Постанова

від 22.06.2023 по справі 567/459/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року

м. Рівне

Справа № 567/459/23

Провадження № 22-ц/4815/723/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

секретар судовогозасідання: Мороз А.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженняв м.Рівне апеляційнускаргу ОСОБА_2 на ухвалу Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 03 квітня 2023 року, ухвалене в складі судді Василевича О.В., повний текст рішення складено 2023 року у справі №567/459/23

в стан овив :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза договорами позики.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Відповідач уникає спілкування з позивачем, врегулювати спір в позасудовому порядку не бажає, у зв`язку з чим позивач вважає, що існує ризик відчуження відповідачем вищевказаного майна.

Позивач вказує на наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, а відтак вважає, що вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача спроможне забезпечити ефективний захист його прав та інтересів.

Ухвалою Острозькогорайонного судуРівненської області від 03 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5624286400:10:003:0028 площею 1,2297 га; земельну ділянку кадастровий номер 5624286400:10:003:0027 площею 1,2297 га, земельну ділянку кадастровий номер 5621281200:04:001:1537 площею 1,006 га; земельну ділянку кадастровий номер 5624683700:01:009:0071 площею 2,7217 га, для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку кадастровий номер 5624286401:01:001:0174 площею 0,549 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства,

- будівлю пункту обслуговування автомобілів загальною площею 858,2 кв.м., яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31274656242, номер відомостей про речове право 503081;

- будівлю лазні з підвалом та прибудовою, прибудована будівля акумуляторної загальною площею 208,2 кв.м, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35549756242, номер відомостей про речове право 570569.

Заборонено вчиненнябудь-якихреєстраційних дійщодо вказаних земельних ділянок, в тому числі вносити до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначених об`єктів нерухомого майна - до вирішення Острозьким районним судом Рівненської області справи по суті.

Заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна:

- будівлі пункту обслуговування автомобілів загальною площею 858,2 кв.м., яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31274656242, номер відомостей про речове право 503081;

- будівлі лазні з підвалом та прибудовою, прибудована будівля акумуляторної загальною площею 208,2 кв.м, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35549756242, номер відомостей про речове право 570569,в тому числі вносити до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо зазначених об`єктів нерухомого майна - до вирішення Острозьким районним судом Рівненської області справи по суті.

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

Покликається на те, що доводи позивача наведені в заяві про забезпечення позову не підтверджуються належними доказами. Суд не врахував, що чотири земельні ділянки цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства перебувають в оренді, а інша частина нерухомого майна перебуває в іпотеці у ПАТ «ПроКредит Банк», у зв`язку з чим порушуються права та інтереси Банку як іпотекодержателя. Вважає, що позивач не довів ризику ймовірного відчуження вказаного нерухомого майна. Покликається на правові позиції Верховного Суду з аналогічних правовідносин.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий суд виходив з того, що існує ризик відчуження майна, що в подальшому може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд.

Встановлено, що між сторонами існує спір з приводу стягнення заборгованості за чотирма договорами позики на суму 350 000 доларів США, що еквівалентно 12799 010 грн.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, щочастина нерухомого майна, а саме земельна ділянка кадастровий номер 5624286401:01:001:0174 площею 0,549 га, будівля пункту обслуговування автомобілів загальною площею 858,2 кв.м, будівля лазні з підвалом та прибудовою, прибудована будівля акумуляторної загальною площею 208,2 кв.м які знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за договором іпотеки від 11.03.2016 року укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «ПроКредит Банк»

Відповідно дост. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретнім заходом до забезпечення позову і можливім предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 400/5954/20).

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 10.12.2019 № 153ІЗ-19.

Отже, суди при вирішенні питання щодо забезпечення позову мають здійснювати належну оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

На важливість дотримання судами вимоги щодо умотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалася стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має зурахуванням доказів,наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виникспіртаіснуєреальназагроза невиконання чи утрудненнявиконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог,даніпроособувідповідача,атакож відповідність виду забезпечення позову,який проситьзастосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістомст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 5ст. 151 ЦПК Україниу заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі/ задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) (Постанова Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20).

З огляду на наведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову становить 350000 доларів США, що еквівалентно 12799010 грн позивач навів обґрунтовані припущення, що відчуження відповідачем майна, яке йому належить, виключить можливість у майбутньому виконати рішення суду шляхом забезпечення виконання боргових зобов`язань за рахунок майна відповідача у разі ухвалення судом рішення на користь позивача.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги щодо безпідставного накладення арешту на спірне нерухоме майно колегія суддів визнає необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної карги про те, що земельна ділянка кадастровий номер 5624286401:01:001:0174 площею 0,549 га, будівля пункту обслуговування автомобілів загальною площею 858,2 кв.м, будівля лазні з підвалом та прибудовою, прибудована будівля акумуляторної загальною площею 208,2 кв.м перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк» , що порушує його права та інтереси колегія суддів відхиляє,оскільки вони не узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Іпотекодержатель, зокрема і новий кредитор, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи, може безперешкодно реалізувати право на задоволення своїх вимог до боржника переважно перед іншими його кредиторами, зокрема, шляхом реєстрації права власності за ним на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленомустаттею 37 Закону України «Про іпотеку». За змістом зазначеного припису пункту 7 частини четвертоїст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об`єкт.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 у справі №346/1305/19.

Виходячи з викладеного, перебування вищевказаного нерухомого майна в іпотеці, якою забезпечений банківський кредит, не є перешкодою у вжитті заходів забезпечення позову шляхом заборони її відчуження, а вказане забезпечення жодним чином не впливає на права іпотекодержателя.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити беззадоволення.

Ухвалу Острозького районногосуду Рівненськоїобласті від 03 квітня 2023 року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 червня 2023року

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.