Ухвала

від 22.06.2023 по справі 260/2903/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 червня 2023 рокум. Ужгород№ 260/2903/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судових засідань Гавій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 червня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвала в повному обсязі виготовлена 23 червня 2023 року.

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Оіл Торг" про стягнення податкового боргу.

Рішенням суду від 17.11.2020 року задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області про стягнення з ТОВ "Сервіс Оіл Торг" податкового боргу у розмірі 1420483,88 грн.

19.01.2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 260/2903/20.

06.06.2023 року до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: стягувача - Головне управління ДПС у Закарпатській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області. Вказана заява мотивована зміною місцезнаходження ТОВ "Сервіс Оіл Торг" та з огляду на не виконання боржником судового рішення в добровільному порядку, враховуючи, що суму податкового боргу не стягнуто у примусовому порядку, а тому для забезпечення своєчасного, повного та реального виконання рішення суду просить замінити стягувача у виконавчому листі № 260/2903/20 з Головного управління ДПС у Закарпатській області на Головне управління ДПС у Львівській області.

В судовому засіданні заявник підтримав заявлене клопотання.

Розглянувши подану заяву, дослідивши необхідні для її розгляду наявні в матеріалах адміністративної справи докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 зазначеного Закону у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Цим нормам кореспондують положення частини першої статті 379 КАС України, згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналізуючи наведені нормативні положення, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.10.2019 року у справі № 812/1408/16 зазначив, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Водночас частиною четвертою статті 379 КАС України визначено, що її положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У згаданій справі № 812/1408/16 Верховний Суд також зробив такі висновки.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва:

1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та

2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Як слідує зі змісту заяви від 06.06.2023 року та доданих до неї документів, заявник пов`язує необхідність заміни стягувача у виконавчому листі № 260/2903/20 з ГУ ДПС у Закарпатській області на ГУ ДПС у Львівській області з тим, що боржника ТОВ "Сервіс Оіл Торг" у зв`язку зі зміною його місцезнаходження на м. Львів взято на облік до ГУ ДПС у Львівській області.

Водночас суд зазначає, що позивач у цій справі (ГУ ДПС у Закарпатській області) не перебуває в стані припинення або ліквідації, а тому немає підстав стверджувати про процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво. Не відбулось у спірному випадку і фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від ГУ ДПС у Закарпатській області до ГУ ДПС у Львівській області.

Отже, обставини вибуття стягувача ГУ ДПС у Закарпатській області судом не встановлені, що в свою чергу унеможливлює відповідно до статті 379 КАС України проведення судом його заміни у виконавчому листі № 260/2903/20 на ГУ ДПС у Львівській області.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність установлення судом обставин вибуття стягувача у межах спірних правовідносин, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Закарпатській області від 06.06.2023 року про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 260/2903/20 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 248, 379, 293-295, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя С.І. Рейті