Ухвала

від 25.09.2023 по справі 914/3055/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"25" вересня 2023 р. Справа № 914/3055/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд, б/н від 30 серпня 2023 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року (підписане 22.06.2023), суддя Манюк П.Т.

у справі №914/3055/22

за позовом Товариство з додатковою відповідальністю Бориславський завод Рема, м. Борислав, Львівська область

до відповідача Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд, с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область

про стягнення 1 239 235,67 грн.

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2023 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз`яснено апелянту, що протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали він має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 27 882,81 грн.

Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року у справі №914/3055/22 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги. Поряд з тим, у вказаній ухвалі суд відмовив скаржнику у відстроченні сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

30 серпня 2023 року до Західного апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22.

В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та долучив до апеляційної скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору.

01 вересня 2023 року від позивача до суду надійшла заява, в якій останній заперечив проти відкриття апеляційного провадження, мотивуючи тим, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а підстави для відстрочення скаржнику сплати судового збору відсутні.

Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дані-Тепло-Буд» на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22 залишено без руху та роз`яснено апелянту, що протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали він має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду: - письмові пояснення із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів; - докази сплати судового збору в сумі 27 882,81 грн.

Так, розглянувши матеріали повторно поданої апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема з огляду на неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом пропущено 20-тиденний термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки, рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3055/22 ухвалене судом 12 червня 2023 року, повний текст рішення підписано 22 червня 2023 року, а апеляційна скарга, як вбачається з відмітки канцелярії апеляційного суду на першому аркуші скарги, подана до суду лише 30 серпня 2023 року, в той час як останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 12 липня 2023 року.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч.3 ст.256 ГПК України).

В апеляційній скарзі апелянт просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду про повернення апеляційної скарги апелянту не надходила та останній ознайомився з такою ухвалою 28 серпня 2023 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Поряд з тим, зазначає, що директор підприємства проходить військову службу під час мобілізації та військового стану у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 01 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою №548 від 13.03.2023 року, що в свою чергу значно ускладнює підприємству можливість реалізації законних прав та захист своїх інтересів, оскільки саме директор є розпорядником коштів підприємства, а у зв`язку з перебуванням останнього на військовій службі, таке не мало можливості усунути недоліки апеляційної скарги, не було обізнаним про її повернення та має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо тверджень апелянта про не отримання ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, суд зауважив, що ухвала суду від 14 серпня 2023 року у справі №914/3055/22, якою повернуто первісну апеляційну скаргу, отримана скаржником 24 серпня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та відстеженням поштового відправлення з трек-номером 7901012134080.

З приводу посилання апелянта на те, що директор підприємства проходить військову службу з 01 лютого 2023 року, суд зазначив, що апеляційна скарга підписана представником скаржника адвокатом Качмар Іваном Остаповичем, а не директором підприємства, поряд з тим, апелянтом не обґрунтовано, яким чином перебування директора підприємства на військовій службі унеможливило вчасне усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги (а саме подання суду доказів сплати судового збору). Більше того, апелянт у клопотанні про відстрочення сплати судового збору сам зазначає про відсутність коштів на його рахунках, хоча і не підтверджує це належними доказами.

Також в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 14 серпня 2023 року суд встановив, що ухвалу суду від 10 липня 2023 року про залишення первісної апеляційної скарги без руху, апелянт отримав 21 липня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (трек номер 7901012093651), при цьому апелянтом не заперечується факт отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху; останнім днем строку на усунення недоліків апеляційної скарги було 31 липня 2023 року, проте, у вказаний строк апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги та не подав суду докази сплати судового збору в сумі 27 882,81 грн. Разом з тим, лише 10 серпня 2023 року на електронну адресу суду від скаржника до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке відхилено судом в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 14 серпня 2023 року.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України»).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 року у справі №7/74 зазначає, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Враховуючи все наведене вище, розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, беручи до уваги також заперечення позивача проти відкриття апеляційного провадження, суд визнав вказані апелянтом підстави для поновлення такого строку неповажними.

Так, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дані-Тепло-Буд» на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22 залишено без руху та роз`яснено апелянту, що протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали він має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду: - письмові пояснення із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів; - докази сплати судового збору в сумі 27 882,81 грн.

Ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржником 08 вересня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

18 вересня 2023 року від апелянта до суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення недоліків апеляційної скарги, до якого останній долучив квитанцію про оплату №228081120 від 12 вересня 2023 року на суму 27 882,82 грн., що є належним доказом сплати судового збору.

Разом з тим, у клопотанні апелянт просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22, посилаючись на те, що директор підприємства скаржника ОСОБА_1 проходить військову службу під час мобілізації та військового стану у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 01 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою №548 від 13.03.2023 року, у зв`язку з чим, забезпечення належного захисту прав та інтересів підприємства у суді стало практично неможливе, так як укладати договори від імені підприємства , в тому числі про надання правової допомоги підприємству, а також здійснення платежів від імені підприємства віднесено до компетенції виключно директора.

Щодо неможливості сплати судового збору, апелянт зазначає, що директор підприємства на час постановлення первісної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху перебував на службі у Збройних Силах України, а будь-які інші особи, уповноважені здійснювати платежі від імені підприємства відсутні.

Разом з тим, у клопотанні апелянт наголошує, що Чень Ю.В. 30 серпня 2023 року прибув у відпустку терміном 12 днів, що підтверджує копією відпускного квитка вих.№4579 від 26 серпня 2023 року, та в цей період ним було укладено договір про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 30 серпня 2023 року та продовжено його дію до 29 грудня 2023 року, а також сплачено судовий збір в сумі 27 882,81 грн.

Відтак, підсумовує, що невчасне усунення недоліків апеляційної скарги, що полягало у невчасній сплаті судового збору а також невчасному укладенні договорів про надання правової допомоги, безпосередньо пов`язане з перебуванням директора ПП «Дані-тепло-буд» - Чень Юрія Васильовича на службі у Збройних Силах України. Разом з тим, наголошує, що такі недоліки усунено в період перебування директора підприємства у 12-тиденній відпустці в межах 10-тиденного строку, встановленого ухвалою суду від 04 вересня 2023 року.

20 вересня 2023 року від позивача до суду надійшла заява про заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якій останній просить відмовити у відкритті апеляційного провадження. Зокрема, зазначає, що дії скаржника свідчать про свідоме затягування виконання рішення суду у цій справі щодо повернення позивачу авансових платежів. Так, вважає безпідставними посилання апелянта про внесення змін до договору про надання правової допомоги і продовження його дії, оскільки такий договір діяв як станом на час залишення первісної апеляційної скарги без руху, так і станом на час закінчення строку на усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги, підписаної адвокатом Качмар І.О. Також зазначає, що посилання апелянта про укладення додаткової угоди 30.08.2023 року суперечить доданій копії відпускного квитка, згідно якого солдат ОСОБА_1 прямує у основну щорічну відпустку лише з 01 вересня 2023 року, або підтверджує можливість перебування директора за місцем роботи та виконання посадових обов`язків.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22, взявши до уваги заперечення позивача, колегія суддів все ж дійшла висновку про неповажність причин пропуску апелянтом такого строку.

Слід зазначити, що у клопотанні від 15 вересня 2023 року апелянт не наводить інших обґрунтованих підстав для поновлення останньому пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які б суд міг визнати поважними та поновити такий строк. Разом з тим, скаржником не доведено суду неможливості сплати судового збору будь-якою іншою особою, окрім директора підприємства, у строк, встановлений судом ухвалою суду від 10 липня 2023 року про залишення без руху первісно поданої апеляційної скарги. Поряд з тим, твердження скаржника про відсутність у нього грошових коштів для сплати судового збору у визначений судом строк не підтверджено жодними доказами.

Згідно з ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.4 ст.260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що зазначені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22.

Частинами 3, 4 ст.261 ГПК України передбачено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням ст.7 ЗУ "Про судовий збір" апелянт має право на повернення сплаченого ним судового збору.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі №914/3055/22 за апеляційною скаргою Приватного підприємства Дані-Тепло-Буд на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року.

2.Копії ухвали суду надіслати сторонам у справі (в тому числі скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.