Постанова

від 12.09.2023 по справі 921/244/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р. Справа №921/244/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Миронова В.А.-заст. директора;

від відповідача - Гнат Н.А.-представник;

від третьої особи: не з`явився

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" №17/07/23 від 17.07.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2366/23 від 20.07.2023) та Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" №16/07/23 від 16.07.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2367/23 від 20.07.2023)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 (повний текст складено 21.06.2023)

у справі №921/244/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватне підприємство "СМБ-ПЛЮС", м. Київ,

до відповідача Фізичної особи-підприємця Стребка Мирослава Адамовича, м. Тернопіль

про стягнення 398 558,00 грн.

ВСТАНОВЛЕНО

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Стребка Мирослава Адамовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ПП "СМБ-ПЛЮС" про стягнення 398 558,00 грн витрат, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в ході не санкціонованого заїзду через КПП, 05.02.2022 вантажною машиною марки MAN із державним номерним знаком НОМЕР_1 , якою керував ФОП Стребко М.А., умисно знищено шлагбаум КПП, що підтверджується Протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ААБ №258184 від 05.02.2022 та постановою Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/2218/22, у зв`язку з чим позивачу завдано матеріальні збитки на суму 32 178 грн. Відповідач у наданому поліції поясненні 22.02.2022 визнав, що належний позивачу шлагбаум він знищив, чим підтвердив свій приїзд на територію, яка ним орендувалася виключно як фізична особа - підприємець.

Також, позивач зазначає, що вантажними автомашинами з державними номерними знаками: НОМЕР_1 НОМЕР_4; НОМЕР_2 ФОП Стребко М.А. демонтував та вивіз майно позивача. Розмір збитків від знищених ФОП Стребко М.А. матеріальних цінностей позивач розраховував в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", яка за правовим статусом є вищою за зазначений представником відповідача наказ Мінфіну №879, яким затверджено "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань".

Позивач вважає, що припущенням є доводи представника відповідача, що за навмисні дії ФОП Стребко М.А. щодо пошкодження ним шлагбаума позивач мав би відшкодовувати збитки через страхову компанію, так як не володів інформацією щодо наявності у нього страховки. Позивач не мав наміру оскаржувати рішення поліції про відмову у реєстрації заяви про вчинення ФОП Стребко М.А. кримінального правопорушення в ЄДРД виключно у зв`язку із тим, що 24.02.2022 на території України розпочалися військові дії, у порівнянні з якими дії Стребко М.А. на той час втратили актуальність та врахувавши висновки проведеної поліцією перевірки, позивач вирішив стягнути з відповідача заподіяну йому шкоду в порядку господарського судочинства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 у справі №921/244/22 у позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяної йому шкоди відповідачем. Позивачем не надано доказів на спростування доводів відповідача та на підтвердження правових підстав володіння автомобілем ОСОБА_1 , як фізичною особою - підприємцем та не надано доказів того, що саме дії відповідача призвели до збитків у вигляді демонтажу та вивезення майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу.

ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 у справі №921/244/22 та прийняти нове рішенні, яким позов задоволити, посилаючись на те, що висновки , викладені у рішення, не відповідають встановленим обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, наданими TOB «Агрокомбінат- Тернопіль» доказами встановлено, що 05.02.2022, у неробочий день, ФОП Стребко М.А. здійснив самовільний заїзд вантажною автомашиною на територію бази по вул. Поліська, 14 в м. Тернополі, яка перебувала під цілодобовою охороною, внаслідок чого був умисно знищений шлагбаум, шляхом наїзду на нього. Доказом того, що ФОП Стребко М.А. умисно знищив шлагбаум є повідомлення ПП «СМБ -плюс» про те, що спочатку ОСОБА_1 , який керував вантажною автомашиною, перед шлагбаумом зупинився, але коли охоронець відмовився пропустити його на територію бази, навмисно здійснив наїзд на шлагбаум, чим умисно знищив його. Доказом умисного знищення ОСОБА_1 шлагбауму є матеріали перевірки заяви TOB «Агрокомбінат-Тернопіль» поліцією та встановлений Тернопільським міськрайонним судом факт знищення вантажною автомашиною під керуванням ОСОБА_1 шлагбауму, який зафіксовано працівниками поліції.

Скаржник стверджує, що ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, завантажив та вивіз з охоронюваної території по вул. Поліська, 14 в м. Тернополі матеріальні цінності, які знаходились в орендованих ним приміщеннях на підставі договору оренди.

Також, скаржник зазначає, що ФОП Стребко М.А. з будь-якою заявою про вчинення посадовими особами TOB «Агрокомбінат-Тернопіль» та ПП «СМБ-Плюс» кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 383 КК України не звертався, чим по суті визнав факт вивезення ним з території бази по вул. Поліська, 14 в м. Тернополі майна.

На думку скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що оскільки транспортний засіб, яким 5.02.2022 ФОП Стребко М.А. знищив шлагбаум, був забезпечений Полісом №20791144 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому відшкодування шкоди завданої таким транспортним засобом має відбуватися в порядку передбаченому ст. 1197 ЦК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відповідає нормам матеріального права.

Приватним підприємством "СМБ-ПЛЮС" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 у справі №921/244/22 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, посилаючись на те, що .висновки суду не відповідають встановленим обставинам у справи.

ПП «СМБ-плюс» вважає, що висновок суду про те, що договори суборенди від 01.08.2017 та від 01.06.2020 припинили дію в січні 2022 року, що встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.07.2022 у справі №921/109/22, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 не відповідає встановленим обставинам справи.

Скаржник вважає, що виходячи з вимог ч.2 ст. 795 ЦК України моментом припинення договору суборенди будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини) є виключно день підписання сторонами відповідного акту, який як зазначив суд у справі №921/109/22, між сторонами не укладався та суду наданий не був.

Скаржник зазначає, що матеріалами справи доведено, що, виявивши факт протиправних дій ФОП Стребко М.А., 05.02.2022, на виконання умов пп. 2.2.3 та 4.4 укладеного із TOB «Агрокомбінат-Тернопіль» договору оренди ПП «СМБ-плюс» здійснило всі належні від нього дії, зокрема, викликало наряд патрульної поліції, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України невідкладно подало до правоохоронного органу заяву про вчинення кримінально карного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та невідкладно повідомило власника майна про протиправні дії ФОП Стребка М.А.

На думку скаржника, оскільки термін діючих між ПП «СМБ-плюс» та ФОП Стребко М.А. договорів суборенди завершився 01.01.2022, але враховуючи відсутність Актів повернення майна, в силу вимог ч.2 ст. 795 ЦК України та умов договорів, вони є діючими до дня повернення ФОП Стребко М.А. одержаних в суборенду об`єктів за відповідними актами.

Відповідачем відзивів на апеляційні скарги суду не подано.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023 справу №921/244/22 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 апеляційну скаргу ПП "СМБ-ПЛЮС" залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 у справі №921/244/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "СМБ-ПЛЮС" №16/07/23 від 16.07.2023 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 у справі №921/244/22, призначено розгляд справи на 12.09.2023.

В судовому засіданні 12.09.2023 протокольною ухвалою об`єднано апеляційні скарги в одне провадження.

Скаржники в судовому засіданні виклали доводи заперечення щодо вимог апеляційних скарг.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на вищевикладене та оскільки неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи

Між ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" (орендодавець) та ПП "Торговий дім "Будагро" (орендар) укладено 01.08.2017 договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасова платне володіння і користування нежитлові приміщення загальною площею 7 477, 1 кв.м, що розташовані у м. Тернополі по вул. Поліська, 14 без зазначення переліку майна з метою використання орендарем для здійснення господарської діяльності та передачі в суборенду іншим орендарям.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди від 01.08.2017, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками товариства та підприємства.

Також, між ПП "Торговий дім "Будагро" (суборендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Стребко Мирославом Адамовичем (суборендар) укладено 01.08.2017 договір суборенди не житлового приміщення, відповідно до умов якого суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14: гаражні бокси площею 267,2кв.м ; стоянка автомобілів на 12 місць.

Факт передачі майна в суборенду підтверджується актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.08.2017, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками товариства та фізичної особи - підприємця.

Окрім того, між ПП "Торговий дім "Будагро" (первісний суборендодавець), Фізичною особою - підприємцем Стребко Мирославом Адамовичем (суборендар) та ПП "СМБ-ПЛЮС" (новий суборендодавець) укладено 01.05.2020 угоду про заміну сторони в договорі суборенди нежитлового приміщення від 01.08. 2017, відповідно до якої сторони дійшли згоди замінити первісного суборендодавця на нового суборендодавця, угода є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з 01.05.2020.

Між ПП "СМБ-ПЛЮС" (новий суборендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Стребко Мирославом Адамовичем (суборендар) укладено 01.06.2020 договір суборенди, відповідно до умов якого новий суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований в м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, а саме: складське приміщення площею 110 кв.м, офісне приміщення площею 36,3 кв.м; офісне приміщення площею 67,3 кв.м.

Факт передачі майна в суборенду підтверджується актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.06.2020, який підписаний представниками сторін та засвідчений печатками товариства та фізичної особи - підприємця.

Договори суборенди від 01.08.2017 та від 01.06.2020 припинили дію в січні 2022 року, ФОП Стребко звільнив орендовані приміщення, що встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.07.2022 у справі №921/109/22, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023.

Поліцейським УПП в Тернопільській області ДПП складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 258184 від 05.02.202, яким встановлено, що 05.02.2022 о 10 год 00 хв на вул. Поліській, 14 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "MAN" моделі "LRC", державний номерний знак НОМЕР_1 , не був достатньо уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечну швидкість руху та здійснив наїзд на шлагбаум, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а також пошкоджено шлагбаум та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2022 у справі №607/2218/22 визнано вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в сумі 850,00 грн штрафу в дохід держави.

Позивач стверджує, що наїзд на шлагбаум ФОП Стребко М.А. здійснив умисно, щоб заїхати на орендовану територію, оскільки його не пропускав охоронець у зв`язку з закінченням договору суборенди, ним незаконно демонтовано ангар, стелі, електричну проводку, вікна та двері в складському приміщенні, своїми неправомірними діями завдав збитків власнику майна на суму 398 558,00 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Стребка Мирослава Адамовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ПП "СМБ-ПЛЮС" про стягнення 398 558,00 грн витрат, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної умисними діями відповідача.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 2.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01.07.2004 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон про обов`язкове страхування), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом про обов`язкове страхування у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування») (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 14.12. 2021 у справі № 147/66/17).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля марки MAN моделі LRC, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , такий транспортний засіб на момент ДТП (05.02.2022) був забезпечений Полісом №20791144 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому відшкодування шкоди завданої таким транспортним засобом має відбуватися в порядку передбаченому ст. 1197 ЦК України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В матеріалах справи відсутні та такі не надані позивачем в суд апеляційної інстанції докази, на підтвердження правових підстав володіння автомобілем ОСОБА_1 , як фізичною особою - підприємцем.

Щодо твердження скаржників що відповідач незаконно демонтував та вивіз 05.02.2022 з території орендованих приміщень на автомашинах з державними номерними знаками: НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_2 з аграрного приміщення площею 75,6 кв.м (дані довідки №27 від 31.05.2022 ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" підвісну стелю, електричну проводку, два вікна та одні двері, такі не підтвердженні належними доказами.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що подані позивачем паперові копії електронних доказів (фотографій): дві фотографії, на яких проглядаються номерні знаки, а на одній не проглядається, не можливо ідентифікувати, яке майно знаходиться в автомобілях, де здійснювалася зйомка, хто знаходився за кермом (фото двох, а не трьох машин, як стверджував позивач, дата друкування 30.03.2023); десять фотографій із зовнішнім виглядом приміщень з вікнами, дверима і без таких (дата друкування 09.05. 2022,02.06.2022 та без дати), не є належними та допустимими доказами у підтвердження факту вивозу 05.02.2022 з території орендованих приміщень зазначеного майна відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Подані позивачем фотографії, які знаходять в матеріалах справи, без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу, не підтвердження технічної інформації про час та дату його створення, тобто дотримання порядку подачі електронних доказів, встановлених ст.96 ГПК України, не можуть вважатися письмовими доказами, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, відповідно до ст.91 ГПК України.

Також, правомірним є висновок суду першої інстанції, що довідки ТОВ "Агрокомбінат - Тернопіль" № 27 та №25 від 31.05.2022, складені керівником та головним бухгалтером про перелік та вартість демонтованого майна є односторонніми, не підтверджують належність зазначеного в них майна позивачу.

Не підтверджено також скаржниками належними та допустими доказами твердження, що майно яке орендував ФОП Стребко М.А. згідно договору суборенди від 01.08.2017: гаражні бокси площею 267,2м.кв та стоянка автомобілів на 12 місць та згідно договору суборенди від 01.06.2020: складське приміщення площею 110м.кв., офісне приміщення площею 36,3 м.кв; офісне приміщення площею 67,3м. кв, належить позивачу на праві власності.

Відповідно до пп. 2.2.3 та 4.4 договору оренди ПП "СМБ ПЛЮС" зобов`язаний забезпечити за власний рахунок охорону об`єкта та несе відповідальність за заподіяну шкоду та збитки перед позивачем.

Із матеріалів Тернопільського районного управління поліції про результати розгляду звернень директора ПП "СМБ - ПЛЮС" від 04.02.2022 ОСОБА_3 та заяви директора ТОВ "Агрокомбінат - Тернопіль" Миронова М.А. від 14.02.2022 про вчинення ФОП Стребко М.А. кримінального правопорушення вбачається, що територія на якій знаходиться приміщення з якого вивезли майно огороджена та охороняється. Скаржником - ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» не надано доказів, що саме дії відповідача призвели до збитків у вигляді демонтажу та вивезення майна.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду по правах людини від 27.05.1996 у справі Гудвін проти Сполученого Королівства зазначено, що суд визнає, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Скаржниками належними та допустими доказами не підтверджено заподіяної позивачу шкоди відповідачем.

Відповідно до ч.1,3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судова колегія звертає увагу на те, що судове рішення переглядається на момент його прийняття судом першої інстанції з врахуванням тих доказів, які були в матеріалах справи саме на момент прийняття рішення судом першої інстанції та фактичних обставин, які існували на момент його прийняття

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладається на скаржників згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269,270, 273, 275, 276, 282- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2023 у справі №921/244/22 залишити без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" №17/07/23 від 17.07.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2366/23 від 20.07.2023) та Приватного підприємства "СМБ-ПЛЮС" №16/07/23 від 16.07.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2367/23 від 20.07.2023) без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 25.09.2023.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин.А. В.