Ухвала

від 22.06.2023 по справі 465/5240/16-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5240/16-ц

2/465/387/23

Ухвала

про самовідвід

"22" червня 2023 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., вивчивши матеріали цивільної справиза позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Львівська станція швидкої медичної допомоги", ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Львівська станція швидкої медичної допомоги", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2016р., справу передано судді Мартинишин М.О.

Відповідно до розпорядження №110/Р керівника апарату Франківського районного суду м. Львова Лаби С.В. від 25.09.2019р. "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019р. справу передано судді Дзеньдзюрі С.М.

На підставі розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова М. Турчак №51/Р від 26.01.2023р. "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", у зв`язкуз увільненнямсудді ОСОБА_4 від виконанняобов`язків з09.03.2022року взв`язку зукладенням контрактупро проходженняслужби увійськовому резервіЗСУ на виконаннярішення зборівсуддів №1від 16.01.2023року таподання помічника судді Максимович М.М. №4/23 від 26.01.2023р., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 465/5240/16-ц.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2023р., справу передано судді Кузю В.Я.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вважаю, що як суддя підлягаю самовідводу з наступних підстав.

В ході вирішення питання прийняття справи до свого провадження, встановлено, що повторний автоматизований розподіл судової справи судді Дзеньдзюрі С.М. 25.09.2019р. відбувся шляхом втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова, у спосіб виключення двох суддів з розподілу, а саме ОСОБА_5 , Ванівського Ю.М. з приміткою «відсутня спеціалізація», що не відповідало і не відповідає дійсності. Є очевидним, що вказаний розподіл відбувся у спосіб, який мав продовження у Франківському районному суді м. Львова до виявлення в грудні 2021 року, що констатовано зборами суддів та під тверджується прийнятим рішенням № 3 від 09 грудня 2021 року.

Отже, розподіл судової справи № 465/5240/16-ц судді Дзеньдзюрі С.М. 25 вересня 2019 року, відбувся шляхом втручання в АСДС Франківського районною суду м. Львова, тобто з порушенням встановленого ст.33 ЦПК України порядку визначення судді для розгляду справи, який всупереч прямим вимогам закону, а саме ст.36 ЦПК України, прийняв судову справу до провадження.

Відтак, справа від судді, визначеного у незаконний спосіб, була призначена до повторного автоматизованого розподілу та відповідно до Протоколу та Звіту повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2023 року, судову справу №465/5240/16-ц (судове провадження №2/465/387/23) від судді Дзеньдзюри С.М. передано судді Кузю В.Я., якого попередньо було виключено з числа суддів, що підлягали включенню у розподіл, з приміткою "відсутня спеціалізація", що не відповідає дійсності.

Відтак, безпідставне виключення мене як суддю від розподілу справи з неіснуючих підстав - "відсутня спеціалізація" вважаю втручанням у мою діяльність як судді.

Відтак, незаконнне втручання в АС ДС суду, втручання у діяльність судді є очевидним і за своїм змістом є злочинами проти правосуддя, тобто злочинами, передбаченими ст.376 та ст.376-1 КК України.

Зважаючи на те, що дана обставина визнається мною, як суддею, втручанням у діяльність судді, впливає на незалежність судді та породжує обов"язок, передбачений ч.4 ст.48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" звернутися з повідомленням до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора, вважаю, що є всі підстави для виконання такого обов"язку.

Отже, дана обставина розширює правило виключення правомірності розподілу справи судді Дзеньдзюрі С.М. шляхом поширення неправомірності розподілу і передачі справи від нього, судді Дзеньдзюри С.М., іншому судді, в даному випадку судді Кузю.В.Я.

Зазначене у повній мірі відповідає доктрині плодів отруйного дерева (Fruit of the Poisonous Tree).

Отже, беззаперечним є факт, що розподіл судової справи відбувався з порушенням встановленого статтею 33 ЦПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Дана обставина відповідно до п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, є обставиною, що виключає участь судді в розгляді справи.

Судова справа не прийнята до провадження мною, як суддею, розгляд справи ще не розпочато із - за незалежних від судді причин, а підстава для самовідводу стала відома мені, як судді, в в ході вирішення питання прийняття справи до судового розгляду, після ознайомлення зі Звітом про автоматизований розподіл судових справ між суддями.

Відтак, вирішуючи питання, передбачені ст.34, ст.36, ст.37, ст.39 ЦПК України, щодо наявності обставин, які виключають участь судді в розгляді справи, беззаперечно встановлено факт, що розподіл судової справи відбувся шляхом втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова, у спосіб виключення двох суддів з розподілу, серед яких і суддю Кузя В.Я., з приміткою "відсутня спеціалізація", хоча у Франківському районному судді м. Львова "спеціалізація", за винятком провадження щодо неповнолітніх, відсутня.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надаліЄСПЛ), який констатує порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, де зазначається, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Отже, з метою виключення підстав та мотивів учасників судового провадження для сумніву у безсторонності, неупередженості чи об`єктивності під час розгляду справи, заява про самовідвід судді Кузя В.Я. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -

постановив:

Самовідвід суддіКузя В.Я. щодо розгляду цивільної справиза позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Львівська станція швидкої медичної допомоги", ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задоволити.

Матеріали судової справи №465/5240/16-ц (судове провадження № 2/465/387/23) передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію матеріалів цивільної справи в АСДС Франківського районного суду м. Львова та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна іоскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь