Постанова

від 20.06.2023 по справі 911/515/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/515/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

позивача: Штокало Т.В.,

відповідача-2: Тарасюк Д.О.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022

та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2021

у справі № 911/515/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мендельс"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крюківщина Преміум", 5) ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича, 3) приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Базир Наталії Михайлівни, 4) приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Герасимів Юлії Вадимівни, 5) Міщенка Андрія Миколайовича

про визнання права вимоги за кредитним договором, визнання права вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна, визнання недійсними правочинів, визнання протиправними та скасування рішень та відповідних реєстраційних записів, переведення прав і обов`язків

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мендельс», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «ФК «Мендельс») звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Іпотека Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Крюківщина Преміум» та ОСОБА_1 (з урахуванням заяв про зміну предмета позову) про:

(1) визнання права вимоги за кредитним договором № 328 в сумі 37 595 302, 98 грн, з яких: заборгованість по кредиту 15 200 175, 51 грн, заборгованість по відсоткам 22 395 127, 47 грн;

(2) визнання права вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна згідно з:

Іпотечним договором № 328/ІП-1 на: - земельну ділянку 0119 (земельні ділянки утворені внаслідок поділу з кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5775; 3222484000:02:002:5772; 3222484000:02:002:5785; 3222484000:02:002:5779; 3222484000:02:002:5796; 3222484000:02:002:5777; 3222484000:02:002:5793; 3222484000:02:002:5776; 3222484000:02:002:5797; 3222484000:02:002:5788; 3222484000:02:002:5773; 3222484000:02:002:5771; 3222484000:02:002:5795; 3222484000:02:002:5780; 3222484000:02:002:5778; 3222484000:02:002:5792; 3222484000:02:002:5774; 3222484000:02:002:5794); - земельну ділянку 0118 (земельні ділянки утворені внаслідок поділу з кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5855; 3222484000:02:002:5856);

Іпотечним договором № 328/ІП-2 на: земельну ділянку 0102 (земельні ділянки утворені внаслідок поділу за кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5826; 3222484000:02:002:5841; 3222484000:02:002:5839; 3222484000:02:002:5824; 3222484000:02:002:5830; 3222484000:02:002:5831; 3222484000:02:002:5832; 3222484000:02:002:5833; 3222484000:02:002:5834; 3222484000:02:002:5852; 3222484000:02:002:5850; 3222484000:02:002:5849; 3222484000:02:002:5848; 3222484000:02:002:5845; 3222484000:02:002:5842; 3222484000:02:002:5838; 3222484000:02:002:5823; 3222484000:02:002:5825; 3222484000:02:002:5854; 3222484000:02:002:5828; 3222484000:02:002:5827; 3222484000:02:002:5853; 3222484000:02:002:5836; 3222484000:02:002:5837; 3222484000:02:002:5846; 3222484000:02:002:5844; 3222484000:02:002:5840; 3222484000:02:002:5829; 3222484000:02:002:5835; 3222484000:02:002:5851; 3222484000:02:002:5847; 3222484000:02:002:5843); - земельну ділянку 0035;

(3) визнання недійсним договору від 28.04.2016 № 1388 (про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору № 328/ІП-2);

(4) скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав щодо зміни іпотекодержателя, припинення іпотеки, припинення обтяжень, вчинені з 31.12.2014 щодо земельної ділянки 0035, а саме: рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. № 21096949 від 05.05.2015, номер запису 9565843, про зміну іпотекодержателя із ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» на ТОВ «ФК «Іпотека Кредит»; рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. № 22596642 від 04.07.2015 про зміну іпотекодержателя з ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» на ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент»; рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.Є. № 29591460 від 13.05.2016 про припинення іпотеки;

(5) визнання недійсним договору міни в частині "Сторони-1" - ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент»;

(6) переведення на позивача прав та обов`язків Сторони 1 - ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» за договором міни.

Звертаючись з наведеними вимогами позивач зазначав, що він (як правонаступник ТОВ «Файненс Компані») на законних підставах набув від ПАТ «Омега Банк» права вимоги за кредитним договором № 328 та іпотечними договорами № 328/ІП-1 та № 328/ІП-2, проте внаслідок укладення нікчемного договору купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014, недійсного договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни іпотекодержателів, внесення відомостей щодо припинення іпотеки та обтяження, позбавлений можливості реалізувати власне право вимоги за кредитним договором № 328, а також і права іпотекодержателя за іпотечними договорами № 328/ІП-1, № 328/ІП-2, у тому числі на задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки.

Позов в частині, що стосується договору міни, мотивував тим, що у ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» були відсутні права кредитора за кредитним договором № 328 та іпотечними договорами № 328/ІП-1 та № 328/ІП-2, на підставі яких останнє звернуло стягнення на земельні ділянки, відчужені у подальшому на користь ТОВ «Крюківщина Преміум». На думку позивача, оскільки ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» за недійсним правочином отримало права на земельні ділянки, законним іпотекодержателем яких є ТОВ «ФК «Мендельс», ефективним способом захисту його права буде визнання договору міни в частині Сторони-1 (ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент») недійсним з наступним переведенням прав та обов`язків такої сторони на позивача у порядку застосування по аналогії положень ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2021 (суддя Колесник Р.М.) позов у даній справі задоволено повністю.

Суд першої інстанції, врахувавши правові висновки Верховного Суду у постанові від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, зазначив, що факт нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та недійсність договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому такі правочини не породжують жодних правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з їх недійсністю. Отже, ані ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», ані ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» не набули права вимоги за кредитним та іпотечними договорами та, відповідно, не мали права розпоряджатися і переданими в іпотеку активами. Відповідно, права вимоги за кредитним договором № 328 та іпотечними договорами № 328/ІП-1 та № 328/ІП-2 ніколи не вибували з власності ПАТ «Омега Банк» та належали останньому на момент їх відчуження на користь ТОВ «Файненс Компані». Таким чином, договір відступлення № 1 був укладений відповідно з вимогами статей 512-517 ЦК України та є належною правовою підставою для набуття ТОВ «Файненс Компані» (правонаступником якого є позивач) прав вимоги, зокрема за кредитним договором № 328 та іпотечними договорами № 328/ІП-1 та № 328/ІП-2, в обсязі та на умовах, що існували станом на момент переходу цих прав та конкретизовані сторонами у додатках до договору відступлення № 1.

Водночас, реалізуючи права кредитора, що виникли на підставі недійсного договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015, ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» зареєструвало за собою право власності на земельні ділянки, що були предметом забезпечення згідно з іпотечними договорами, а також, уклавши договір від 28.04.2016 № 1388, припинило іпотеку земельної ділянки 0035. У подальшому одразу після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10364/16 відповідач-2 здійснив відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Крюківщина Преміум» за договором міни, а останнє, в свою чергу, вже після касаційного перегляду вказаної справи, здійснило поділ земельних ділянок зі створенням на їх базі нових, вільних від обтяження об`єктів, які в подальшому було відчужено на користь третіх осіб.

Вчинення відповідачами ряду протиправних реєстраційних дій та правочинів щодо земельних ділянок унеможливило реєстрацію позивачем своїх законних прав іпотекодержателя і це свідчить про те, що права вимоги позивача за кредитним договором та іпотечними договорами не визнаються відповідачами, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про іпотеку та обтяження на підставі вказаних договорів припинені, об`єкти забезпечення припинені шляхом поділу та об`єднання, а їх власник кілька разів змінювався. У зв`язку з чим права належного правоволодільця можуть бути відновленні саме шляхом визнання за ним таких прав і крім цього, для відновлення своїх прав позивачем було заявлено також додаткові вимоги щодо визнання недійсним договору від 28.04.2016 № 1388 та скасування всіх незаконно проведених на виконання недійсного договору реєстраційних дій щодо земельної ділянки 0035.

Тобто, для відновлення прав позивача, як кредитора та іпотекодержателя за договорами, необхідним є повернення в становище, яке існувало до моменту порушення, тобто коли права кредитора (іпотекодержателя) не ставилися під сумнів і він міг вільно користуватись цими правами. З передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) способів захисту прав, найбільш обґрунтованим і ефективним у цьому випадку є саме визнання відповідних прав за позивачем.

Щодо позовних вимог, які стосуються договору міни, суд вказав, що з огляду на недійсність договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 відповідач-2 не мав будь-яких законних правових підстав для набуття права власності на іпотечне майно та не мав достатнього обсягу повноважень на відчуження за договором міни земельних ділянок, що були предметом забезпечення за іпотечними договорами. На момент укладення договору міни відповідачу-2 було достовірно відомо про результат розгляду спору у справі № 910/10364/16, що свідчить про намагання останнього приховати незаконно набуті активи від можливого повернення та створення штучних перешкод для відновлення їх належним власником своїх речових прав.

З огляду на приписи ст. 217 ЦК України суд визнав можливим визнання недійсним договору міни в частині Сторони-1 - ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», що не матиме наслідком недійсність такого договору в цілому. Суд відмітив, що не заявляючи вимогу про визнання договору міни недійсним у цілому, позивач фактично погоджується з правовими наслідками цього правочину у вигляді обміну земельних ділянок, що були предметом забезпечення, на земельні ділянки, що належали ТОВ «Крюківщина Преміум». Застосування такого способу захисту порушених прав позивача, як переведення на нього прав сторони договору міни, хоча прямо не передбачено нормами законодавства, проте не суперечить положенням ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України та узгоджується з вимогами ст.ст. 2, 5, 11 ГПК України. Обраний позивачем спосіб захисту за даних конкретних обставин справи є цілком виправданим, відповідає сутності порушення прав, здатен забезпечити ефективне поновлення його прав, жодним чином не впливає на права та інтереси інших осіб, зокрема ТОВ «Крюківщина Преміум», та є менш обтяжливим за своїми наслідками, ніж визнання цього договору недійсним в цілому.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові повністю.

Приймаючи вказану постанову апеляційний господарський суд мотивував її обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права. Апеляційний господарський суд зазначив, що ОСОБА_1 , як боржник в іпотечному зобов`язанні, не був учасником спору у справі № 910/10364/16, як і стороною договорів купівлі-продажу прав вимог від 31.12.2014, від 04.07.2015 та від 07.03.2019, а тому, діючи розумно та обачно, не міг знати про те, що ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», яке вимагало виконання кредитного зобов`язання і яке в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначене іпотекодержателем, є неналежним кредитором.

За викладеного суд вирішив, що наслідки визнання недійсними договорів купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та від 04.07.2015 за судовим рішенням у справі № 910/10364/16 після того, як ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" вже здійснило звернення стягнення на іпотечне майно, не можуть бути покладені на боржників в основному та забезпечувальному зобов`язаннях (ТОВ "Ланжерон" і ОСОБА_1 ). Такі наслідки мають бути покладені на неналежного кредитора, який отримав неналежне за рахунок позивача, якому належать дійсні права вимоги до боржника та іпотекодавця.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2022 у вказаній справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 у даній справі скасовано та направлено справу на новий апеляційний розгляд.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові вказав на помилковість висновків суду апеляційної інстанції та неврахування ним висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), де зазначалось, що у разі недійсності правочину, встановленої законом у відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, однак за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд має перевірити відповідні доводи та в мотивувальній частині рішення, застосувавши відповідні норми матеріального права, підтвердити або ж спростувати обставину нікчемності правочину.

Також Верховний Суд вказав, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що у постанові від 28.10.2019 у справі № 910/10963/19 Верховним Судом у подібних правовідносинах серед іншого вирішувалося питання належності обраного позивачем способу захисту у вигляді вимоги про визнання за ним права вимоги за кредитним та іпотечними договорами, вказавши, що в силу приписів ч. 2 ст.5 ГПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні таких спосіб захисту, який не суперечить закону, а тому суд має з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.

Водночас, суд касаційної інстанції вказав на неповноту проведеного апеляційного перегляду справи з огляду на те, що судове рішення стосовно вимоги про визнання недійсним договору міни у частині та переведення прав сторони цього договору на позивача залишилось непереглянутим; разом з тим, при пред`явленні позову у даній справі позивачем в якості відповідачів визначалися фізичні особи, які придбали у ТОВ «Крюківщина Преміум», утворені внаслідок поділу земельні ділянки, а у зв`язку з тим, що позивач відмовився від вимог до цих осіб і вони втратили статус відповідачів, суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи необхідно з`ясувати обставини, пов`язані з правами, обов`язками та інтересами таких осіб, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.01.2022, від 20.08.2019 у справі № 910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18.

За результатами нового розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Судами встановлено, що 25.03.2005 між Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк» (далі - ЗАТ «ТАС-Інвестбанк») (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», далі - ПАТ «Омега Банк») та ТОВ «Ланжерон» був укладений кредитний договір № 328.

Для забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором та реалізуючи своє право, передбачене пунктом 5.2. цього договору між ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, та ЗАТ «ТАС-Інвестбанк», як іпотекодержателем, було укладено такі договори:

- Іпотечний договір № 328/ІП-1 від 25.03.2005, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрований за № 775, предметом іпотеки за яким є дві земельні ділянки на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області: (1) площею 1,7193 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:0119 та (2) площею 3,6790 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:0118;

- Іпотечний договір № 328/ІП-2 від 03.08.2006, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрований за № 3679, предметом іпотеки за яким є дві земельні ділянки на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області: (1) площею 1,8399 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:0102 та (2) площею 1,8402 га з кадастровим номером 3222484000:02:002:0035.

31.12.2014 між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований за № 1898. Відповідно до вказаного договору, а також додатку, додаткового договору та актів приймання-передачі ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» набуло право вимоги по кредитному договору № 328 та права іпотекодержателя за вказаними вище іпотечними договорами № 328/ІП-1, № 328/ІП-2.

Укладення зазначеного договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 відбулося незадовго до прийняття постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 152 «Про віднесення ПАТ «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.03.2015 № 52 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк».

Актом від 07.04.2015 перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Омега Банк» протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідною комісією проведено перевірку правочинів, укладених ПАТ «Омега Банк» в період з 03.03.2014 по 03.03.2015 щодо їх відповідності критеріям, передбаченим вказаною вище нормою Закону, та встановлено, зокрема, наявність правочину по відчуженню активів, який викликає сумнів щодо відповідності ціни відчуження рівню ринкових цін, а саме: договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений з ТОВ «ФК «Іпотека Кредит».

Після цього, а саме 05.05.2015 проведено державну реєстрацію зміни іпотекодержателя з ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» на ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» на чотири передані в іпотеку земельні ділянки.

21.05.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк» листом № 582 було повідомлено ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» про те, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено перевірку договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених п. 3 ч. 3 ст. 38 цього Закону.

Після направлення згаданого листа, 04.07.2015 між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований за № 912. Відповідно до вказаного договору, а також додатку, додаткового договору, та актів приймання-передачі ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» набуло право вимоги по кредитному договору № 328 та права іпотекодержателя за іпотечними договорами № 328/ІП-1, № 328/ІП-2, (ті ж права, що до цього придбало ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» у ПАТ «Омега Банк»).

У день укладення вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 було здійснено і державну реєстрацію зміни іпотекодержателя щодо земельних ділянок, які є предметом забезпечення за іпотечними договорами № 328/ІП-1, № 328/ІП-2, з ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» на ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент».

06.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 127 про початок процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк».

Після запровадження у ПАТ «Омега Банк» процедури ліквідації, 22.07.2015 та 11.12.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Омега Банк» повідомленнями за № 1360 та № 2079 повторно сповістив ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» про нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014.

Однак 28.04.2016 ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 здійснило державну реєстрацію прав іпотекодержателя та звернуло стягнення на три земельні ділянки - 0118, 0119, 0102 шляхом державної реєстрації за собою права власності на ці земельні ділянки. 21.07.2017 (щодо ділянки 0119) та 21.09.2017 (щодо ділянок 0118, 0102) до державного реєстру внесені відомості про припинення іпотеки.

Також 28.04.2016 між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до іпотечного договору № 328/ІП-2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстрований за № 1388, відповідно до якого із предметів забезпечення за іпотечним договором № 328/ІП-2 від 03.08.2006 виключено земельну ділянку 0035. Внаслідок цього 13.05.2016 до реєстру внесено запис № 29591460 про припинення іпотеки щодо зазначеної земельної ділянки.

Після описаних подій, у червні 2016 року ПАТ «Омега Банк» ініціювало господарський спір у справі № 910/10364/16 про визнання нікчемного правочину - договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 недійсним та визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015, визначивши відповідачами ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі № 910/10364/16 визнано недійсними договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015; застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину та зобов`язано ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» повернути ПАТ «Омега Банк» всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання обох договорів зі змінами і доповненнями.

Водночас, в процесі ліквідації ПАТ «Омега Банк», яке і досі вважало себе дійсним кредитором та іпотекодержателем за кредитним договором № 328 та іпотечними договорами № 328/ІП-1, № 328/ІП-2, було проведено аукціон з продажу активів банку, зокрема, і прав за вказаними кредитним та іпотечними договорами, переможцем якого стало ТОВ «Файненс Компані» (протокол аукціону UA-EA-2019-02-12-000004-b).

07.03.2019 між ПАТ «Омега Банк» (Банк) та ТОВ «Файненс Компані» (Новий кредитор) було укладено Договір № 1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. та зареєстрований за № 714, за умовами якого Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників, Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до який перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони погодили, що Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів набуває усі права кредитора за основними договорами. Згідно з Додатком № 1 станом на дату укладення Договору відступлення № 1, заборгованість за Кредитним договором № 328 становила 37 595 302, 98 грн.

В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16 рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 та від 04.07.2015 було залишено без змін.

Проте 16.05.2019, тобто майже одразу після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10364/16, ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» уклало з ТОВ «Крюківщина Преміум» договір міни земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю.В., зареєстрований за № 2552.

За умовами договору міни ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» обміняв земельні ділянки 0118, 0119, 0102 на належні ТОВ «Крюківщина Преміум» на праві власності земельні ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада з кадастровим номером 3222480400:05:001:0299 площею 4,8258 га та з кадастровим номером 3222480400:05:001:0155 площею 1,3672 га.

У цей же день проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Крюківщина Преміум» на отримані за договором міни земельні ділянки.

За результатами касаційного перегляду судових рішень у справі № 910/10364/16 Верховним Судом прийнято постанову від 24.07.2019, якою рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит». Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та підтверджено факт його нікчемності. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

У пункті 4.20 мотивувальної частини вказаної постанови Верховний Суд зазначив наступне: "Беручи до уваги те, що судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідно до ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що наступний договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, слід визнати недійсним відповідно до ч. 5 ст. 216, ст. 658 Цивільного кодексу, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу цих активів».

Однак, вже 15.11.2019 ТОВ «Крюківщина Преміум» здійснило поділ земельних ділянок 0118, 0119, 0102 зі створенням на їх базі нових об`єктів, вільних від обтяження та іпотеки. Так, земельну ділянку 0119 поділено на 18 окремих земельних ділянок, ділянку 0118 - на 2 земельні ділянки, 0102 - на 32 земельні ділянки, з присвоєнням новим ділянкам відповідних кадастрових номерів. У подальшому ТОВ «Крюківщина Преміум» відчужила частину новостворених земельних ділянок на користь фізичних осіб.

Вказане стало підставою для звернення ТОВ "Фінансова компанія "Мендельс" з позовом до суду у даній справі, за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду Київської області від 22.01.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 після нового розгляду справи, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач-2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Доводи скаржника зводяться до наступного.

Позовні вимоги про визнання за позивачем права вимоги та права іпотекодержателя за іпотечними договорами безпосередньо стосуються іпотекодавців, якими в силу ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» є власники іпотечних земельних ділянок - фізичні особи, які не є учасниками даної справи. Отже, такі вимоги заявлені до неналежних відповідачів. Однак відсутній висновок Верховного Суду про застосування вказаної норми права в подібних правовідносинах.

Також відсутній висновок Верховного Суду стосовно того, що при задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права вимоги та права іпотекодержателя за іпотечними договорами іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеки» і у такому випадку іпотекодержатель не може бути стороною правочину відносно іпотечного майна, оскільки він не є власником цього майна. Проте у даній справі суди визнали за позивачем права іпотекодержателя, який може звернути стягнення на предмет іпотеки (земельні ділянки за договорами іпотеки) та одночасно внаслідок заміни сторони договору міни позивач визнаний і власником інших двох земельних ділянок, без будь-якого звернення стягнення на таке майно, як на предмет іпотеки.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено вище.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.05.2023 та надано учасникам справи строк на подання відзивів до 10.05.2023.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.05.2023 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він вказує на помилковість доводів скаржника, та просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, або ж закрити касаційне провадження у зв`язку з відсутністю підстав для касаційного оскарження, передбачених ст. 287 ГПК України.

У зв`язку з проведенням позачергового засідання Пленуму Верховного Суду розгляд справи 16.05.2023 не відбувся. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2023 розгляд касаційної скарги призначений на 25.05.2023.

До Верховного Суду 23.05.2023 від скаржника надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 25.05.2023 оголошено перерву у справі до 20.06.2023.

Також до Верховного Суду 20.06.2023 від ТОВ «Крюківщина Преміум» надійшла заява про відвід суддів, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Верховного Суду від 20.06.2023.

Також до Верховного Суду 20.06.2023 від ТОВ «Крюківщина Преміум» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено в судовому засіданні 20.06.2023, оскільки явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Так само і ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Вказані норми не є суто декларативними - їх необхідно розуміти не лише як положення законодавства, які надають особам безумовне право подавати апеляційну скаргу на рішення судів, які розглянули відповідну справу як суди першої інстанції, але і враховувати, що вони визначають принципи самого судочинства, які покладають на суд певні обов`язки з розгляду таких скарг і перегляду відповідних судових рішень (з урахуванням обмежень інстанційного перегляду).

Зокрема, ч. 1 ст. 269 ГПК України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому законодавець у ст. 282 ГПК України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 19.07.2022 у цій справі, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у п. 62 зазначив, що на підставі положень ч. 4 ст. 300 ГПК України вважає також доцільним відмітити те, що при пред`явленні позову у даній справі позивачем в якості відповідачів визначалися фізичні особи, які придбали у ТОВ «Крюківщина Преміум», утворені внаслідок поділу земельні ділянки. У зв`язку з тим, що позивач відмовився від вимог до цих осіб, статус відповідачів у справі вони втратили. Разом з тим, під час нового розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції на підставі приписів ст. 267 ГПК України слід з`ясувати обставини, пов`язані з правами, обов`язками та інтересами таких осіб (див. правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 26.01.2022, від 20.08.2019 у справі № 910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18).

Апеляційний господарський суд за результатами нового розгляду зазначив, що права та законні інтереси фізичних осіб, які виступали сторонами у договорах купівлі-продажу земельних ділянок, укладених з ТОВ "Крюківщина Преміум" і мали процесуальний статус відповідачів у даній справі до 09.09.2020, жодним чином не порушуються.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2020 було задоволено заяву ТОВ «Файненс Компані» про залишення без розгляду частини позовних вимог, в тому числі вимог, що стосувались фізичних осіб, у зв`язку з чим останні втратили у справі процесуальний статус відповідачів. Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами скаржників про допущене судом процесуальне порушення, яке, за їх твердженням, виразилось у необґрунтованому виключенні зі складу учасників справи в якості відповідачів вищезазначених фізичних осіб, що мають статус іпотекодавців, оскільки вони є власниками земельних ділянок, придбаних у ТОВ «Крюківщина Преміум», у зв`язку з подачею позивачем відповідної заяви.

Враховуючи задоволення судом вимоги позивача про визнання договору міни від 16.05.2019 недійсним лише в частині, з одночасним переведенням прав та обов`язків Сторони-1 - ТОВ КУА "Скай Кепітал Менеджмент" на позивача, суд констатував, що оскаржуваним судовим рішенням жодним чином права та законні інтереси вищевказаних фізичних осіб не порушено, оскільки внаслідок такої процесуальної дії не відбулось зміни чи звуження обсягу прав Сторони-2 за договором, тобто ТОВ «Крюківщина Преміум», яким у подальшому, в результаті поділу заставлених об`єктів та утворення на їх базі нових об`єктів, вільних від обтяження, земельні ділянки було відчужено фізичним особам за окремими договорами купівлі-продажу.

При цьому, суд врахував, що вищевказані фізичні особи, приймали участь у розгляді справи, були наділені процесуальними правами в у відповідності до ст.ст. 45,46, ГПК України, однак правом на оскарження даної ухвали не скористались, свого виключення з кола відповідачів не оскаржили, висловивши тим самим згоду із прийнятою судом ухвалою. При цьому фізичні особи набули права власності на земельні ділянки, які є вільними від обтяження, відтак статусу іпотекодавців останні не набували, що виключає необхідність їх участі у справі в якості відповідачів.

Водночас колегія суддів вважає вказані висновки передчасними.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом даних норм: сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати покладений на неї в силу судового рішення обов`язок. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо задовольнити позовні вимоги; захисту в судовому порядку підлягають порушене право та/або охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Зі змісту наведених норм випливає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судового рішення у справі зазнають певних змін. Підставою участі у справі такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в неї у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Як вбачається з тексту оскаржених судових рішень, за позивачем визнано права вимоги та права іпотекодержателя на наступні об`єкти нерухомого майна згідно з:

- Іпотечним договором № 328/ІП-1 від 25.03.2005, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., реєстраційний номер: 775, на об`єкти нерухомого майна: - земельна ділянка площею 1,7193 га, що розташована за адресою: Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району, Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:002:0119 (земельні ділянки утворені внаслідок поділу за наступними кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5775; 3222484000:02:002:5793; 3222484000:02:002:5795; 3222484000:02:002:5772; 3222484000:02:002:5776; 3222484000:02:002:5780; 3222484000:02:002:5785; 3222484000:02:002:5797; 3222484000:02:002:5778; 3222484000:02:002:5779; 3222484000:02:002:5788; 3222484000:02:002:5792; 3222484000:02:002:5796; 3222484000:02:002:5773; 3222484000:02:002:5774; 3222484000:02:002:5777; 3222484000:02:002:5771; 3222484000:02:002:5794);

- земельна ділянка площею 3,6790 га, що розташована за адресою: Крюківщинська сільська рада, Києво-Святошинського району, Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:002:0118 (земельні ділянки утворені внаслідок поділу за наступними кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5855; 3222484000:02:002:5856);

- Іпотечним договором № 328/ІП-2 від 03.08.2006, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., реєстраційний номер: 3679, на об`єкти нерухомого майна:

- земельна ділянка площею 1,8399 га, що розташована за адресою: Крюківщинська сільська рада, Києво-Святошинського району, Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:002:0102 (земельні ділянки утворені внаслідок поділу за наступними кадастровими номерами: 3222484000:02:002:5826; 3222484000:02:002:5841; 3222484000:02:002:5839; 3222484000:02:002:5824; 3222484000:02:002:5830; 3222484000:02:002:5831; 3222484000:02:002:5832; 3222484000:02:002:5833; 3222484000:02:002:5834; 3222484000:02:002:5852; 3222484000:02:002:5850; 3222484000:02:002:5849; 3222484000:02:002:5848; 3222484000:02:002:5845; 3222484000:02:002:5842; 3222484000:02:002:5838; 3222484000:02:002:5823; 3222484000:02:002:5825; 3222484000:02:002:5854; 3222484000:02:002:5828; 3222484000:02:002:5827; 3222484000:02:002:5853; 3222484000:02:002:5836; 3222484000:02:002:5837; 3222484000:02:002:5846; 3222484000:02:002:5844; 3222484000:02:002:5840; 3222484000:02:002:5829; 3222484000:02:002:5835; 3222484000:02:002:5851; 3222484000:02:002:5847; 3222484000:02:002:5843);

- земельна ділянка площею 1,8402 га, що розташована за адресою: Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району, Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:002:0035.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, внаслідок визнання судами за позивачем права вимоги та права іпотекодержателя за іпотечними договорами відносно земельних ділянок - предмету іпотеки, позивач набув статусу кредитора та іпотекодержателя відносно іпотекодавців - власників земельних ділянок в селі Крюківщина (предмет іпотеки), а тому позовні вимоги в частині визнання за позивачем право вимоги та право іпотекодержателя за іпотечними договорами відносно земельних ділянок безпосередньо стосуються власників іпотечних земельних ділянок, які не є учасниками даної справи, що, в силу положень п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України є підставою для обов`язкового скасування оскаржених рішень з направленням справи на новий розгляд.

При цьому та обставина, що ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2020 було задоволено заяву ТОВ «Файненс Компані» про залишення без розгляду частини позовних вимог, в тому числі вимог, що стосувались фізичних осіб, у зв`язку з чим останні втратили у справі процесуальний статус відповідачів, жодним чином не впливає не необхідність дослідження чи впливає прийняте судове рішення на права осіб, які не залучені у справі.

В свою чергу, висновок суду, що оскаржуваним судовим рішенням жодним чином права та законні інтереси вищевказаних фізичних осіб не порушено, оскільки внаслідок такої процесуальної дії не відбулось зміни чи звуження обсягу прав Сторони-2 за договором, тобто ТОВ «Крюківщина Преміум», яким у подальшому, в результаті поділу заставлених об`єктів та утворення на їх базі нових об`єктів, вільних від обтяження, земельні ділянки було відчужено фізичним особам за окремими договорами купівлі-продажу, ґрунтується на передчасному висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору міни в частині «Сторони-1» - ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та переведення прав та обов`язків Сторони 1 за договором міни на ТОВ «Фінансова компанія «Мендельс».

За приписами ст.ст. 715, 716 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 1 договору міни, ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" обмінює належні йому на праві власності земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, цільове призначення: для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): кадастровий номер: 3222484000:02:002:0119, площею 1,7195 га; кадастровий номер: 3222484000:02:002:0102, площею 1,8399 га; кадастровий номер: 3222484000:02:002:0118, площею 3,6790 га на належні ТОВ "Крюківщина Преміум" на праві власності земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Білогородська сільська рада, цільове призначення: - землі житлової та громадської забудови: кадастровий номер: 3222480400:05:001:0299, площею 4,8258 га; кадастровий номер: 3222480400:05:001:0155, площею 1,3672 га.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що укладання договору міни відбулося після ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16, якою було визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, як правової підстави для набуття прав, зокрема іпотекодержателя за іпотечними договорами, що, в свою чергу, було правовою підставою для звернення стягнення на заставлене майно та набуття ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" права власності на предмет іпотеки за цими договорами. І враховуючи факт нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, вчиненого на користь ТОВ "Іпотека Кредит" та факт недійсності договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015, ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" в контексті положень статей 216, 236 ЦК України, не набуло у встановленому законом порядку прав кредитора та іпотекодержателя, а тому у нього відсутні будь-які законні, належні правові підстави для набуття права власності та відчуження об`єктів нерухомого майна, вказаних у договорі міни.

Водночас, за приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержателем є кредитор за основним зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" надає іпотекодержателю право на задоволення забезпеченої іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, право на здійснення звернення стягнення на заставлене майно належить виключно законному іпотекодержателю - особі, яка є кредитором за основним зобов`язанням, яким у даному випадку визнано позивача.

При цьому автоматично право власності на іпотечне майно у іпотекодержателя не виникає, у нього виникає право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання.

Водночас, суди обох інстанцій, визнавши за позивачем право вимоги та права іпотекодержателя на об`єкти нерухомого майна, проте не встановивши обставин реалізації ним права на звернення стягнення на предмет іпотеки, автоматично перевели його у статус власника відповідного майна і надали йому усі права ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" за договором міни, як належній стороні, що є помилковим.

Відтак, внаслідок прийняття судових рішень створено правову конструкцію, за якою за пунктом 2 задоволених позовних вимог позивач наділений правами іпотекодержателя, який може звернути стягнення на предмет іпотеки, а за пунктом 5 позивач визнаний як належний власник земельних ділянок, без встановлення обставин будь-якого звернення стягнення на них, що протирічить передбаченому Законом України «Про іпотеку» порядку звернення стягнення на іпотечне майно.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки Суд частково задовольняє касаційну скаргу та направляє справу на новий розгляд, розподіл судових витрат має здійснити господарський суд з урахуванням результатів розгляду спору.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 22.01.2021 у справі № 911/515/20 скасувати.

Справу № 911/515/20 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.