Ухвала

від 24.10.2023 по справі 260/2903/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 260/2903/20

адміністративне провадження № К/990/35420/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №260/2903/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл Торг» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл Торг» про стягнення з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл Торг» коштів у сумі 1420483,38грн на погашення суми податкового боргу у розмірі 1420483,38грн по платежу 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», в т.ч., пені у розмірі 188,92грн.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 17.11.2020 позов Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнив.

Закарпатський окружний адміністративний суд 19.01.2021 видав виконавчий лист у справі №260/2903/20.

До суду першої інстанції 06.06.2023 надійшла заява Головного управління ДПС у Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: стягувача - Головне управління ДПС у Закарпатській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області, у зв`язку зі зміною місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл Торг» та з підстав невиконання боржником судового рішення в добровільному порядку.

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження відмовив.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви контролюючого органу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що оскільки обставини вибуття стягувача - Головного управління ДПС у Закарпатській області судом не встановлені, проведення судом відповідно до статті 379 КАС України його заміни у виконавчому листі №260/2903/20 на Головне управління ДПС у Львівській області є неможливим.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Закарпатській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 16.10.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №260/2903/20, ухвалити нову постанову, якою заяву контролюючого органу задовольнити шляхом заміни сторони виконавчого провадження, а саме: стягувача у виконавчому листі - Головне управління ДПС у Закарпатській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України, Верховним Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У той же час, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи межі перегляду, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Оцінивши обґрунтування касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України з точки зору викладення у ній підстав касаційного оскарження передбачених статтею 328 КАС України, Верховний Суд установив, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування підпункту «в» пункту 2 частини четвертої статті 328, статей 52, 379 КАС України, норм Конституції України, рішень Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини.

Фактично Головне управління ДПС у Закарпатській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не погоджується саме з результатом прийнятого судами першої та апеляційної інстанції рішення - відмови у задоволенні заяви контролюючого органу про заміну сторони виконавчого провадження, проте не наводить конкретних доводів (з належним їх обґрунтуванням), які б вказували, зокрема, на неправильне застосування норм матеріального права або порушення судами норм процесуального права.

Право на доступ до суду, зокрема, до суду апеляційної/касаційної інстанції, не є абсолютним; вимоги, за яких таке право може бути реалізоване в порядку адміністративного судочинства, врегульовані КАС України.

Вимоги, за яких може бути реалізоване право на касаційне оскарження в адміністративній справі, визначені - главою 2, розділу ІІІ КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №260/2903/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл Торг» про стягнення податкового боргу повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер