схему із межами та розмірами земельних ділянок та погодженням із суміжними землекористувачам.

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ від 04.02.2021р. та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.10.2021р. право власності на житловий будинок по АДРЕСА_3 не зареєстровано.

12.02.2021р. ОСОБА_3 видано технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_3 .

Враховуючи відсутність державної реєстрації за померлим прав власності на будинок АДРЕСА_3 та вирішуючи питання про можливість віднесення вказаного будинку до складу спадкової маси, суд враховує наступне.

Відповідно до роз`яснень, наведених в абз. абз. 28, 29 п. 3.2 Інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняттяпостанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/17.Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення». А до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Фактичноєдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспортна такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Враховуючи те, що спадкодавець за життя на підставі рішення компетентного органу відвів в користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку, розробив проектну документацію, отримав дозвіл на початок будівельних робіт, збудував житловий будинок до 05.08.1992 р., який не є самочинним, є придатним до експлуатації та не підлягає введенню в експлуатацію, що підтверджується технічним паспортом житлового будинку, суд приходить до висновку, що будинок АДРЕСА_3 є власністю ОСОБА_4 та входить до спадкової маси.

Також із державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ-12-1-2/000457 від 06.10.1998р. вбачається, що ОСОБА_4 на підставі рішення Снятинської міської ради № 11 від 05.12.1997р. передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0743 га, що на території АДРЕСА_1 ) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до витягу від 21.07.2022 р. проведено реєстрацію даної ділянки в Державному земельному кадастрі, присвоєно кадастровий номер 2625210100:01:039:0260 та уточнено площу, яка становить 0,0609 га.

Згідно свідоцтва про право власності від 22.11.2000р. ОСОБА_4 на праві приватної власності належав житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.08.2008р. ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2007р. на праві приватної власності належав житловий будинок по АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ОСОБА_4 на праві приватної власності належали транспортні засоби: Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. д.н.з. НОМЕР_9 та Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 ОСОБА_4 на праві приватної власності належав транспортний засіб «Mersedes Benz ML320», 1998 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_12 .

Враховуючи те, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зареєстрований 12.06.1994 року, то відповідно, дружині спадкодавця ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності подружжя половина, тобто 1/2 частина, у майні набутому за час шлюбу.

02.02.2022 р. приватним нотаріусом Курилюк Л.М. видано ОСОБА_2 свідоцтва №№ 215, 216, 217 про право власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: будинок АДРЕСА_2 , автомобіль Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 , автомобіль Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. д.н.з. НОМЕР_9 .

18.02.2022 р. ОСОБА_2 видано свідоцтво № НОМЕР_13 про право власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Також 30.08.2022 р. ОСОБА_2 видано свідоцтво № 1436 про право власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме автомобіль «Mersedes Benz ML320», 1998 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_12 .

Згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 57 СК Україниособистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

Згідно з положеннями частини першою статті81, частини третьої статті116 ЗК Українигромадяни України набувають прававласностіназемельніділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної ікомунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до частини першоїстатті 377 ЦК Українидо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першоюстатті 120 ЗК Українипередбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною четвертоюстатті 120 ЗК Українивизначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

У пункті 18-2постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(зі змінами, внесеними згідно зпостановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року№ 2) судам роз`яснено, що відповідно до положень статей81,116 ЗК Україниокрема земельна ділянка, земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності достатті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України.

Оскільки до ОСОБА_2 отримала свідоцтво № НОМЕР_13 про право власності на частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 , то суд прийшов до висновку, що до ОСОБА_2 перейшло право на частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка призначена для обслуговування житлового будинку,господарських будівельі споруд, кадастровий номер 2625210100:01:039:0260.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.12.2015 р.справа № 6-814цс15, від 25.02.2019 р. справа № 199/2099/17, від 30.09.2022 р. справа № 158/1546/20.

Доводи ОСОБА_2 про належність їй та визнання за нею частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а також частки спадщини за законом на автомобіль Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 , суд вважає необґрунтованими, а постанову приватного нотаріуса КурилюкЛ.М. про відмову у вчиненні нотаріальної діїщодо вказаного автомобіля правильною.

З матеріалів, наданих територіальним сервісним центром МВС №2644 листом із додатками від 21.10.2022 р., вбачається, що власником Nissan Murano, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_14 була ОСОБА_2

ОСОБА_2 18.08.2017 р. видала ОСОБА_1 та ОСОБА_13 довіреність строком на 5 років, якою уповноважила їх укладати правочини щодо транспортного засобу, а саме: керувати (знімати та ставити на облік), а також розпоряджатись (продавати, обмінювати, заставити, здати в оренду) за ціною на їх розсуд, належним їй автомобілем Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 . Для цього надала їм відповідні повноваження.

16.06.2020 р. ОСОБА_1 , діючи як представник від імені ОСОБА_2 , уклав з ОСОБА_14 договір купівлі-продажу та відчужив останньому Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 .

Титульним власником автомобіля Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 , до його відчуження згідно договору купівлі-продажу від 16.06.2020 р., була ОСОБА_2 , яка відчужила даний автомобіль та була його продавцем.

При цьому не має значення те, що ОСОБА_1 уклав вказаний договір купівлі-продажу, істотним є те, що він діяв як представник та від імені саме ОСОБА_2 . Незгода ОСОБА_2 з фактом продажу автомобіля Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 може мати значення виключно у правовідносинах представництва.

На момент розгляду справи автомобіля Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 відчужений та належить третій особі.

Доказів нікчемності або недійсності договору купівлі-продажу від 16.06.2020 р. автомобіля Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 суду не представлено.

Не відповідають загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, принципам справедливість, добросовісність та розумність, які передбачені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України,вимоги ОСОБА_2 про визнанняза нею часткиу правіспільної сумісноївласності намайно,набуте подружжямза часшлюбу,а також часткиспадщини зазаконом наавтомобіль NissanMuranoд.н.з. НОМЕР_6 ,після продажунею цьогоавтомобіля.Тому безпідставнимє включеннявказаного автомобіля (його вартості) при вирішенні питання про поділ іншого спадкового майна.

Посилання ОСОБА_2 на висновки, викладені в постанові ВС від 07.09.2022 року у справі №674/1336/17 в частині обґрунтувань вимог щодо автомобіля Nissan Murano д.н.з. НОМЕР_6 , суд вважає некоректними, оскільки фактичні обставини у тій справі істотно відрізняються від даної. У справі, яка описана в постанові ВС, вимоги полягали у компенсації вартості часток автомобіля, а не визнанні права на частки автомобіля, а також з вимогами звертались інші спадкоємці, а не відчужувач автомобіля.

З Інформаційної довідки від 02.02.2022 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, яка міститься в копіях матеріалів спадкової справи, наданих приватним нотаріусом Курилюк Л.М., вбачається, що за спадкодавцем зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2009 р. № 1740.

При цьому представник ОСОБА_3 адвокат Рудник Х.М. надала суду копію рішення Снятинського районного суд Івано-Франківської області від 18.04.2019 р. у справі №351/421/19, яке набрало законної сили, згідно якого визнано недійсним вказаний договір купівлі-продажу від 09.07.2009 р. № 1740.

Разом з тим, всі сторони у справі дали пояснення про те, що реєстрація права власності за спадкодавцем на вказаний житловий будинок помилково не була скасована, вказаний будинок не належав спадкодавцю та не входить до складу спадщини.

А тому суд прийшов до висновку про те, що житловий будинок АДРЕСА_6 не входить до спадкової маси.

Таким чином, суд встановив, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , входить:

- частка в житловому будинку по АДРЕСА_1 ;

- частка земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625210100:01:039:0260.

-житловий будинок АДРЕСА_3 ;

- частка в будинок АДРЕСА_2 ;

- частка в автомобілі Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 ;

- частка в автомобілі Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. д.н.з. НОМЕР_9 ;

- частка в автомобілі «Mersedes Benz ML320», 1998 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_12 .

Отже, ОСОБА_2 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 частку житлового будинок АДРЕСА_3 , а також по частці в: житловому будинку по АДРЕСА_1 , земельній ділянці по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625210100:01:039:0260, житловому будинок АДРЕСА_2 , автомобілі Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 , автомобілі Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. д.н.з. НОМЕР_9 , автомобілі «Mersedes Benz ML320», 1998 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_12 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 успадкували після смерті батька ОСОБА_4 по частці житлового будинок АДРЕСА_3 , а також по 1/8 частці в: житловому будинку по АДРЕСА_1 , земельній ділянці по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625210100:01:039:0260, житловому будинок АДРЕСА_2 , автомобілі Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 , автомобілі Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. д.н.з. НОМЕР_9 , автомобілі «Mersedes Benz ML320», 1998 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_12 .

Тому суд прийшов до висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 та вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом в частині визнання за ними права власності на частки у спадщині підлягають до часткового задоволення.

Частиною 1статті 356 ЦК Українивстановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

П. 26 постанова ВС України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судовупрактику усправах проспадкування» приподілі спадщиниміж спадкоємцяминеобхідновраховувати правило частини першоїстатті 1278ЦК Українипроте,що колиспадкодавець узаповіті самне розподіливспадщину міжспадкоємцями,частки кожногоспадкоємця успадщині єрівними.Прирозподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, щорегулюють відповідніправовідносини спільноїчасткової власності. У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (частина перша статті 1279 ЦК) суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

В силуст. 1278 ЦК Україникожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1279 ЦК України спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Поділ між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об`єктів, що складають спадщину, їх вартість з урахуванням можливого виділу в натурі такої частки. Такий виділ (поділ) не повинен порушувати права та законні інтереси спадкоємців. Якщо виділ (поділ) частки спадщини неможливий, то спадкоємець може отримати від іншого спадкоємця грошову компенсацію вартості цієї частки.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є спадкоємцями кількох різних самостійних об`єктів (житлових будинків, земельної ділянки та автомобілів) і не досягли згоди щодо їх поділу.

Відповідно до ч. 2ст. 1279 ЦК України ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 , земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625210100:01:039:0260, житлового будинку АДРЕСА_2 ; автомобіля Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 , автомобіля Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. д.н.з. НОМЕР_9 , автомобіля «Mersedes Benz ML320», 1998 р. випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , внаслідок чого ОСОБА_2 має переважне право перед ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право на виділ їй у натурі цього майна.

Враховуючи характеристику об`єктів спадкового майна, їх вартість, розмір часток сторін, зокрема, належність ОСОБА_15 3/4 часток, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 лиш по 1/8 частці, такий поділ є можливим.

Натомість, інше майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_3 , який був зведений спадкодавцем до одруження із ОСОБА_2 , використовувався та використовується ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на даний час, слід виділити у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах, передавши їм частку ОСОБА_2 .

При цьому ОСОБА_2 повинна сплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості майна.

Оскільки всі сторони у справі забезпечені житлом, не є такими, що потребують покращення житлових умов, суд вважає, що такий поділ не буде порушувати права та законні інтереси спадкоємців.

Дана позиція відповідає правовим висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі №674/1336/17.

Згідно висновку експерта Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз № 749/750/751 від 04.06.2021р. ринкова вартість автомобіля «Land Rover Range Rover Evoque 2.0 Si4 5dr AT», 2015 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 , враховуючи результати експертного обстеження - 11.05.2021, в цінах на час завершення експертизи - червень 2021 року, становить: 725271 грн.

Ринкова вартість автомобіля «Land Rover Range Rover Sport 3.0 TD V6 5dr AT», 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 , враховуючи результати експертного обстеження - 11.05.2021, в цінах на час завершення експертизи - червень 2021 року, становить: 1290065 грн.

Ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz ML 320», 1998 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , враховуючи результати експертного обстеження - 11.05.2021, в цінах на час завершення експертизи - червень 2021 року, становить: 116071 грн.

Згідно висновку експерта Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз № 747/4444-4446 від 30.09.2021р. ринкова вартістьземельної ділянкиплощею 0,0743га, що знаходиться по АДРЕСА_3 , станом на час проведення експертизи, із заокругленням до цілих, становить 50 540,00 грн..

Ринкова вартість житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , станом на час проведення дослідження, із заокругленням до цілих, становить 1 032 645,00 грн.

Ринкова вартість житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , станом на час проведення дослідження, із заокругленням до цілих, становить 998 809,00 грн.

Ринкова вартості житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , станом на час проведення дослідження із заокругленням до цілих, становить 37 125,00 грн.

Сукупна вартість 1/8 часток ОСОБА_3 та 1/8 часток ОСОБА_1 , які підлягають виділу ОСОБА_2 у будинку по АДРЕСА_1 , земельній ділянці по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2625210100:01:039:0260, житловому будинку АДРЕСА_2 ; автомобілю Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р., д.н.з НОМЕР_10 , автомобілю Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р., становить 783 911, 5 грн.

Вартість частки ОСОБА_2 в житловому будинку АДРЕСА_3 , яка підлягає виділу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 становить 499 404, 5 грн.

Різниця вартості часток становить 783 911, 5 грн. - 499 404, 5 грн.= 284507 грн.

Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 слід стягнути по 142253 грн. 50 коп. кожному грошової компенсації вартості майна.

Доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про те, що висновки експертів Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України від 04.06.2021р. щодо вартості транспортних засобів та від 30.09.2021 щодо вартості земельної ділянки та житлових будинків є необ`єктивними суд оцінює критично, оскільки відповідачі не представили жодного доказу невідповідності вказаних висновків, як то, рецензій або інших висновків, тощо.

Вимоги запервісним позовомпро передачув ціломуавтомобіля «Mercedes-BenzML320»,1998року випуску ОСОБА_3 ,зокрема й частки,яка належить ОСОБА_2 направіспільної сумісноївласності намайно,набуте подружжямза часшлюбу,з наступним включенням вартості даного автомобіля при розрахунку компенсації вартості часток у спадщині, є необґрунтованими.

При цьому, вимоги ОСОБА_3 про передачу цього ж автомобіля «Mercedes-Benz ML 320», 1998 року випуску ОСОБА_2 з відшкодуванням вартості частки у ньому суд теж вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1279 ЦК України спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, а не на примусову (виділ) передачу іншим спадкоємцям такого майна. Тому автомобіль «Mercedes-Benz ML 320», 1998 року випуску слід залишити у спільній частковій власності сторін, відповідно до набутих часток, про що вказано вище.

А тому, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення.

На підставі викладеного та ст.ст. 15, 16, 328, 1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на:

- 1/4 частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 ;

-1/4 частку земельної ділянки площею 0,0609 га, кадастровий номер 2625210100:01:039:0260, розташовану на АДРЕСА_1 , відповідно до Державного акту від 06.10.1998 р. серія ІФ №12-1-2/000457;

- 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_3 .

- 1/4 частку в житловому будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_2 ;

- 1/4 частку автомобіля Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ;

- 1/4 частку автомобіля Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_21 ;

- 1/4 частку автомобіля Mersedes Benz ML320, 1998 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_12 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на:

- 1/8 частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 ;

- 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_3 .

- 1/8 частку в житловому будинку з належними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 ;

- 1/8 частку автомобіля Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ;

- 1/8 частку автомобіля Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_21 ;

- 1/8 частку автомобіля Mersedes Benz ML320, 1998 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_12 .

Поділити спадкове майно між сторонами, виділивши в натурі:

ОСОБА_2 :

- житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянки площею 0,0609 га, кадастровий номер 2625210100:01:039:0260, розташовану по АДРЕСА_1 , відповідно до Державного акту від 06.10.1998 р. серія ІФ №12-1-2/000457;

- автомобіль Land Rover «Range Rover Evoque», 2015 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ;

- автомобіль Land Rover «Range Rover Sport», 2016 р. випуску, № шасі (кузова) НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_21 ;

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частках житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_22 ) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_23 ) 142253 грн. 50 коп. грошової компенсації вартості майна.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_22 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_24 ) 142253 грн. 50 коп. грошової компенсації вартості майна.

В решті первісного та зустрічного позовів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН