Рішення

від 12.06.2023 по справі 914/3055/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2023 Справа № 914/3055/22

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Бориславський завод Рема, м. Борислав

до відповідача: Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд, с. Ріпчиці Дрогобицький район Львівська область

про стягнення 1 239 235, 67 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Андруневчин Марія Степанівна представник

від відповідача: Зварич Надія Тарасівна представник

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з додатковою відповідальністю Бориславський завод Рема до Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд про стягнення 1 183 772, 70 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2022 відкрито провадження у справі № 914/3055/22 за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 12.01.2023.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема, судом 27.03.2023 ухвалено заяву позивача щодо збільшення позовних вимог прийняти до розгляду, а відтак в подальшому вважати позовними вимоги позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 1 239 235, 67 грн та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 24.04.2023.

Ухвалою суду від 24.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 22.05.2023.

В судовому засіданні, 22.05.2023, оголошено перерву до 12.06.2023.

В судове засідання, яке відбулося 12.06.2023, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, 12.06.2023, представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 12.06.2023 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з додатковою відповідальністю Бориславський завод Рема (надалі позивач, замовник) звернулося з позовом до Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд (надалі відповідач, підрядник) про стягнення 1 239 235, 67 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір від 21.06.2019 № 21.06/19.

Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов`язувався на свій ризик виконати монтаж теплових насосів. Обсяг та вид робіт повинні відповідати локальному кошторису, підсумковій відомості, договірній ціні, які є невід`ємними частинами договору (п.1.2. договору в редакції додаткової угоди № 1).

Договірна ціна згідно п. 2.1. договору становить 1 441 770, 00 грн (один мільйон чотириста сорок одна тисяча сімсот сімдесят гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ.

На виконання п. 2.2. договору, позивачем на рахунок відповідача було здійснено оплату авансового платежу та передоплату в загальній сумі 1 027 092, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до розділу 5 договору підрядник зобов`язаний здати роботи в належному стані у встановлених обсягах і строки. В п`ятиденний строк з моменту завершення виконання робіт подати замовникові на підписання Акт здавання-приймання виконаних робіт.

У зв`язку із довготривалим невиконанням відповідачем договору та безпідставним користуванням чужими коштами в сумі 1 027 092,00 грн без належних на то правових підстав, позивач звертався до відповідача з претензіями від 29.09.2021 № 50/1563 та від 08.12.2021 № 50/1944.

На прохання відповідача про надання додаткового терміну для можливості виконання договірних зобов`язань, сторони уклали додаткову угоду від 29.12.2022 № 1 до договору від 21.06.2019 № 21.06/19, якою було продовжено термін дії договору та строк виконання робіт до 01.07.2022.

Відповідно до п.5.1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 29.12.2021) відповідач був зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи в строк до 01.07.2022.

Проте, станом на дату закінчення строку виконання робіт, договірні зобов`язання відповідачем так і не виконано, монтаж теплових насосів не здійснено.

Беручи до уваги невиконання відповідачем зобов`язань за договором, оплачені на рахунок останнього кошти в загальній сумі 1 027 092,00 грн підлягають поверненню позивачеві.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення безпідставно утриманих авансових коштів позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 186 930, 67 грн та штраф в розмірі 25 213, 00 грн.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що лише станом на 05.07.2021 позивачем було перераховано відповідачу кошти на загальну суму 827 092, 00 грн, тобто сплачений авансовий платіж відповідно до п. 2.2. договору, який укладено 21.06.2019 та саме з цього дня підрядник зобов`язаний був приступити до виконання робіт, що передбачених п. 4.1. договору.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт та акту приймання виконаних робіт за грудень 2021 року відповідачем на виконання умов договору було виконано будівельні роботи по об`єкту будівництва (монтаж теплових насосів) на загальну суму 445 956, 00 грн.

Згідно п. 2.3. договору вбачається, що після поставки матеріалів та обладнання підрядником на об`єкт, позивач оплачує 25 % від договірної ціни в сумі 360 442, 50 грн, однак станом на грудень 2021 року позивачем було сплачено лише 1 027 092, 50 грн, а решта суми в розмірі 54 235, 50 грн на рахунок підприємства не поступала, всупереч зазначеному пункту договору, внаслідок чого саме позивачем порушено умови договору.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач виконав частину будівельних робіт по об`єкту будівництва (монтаж теплових насосів) відповідно до укладеного договору на загальну суму 445 956, 00 грн, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за грудень 2021 року, тому авансові платежі в загальній сумі 1 027 092, 00 грн не підлягають поверненню, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України (ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України (ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено договір від 21.06.2019 № 21.06/19 предметом якого є монтаж теплових насосів.

Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов`язувався на свій ризик виконати монтаж теплових насосів.

Обсяг та вид робіт повинні відповідати локальному кошторису, підсумковій відомості, договірній ціні, які є невід`ємними частинами договору (п.1.2. договору в редакції додаткової угоди № 1).

Договірна ціна згідно п. 2.1. договору становить 1 441 770, 00 грн (один мільйон чотириста сорок одна тисяча сімсот сімдесят гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник вправі вимагати виплати йому авансу лише у випадку та розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата авансового платежу здійснюється у розмірі 50 % від договірної ціни в сумі 720 885, 00 грн в т.ч. з ПДВ та в п. 2.3. договору зазначено, що після поставки матеріалів підрядником на об`єкт замовник оплачує 25 % від договірної ціни в сумі 360 442, 50 грн.

На виконання п. 2.2. договору, позивачем на рахунок відповідача було здійснено оплату авансового платежу та передоплату в загальній сумі 1 027 092, 00 грн, зокрема:

17.07.2019 - 50 000, 00 грн (платіжне доручення від 17.07.2019 № 2699);

29.07. 2019- 50 000, 00 грн (платіжне доручення від 29.07.19№ 3156);

05.08.2019 -100 000, 00 грн (платіжне доручення від 05.08.2019 № 3261);

15.08.2019 - 50 000, 00 грн (платіжне доручення від 15.08.2019 № 3338);

16.08.2019 - 50 000, 00 грн (платіжне доручення від 16.08.2019 № 3340);

20.08.2019 - 50 000, 00 грн (платіжне доручення від 20.08.2019 № 3387);

16.09.2019 - 200 000, 00 грн (платіжне доручення від 16.09.2019 № 3745);

16.12.2019 - 50 000, 00 грн (платіжне доручення від 16.12.2019 № 4610);

07.05.2021 - 227 092, 00 грн ( платіжне доручення від 07.05.2021 № 1842);

06.07.2021 - 200 000, 00 грн (платіжне доручення від 06.07.2021 № 19694).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно п. 4.1 договору, підрядник виконує роботи у встановлені строки з дня поступлення авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника. За суму авансового платежу підрядник відзвітовується актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1.1 договору, підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені п. 4.1. договору, і здати роботи замовнику в належному стані. В п`ятиденний строк з моменту завершення виконання робіт подати замовникові на підписання акт здавання-приймання виконаних робіт (п. 5.1.3 договору).

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 5 ст. 882 ЦК України встановлено, що прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, відповідно до пункту 92 якої, якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань робіт (об`єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування

Відповідно до ДСТУ Б В.2.5-44: 2010 при проведенні монтажу теплонасосної системи слід керуватися інструкцією з монтажу від виробника. Для запуску теплонасосної системи в експлуатацію необхідно: - перевірити всю систему на предмет технічно правильного та безпечного приведення її в дію; - перевірити всі компоненти системи на предмет функціонування відповідно до проектних умов; - привести системні параметри управління у відповідність до експлуатаційних вимог проекту; - провести наладку системи опалення. Пуск в експлуатацію здійснюють після закінчення монтажу системи опалення з тепловим насосом. Уведення системи в дію здійснюється поетапно. Підготовка до пуску включає перевірку: - розподільчої системи; - бака-акумулятора; - джерела теплової енергії; - теплонасосної установки; - електричних з`єднань. Послідовність запуску складових системи в роботу: - тепловий насос; - система опалення. При передачі системи, замовник має одержати: - інструкцію користувача; - комплект документації; - оптимізацію (на вимогу, або при необхідності).

Відповідно до п. 5.1.1. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, організація експлуатації теплових установок та мереж, їх ремонтів, налагодження і випробувань здійснюється відповідно до вимог НД і повинна забезпечувати дотримання встановлених показників (температурних графіків, тиску та витрат теплоносія тощо), надійність і економічність роботи устаткування, охорону праці відповідно до нормативно- правових актів з охорони праці, пожежну та техногенну безпеку відповідно до чинних НД.

Підрядник - ПП Дані-Тепло-Буд теплові насоси Aer Curat DAN-133 (380 В/50 Гц.) параметри яких передбачено локальним кошторисом не поставив, що підтверджує фактичне невиконання договірних робіт.

Оскільки предметом договору підряду є монтаж теплових насосів, а згідно вимог чинного законодавства для даного характеру робіт передбачено проведення попередніх випробувань, відтак згідно ст. 853 ЦК України, замовник мав право прийняти роботи лише після здійсненого підрядником монтажу теплових насосів та позитивного результату попереднього випробування.

Водночас, 29 грудня 2021 створеною позивачем комісією по здійсненню контролю за виконанням договору від 21.06.2019№ 21.06/19 (наказ від 03.12.2021 № 65) складено акт огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів. Даним актом зафіксовано невиконання жодних робіт. Представники підрядника були присутні, що підтверджено витягами з журналу реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна № 2.

Судом також встановлено, що відповідачем 29.12.2021 були скеровані позивачеві два акти приймання виконаних робіт на суму 445 956, 00 грн з однаковим переліком робіт, але різними датами: на одному від 30.12.2021, а на іншому без дати за 2022 рік.

Зважаючи на отримані акти комісія позивача 11 січня 2022 року повторно здійснила огляд об`єкта, в результаті чого встановлено відсутність будь яких робіт, відтак за рішенням комісії акти були повернені без підпису на адресу ПП Дані-Тепло-Буд із наданням обґрунтування щодо неможливості підписання через відсутність виконаних робіт, що підтверджується також долученими позивачем до матеріалів справи заявами свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заявами керівника позивача ОСОБА_3 та заступника керівника позивача Шрібака С.В.. Крім цього, умовами договору не передбачено можливість прийняття робіт певними етапами.

Повідомлення замовника про відмову у підписанні актів у зв`язку із невиконанням договірних зобов`язань зумовило укладення додаткової угоди до договору від 29.12.2021 № 1, яким було продовжено термін виконання робіт до 01.07.2022, що було викликано проханням підрядника про надання додаткового терміну для виконанням договірних зобов`язань.

Твердження представника відповідача про неукладення додаткової угоди від 29.12.2021 № 1 спростовуються її оригіналом, оглянутим судом в судовому засіданні, де наявний підпис та печатка ПП Дані-Тепло-Буд, іншого відповідачем не доведено.

Посилання відповідача про невиконання позивачем умов договору в частині сплати авансових платежів не відповідають дійсності, оскільки позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти в загальній сумі 1 027 092, 00 грн, хоча відповідно до п.2.1. договору аванс передбачено в розмірі 50 % (720 885, 00 грн) Пунктом 2.3. договору передбачено оплату в розмірі 25 % (360 442, 50 грн.) лише після поставки матеріалів та обладнання. Проте, в порушення п. 2.3. договору, відповідачем матеріали та обладнання, зокрема і теплові насоси, які є предметом договору до закінчення його дії так і не було поставлено.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 570 ЦК України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до положень чинного цивільного законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником в момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

У разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

10.08.2022 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення № 50/1049 про припинення дії договору та вимогу про повернення авансових платежів, однак відповідачем отримані авансові кошти не повернені.

Оскільки відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору або повернення отриманих авансових коштів, позовні вимоги про повернення суми авансу в загальному розмірі 1 027 092, 00 грн підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім стягнення основного боргу позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 186 930, 67 грн та штраф в розмірі 25 213, 00 грн, що нараховані відповідно до п. 6.4. додаткової угоди від 29.12.2021 № 1 до договору.

Приписами ст. 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч.1 ст. 549 ЦК України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4. додаткової угоди від 29.12.2021 № 1 до договору, за порушення строків виконання робіт передбачена пеня у розмірі 0.1 % від вартості товарів, робіт, послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а у випадку прострочення понад 30 днів - додатково штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), суд зазначає, що розрахований позивачем розмір пені 0,1 % за кожен день прострочення за період з 02.07.2022 по 31.12.2022 на суму 186 930, 67 грн, не перевищує розміру пені розрахованого виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України (25 %) за вказаний період, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши правильність нарахування штрафу в розмірі 25 213, 00 грн, суд зазначає, що вказаний розмір штрафу не перевищує розміру 7 % вартості товарів, робіт, послуг, з яких допущено прострочення виконання, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення штрафу підлягає задоволенню.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак відповідач доводів позовної заяви не спростував, доказів належного виконання умов договору чи повернення безпідставно утриманих авансових коштів не представив. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд (82165, с. Ріпчиці Дрогобицького району Львівської області, вул. Грушевського, 111, код ЄДРПОУ 38957369) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Бориславський завод Рема (82300, м. Борислав Львівської області, вул. Сосюри, 45, код ЄДРПОУ 14310460) суму в розмірі 1 257 824, 21 грн, з яких:

- 1 027 092, 00 грн основного боргу;

- 186 930, 67 грн пені;

- 25 213, 00 грн штрафу;

- 18 588, 54 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 22 червня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.