Постанова

від 22.06.2023 по справі 569/70/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/70/22

Провадження № 22-ц/4815/520/23

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката ТвердогоМиколи Кузьмовича,Товариства зобмеженою відповідальністю"Комп`ютернаакадемія ШАГРівне ПКО" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року (ухвалене у складі судді Панас О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" про стягнення безпідставно утримуваних коштів,-

в с т а н о в и в :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТзОВ "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО", яким просить стягнути на користь ОСОБА_1 із Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" безпідставно утримувані цим Товариством та належні ОСОБА_1 гроші у сумі 10.000.00 гривень, а також судові витрати(судовий збір та гонорар адвоката).

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 13 вересня 2021 року він уклав із ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО» Договір №041015990, відповідно до п.1.1 якого відповідач, як Виконавець взяв на себе зобов`язання організувати і проводити навчання слухача (неповнолітнього сина позивача - ОСОБА_2 , а він, як Замовник оплатити послуги Відповідача відповідно до умов Договору. На підставі квитанції 0.0.2264804142.1 Приватбанку від 14.09.2021 року та квитанції 0.0.2305701132.1 Приватбанку від 18 жовтня 2021 року ним до початку надання послуг відповідачем були направлені 2 авансові платежі по 5000,00 грн. кожен, а разом - у сумі 10000,00 грн. До початку навчання, яке мало початися 15 листопада 2021 року, необхідність у отриманні замовлених послуг відпала. Він, заявою від 15 листопада 2021 року на ім`я керівника відповідача повідомив про цей факт та попросив повернути йому сплачені авансом кошти, у відповіді на яку від 13 грудня 2021, вих. 313/12/21- відповідач повідомив про свою відмову від їх повернення, посилаючи на п.6.4 Договору.

Просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та 954 (дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. понесених судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в силу дії п.6.4 Договору, яким визначено, що Виконавець може зменшити розмір штрафу для Замовника передбачений даним пунктом на 50 (п`ятдесят) % у випадку повної оплати Замовником вартості Послуг за семестр чи за весь період надання Послуг відповідно до вибраної форми оплати останнім відповідно підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., що становить 50 % від сплаченої ним суми 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та узгоджується з ч.2 п.6.4 Договору.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Твердий М.К. оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення Рівненського міського суду від 16 лютого 2023 року таким, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а висновки суду - невідповідними фактичним обставинам справи. Вказує, що тлумачення частини третьої статті 651, частини четвертої статті 653, пункту 3 частини третьої статті 1212ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частини відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Не погоджуючись також із рішенням місцевого суду, представник ТзОВ "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції всупереч положень цивільного судочинства порушив принцип диспозитивності самостійно застосувавши положення другого абзацу п.6.4. Договору. Звертає увагу на той факт, що матеріали справи не містять жодних доказів, того, що позивач звертався до відповідача з письмовим зверненням про розірвання Договору з підстав передбачених Договором (п.5.3.3 чи 5.3.5) або нормами чинного законодавства. Відповідно договір досі є не розірваним. Вказує, що позивач без належних юридичних підстав, вирішив просто повернути грошові кошти у відповідача, на момент звернення із заявою за Договором, який діє та виконується, відповідачем у повному обсязі. Вважає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, оскільки положення ст. 1212 ЦК України не можуть бути застосовані до цих правовідносин. В обґрунтування посилається на позицію Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року по справі № 753/20633/15-ц, в якій вказано, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Зазначає, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У поданому на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відзиві представник ТзОВ "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, скасувати рішення суду першої інстанції в частини задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , та задоволення апеляційної скарги представника ТзОВ "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 вересня 2021 року було укладено договір між ОСОБА_1 та ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО» №041015990, відповідно до п.1.1 якого відповідач, як Виконавець взяв на себе зобов`язання організувати і проводити навчання слухача (неповнолітнього сина позивача - ОСОБА_2 , а позивач, як Замовник оплатити послуги Відповідача відповідно до умов Договору.

ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Згідно квитанції № 0.0.2264804142.1 Приватбанку від 14.09.2021 року та квитанції № 0.0.2305701132.1 Приватбанку від 18 жовтня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 здійснив 2 платежі по 5000,00 грн. кожен, а разом - у сумі 10000,00 грн..

ОСОБА_1 заявою від 15 листопада 2021 року, поданою на ім`я керівника ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО», просив повернути йому кошти в сумі 10000 грн., які оплачені як аванс за навчання ОСОБА_2 (договір 041015990 від 13 вересня 21 р.) у зв`язку з сімейними обставинами.

Як вбачається з відповіді ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО» від 13 грудня 2021 року, вих.№313/12/21 у поверненні зазначених коштів позивачу було відмовлено,

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язком для виконання сторонам.

Стаття 654 вказує, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи жодна зі сторін не зверталася до іншої з приводу розірвання договору №041015990.

Заяву про повернення грошових коштів ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року суд не вважає повідомленням про розірвання зазначеного договору, виходячи зі змісту даної заяви.

Замовник не вправі розмірвати Договір в односторонньому порядку в інших випадках, крім за наявності форс-мажорних обставин (5.3.3 Договору).

Відтак апеляційний суд приходить висновку про те, що договір №041015990 від 13 вересня 2021 року є діючим.

У своєму позові ОСОБА_1 посилається на норму п. 3, ч.3 ст. 1212 ЦК України як на правову підставу для стягнення з ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО» сплачених грошових коштів .

За змістом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Разом з цим, набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року по справі № 753/20633/15-ц.

Позивачем вимоги з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору не заявлялися.

Оскільки спірні відносини виникли між сторонами на підставі договору, який розірваним чи недійсним не визнавався, то відсутні підстави для застосування ст. 1212 ЦК України.

Таким чином позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Верховний Суд зазначає, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі№ 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, повернення заявлених до стягнення коштів не передбачено й умовами чинного Договору, що укладений між сторонами.

Так, п. 6.4 Договору регламентовано, що у разі односторонньої відмови Замовника від виконання Договору Замовник несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100% від різниці між фактично внесеною Замовником грошовою сумою за даним Договором та вартості наданих Виконавцем послуг.

Абз. 2 п. 6.4 Договору передбачено, що Виконавець може зменшити розмір штрафу для Замовника передбачений даним пунктом на 50 (п`ятдесят) % у випадку повної оплати Замовником вартості Послуг за семестр чи за весь період надання Послуг відповідно до вибраної форми оплати останнім.

Згідно Додатку №1 Договору вартість одного семестру навчання складає 16 450,00 гривень, тобто сплаченої позивачем суми не вистачає щоб виконати умову застосування положень Абз. 2 п. 6.4 Договору.

Крім того, застосування положень абз. 2 п.6.4 Договору не є безумовним і є прерогативою Виконавця - ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО».

Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позивачу спірних коштів опираючись на положення абз. 2 п. 6.4 Договору.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір за розгляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.367,376,381-384,389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Твердого Миколи Кузьмовича залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" про стягнення безпідставно утриманих коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп`ютерна академія ШАГ Рівне ПКО" судовий збір за розгляд справи апеляційним судом у розмірі 1488,60 грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.