Ухвала

від 20.06.2023 по справі 363/4611/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"20" червня 2023 р. Справа № 363/4611/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря судового засідання Редкач М.В., за участі прокурора Кривошеї С.В., представника відповідачів ОСОБА_1 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Димерське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісогосподарського призначення,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Димерське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісогосподарського призначення звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

1) усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- від 08.11.2019 за індексним номером 49601591 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0301;

- від 09.06.2020 за індексним номером 52578803 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 32218820200:21:025:0302;

- від 18.12.2019 за індексним номером 50310363 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0303;

- від 09.06.2020 за індексним номером 52578929 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0304;

- від 09.06.2020 за індексним номером 52578882 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0307;

- від 18.12.2019 за індексним номером 50312135 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0310;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49598370 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0314;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49597512 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0315;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49598933 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0317;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49599521 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0318;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49592195 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0322;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49595826 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0323;

- від 18.12.2019 за індексним номером 50312904 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0324;

- від 18.11.2019 за індексним номером 49601377 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0325;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49600420 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0326;

- від 08.11.2019 за індексним номером 49601149 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0327.

2) усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністраціє. Права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від: ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0301; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0303; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0310; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0314; площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0315; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0317; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0318; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0322; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0323; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0324; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0325; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0326; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0327; ОСОБА_3 земельних ділянок площею 0,1 га з кадастровим номером 32218820200:21:025:0302; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0304; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0307.

3) стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.04.2023 року через канцелярію суду Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 адвокат Зубрицький О.В. подав заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки прокурор у цій справі не дотримався вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення компетентного суб`єкта владних повноважень про порушення інтересів держави, тому у прокурора відсутні підстави для звернення з позовом у цій справі, а його позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Представник відповідачів адвокат Зубрицький О.В. просив задовольнити клопотання.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до пункту 3 статті 131-1КонституціїУкраїни в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетениії якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу».

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» «наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу».

З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність в органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що «суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи».

Стосовно подання позовної заяви прокурором без додержання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 з посиланням на аналогічну норму ГПК України зазначила:

«54. ... якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду)». Копія постанови додається як Додаток № 1.

Оскільки прокурор у цій справі не дотримався вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомлення компетентного суб`єкта владних повноважень про порушення інтересів держави, то у прокурора відсутні підстави для звернення з позовом у цій справі, а його позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з таким.

У позовній заяві прокурор зазначає, що до подання позову у цій справі звернувся до Київської ОДА з запитом від 28.09.2022 року щодо вжиття останньою заходів на захист інтересів держави та повернення Спірних ділянок у державну власність.

У листі від 06.10.2022 року Київська ОДА повідомила, що не вживала заходи, спрямовані на захист інтересів держави для повернення у державну власність Спірних ділянок. Більше того, Київська ОДА повідомила, що «фактично позбавлена можливості самостійно встановлювати порушення законодавства, у тому числі в силу відсутності законодавчих підстав для проведення відповідних перевірок».

Київська ОДА також зазначила, що не має можливості підтвердити повідомлену прокурором інформацію щодо Спірних ділянок «через відсутність, на даний час, доступу до Державного земельного кадастру». Копія листа міститься у матеріалах справи.

Таким чином, звернення прокурора до органу державної влади, у якого відсутня компетенція здійснювати контроль за дотриманням законодавства за використанням та охороною земель, який до того ж підтвердив відсутність у нього такої компетенції, свідчить про порушення прокурором вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та відсутність підстав для звернення з позовом в інтересах у цій справі.

Прокурор не звернувся до компетентного суб`єкта владних повноважень (яким є територіальний орган Держгеокадастру) та не надав доказів його бездіяльності, а тому прокурор не обґрунтував наявність підстав для звернення з позовом в інтересах держави у цій справі.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131-1, якою Конституція України доповнена на підставі Закону України від 02.06.2016 року № 1401 -VIII, «в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом».

У пояснювальній записці до проекту нового Закону України «Про прокуратуру» (реєстраційний № 3541 від 05.11.2013 року) його автори вказують, що основні положення законопроекту спрямовані на повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий «загальний нагляд»). Основна роль у виконанні таких завдань відводиться профільним органам державної влади. Такі зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладаються повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів, що дасть змогу, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого - зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що «здійснення державного нагляду (контролю) є основним завданням центральних органів виконавчої влади».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» «Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України». Доповнення Закону вказаною статтею було передбачено підпунктом 63 п. 5 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Таким чином, основну роль у захисті інтересів держави повинні відігравати компетентні центральні органи виконавчої влади, які мають право самостійно звертатися до суду, а роль прокурора має допоміжний характер.

До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17, зазначивши:

«38. З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі N2 912/2385/18 (пункт 45))».

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» «державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. ... До повноважень... належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю».

Відповідно до п. 1, пп. 33 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 («Положення № 15»), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про земельні ділянки та їх використанням.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та п. 6 Положення № 15 посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, про повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Разом з цим, вищевказані норми щодо уповноваження посадових осіб Держгеокадастру на звернення до суду з певними позовами не суперечать та не обмежують дію ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо права органів виконавчої влади звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень. Аналогічна позиція висловлена в Окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду на постанову від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17.

Більше того, Законом України № 2698-ІХ від 19.10.2022 доповнено ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» підпунктом д-1) в частині наділення Держгеокадастру повноваженнями «звернення до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності».

Таким чином, територіальний орган Держгеокадастру є компетентним суб`єктом владних повноважень, який уповноважений державою звертатися до суду, якщо це необхідно для здійсненні повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Тільки у разі неналежного виконання територіальним органом Держгеокадастру своїх повноважень та не звернення до суду з відповідним позовом протягом розумного строку, що має підтвердити прокурор, останній має право подати позов до суду позов в інтересах держави в особі територіального органу Держгеокадастру.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року у справі № 925/929/19 (п.п. 50, 51).

Стосовно застосування ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17 зазначила, що:

«42. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обгрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи иьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі М 912/2385/18 (пункти 38-39))»

Матеріали справи не містять доказів звернення прокурора до Держгеокадастру чи Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області з відповідним повідомленням про порушення права держави на Спірні ділянки.

Враховуючи вказане,оскільки прокурорне дотримавсявимог ч.4ст.23Закону України«Про прокуратуру» щодо повідомлення компетентного суб`єкта владних повноважень, то у нього відсутні підстави для подання позову в інтересів держави у цій справі, а тому його позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Окремо суд звертає увагу на непослідовні дії прокурора щодо захисту начебто порушеного права держави, подаючи позови замість різних органів державної влади з метою створення штучних підстав для відліку позовної давності.

Так, прокурор звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, які нібито незаконно вибули з володіння держави (постійного користування ДП «Димерський лісгосп») без рішення Кабінету Міністрів України про їх вилучення у порядку ст. 149 ЗК України (стор. 5 абз. 2 позовної заяви).

Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 року у справі № 363/1769/17 уже розглянув спір за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до фізичних осіб, в т.ч. Відповідачів, про витребування 27-ми земельних ділянок, в т.ч. Спірних ділянок, які є предметом спору у цій справі.

Верховний Суд вказав, що у спірних правовідносинах порушені інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України, оскільки останній не приймав рішення на вилучення земель з постійного користування ДП «Димерський лісгосп», а тому відновлення прав держави може мати місце у разі витребування таких ділянок на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

Таким чином, оскільки спір у цій справі фактично є продовженням спору у справі № 363/1769/17 (однакові підстави та обґрунтування позову), то прокурор у цій справі мав би звернутися до суду в інтересах держави в особі компетентного суб`єкта владних повноважень - Кабінету Міністрів України (вищий орган у системі органів виконавчої влади, до компетенції якого відносилося вилучення земель) або територіального органу Держгеокадастру (уповноважений центральний орган виконавчої влади, який реалізує державний нагляд (контроль) за охороною та використанням земель усіх категорій і форм власності).

Натомість прокурор звертається у цій справі з позовом в інтересах держави в особі Київської ОДА з метою обґрунтування початку відліку позовної давності щодо порушення прав держави з моменту отримання Київською ОДА листа прокурора від 28.09.2022 року, про що детально обґрунтовано у розділі 2.2 Відзиву Відповідачів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257ЦПКУкраїни суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи вищевказане, оскільки прокурор не повідомив компетентний центральний орган виконавчої влади про порушення інтересів держави, не надав доказів його бездіяльності та відповідно не обґрунтував належним чином підстави представництва інтересів держави цій справі, то підписана прокурором позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257, 259, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Зубрицького О.В. про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Димерське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісогосподарського призначення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 23.06.2023 року.

Головуючий М.Б. Баличева