Рішення

від 26.05.2023 по справі 921/244/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/244/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участю секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", вул. Промислова, 5, м. Київ, Київська обл., 08132

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Приватне підприємство "СМБ-ПЛЮС", вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01014

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Стребка Мирослава Адамовича АДРЕСА_1

про: стягнення 398 558,00 грн.

За участі представників:

позивача - виконуючого обов`язки директора ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль"- Миронова Вадима Анатолійовича, наказ №3/04/2-23 від 03.04.2023;

відповідача адвоката Присяжнюк Мар`яни Олександрівни, ордер ВО №1048918 від 28.02.2023.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.06.2022 позовну заяву №2/06/22 від 02.06.2022 (вх. №281 від 03.06.2022) залишено без руху, а ухвалою суду від 01.07.2022 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.08.2022 Позивач та відповідач повідомлені про дату і час судового засідання, а ухвала суду, надіслана третій особі не вручена по причині за закінченням терміну зберігання.

У судових засіданнях 23.08.2022 та 20.09.2022, враховуючи Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022), який продовжено до 21.11.2022, розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, не отримання третьою особою ухвали суду, для надання можливості сторонам подати заяви по суті, постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 20.09.2023 та 18.10.2022, які занесено у протоколи судових засідань, представники позивача та відповідача повідомлені про дату і час судового засідання під розписку, ухвали суду, надіслані третій особі, відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта не вручені під час доставки , разом з тим третя особа про дату та час судового засідання повідомлена у телефонному режимі, що засвідчено телефонограмою.

Ухвалою суду від 18.10.2022, враховуючи подані представником відповідача (адвокат Грималюк Б.І.) відзив на позовну заяву №37 від 18.10.2022 (вх. №6836 від 18.10.2022) та клопотання про відкладення розгляду справи №38 від 18.10.2022 (вх. №6824 від 18.10.2022), відкладено підготовче засідання на 15.11.2022, учасники справи повідомлені про дату і час судового засідання.

У судовому засіданні 15.11.2022, враховуючи подані позивачем (в.о. директора Миронов В.А.) відповідь на відзив №31/10/22 від 31.10.2022 (вх. №7316 від 04.11.2022) та третьою особою (директор Спяк П.С.) пояснення №28/10/22 від 28.10.2022 (вх. 7317 від 04.11.2022), клопотання представника відповідача (адвокат Грималюк Б.І.) про відкладення розгляду справи, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 16.12.2022, яку занесено у протокол судового засідання та здійснено виклик представника Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" у судове засідання, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалою суду від 16.12.2022, враховуючи подані представником відповідача (адвокат Грималюк Б.І.) клопотання про відкладення розгляду справи №59 від 15.12.2022 (вх. №8574 від 15.12.2022), у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та оголошення повітряної тривоги, відкладено підготовче засідання на 27.01.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалою суду від 27.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляд у по суті на 21.02.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 21.02.2023, враховуючи подані: позивачем (в.о. директора Миронов В.А.) додаткові обґрунтування до відповіді на відзив №16/02/23 від 16.02.2023 (вх. №1487 від 20.02.2023), з долученням копії постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі №921/109/22, відповідачем ( ОСОБА_1 ) клопотання про відкладення розгляду справи №б/н від 20.02.2023 (вх. №1480 від 20.02.2023), постановлено ухвалу про оголошення перерви до 07.03.2023, яку занесено у протокол судового засіданні, а ухвалою суду від 07.03.2023, враховуючи подані: позивачем (в.о. директора Миронов В.А.) клопотання про відкладення розгляду справи №6/03/23 від 06.03.2023 (вх. №1947 від 06.03.2023), та представником відповідача (адвокат Присяжнюк М.О.) письмові пояснення №б/н від 06.03.2023 (вх. №1964 від 06.03.2023) та клопотання №б/н від 07.03.2023 (вх. №2003 від 07.03.2023) про поновлення строків для надання письмових пояснень та доказів, поновлено відповідачу строк на подання пояснень та відкладено розгляд справи на 21.03.2023, учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.

У судових засіданнях 21.03.2023, 04.04.2023, 13.04.2023, 05.05.2023 та 19.05.2023, враховуючи клопотання представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, подані позивачем (директором Спяк П.С.) заперечення № 30/03/23 від 30.03.2023 (вх. №2851 від 03.04.2023) на письмові пояснення відповідача від 06.03.2023 та заяву №13/04/23 від 13.04.2023 (вх.№3224 від 13.04.2023) про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами, клопотання (в.о. директора Миронов В.А.) №26/04/23 від 26.04.2023 (вх. №3621 від 27.04.2023) про долучення на вимогу суду документів, постановлено ухали про оголошення перерви відповідно до 04.04.2023, 13.04.2023, 05.05.2023, 19.05.2023 та 26.05.2023, які занесено у протоколи судових засідань, учасники справи повідомлені про дату та час судових засідань.

Позивач, його представник позовні вимоги підтримав, в обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне:

- ФОП Стребку М.А., на підставі Договорів суборенди від 01.08.2017 та від 01.06.2020, передано у користування майно по вул. Поліська, 14 м. Тернопіль, а саме: гаражні бокси площею 267кв.м, стоянка автомобілів на 12 місць, складське приміщення площею 110 кв.м офісне приміщення площею 36,2 кв.м, офісне приміщення площею 67,3кв.м, власником якого є ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль", підтвердженням чого є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- територія, на якій розташовані суборендовані приміщення, має огорожу по периметру, знаходиться під цілодобовою охороною, в`їзд та виїзд з території здійснюється через контрольно-пропускний пункт (КПП), який обладнано автоматичним дистанційним шлагбаумом марки "LT 500" ;

- в ході не санкціонованого заїзду через КПП, 05.02.2022 вантажною машиною марки MAN із державним номерним знаком НОМЕР_1 , якою керував ФОП Стребко М.А., умисно знищено шлагбаум КПП, що підтверджується Протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ААБ №258184 від 05.02.2022 та постановою Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/2218/22, у зв`язку з чим позивачу завдано матеріальні збитки на суму 32 178грн; вартість знищеного майна підтверджується попередньо виставленим ПП "Цілковита безпека" рахунком на оплату №702-001 від 07.02.2022 на суму 32 178,00грн та виставленим ФОП Стеценко О.С. рахунком на оплату №49 від 21.04.2023 за обладнання для встановлення автоматичного шлагбауму на суму - 48 106,00грн, який позивачем оплачено платіжною інструкцією №1594 від 21.04.2023 та дана сума складає фактичні витрати позивача по встановленню шлагбаума, які на 15 928,00грн більші ніж заявлено до стягнення; - відповідач, у поясненні наданому поліції 22.02.2022 визнав, що належний позивачу шлагбаум він знищив, чим підтвердив свій приїзд на територію яка ним орендувалася виключно як фізична особа підприємець;

- вантажними автомашинами з державними номерними знаками: НОМЕР_1 ВО963СІ; НОМЕР_2 ФОП Стребко М.А. демонтував та вивіз майно позивача: - металевий ангар вартістю 280 000,00грн; - стелю, електричну проводку гаражного боксу вартістю 23 000,00грн, що підтверджується фотознімками, довідками № 25 та № 27 від 31.05.2022 створеної позивачем комісії від 07.02.2022, даними бухгалтерського обліку; фактичні витрати на відновлення майна згідно рахунку на оплату ПП "Будторг-Агро" по Договору №23 від 06.09.2022, платіжних інструкцій №1450 від 08.09.2022 на суму 60000,00грн, №1532 від 01.11.2022 на суму 60 000,00грн, №1563 від 02.12.2022 на суму 60 000,00грн, №1608 від 06.01.2023 на суму 60 000,00грн, №1643 від 10.02.2023 на суму 60 000,00грн та №1688 від 30.03.2023 на суму 65 200,00грн складають 365 200,00грн, що на 62 000,00грн більше ніж заявлено до стягнення; - металопластикові вікна та двері вартість витрат становить 63 380грн згідно рахунку-фактури №000002 від 07.02.2022, фактична вартість відновлення вікон та дверей разом з монтажем згідно з видатковою накладною виданою СП ФОП Григорів №СПД-28025 від 20.04.2023 та платіжною інструкцією №1591 від 20.04.2023 складає 61 270,23грн;

- розмір збитків від знищених ФОП Стребко М.А. матеріальних цінностей позивач розраховував в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", яка за правовим статусом є вищою за зазначений представником відповідача наказ Мінфіну №879 яким затверджено "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань";

- твердження відповідача про те, що відносини у період з лютого 2021 по січень 2022 року регулюються Договором укладеним між ПП "СМБ-ПЛЮС" та ПП "Роял Транс Компані", а тому ФОП Стребко М.А. є неналежним відповідачем, спростовуються рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.07.2022 у справі №921/109/22;

- на спростування доводів відповідача щодо різниці в загальній площі майна яка зазначена в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 6 681,6 кв. м, із площею 7 477,1 кв.м, яка зазначена у договорах оренди із ПП "Торговий дім "Будагро" та з ПП "СМБ-ПЛЮС" пов`язана із фактичним зменшенням площі складів, причиною якої стала пожежа, яка знищила склад із літерою "Д", а різниця у назві будівель пов`язана із умовами договорів суборенди, в яких суборендарі погодили із відповідачем назву переданого в суборенду майна до умов їх цільового використання, так гаражні бокси, які ФОП Стребко М,А. взяв в суборенду розташовані у частині приміщення майстерні-складу загальною площею в 315,9кв.м, які в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позначені літерою "П", а орендоване приміщення складу площею 110 кв.м, в свою чергу є також частиною складу із літерою "Л";

- є припущенням доводи представника відповідача, що за навмисні дії ФОП Стребко М.А. щодо пошкодження ним шлагбаума позивач мав би відшкодовувати через страхову компанію, так як не володів інформацією щодо наявності у нього страховки;

- позивач не мав наміру оскаржувати рішення поліції про відмову у реєстрації заяви про вчинення ФОП Стребко М.А. кримінального правопорушення в ЄДРД виключно у зв`язку із тим, що 24.02.2022 на території України розпочалися військові дії, у порівнянні з якими дії Стребко М.А. на той час втратили актуальність та врахувавши висновки проведеної поліцією перевірки, позивач вирішив стягнути з відповідача заподіяну йому шкоду в порядку господарського судочинства. Просить позов задовольнити.

Відповідач, його представники проти позову заперечують посилаючись на наступне:

- ФОП Стребко М.А. є неналежним відповідачем, оскільки відносини у період з лютого 2021 по січень 2022 року регулювалися укладеним 01.02.2021 року між ПП "СМБ-ПЛЮС" (Суборендодавець) та ПП "Роял Транс Компані" (Суборендар) Договором суборенди на нежитлові приміщення, однак станом на даний час, оригінал Договору від 01.02.2021 та Акт приймання-передачі приміщення підписані та направлені ПП "СМБ-ПЛЮС" не повернуті ПП "Роял Транс Компані";

- виконання Договору від 01.02.2021 підтверджуються підписаними представниками ПП "СМБ-ПЛЮС" та ПП "Роял Транс Компані" Актами наданих послуг за період лютий 2021 по грудень 2021 року (включно), з яких випливає, що об`єктом оренди за даним Договором є нежитлові приміщення: складське приміщення, офісні приміщення, гаражні бокси та стоянка, тобто ті самі приміщення, що були об`єктом оренди за Договором суборенди від 01.08.2017 та Договору суборенди від 01.06.2020 де Суборендарем був ФОП Стребко М.А. та який звільнив приміщення у січні 2021 року, про що свідчить відсутність претензій (довідка відповідача від 05.09.2022року);

- рішенням суду у справі №921/109/22 стягнуто з ФОП Стребка М.А. на користь ПП "СМБ-ПЛЮС" заборгованість по орендній платі за період 01.02.2021 по 31.01.2022, оскільки суд дійшов висновку, що орендна плата за лютий 2022 не нараховується, так як за повідомленням представника ПП "СМБ-ПЛЮС" ФОП Стребко М.А. фактично звільнив орендовані приміщення, а тому ні позивач, ні третя особа не надали жодних доказів користування відповідачем приміщеннями після закінчення строку договорів суборенди;

- позивач не довів належними доказами понесені збитки майну належному позивачу та з вини ФОП Стребка М.А., оскільки не довів належність позивачу нерухомого майна на праві власності, а отже порушення його прав та інтересів; - згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2022 позивач є власником об`єкта нерухомості загальною площею 6681,6кв.м, що розташований у м. Тернополі по вул. Поліська,14, тоді як згідно Договору оренди від 01.08.2017 Орендар передав все належне йому на праві власності майно загальною площею 7477,1кв.м, що розташований за вищезазначеною адресою;

- транспортний засіб MAN8.145 LRC номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 та перебуває у користуванні ПП "Роял Транс Компані" згідно Договору найму (оренди) транспортних засобів від 13.02.2018, такий транспортний засіб на момент ДТП (05.02.2022) був забезпечений Полісом №20791144 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (страховик ПАТ "СК "НАСК" ОРАНТА), а відповідно до норм діючого законодавства винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати;

- твердження позивача про те, що візуальним оглядом автомобіля встановлено, що через прохідну відповідач вивозив майно належне позивачу, то фото не є належним доказом, так як не зазначено осіб чи особи, що здійснили такий візуальний огляд, дату та час огляду, чим фіксувався огляд, перелік майна, за якими ознаками таке ідентифіковано позивачем, а інших доказів, які б підтверджували позовні вимоги: рішення, протоколу чи іншого документу, де зафіксовано рішення комісії, відображено склад комісії, інформація про залучення до огляду приміщення та фіксації пошкоджень безпосередньо Орендаря чи хоча б двох свідків, доказів правоохоронних органів про порушення прав власника, матеріали справи не містять;

- довідки складені бухгалтером та керівником позивача не є належним доказом розміру збитків, не проведено жодної оцінки збитків, в тому числі експертної, не надано інформації, що вікна і двері перебували на балансі підприємства; не доведено що приміщення та гаражні бокси з яких демонтовано вікна, двері, стеля та електрична проводка були об`єктами договорів суборенди укладених з відповідачем, з доданих фото не можливо становити дану обставину ( їх площу, розташування тощо);

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААб №258184 від 05.02.2022 складений на водія громадянина України ОСОБА_1 , постановою Тернопільського міськрайонного суду від 22.02.2022 у справі №607/2218/22 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП водія громадянина України ОСОБА_1 та інші документи долучені до позовної заяви, не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження фактичного користування відповідачем приміщення у лютому 2022 та нанесення збитків. Просить в позові відмовити.

Третя особа у письмових поясненнях заперечила проти відзиву відповідача та звернула увагу суду на наступне: - рішенням суду від 27.07.2022 у справі №921/109/22 встановлено, що договірні відносини між ПП "СМБ-ПЛЮС" та ФОП Стребко М.А. із суборенди належного ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" майна, яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 у період з лютого 2021 по січень 2022 року регулювалися договорами суборенди, так як відповідачем не надано договору між ПП "СМБ-ПЛЮС" та ПП "Роял Транс Компані" на який він посилався, а тому він є належним відповідачем; - висловлені у відзиві припущення, що на територію по вул. Поліська,14 в м. Тернополі, вантажним автотранспортом Стребко М.А. заїхав не як ФОП, тобто не як особа з якою виникли відносини на підставі договорів суборенди, а як фізична особа, яка до розташованих об`єктів жодного відношення не має, повністю не відповідає дійсності, оскільки вся територія по вул. Поліська, 14 м. Тернополі огороджена парканом, в`їзд на яку перекрито автоматичним шлагбаумом, в`їзд і виїзд автомашин з вказаної території здійснюється охоронцем, який після перевірки автотранспорту відкриває та закриває шлагбаум, тому без документів які є підставою для в`їзду чи виїзду, а також документів, які підтверджують підстави вивезення з неї будь якого вантажу з території мають право виключно орендарі. Приєднані позивачем до позовної заяви докази є більш вірогідними ніж докази, які представник ФОП Стребко М.А. навів у відзиві на позов на їх спростування.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 та 254/2023 від 01.05.2023), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи доводи представників позивача та відповідача, пояснення третьої особи, судом встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Торговий дім "Будагро" (Орендар) укладено 01.08.2017 Договір оренди не житлового приміщення, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасова платне володіння і користування, а Орендар приймає не житлові приміщення загальною площею 7477, 1 кв.м, що розташовані у м. Тернополі по вул. Поліська, 14, без зазначення переліку майна, з метою використання Орендарем для здійснення господарської діяльності та передачі в суборенду іншим орендарям;

- факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди від 01.08.2017, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками товариства та підприємства;

- між Приватним підприємством "Торговий дім "Будагро" (Суборендодавець) та Фізичною особою підприємцем Стребко Мирославом Адамовичем (Суборендар) укладено 01.08.2017 Договір суборенди не житлового приміщення, відповідно до умов якого Суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а Суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14: - гаражні бокси площею 267,2кв.м ; - стоянка автомобілів на 12 місць ;

- факт передачі майна в суборенду підтверджується актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.08.2017, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками товариства та Фізичної особи - підприємця;

- між Приватним підприємством "Торговий дім "Будагро" (Первісним Суборендодавець), Фізичною особою підприємцем Стребко Мирославом Адамовичем (Суборендар) та Приватним підприємством "СМБ-ПЛЮС" (Новий Суборендодавець) укладено 01.05.2020 Угоду про заміну сторони в Договорі суборенди нежитлового приміщення від 01.08. 2017 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди замінити Первісного суборендодавця на Нового суборендодавця, угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з 01.05.2020 року;

- між Приватним підприємством "СМБ-ПЛЮС" (Новий Суборендодавець) та Фізичною особою підприємцем Стребко Мирославом Адамовичем (Суборендар) укладено 01.06.2020 Договір суборенди, відповідно до умов якого Новий Суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а Суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований в м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, а саме: - складське приміщення площею 110 кв.м, - офісне приміщення площею 36,3 кв.м; - офісне приміщення площею 67,3 кв.м;

- факт передачі майна в суборенду підтверджується актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.06.2020, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками товариства та Фізичної особи підприємця;

- Договори суборенди від 01.08.2017 та від 01.06.2020 припинили дію в січні 2022 року, ФОП Стребко звільнив орендовані приміщення, що встановлено рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.07.2022 у справі №921/109/22, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023;

- поліцейським УПП в Тернопільській області ДПП складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 258184 від 05.02.2022 яким встановлено, що 05.02.2022 о 10 год. 00 хв. на вул. Поліській, 14 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "MAN" моделі "LRC", державний номерний знак НОМЕР_1 , не був достатньо уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечну швидкість руху та здійснив наїзд на шлагбаум, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а також пошкоджено шлагбаум та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху;

- постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2022 у справі №607/2218/22 визнано вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 850,00грн штрафу в дохід держави;

- позивач стверджує, що наїзд на шлагбаум ФОП Стребко М.А. здійснив умисно щоб заїхати на орендовану територію, оскільки його не пропускав охоронець у зв`язку з закінченням договору суборенди, ним незаконно демонтовано ангар, стелі, електричну проводку , вікна та двері в складському приміщенні, своїми неправомірними діями завдав збитків власнику майна на суму 398 558,00грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені учасниками справи доводи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного:

Кожна особа (суб`єкт господарювання, споживач) має право на захист своїх прав і законних інтересів (ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди.

Отже, для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Аналогічні правові висновки зробила Велика палата ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п.81 зазначеної постанови): "Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду від 2.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п.41). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. п.43 постанови КГС від 23.10.2019 у справі №917/1307/18)".

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01.07.2004 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон про обов`язкове страхування), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду в постановах від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14.12. 2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом про обов`язкове страхування у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону про обов`язкове страхування).

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяної йому шкоди відповідачем, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому суд виходив з наступного:

1/ Щодо умисного знищення відповідачем шлагбауму то, відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Допустимими доказами нанесення шкоди майну в даному спорі є Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 258184 від 05.02.2022 (підписаний ОСОБА_3 від позивача без заперечень) та постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2022 у справі №607/2218/22, якими встановлено вину громадянина України ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем марки MAN моделі LRC, державний номерний знак НОМЕР_1 та в результаті порушення правил дорожнього руху пошкодив шлагбаум та завдав матеріальних збитків. Постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (п.6 ст.75 ГПК України).

Слід зазначити, що зміст даних доказів не містить застереження щодо умисного пошкодження майна з метою заїзду на територію, яка орендувалася ФОП Стребко М.А. до січня 2022 року (включно), обставина щодо оренди встановлена рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.07.2022 у справі №921/109/22, яке в силу п.4 ст. 75 ГПК України є підставою для звільнення від доказування; доказів які б підтверджували умисне пошкодження шлагбауму, позивач не надав.

Отже, в даному випадку відповідальність за заподіяну шкоду майну (шлагбаум) джерелом підвищеної небезпеки, в порядку ст. 1187 ЦК України несе особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля марки MAN моделі LRC, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , такий транспортний засіб на момент ДТП (05.02.2022) був забезпечений Полісом №20791144 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності , а тому відшкодування шкоди завданої таким транспортним засобом має відбуватися в порядку передбаченому ст. 1197 ЦК України та Закону про обов`язкове страхування.

Позивачем не надано доказів на спростування доводів відповідача та на підтвердження правових підстав володіння автомобілем ОСОБА_1 , як фізичною особою - підприємцем , що є підставою для відмови в позові в частині даних вимог.

Доводи відповідача про те , що автомобіль перебуває у користуванні ПП "Роял Транс Компані" згідно Договору найму (оренди) транспортних засобів від 13.02.2018, судом відхиляються, так як не підтверджуються його умовами .

2/ Щодо тверджень позивача, що відповідач незаконно демонтував та вивіз 05.02.2022 з території орендованих приміщень на автомашинах з державними номерними знаками: НОМЕР_1 , ВО963СІ, НОМЕР_2 : ангарне приміщення площею 75,6 кв.м (дані довідки №27 від 31.05.2022 ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль"), підвісну стелю, електричну проводку, 2 - вікна та 1- двері, то такі не підтвердженні належними доказами.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Так, позивачем надано паперові копії електронних доказів (фотографії): дві фотографії на яких проглядаються номерні знаки, а на одній не проглядається, не можливо ідентифікувати яке майно знаходиться на автомобілях, де здійснювалася зйомка, хто знаходився за кермом (фото двох, а не трьох машин, як стверджував позивач, дата друкування 30.03.2023 року); десять фотографій із зовнішнім виглядом приміщень з вікнами, дверима і без таких (дата друкування 09.05. 2022,02.06.2022 та без дати), яке не можливо ідентифікувати як таке, що орендувалися ФОП Стребко М.А.

Позивач не надав доказів на спростування доводів відповідача щодо підтвердження часу створення фотографій та хто їх створив, тобто у кого знаходиться оригінал електронного доказу, причин не надання таких не пояснив.

Отже, подані фотографії без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу, не підтвердження технічної інформації про час та дату його створення, тобто не було дотримано порядку подачі електронних доказів, встановлених ст.96 ГПК України, а тому зазначені фотографії суд не приймає до уваги, так як такі не можуть вважатися письмовими доказами, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, відповідно до ст.91 ГПК України.

Не є належними доказами і довідки ТОВ "Агрокомбінат - Тернопіль" № 27 та №25 від 31.05.2022 складені керівником (Миронов В.А.) та головним бухгалтером (Мельник О.В.) про перелік та вартість демонтованого майна, оскільки є односторонніми та не підтверджують належність зазначеного в них майна позивачу, оскільки належними доказами згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" є первинні бухгалтерські документи, на підставі яких здійснена ТОВ "Агрокомбінат - Тернопіль" господарська операція по купівлі та монтажу ангару, вікон, дверей та електропроводки. Таких доказів позивач не надав.

Не підтверджено доказами комісійного огляду за участі представників позивача, ПП "СМБ ПЛЮС" (Новий Суборендодавець), відповідача та незацікавлених осіб, місця демонтажу майна, шляхом створення комісії та направлення відповідачу повідомлення про дату комісійного огляду приміщень з пропозицією направити представника.

Суд звертає увагу, що відповідно до пп. 2.2.3 та 4.4 Договору оренди, ПП "СМБ ПЛЮС" зобов`язаний забезпечити за власний рахунок охорону об`єкта та несе відповідальність за заподіяну шкоду та збитки перед позивачем.

Позивачем надано матеріали Тернопільського районного управління поліції про результати розгляду звернень: 1/ - заяви директора ПП "СМБ - ПЛЮС" від 04.02.2022 року ОСОБА_4 про вчинення ФОП Стребко М.А. кримінального правопорушення, в якій повідомлено, що 4 та 5 лютого 2022 року охороною зафіксовано, що під виглядом вивезення свого майна із орендованого ФОП складу , автомашинами "МАN НОМЕР_4 та МАN НОМЕР_5 із причепом НОМЕР_6 " викрав орендоване ПП"СМБ - ПЛЮС" майно, а саме: "розібране ангарне приміщення балансовою вартістю 280 000грн, та інше обладнання вартістю 23 500грн, всього на суму 300 350грн". Відповідно до Довідки поліції від 01.03.2022 року перевірку за зверненням завершено у зв`язку з наявністю між заявником та ОСОБА_1 цивільно-правових відносин та відсутності ознак, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, а тому матеріали перевірки зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення №4421 від 08.02.2022 року не були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань;

2/ заяви директора ТОВ "Агрокомбінат - Тернопіль" Миронова М.А. від 14.02.2022 року про вчинення ФОП Стребко М.А. кримінального правопорушення, в якій повідомлено, що 05.02.2022 року ФОП Стребко М.А., на автомобілі МАN НОМЕР_1 , не пред`явивши на вимогу охорони документи, пошкодивши шлагбаум, самовільно заїхав на територію об`єкта, та завантажив транспортний засіб майном на яке у нього не було документі та виїхав за територію, своїми діями заподіявши власнику майна значну шкоду, загальний розмір якої перевищує 124000 грн. Відповідно до Довідки поліції від 22.02.2022 року перевірку за зверненням завершено та за відсутності ознак, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, матеріали перевірки зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення №5178 від 14.02.2022 року не були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Із даних звернень випливає, що територія на якій знаходиться приміщення з якого вивезли майно огороджена та охороняється, але доказів проникнення відповідача на дану територію 04.02. - 05.02.2022 року, яким шляхом , якими особами було вчинено дії з демонтажу та вивезення майна належного позивачу (відео зйомка, пояснення охоронця чи інших орендарів тощо), оскарження дій правоохоронних органів щодо не внесення заяв до Єдиного реєстру досудових розслідувань , позивач не надав, а отже не підтвердив вину Фізичної особи - підприємця Стребка М.А.

Також, позивачем не спростовано належними доказами доводи відповідача щодо того, що майно яке орендував ФОП Стребко М.А. згідно Договору суборенди від 01.08.2017: гаражні бокси площею 267,2м.кв та стоянка автомобілів на 12 місць, та згідно Договору суборенди від 01.06.2020: складське приміщення площею 110м.кв., - офісне приміщення площею 36,3 м.кв; - офісне приміщення площею 67,3м. кв, належить позивачу на праві власності. Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа приміщень позивача складає 6681,6 м кв. , а згідно Договору оренди від 01.08.2017 в оренду передано майно площею 7477,1 м кв., яке за поясненням позивача, було змінено, але не зменшено. Доказів внесення змін до договору оренди щодо площі об`єкта оренди сторони не надали, а тому позивач не підтвердив, що орендоване майно ФОП Стребко М.А. входить до складу приміщень площею 6681,6 м кв.

Отже, позивачем не надано доказів того, що саме дії відповідача призвели до збитків у вигляді демонтажу та вивезення майна, а тому в позові відмовляється.

Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 11 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 123, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 21 червня 2023 року.

Суддя М.С. Стадник