Ухвала

від 13.05.2024 по справі 363/4611/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"13" травня 2024 р. Справа № 363/4611/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Баличевої М.Б.,

за участі секретаря Василенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться вищезазначена цивільна справа.

23.12.2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Димерське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісогосподарського призначення звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2023 року задоволено клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Зубрицького О.В. та позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Димерське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісогосподарського призначення залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.02.2024 року задоволено апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратуру, скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2023 року про залишення позову без розгляду та справу №363/4611/22 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.02.2024 року прийнято позовну заяву до свого провадження, призначено підготовче засідання.

13.05.2024 року до суду надійшла заява від заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову у справі № 363/4611/22 шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0301, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0303, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0310, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0314, площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0315, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0317, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0318, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0322, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0323, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0324, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0325, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0326, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0327, які належать ОСОБА_1 ; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0302, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0304, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0307 які належать ОСОБА_3 .

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що за результатами забезпечення виконання постанови Київського апеляційного суду від 10.09.2019 у справі № 363/1769/17 встановлено, що під час судового розгляду зазначеної справи деякими відповідачами здійснено відчуження спірних земельних ділянок на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, після звернення Київською обласною прокуратурою до суду з позовом у даній судовій справі№ 363/4611/22,співвідповідачем ОСОБА_2 вчинено діїщодо відчуженняспірних земельнихділянок накористь третіхосіб.Зокрема, ОСОБА_2 на підставідоговору даруваннявід 15.08.2023№ 1091відчужила земельнуділянку площею0,1га зкадастровим номером3221882200:21:025:0302на користь ОСОБА_3 ,право власностіза якимзареєстровано уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно напідставі рішеннядержавного реєстраторавід 15.08.2023за індекснимномером 68881583.На підставідоговору даруваннявід 15.08.2023№ 1092 ОСОБА_2 відчужила земельнуділянку площею0,1га зкадастровим номером3221882200:21:025:0304на користь ОСОБА_3 ,право власностіза якимзареєстровано уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно напідставі рішеннядержавного реєстраторавід 15.08.2023за індекснимномером 68881809.Також, ОСОБА_2 на підставідоговору даруваннявід 15.08.2023№ 1093відчужила земельнуділянку площею0,1га зкадастровим номером3221882200:21:025:0307на користь ОСОБА_3 ,право власностіза якимзареєстровано уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно напідставі рішеннядержавного реєстраторавід 15.08.2023за індекснимномером 68882171.У зв`язку з вказаними обставинами, обласною прокуратурою 21.03.2024 за № 15/1-272вих-24 до суду подано клопотання про заміну первісного співвідповідача - ОСОБА_2 на належного співвідповідача - ОСОБА_3 , а також зміну предмета позову. Такі дії щодо відчуження спірних лісових ділянок вчинялися відповідачами по справі під час судового розгляду виключно з метою утруднення виконання рішення суду, що у свою чергу вказує на недобросовісність їх поведінки, яка спрямована на ухилення від повернення земельних ділянок у державну власність. Наведене переконливо свідчить про реальну загрозу подальшого відчуження масиву спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь інших фізичних чи юридичних осіб, що у свою чергу також ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог у даній справі. З підстав викладених у заяві просив про її задоволення.

Відповідно до положень ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Із аналізу положень ст.ст.149, 153 ЦПК Українивстановлено, що суд за заявою учасника справи, має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом".

Відповідно ч.1 ст. 150 ЦПК України,позовзабезпечується: накладеннямарештунамайно та(або)грошовікошти,щоналежатьабо підлягаютьпередачіабосплаті відповідачевіізнаходятьсяу ньогочивінших осіб; накладеннямарештунаактиви,якієпредметом спору,чиіншіактиви відповідача,яківідповідаютьїх вартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованимиактивівта їхстягненнявдохід держави; забороноювчинятипевнідії; встановленнямобов`язкувчинитипевні дії,уразіякщо спірвиникізсімейних правовідносин; забороноюіншимособамвчиняти діїщодопредметаспору абоздійснюватиплатежі,абопередаватимайно відповідачевічивиконуватищодо ньогоіншізобов`язання; зупиненнямпродажуарештованого майна,якщо поданопозовпро визнанняправавласності наце майноіпрозняття знього арешту; зупиненнямстягненняна підставівиконавчогодокумента,який оскаржуєтьсяборжником усудовомупорядку; зупиненняммитного оформленнятоварівчи предметів; арештомморського судна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморськоївимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

З матеріалів справи вбачається, що вказані земельні ділянки належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Заявник звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову мотивує її тим, що спірні земельні ділянки вже відчужувалась, у зв`язку із чим існує обґрунтований ризик відчуження спірних земельних ділянок на користь третіх осіб та ризик їх подальшого поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, що може призвести до їх втрати, як окремо визначених об`єктів нерухомого майна та зашкодить їх поверненню законному власнику

Крім того, під час судового розгляду співвідповідачем ОСОБА_2 вчинено дії щодо відчуження спірних земельних ділянок на користь третіх осіб, у зв`язку з чим прокуратурою 21.03.2024 року до суду подано клопотання про заміну первісного співвідповідача на належного, а також зміну предмета позову.

Враховуючи зміст заяви, а також предмет позову, з яким заявник звернувся за захистом порушених прав, суд дійшов висновку про наявність підстав згідно зістаттями 149-153 ЦПК Українидля вжиття заходів забезпечення позову. Вказаний захід забезпечення позову, передбачений цим Кодексом, є співмірним із позовними вимогами. У даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів заявника. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0301, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0303, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0310, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0314, площею 0,095 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0315, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0317, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0318, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0322, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0323, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0324, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0325, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0326, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0327, які належать ОСОБА_1 ; площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0302, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0304, площею 0,1 га з кадастровим номером 3221882200:21:025:0307 які належать ОСОБА_3 .

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Б. Баличева