Рішення

від 12.06.2023 по справі 911/160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2023 р. м. Київ

Справа № 911/160/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Тимошенко Д.Ю., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРІН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ГРУП ЛОГІСТИКА» про стягнення 2 588 850,04грн, за участю представників від:

позивача - Шмалько Ю.О. (ордер АЕ №1179839 від 08.02.2023);

відповідача - Білецький АЛ. (ордер АА №100737 від 14.02.2023)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГРІН" (далі - ТОВ "Компанія "Грін") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ГРУП ЛОГІСТИКА" (далі - ТОВ "Бізнес груп логістика") про стягнення 2 588 850,04грн, що складається з:

- 21 074,38грн - 3% річних, нараховані з 01.04.2022 по 14.07.2022 за несвоєчасну оплату орендної плати; 204918,62грн - пеня, нарахована за період з 01.03.2022 по 14.07.2022 на борг з орендної плати; 163 116,62грн - втрати від інфляції, нараховані за період з березня 2022 року по травень 2022 року на борг з орендної плати;

- 178 047,18грн - основний борг з оплати комунальних послуг за квітень 2022 року; 59 037,60грн - основний борг з оплати комунальних послуг за травень 2022 року; 5 591,84грн - 3% річних, нарахованих з 01.03.2022 по 27.12.2022 за несвоєчасну оплату комунальних послуг; 46 748,46грн - втрати від інфляції за період березень - листопад 2022 року; 65 983,97грн - пеня, нарахована з 01.03.2022 по 19.11.2022 за несвоєчасну оплату комунальних послуг;

- 1 582927,37грн - неустойка в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди, нарахована з 29.04.2022 по 19.05.2022;

- 261 404грн - в рахунок відшкодування вартості усунення недоліків (дефектів) для відновлення об`єкта оренди.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №010721-1 від 01.07.2021 в частині оплати за користування нежитловими приміщеннями, сплати комунальних платежів у встановлений договором строк, що спричинило розірвання договору, а також не відшкодування вартості усунення недоліків для відновлення об`єкта оренди, обсяг та вартість яких узгоджена сторонами (т.1 а.с.1-13).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2023: відкрито провадження справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14:00 15.02.2023; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (т.1 а.с.152-154).

Копія ухвали у паперовому вигляді сторонам станом на 23.01.2023 не направлена, у зв`язку з відсутністю фінансування, про що складено довідку (т.1 а.с.155). Ухвала від 23.01.2023 направлена 23.01.2023 на адреси електронної пошти сторін, зазначені: позивачем - у позовній заяві (т.1 а.с.1, 156); відповідачу - у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.143,157,162).

14.02.2023 судом отримано через систему «Електронний суд» заяву представника відповідача - адвоката Білецького А.Л. про відкладення розгляду справи з доказами наявності у такої особи повноважень діяти від імені відповідача (т.1 а.с. 177-178). Після того, як відповідний представник включений до складу учасників справи, 15.02.2023 о 15:25 до його електронного кабінету доставлено ухвалу від 23.01.2023 (т.2 а.с.57).

Ухвала суду, як визначено п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. При цьому, в силу ч.7 такої статті, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, ухвала від 23.01.2023, з моменту вручення якої починає перебіг строк, встановлений п.5 її резолютивної частини на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 15.02.2023.

15.02.2023 судом постановлені ухвали, що занесені до протоколу засідання, якими встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення, відкладено підготовче засідання на 15:00 22.03.2023 (т.1 а.с.182-183).

01.03.2023 - з дотриманням встановленого строку (передано для відправлення відділенню поштового зв`язку 27.02.2021) від відповідача надійшов відзив на позов (т.2 а.с.1-16), у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилається на:

- відсутність підстав для одностороннього розірвання договору - систематичного, істотного порушення зобов`язань та отримання повідомлення про таку відмову лише 13.05.2022;

- відсутність доступу до орендованого приміщення та відсутність у ньому електропостачання, внаслідок знаходження с.Колонщина у тимчасовій окупації, та неможливість сторін виконувати свої зобов`язання за договором;

- фактичне розірвання договору з 19.05.2022 - в момент повернення об`єкта оренди, при цьому, позивач до відповідного моменту не скористався правом на встановлення обмежень орендарю у користуванні об`єктом оренди, а також правом зарахування гарантійного платежу в погашення боргу;

- п.п.5.1.4 договору суперечить ст.782 ЦК України в частині набуття права на односторонню відмову від договору та визначення моменту, з якого договір вважається розірваним у випадку односторонньої відмови наймодавця;

- звільнення його від обов`язку сплачувати орендну плату та комунальні платежі за березень 2022 року та з 01.04.2022 по 02.04 2022, у зв`язку із неможливістю використання об`єкта оренди через перебування його на окупованій території;

- зустрічне зарахування, здійснене позивачем, є спірним, тому подано позов про повернення надлишково сплачених грошових коштів;

- відсутні підстави для стягнення неустойки у вигляді подвійної орендної плати, оскільки існували форс-мажорні обставини.

Окрім того, у відзиві на позов відповідач просив поновити йому строк для подання відзиву на позов та прийняти його, однак, у підготовчому засіданні заявив усне клопотання про залишення його клопотання про поновлення строку без розгляду (т.2 а.с.62), у зв`язку з чим ухвалою суду, яка занесена до протоколу, відповідне клопотання залишено без розгляду (т.2 а.с.61-63).

Ухвалою від 22.03.2023, яка занесена до протоколу засідання, продовжено строк підготовчого провадження, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:00 10.04.2023 (т.2 а.с.61-63).

Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об`єктивного вирішення спору.

Перерва судом оголошена ні підставі п.5 ст.183 ГПК України, враховуючи те, що строки, встановлені судом сторонами для подання заяв по суті - відповіді на відзив та заперечення не закінчились і сторони повідомили про намір скористатись правом на подання таких заяв по суті.

10.04.2023 до суду, з пропущенням встановленого строку, надійшла відповідь на відзив від позивача (т.2 а.с.104-109), у якій позивач заперечує щодо доводів відповідача з тих підстав, що:

- повідомлення про розірвання договору передано представнику відповідача одночасно з направленням його поштою, однак, направлене поштовою не отримано своєчасно відповідачем, що не залежало від позивача, при цьому, обізнаність відповідача щодо розірвання договору підтверджується наданням ним довіреності Титаренку Р.С на представництво позивача з питань повернення об`єкта оренди;

- відповідачем не надано допустимих доказів існування форс-мажорних обставин, які стали перешкодою у виконанні зобов`язань, окрім того, відповідач не повідомив про них в установленому договором порядку;

- відповідачем не надано доказів неможливості користуватись об`єктом оренди та він не звертався з цього приводу до позивача, не вивіз своє майно, а факт використання об`єкта оренди підтверджується здійсненням відповідачем оплати;

- закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від відповідальності у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати, оскільки об`єкт оренди не повернутий після розірвання договору;

- проведення зарахування за рахунок гарантійного платежу передбачено укладеним сторонами договором оренди.

У підготовчому засіданні 10.04.2023 позивачем усно заявлено клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив, в обгрунтування якого позивач посилався на необхідність збору доказів, які долучені до відповіді на відзив.

Судом відмовлено у задоволенні відповідного клопотання, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу підготовчого засідання (т.2 а.с.138-140). Відмовляючи у задоволенні поданого клопотання, суд виходив з того, що відповідний строк встановлений судом, отже. відповідний строк, виходячи із змісту ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України може бути лише продовжено, а не поновлено, як просить позивач, на відміну від строків, які встановлені законом. Поряд з цим, як визначено ч.2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Між тим, позивачем заявлено клопотання вже після закінчення відповідного строку. Окрім того, посилання позивача на те, що відповідний строк пропущено, оскільки збирались докази, які долучені до відповідної заяви по суті, не можуть бути взяті судом до уваги як поважні причини пропущення відповідного строку, позаяк вбачається, що відповідні докази є або документами, які складені позивачем, або за його участю і відсутні підстави вважати, що позивач їх втратив та вживав заходів щодо їх відновлення або отримання у третіх осіб. Так, як свідчить квитанція №1104953 від 23.03.20236 представник позивача отримав відзив з додатками 23.03.2023 о 17:04 через систему «Електронний суд» (т.2 а.с.72), отже міг скористатись правом на подання відповідні на відзив у строк, встановлений судом - 7 днів з дня отримання відзиву (т.1 а.с.182-183), однак, відповідний строк пропустив і не звертався із заявою щодо його продовження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.118 ГПК України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 10.04.2023, відповідь на відзив залишена без розгляду та закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті на 26.04.2023 о 10:00 (т.2 а.с.138-140).

12.04.2023 до суду надійшла заява позивача, у якій позивач повідомив, що оскільки витрати на правничу допомогу ще не перераховувались, остаточний розрахунок суми судових витрат з відповідними доказами буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (т.2 а.с.150).

25.04.2023 від позивача судом отримані додаткові пояснення, у яких позивач фактично виклав свої пояснення та міркування щодо обставин, зазначених у відзиві відповідачем (т.2 а.с.152-164), які просив долучити до матеріалів справи.

Окрім того, позивачем подано клопотання про долучення доказів (т.2 а.с.165-166), у якому позивач повідомив про те, що відповідні документи подавались з відповіддю на відзив, однак, представник позивача не був обізнаний із тим, що відповідь на відзив позивачем подана з пропущенням встановленого судом строку внаслідок постійних загроз ракетних обстрілів та оголошенням повітряних тривог, відсутністю електрозабезпечення та зв`язку, тому просив прийняті відповідні докази.

Також, позивач вимагав витребувати у відповідача на підставі ч.6 ст.91 ГПК України оригінал листа від 07.03.2022 №350 «щодо надання обставин непереборної сили (форс-мажору) за договором оренди нежитлових приміщень №010721-1 від 01.07.2021» (т.2 а.с.218).

Ухвалами, які занесені до протоколу судового засідання від 26.04.2023 (т.2 а.с.220-222), судом: поновлено строк для подання доказів; встановлено строк відповідачу для подання пояснень (заперечень) щодо письмових пояснень позивача; витребувано у відповідача оригінал листа від 07.03.2022 №350; оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 15.05.2023.

Додатково подані докази судом прийняті у відповідності з ч.6 ст.81 ГПК України, оскільки позивачем обґрунтовано неможливість їх подання у встановлений строк з причин, які визнані поважними судом.

Строк для подання пояснень (заперечень) відповідачу встановлено судом, оскільки прийняті додаткові пояснення позивача.

Так, за змістом ч,ч.1,2,3 ст.161 ГПК України: при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, підстави та черговість подання яких визначається ГПК України або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однак, ч.5 ст.161 ГПК України визначено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Оригінал доказу витребуваний судом на підставі ч.6 ст.91 ГПК України, враховуючи, що позивач заперечував направлення такого листа відповідачу та сумнівався у достовірності копії, поданої відповідачем.

Перерва в судовому засіданні оголошена судом на стадії розгляду заяв та клопотань, які з поважних причин не були подані у підготовчому засіданні, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, враховуючи витребування оригіналу доказу та встановлення строку для подання додаткових пояснень (заперечень) відповідачу.

08.05.2023 судом отримані додаткові пояснення (заперечення) відповідача, подані у встановлений судом строк (т.2 а.с.232-238).

15.05.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення (т.3 а.с.1-5), а також клопотання про долучення доказів - наказу ТОВ «Компанія Грін» від 09.05.2023 та копії звіту комісії від 15.05.2023 (т.3 а.с.6).

15.05.2023 в судовому засіданні судом прийняті ухвали, занесені до протоколу, відповідно до яких: визнано поважними причини пропуску строку для подання доказів та долучено надані позивачем додаткові докази; долучені до матеріалів справи письмові пояснення, які залишені судом без розгляду; оголошено перерву в судовому засіданні до 12:00 22.05.2023 (т.3 а.с.11-13).

Причини пропуску позивачем строку для подання доказів визнані поважними судом, зважаючи на те, що відповідні докази, які надає позивач, враховуючи дату складання відповідних документів, не могли бути надані до закінчення відповідного строку.

Додаткові пояснення позивача залишені судом без розгляду на підставі ч.2 ст.118 ГПК України, враховуючи, що такі пояснення фактично є заявою по суті, оскільки у них позивач заперечує щодо доводів відповідача, викладених у додаткових поясненнях, що надійшли до суду 15.05.2023, однак, відповідно до ч.1 ст.161 ГПК України, вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмету спору викладаються виключно у заявах по суті, для подання яких суд встановлював відповідні строки. При цьому, позивач вже скористався з дозволу суду правом подати додаткові пояснення, заперечення щодо доводів яких висловлені відповідачем у встановлений судом строк у додаткових поясненнях.

22.05.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість участі представника, який бере участь як захисник у слідчих діях (т.3 а.с.24-25).

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 22.05.2023, судом розгляд справи відкладено на 12.06.2023 о 16:20 на підставі ч.1 ст.216, ч.2 ст.202 ГПК України, враховуючи подане клопотання.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити, представник відповідача заперечував щодо позову та у його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

01.07.2021 між ТОВ «Бізнес Груп Логістик» (орендар) та ТОВ «Компанія «Грін» (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення №010721-1 (далі - договір оренди; т.1 а.с.26-39), за умовами якого в порядку та на умовах договору орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування нерухоме майно, загальною площею 7 776кв.м, що складається з таких об`єктів:

складське приміщення з холодильним обладнанням загальною площею 3456кв.м, розташоване на 1 поверсі;

складське приміщення з системою глибокої заморозки загальною площею 1728кв.м, розташоване на 1 поверсі;

рампа загальною площею 864кв.м, розташована на 1 поверсі;

складське приміщення на мезоніні загальною площею 864кв.м, розташоване на 2 поверсі (склад-мезонін);

складське приміщення на мезоніні загальною площею 864кв.м, розташоване на 3 поверсі (офіс-магазин) (п.1.1 договору оренди).

Об`єкт оренди вартістю 126 21 672грн, який надається для здійснення господарської діяльності, розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Колонщина, вул. Київська, 21А (п.п.1.2,1.4, 1.7 договору оренди).

Строк оренди визначений п.1.8 договору оренди - 35 місяців без права дострокового розірвання договору та починає обчислюватись з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта оренди.

Факт прийому-передачі об`єкта оренди, а також його фактичний стан на день передачі підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди, який підписується сторонами (п.2.2 договору); у разі дострокового розірвання договору орендар зобов`язується повернути об`єкт оренди орендодавцю в тому стані, в якому він його отримав з урахуванням нормального зносу; повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється за актом прийому-передачі не пізніше останнього дня, яким закінчується термін оренди, встановлений договором або дати припинення оренди при достроковому розірвання договору (п.п.2.2, 2.3,2.4 договору оренди).

Сторони договору оренди передбачили, що у разі пошкодження та/або псування об`єкта оренди з вини орендаря, ремонт об`єкту оренди здійснює орендар своїми силами і за рахунок власних коштів (п.3.3.2 договору оренди).

Як визначено п.3.5 договору оренди, у разі відсутності електропостачання на об`єкті оренди, орендар зобов`язаний негайно, але не пізніше 1 години з моменту такого відключення, повідомити орендодавця про відсутність електропостачання на електронні адреси (ib8227@gmail.com,maksim.onufrienko@adg-ua.com ) в іншому випадку орендар бере на себе всі ризики та позбавляється права вимагати розірвання договору оренди у передбаченому договором порядку.

Сторони домовились, що місячна орендна плата за користування об`єктом оренди за цим договором визначається у таких розмірах з ПДВ за 1 кв.м: склад-холод - 270грн; склад глибокої заморозки - 300грн; рампа - 190грн; склад-мезонін - 110грн; офіс-мезонін - 150грн; загальний розмір орендної плати в місяць за користування всім об`єктом оренди становить 1840320грн; з 01.08.2022 та у подальшому з 01 серпня кожного наступного року строку оренди орендна плата за користування об`єктом оренди може підлягати щорічній індексації шляхом підвищення не більш ніж на 7.5%; якщо розмір індексації за попередній рік більше ніж 7.5%, орендна плата може бути проіндексована в узгодженому сторонами розмірі, про що сторони укладають додаткову угоду (п.4.1, 4.1.1, 4.1.2 договору оренди).

Також, п.п.4.2, 4.2.1 договору оренди сторони домовились, що у день підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди орендар сплачує орендодавцю гарантійний платіж - грошову суму в розмірі орендної плати за один місяць оренди, що складає 1 840 320грн, який за вирахуванням сум неустойки, пені, штрафних санкцій та інших платежів, якщо такі мали місце і підлягають сплаті орендарем орендодавцю, повертається орендодавцем орендареві протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акту прийому-передачі згідно п.2.3 договору.

Договором оренди визначено, що: починаючи з другого місяця оренди орендар щомісячно сплачує оренду плату за користування об`єктом оренди в безготівковій формі шляхом її перерахування на поточний рахунок орендодавця до 30 числа місяця, що передує місяцю за який вноситься орендна плата; орендар компенсує щомісячно орендодавцю витрати на водопостачання, каналізацію, вивіз побутового сміття, дератизацію та дезінфекцію (далі - комунальні послуги) за засобами вимірювання, а якщо вони не обліковуються такими засобами - на підставі рахунків-фактур орендодавця за цінами підприємств постачальників (надавачів послуг); орендар зобов`язаний здійснювати компенсацію витрат орендодавця на комунальні послуги протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку орендодавцем; підставою для сплати компенсації комунальних послуг є виставлений рахунок-фактура за відповідний період (п.п.4.4, 4.5, 4.5.1, 4.5.2 ,4.5.3, 4.5.4 договору оренди).

Відповідно до п.4.10 договору оренди сума грошових коштів, що підлягають сплаті орендарем на підставі п.4.1. договору в якості орендної плати вказується орендодавцем в рахунку-фактурі. При цьому, сторонами визначено, що підтвердженням отримання документів, зазначених у п.4.1.1 4.5, 4.10 договору, в разі їх передачі уповноваженому представнику орендаря, є його підпис на копії рахунків-фактур орендодавця та/або у відповідному журналі реєстрації, а у разі направлення поштою - квитанція про відправлення цінного листа з описом вкладення; для цілей відповідного пункту зазначені документи вважають отриманими орендарем після закінчення 10 календарних днів з дати відправлення таких документів поштовою (рекомендованим повідомленням) або у день їх нарочного отримання представником орендаря таких документів від орендодавця (п.4.11 договору оренди). Як узгоджено сторонами п.4.12 договору оренди, орендар зобов`язується підписати отримані згідно п.п.4.1, 4.5, 4.6 договору оренди акти наданих послуг, проставити відбиток своєї печатки та протягом 5 робочих днів з дня отримання повернути їх орендодавцю, а якщо орендар не повертає акти або мотивовану відмову від їх підписання, такі акти є підписаними, а послуги - наданими у повному обсязі (п.4.12 договору оренди).

В силу п.4.14 договору оренди нарахування орендної плати і комунальних послуг, в тому числі оплати електроенергії, за цим договором здійснюється по день фактичного повернення об`єкта оренди з оренди за актом прийому-передачі.

Пунктом 5.1.4 договору оренди встановлено право орендодавця відмовитись від договору якщо орендарем не оплачується орендна плата протягом 1 місяця; у цьому випадку договір вважається розірваним після закінчення 15 календарних днів з моменту направлення орендодавцем повідомлення орендарю про відмову від договору за адресою, вказаною в ньому.

Відповідно до п.5.4.2 договору оренди у разі припинення терміну його дії або його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний звільнити і здійснити повернення орендодавцю об`єкта оренди, а також провести демонтаж вбудованого обладнання без шкоди для стану об`єкта оренди, а так само за свій рахунок усунути виявлені в процесі передачі об`єкта оренди дефекти і недоліки, які виникли з вини орендаря, або компенсувати орендодавцю у повному обсязі вартість ремонтно-відновлювальних робіт згідно п.2.5 договору.

За взаємною домовленістю сторін оренди визначена відповідальність за порушення зобов`язань за таким договором.

Так, п.7.3 договору оренди визначено, що у разі порушення строків внесення орендної плати та /або інших платежів, передбачених договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення; пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання, включаючи день внесення орендарем орендної плати.

Також, сторони домовились, що у разі прострочення сплати орендної плати та/бо іншого платежу відповідно до розділу 4 цього договору, орендодавець має право зарахувати суму орендної плати та/або іншого платежу відповідно до розділу 4 цього договору, плата за який прострочена, за рахунок гарантійного платежу, надіславши про це орендарю письмове повідомлення. При цьому сторони домовились, що орендар зобов`язаний не пізніше 15 календарних днів з дати зарахування, доплатити орендодавцю суму гарантійного платежу, яка була зарахована до розміру місячної орендної плати, діючої на момент такої доплати (п.7.9 договору).

Окрім того, у відповідності з п.8.1 договору оренди, у разі, якщо будь-яка із сторін повністю або частково не виконає свої зобов`язання відповідно до цього договору внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): пожежі, повені, землетруси або інших стихійних лих, війни, локальних збройних конфліктів, страйків, блокади або інших обставин, що не залежали від волі сторін, виконання договірних зобов`язань сторонами відповідно продовжується на строк існування таких обставин. Належним доказом існування форс-мажорних обставин і їх тривалості служать свідоцтва, як узгоджено сторонами договору, видані Торгово-промисловою палатою України; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення у порядку, передбаченому цим договором, про такі обставини, позбавляють можливості посилатися на них як на підставу для звільнення від відповідальності (п.п.8.4, 8.5 договору).

Додатковою угодою №1 від 23.07.2021 до відповідного договору (далі - додаткова угода №1; т.1 а.с.40-42) сторонами змінено: загальну площу об`єкта оренди та визначено її новий розмір - 8 514,40кв.м, а також вартість - 139272339,69грн; розмір місячної орендної плати та встановлено її новий розмір - 1958825грн; розмір гарантійного платежу шляхом збільшення його до 1943000грн.

Додатковою угодою №3 від 11.08.2021 до відповідного договору (далі - додаткова угода №3; т.1 а.с.43-45) сторонами змінено: загальну площу об`єкта оренди та склад приміщень, визначено її новий розмір - 7518,13кв.м; розмір місячної орендної плати та встановлено її розміри, зокрема, з 01.03.2022 - 1740489грн. Також відповідною додатковою угодою сторони домовились, що, починаючи з 22.10.2022, та у подальшому з 22 жовтня кожного наступного року строку оренди, орендна плата за користування об`єктом оренди з ПДВ може підлягати щорічній індексації шляхом підвищення не більше ніж на 7.5%; якщо розмір індексації за попередній рік більш ніж 7.5% орендна плата може бути проіндексована в узгодженому сторонами розмірі, про що сторони укладають додаткову угоду.

Приміщення, які входять до об`єкту оренди за договором оренди, передавались та приймались за актами прийому-передачі частинами (т.1 а.с.48-53), а саме:

- 22.10.2021 - розташовані на 1 поверсі - складське приміщення з системою глибокої заморозки площею 1 713,60кв.м, рампа площею 288кв.м;

- 11.11.2021 - розташовані на 1 поверсі - складське приміщення з холодильним обладнанням площею 3385,20кв.м, рампа площею 595,80кв.м;

- 01.12.2021 - розташоване на 2 поверсі складське приміщення площею 1167,20кв.м.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено відповідачу в якості гарантійного платежу всього 1 329 609грн відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с.20-22, 83 зворот, 84): №1404 від 31.08.20214 - 686 421грн; №1740 від 20.10.2021 - 643 188грн.

Під час розгляду спору у даній справі відповідачем надано паперову копію листа позивача - ТОВ «Компанія «Грін» №350 від 07.03.2022, адресовану відповідачу, щодо неможливості виконання зобов`язань за договором, зокрема, можливості орендодавця забезпечити складський комплекс та об`єкт оренди безперебійним електропостачанням та приміщення відповідним мінусовим температурним режимом в силу форс-мажорних обставин (т.2 а.с.19, т.2 а.с.83). Однак, позивач заперечував факт направлення відповідного листа відповідачу, а відповідач, стверджуючи, що отримав відповідний лист лише в електронній формі (т.2 а.с.232-238), не надав оригіналу відповідного електронного доказу після його витребування судом на підставі ч.5 ст.96 ГПК України, тому відповідний доказ не береться судом до уваги.

Як свідчить довідка Макарівської селищної ради від 19.05.2022 №855, видана відповідачу, на території с. Колонщина Бучанського району Київської області у період з 27.02.2022 по 30.03.2022 проводились воєнні (бойові) дії (т.2 а.с.48, 97 зворот).

З переліку населених пунктів територіальних громад Київської області, які перебували в тимчасовій окупації (лютий-квітень 2022 року), який долучено до листа Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації від 30.06.2022 №01.1-18/1119, також вбачається відповідна інформація щодо вказаного населеного пункту (т.3 а.с.40-47, 93 зворот - 97).

Як вбачається з переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, с.Колонщина Макарівської селищної територіальної громади, де розташований об`єкт оренди, у період з 01.03.2022 по 01.04.2022 перебувало у тимчасовій окупації.

14.04.2022 за вих.№555 позивач направив відповідачу поштою повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, посилаючись на порушення зобов`язань з оплати орендної плати за березень - квітень 2022 року, наявність боргу за комунальні послуги за лютий-березень 2022 року, не здійснення попередньої оплати за електроенергію за квітень 2022 року, у якому повідомив про готовність прийняти об`єкт оренди 29.04.2022 о 10:00 (т.1 а.с.54-56). Вказане повідомлення разом із розрахунками пені, штрафу та рахунком-фактурою від 18.02.2022 №16 щодо орендної плати за березень 2022 року направлені відповідачу поштовим відправленням №4913004645014 (т.1 а.с.57-60). При цьому, у додаткових поясненнях від 21.04.2023 №7050 (т.2 а.с.152-164), які прийняті судом, позивач стверджував, що повноважний представник орендаря передав відповідне повідомлення відповідачу, однак, доказів у підтвердження відповідної обставини, у порушення вимог ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, не надав, а відповідач відповідну обставину у заявах по суті не визнавав, щоб звільняло позивача від її доведення в силу ч.1 ст.75 ГПК України, тому суд не може вважати відповідну обставину встановленою.

29.04.2022 поштовим відправленням №4913004648536 (т.1 а.с.63) позивачем направлено відповідачу вимогу про звільнення об`єкта оренди та повернення такого об`єкту орендодавцю за актом прийому-передачі, посилаючись на розірвання договору оренди (т.1 а.с.61-62). Також, позивач стверджує, що направив відповідну вимогу на електронну пошту відповідача (т.1 а.с.64-67).

03.05.2022 поштовим відправленням №4913004626370 (т.1 а.с.70) позивачем направлено відповідачу вимогу №557 від 03.05.2022 про звільнення об`єкта оренди та повернення його орендодавцю до 07.05.2022 (т.1 а.с.68-69), а 06.05.2022 поштовим відправленням №4913004650298 (т.1 а.с.73) вимогу, датовану 05.05.2022 за вих.№558, - про звільнення об`єкта оренди та повернення його орендодавцю до 09.05.2023 (т.1 а.с.71-72).

Фактично об`єкт оренди повернутий відповідачем позивачу за актом прийому-передачі 19.05.2022 (т.1 а.с.74). У такому акті сторони визначили, що об`єкт має недоліки (пошкодження, дефекти), перелік яких визначений в акті огляду (т.1 а.с.75-77) і вартість усунення яких становить 261 404грн, які орендар сплачує орендодавцеві. Під час огляду об`єкта оренди від імені відповідача приймав участь Титаренко Р.С. на підставі довіреності №БГЛ/025/1 від 02.05.2022 (т.1 а.с.79).

Позивачем надано копії рахунків на оплату за відповідним договором, адресовані відповідачу (т.1 а.с.121-126; т.2 а.с.172, 178-179, 188, 192, 200, 204, 208-209):

- №1 від 19.01.2022 щодо оплати за оренду складських приміщень з системою глибокої заморозки та холодильним обладнанням, рампи, складського приміщення на мезоніні за лютий 2022 року на загальну суму 1469 673грн;

- №2 від 19.01.2022 щодо попередньої оплати електроенергії за лютий 2022 року на суму 396 270,59грн;

- №16 від 18.02.2022 щодо оплати оренди за березень 2022 року складських приміщень з системою глибокої заморозки та холодильним обладнанням, рампи, складського приміщення на мезоніні на загальну суму 1469 673грн;

- №21 від 28.02.2022 щодо відшкодування витрат на постачання активної та реактивної електроенергії за лютий 2022 року на загальну суму 339 182,48грн;

- №29 від 31.03.2022 щодо відшкодування витрат на постачання реактивної електроенергії за березень 2022 року на суму 221,99грн;

- №37 від 18.02.2022 щодо оренди у березні 2022 року складських приміщень з системою глибокої заморозки, рампи, складського приміщення з холодильним обладнанням, складського приміщення на мезоніні на суму 1 420 683,78грн;

- №38 від 14.04.2022 щодо оренди у квітні 2022 року складських приміщень з системою глибокої заморозки, рампи, складського приміщення з холодильним обладнанням, складського приміщення на мезоніні на суму 1 420 683,78грн;

- №43 від 30.04.2022 щодо витрат на постачання активної та реактивної електричної енергії у квітні 2022 року на суму 249 602,40грн;

- №51 від 19.05.2022 щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди на суму 261 404грн;

- №52 від 19.05.2022 щодо відшкодування витрат на постачання активної та реактивної електроенергії за травень 2022 року на суму 59 037,60грн;

- №53 від 19.05.2022 щодо сплати неустойки у розмірі подвійної оплати орендної плати на суму 1 503912,69грн.

Також, позивачем надані підписані лише позивачем акти наданих послуг (т.2 а.с.173, 180, 185, 189, 193, 201 ,205) :

- №10 від 28.02.2022 щодо оренди об`єктів за договором на суму 1469673грн;

- №12 від 28.02.2022 щодо відшкодування (компенсації) витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди на суму 339 182,48грн;

- №17 від 31.03.2022 щодо оренди об`єктів за договором на суму 1 469 673грн;

- №19 від 31.03.2022 щодо витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди на суму 221,99грн;

- №21 від 29.04.2022 щодо оренди об`єктів за договором на суму 1 420 683,78грн;

- №24 від 30.04.2022 щодо витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди на суму 249 602,40грн;

- №28 від 19.05.2022 щодо відшкодування (компенсації) витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди на суму 59 037,60грн.

Доказів направлення відповідних рахунків та актів або їх вручення відповідачу до звернення з позовом до суду позивачем не надано (окрім рахунку щодо орендної плати за березень 2022 року), поряд з цим, на деякі з таких рахунків є посилання у графі «призначенні платежу» платіжних документів, якими відповідачем здійснено оплату, тому щодо такої частини рахунків у суду відсутні підстави вважати, що вони не отримувались відповідачем.

Окрім того, позивачем надані квитанції в якості доказів реєстрації податкових накладних: №6 від 26.01.2022, №7 від 26.01.2023, №8 від 27.01.2022, №№31,33 від 31.03.2023, №35 від 18.04.2022, №37 від 27.04.2022, №38 від 29.04.2022, №42 від 30.04.2022, №47 від 19.05.2022, №№31,33 від 08.06.2022 (т.2 а.с.174-177,181-182, 186-187, 190-191, 194-199, 202-203, 206-207).

Так судом встановлено, що відповідачем перераховано позивачу платіжними дорученнями із призначенням платежу (т.1 а.с.117-120, т.2 а.с.22-26, 84 зворот, 85-86):

- 01.04.2022 №703 за постачання електроенергії за січень 2022 року згідно рахунку №46 від 15.12.2021 - 189 182,48грн;

- 18.04.2022 №745 в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням об`єкта оренди згідно рахунку №29 від 31.03.2022 - 221,99грн;

- 18.04.2022 №744 за постачання електроенергії за лютий 2022 року згідно рахунку №21 від 28.02.2022 - 189 182,48грн;

- 18.04.2022 №746 за оренду складського приміщення за березень 2022 року згідно рахунку №37 від 18.02.2022 - 514 080грн;

- 18.04.2022 №747 за оренду складського приміщення за квітень 2022 року згідно рахунку №38 від 14.04.2022 - 514 080грн;

- 26.04.2022 №803 в рахунок передплати за оренду складських приміщень та рампи за травень 2022 року згідно рахунку №39 від 26.04.2022 - 570 240грн;

- 27.04.2022 №826 в рахунок оплати оренди рампи за квітень 2022 року - 33 903грн.

Також, судом встановлено, що повідомленням за вих.№876 від 15.07.2022 (т.1 а.с.80-81) позивач повідомив відповідача про зарахування в рахунок сплаченого відповідачем гарантійного платежу в розмірі 1 329 609грн:

боргу у розмірі 955 593грн з орендної плати за березень 2022 року - повністю;

боргу у розмірі 872 700,78грн з орендної плати за квітень 2022 року - в частині оплати 498684,78грн;

боргу у сумі 249 602,40грн з оплати комунальних послуг за квітень 2022 року - в частині оплати 71 555,22грн.

Окрім того, відповідним повідомленням позивач сповістив відповідача про наявність у нього боргу станом на 15.07.2022 у сумі 2 081 416,15грн (178 047,18грн - з оплати комунальних послуг за квітень 2022 року; 59037,60грн з оплати комунальних послуг за травень 2022 року; 261 404грн - вартості усунення недоліків (дефектів); 1 582 927,37грн - неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди. Повідомлення направлено відповідачу 21.07.2022 поштовим відправленням №4912501224425 (т.1 а.с.82).

Листом-вимогою від 12.08.2022 №БГЛ/222 відповідач повідомив, що не погоджується з зарахуванням та вказав на безпідставність нарахування позивачем орендної плати за березень 2022 року та штрафних санкцій, посилаючись на окупацію с.Колонщини та відсутність доступу до об`єкта оренди, відсутність електропостачання в с.Колонщина до 08.04.2022, а також отримання повідомлення про розірвання договору лише 13.05.2022 (т.1 а.с.84-87). У відповідному листі відповідач просив позивача повернути йому 119 627,87грн, вважаючи відповідну суму переплатою та вказуючи на помилковість здійснення платежів за березень 2023 року у сумі 514 301,99грн.

Вимоги відповідача щодо повернення грошових коштів у розмірі 119 627,87грн не визнані позивачем, про що повідомлено відповідача у відповіді від 12.01.2023 №14/8 на зазначений лист-вимогу, у якій також заявлено вимогу про сплату відповідачем боргу у розмірі 2 588 850,04грн (з урахуванням штрафних санкцій, втрат від інфляції та 3% річних) (т.1 а.с.94-112). У підтвердження направлення відповіді надано квитанцію №1007018 та опис вкладення у лист, квитанцію про оплату послуг друку та доставки (т.1 а.с.113-115).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує про наявність у відповідача боргу у розмірі:

- 178 047,18грн - з оплати комунальних послуг за квітень 2022 року;

- 59 037,60грн з оплати комунальних послуг за травень 2022 року;

- 261 404грн - вартості усунення недоліків (дефектів);

- 1 582 927,37грн - неустойки в розмірі подвійної плати за користування об`єктом оренди.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку виконати вимоги відповідача щодо оплати відповідних нарахувань, а також застосування до нього відповідальності, встановленої законодавством за порушення грошових зобов`язань у вигляді сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг з урахуванням процентів та втрат від інфляції, пені.

Заявлені вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За договором оренди, що установлено ч.2 такої статті, передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди згідно ч.3 ст.283 ГК України, може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

З урахуванням змісту укладеного договору, обсягу та характеру зобов`язань, які виникають у його сторін, за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одним із обов`язків орендаря за договором, який укладений сторонами, є обов`язок сплачувати оренду плату, відшкодовувати витрати на утримання майна та комунальні послуги, про що свідчать пп.4.1,4.3, 4.5, 4.6 договору.

Відповідно до ч.1 ст.286 ГКК України: орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Зобов`язання орендаря сплачувати оренду плату кореспондується з зобов`язанням орендодавця надати об`єкт у володіння та користування орендаря. При цьому, відсутність у орендаря з незалежних від нього причин можливості користуватись об`єктом оренди впливає на його обов`язок сплачувати орендну плату, що вбачаєьбся із наступних норм, які регулюють орендні відносини.

Зокрема, в силу ч.2 ст.286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Частина 4 ст.762 ЦК України, яка є загальною нормою, що регулює відносини майнового найму, також передбачено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Окрім того, як визначено загальними нормами, які регулюють відносини майнового найму, різновидом яких є оренда нерухомого майна, орендар фактично звільняється від обов`язку сплачувати орендну плату у випадку неможливості користуватись об`єктом оренди.

Так, як визначено ч.6 ст.762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки, як встановлено під час розгляду даної справи, об`єкт оренди перебував на окупованій території у період з 01.03.2023 по 01.04.2023, посилання позивача на можливість використання об`єкта оренди відповідачем у відповідному періоді є безпідставним. При цьому, твердження позивача про те, що у відповідному періоді майно зберігалось у орендованих складських приміщеннях не може бути підставою для висновку про те, що відповідач у відповідний період мав можливість у повній мірі використовувати його з тією метою, з якою брав такий об`єкт в оренду.

Як визначено за домовленістю сторін у п.1.7 договору, об`єкт оренди надається орендарю для здійснення ним господарської діяльності у відповідності до правовстановлюючих документів, а до технічних недоліків, які унеможливлюють використання об`єкта оренди орендарем у своїй господарській діяльності, що узгоджено сторонами п.2.1.5 договору відноситься, зокрема: неможливість системи, що забезпечує об`єкт холодом, протягом 5 днів безперебійної роботи підтримувати температурний режим, визначений у технічному завданні, відсутність електропостачання та/або освітлення на об`єкті, незабезпечення орендодавцем під`їздах шляхів для транспорту орендаря до пунктів завантаження (розвантаження) на об`єкті, відсутність водопостачання та каналізації. При цьому, такі недоліків, якщо вони допущені з вини орендаря, є підставою для дострокового розірвання договору, як домовились сторони у такому пункті договору. Окрім того, п.3.4 договору передбачено, що охорона території по периметру, на якій розташований об`єкт оренди, проводиться силами і засобами орендодавця. Отже, аналіз відповідних пунктів договору дає підстави вважати, що без дотримання температурного режиму, електропостачання, забезпечення під`їзних шляхів для транспорту, забезпечення охорони об`єкта оренди, а також забезпечення фактичного доступу до такого об`єкта орендар фактично не може використовуватись у господарській діяльності відповідача. Перебування населеного пункту, де розташований об`єкт оренди, в окупації, проведення активних бойових дій безумовно унеможливлює використання об`єкта оренди з метою, для досягнення якої він взятий в оренду. При цьому, само по собі зберігання у приміщеннях об`єкта оренди відповідачем майна у даному випадку пов`язана з неможливістю його переміщення в інше місце, враховуючи окупацію відповідної території та проведенням активних бойових дій. Посилання позивача на те, що відповідач не повідомив його у встановленому договором порядку про наявність форс-мажорних обставин не змінює відповідного висновку суду, оскільки користування майном є правом орендаря, яке виникає в силу факту укладення договору, а не його зобов`язанням, невиконання якого в силу форс-мажорних обставин тягне за собою звільнення від відповідальності за невиконання певного обов`язку в силу ч.2 ст.218 ГК України, ч.1 ст.617 ЦК України. При цьому, саме такому праву орендаря -володіити та користуватись об`єктом оренди кореспондується обов`язок позивача надати у володіння та користування об`єкт оренди, який відповідає узгодженим сторонам умовам.

З огляду на вищевказане, суд погоджується з твердженням відповідача про відсутність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за період з 01.03.2023 по 01.04.2023.

Враховуючи зазначене, на момент направлення позивачем відповідачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, у відповідача не було зобов`язання щодо оплати орендної плати за березень 2022 року у розмірі 1 469 673грн, у т.ч. в частині щодо якої проведено зарахування - 955 593грн.

З урахуванням зазначеного, є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 139553,70грн, 3% - у розмірі 12752,10грн, пені у розмірі 119 310,64грн.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оскільки у відповідача відсутнє зобов`язання сплачувати орендну плату за березень 2022 року, вимоги про стягнення втрат від інфляції у розмірі 139553,70грн, 3% річних у розмірі 12 752,10грн та пені у розмірі 119 310,64грн, які нараховані за невиконання відповідного зобов`язання, задоволенню не підлягають.

Окрім того, за вищевказаних підстав, враховуючи перебування населеного пункту, де розташований об`єкт оренди в тимчасовій окупації 01.04.2023 та неможливості використання об`єкта оренди, відповідач не має обов`язку сплачувати орендну плату за відповідний день. При цьому, слід зазначити, що у відзиві відповідач вказує, про те, що саме до 02.04.2023 він не мав доступу до об`єкта оренди, разом з тим, доказів цього не надає. У підтвердження неможливості використання об`єкта оренди відповідач також посилається на відновлення електропостачання у відповідному населеному пункті лише з 08.04.2022, підтверджуючи відповідну інформацію даними з сайту ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (т.2 а.с.248).

Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним неможливість використання об`єкта оренди саме до 02.04.2022. Поряд з цим, суд враховує, що відповідач не заявляв про зменшення орендної плати у зв`язку з істотним зменшенням можливості користуватись об`єктом оренди у інші дні квітня 2022 року.

З урахуванням зазначеного та враховуючи умови договору, відповідач мав сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди у квітні 2022 року у розмірі 1325971,53грн (1420683,78/30*28).

У даній справі вимог про стягнення орендної плати за квітень 2022 року позивач не заявляє, однак, заявляє про стягнення з відповідача 23562,92грн втрат він інфляції, 8 322,28грн - 3% річних та 85607,98грн пені, посилаючись на не здійснення оплати орендної плати відповідачем за відповідний місяць у строк, встановлений п.4.4 договору, - до 30 числа місяця, що передує місяцю, за який вноситься орендна плата.

Однак, вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають, оскільки на момент припинення орендних відносин, позивач мав у розпорядженні гарантійний платіж у розмірі 1325971,53грн, який здійснений відповідачем ще у 2021 році та повністю покриває розмір орендної плати за квітень 2022 року.

За відповідних обставин, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 23562,92грн втрат він інфляції, 8 322,28грн - 3% річних та 85607,98грн пені.

Як визначено ч.1 ст.601 ЦК України, зарахування є однією із підстав припинення зобов`язання. Відповідно до вказаної норми, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. При цьому, в силу ч.2 ст.601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зважаючи на відсутність зобов`язання у відповідача - сплачувати орендну плату за березень 2022 року, односторонній правочин - заява позивача про зарахування відповідних його вимог до відповідача про сплату частини орендної плати за березень 2022 року у розмірі 955 593грн за рахунок гарантійного платежу, який за умовами договору підлягає поверненню за вирахуванням платежів за договором після підписання сторонами акту прийому-передачі (п.4.2 договору), є недійсним, оскільки суперечить ч.1 ст.601 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання вимог ч.1 ст.203 ЦК України в момент вчинення правочину є підставою недійсності такого правочину згідно з ч.1 ст.215 ЦК України.

За таких обставин, односторонній правочин, вчинений позивачем, є недійсним в частині зарахування вимог щодо оплати орендної плати за березень 2022 року у розмірі 955 593грн з вимогами відповідача про повернення гарантійного платежу в частині суми 955 593грн.

Також є такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 59 037,60грн з комунальних послуг за травень 2023 року, а також основного боргу у розмірі 261 404грн - узгодженої вартості відновлення об`єкта оренди, враховуючи, що на момент припинення орендних відносин, окрім гарантійного платежу, позивач мав у розпорядженні грошові кошти, сплачені відповідачем в якості передплати оренди складських приміщень за травень 2022 року у розмірі 570 240грн , сплати за оренду у березні 2022 року у розмірі 514 080грн, обов`язку сплачувати які не мав з підстав, викладених вище, тому має можливість їх зарахувати.

Нарахування позивачем втрат від інфляції у розмірі 46 748,46грн, 3% річних у розмірі 5 591,84грн, пені у розмірі 65 983,97грн, які нараховані позивачем за порушення відповідачем зобов`язань з відшкодування та сплати комунальних послуг суд вважає безпідставними, оскільки за умовами договору (п.п.4.5.1, 4.5.2, 4.5.3, 4.5.4, 4.6.2, 4.6.9) у відповідача виникає обов`язок компенсувати вартість комунальних послуг, у т.ч. здійснити попередню оплату електричної енергії, після направлення орендодавцем рахунків-фактури та акта приймання-передачі послуг у встановлений договором строк - протягом 10 днів з дня виставлення рахунків. Однак, доказів направлення/вручення наданих під час розгляду справи рахунків-фактур, актів, що відповідали б умовам договору (п.4.11), не надано. При цьому, сторони домовились, що підтвердженням отримання відповідних документів є: підпис на копії рахунків-фактур, журналі реєстрації повноважного представника орендаря; докази направлення поштою цінним листом з описом вкладення. Таким чином, не можна вважати простроченим виконання відповідних зобов`язань у період, за який позивач нараховує проценти, 3% річних та втрати від інфляції.

З урахуванням зазначеного, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 46 748,46грн, 3% річних у розмірі 5 591,84грн, пені у розмірі 65 983,97грн.

Відсутні підставі і для задоволення вимог позивача про стягнення неустойки у розмірі 1 582 927,37грн, яка нарахована ним за користування об`єктом оренди у період з 30.04.2022 по 19.05.2022 (20 днів) у розмірі подвійної орендної плати. Нараховуючи неустойку у відповідному розмірі, позивач помилково вважає договір оренди припиненим 29.04.2022.

Так, за згодою сторін, як установлено під час розгляду даної справи, встановлено право позивача відмовитись від договору (п.5.1.4 договору), якщо орендна плата не сплачується орендарем протягом 1 місяця.

Відповідний пункт договору відповідач безпідставно вважає недійсним, посилаючись на те, що такий пункт договору суперечить ст.782 ЦК України і є абсолютно недійсним (нікчемним).

Так, ст.782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. При цьому, як установлено ч.2 такої норми, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Слід зазначити, що відповідна стаття передбачає право наймодавця (орендаря) відмовитися від договору найму у випадку порушення наймачем зобов`язань з внесення плати за найм речі (орендної плати) протягом 3 місяців підряд і є загальною, отже, передбачає виникнення такого права за наявності відповідного порушення навіть за відсутності відповідної умови у договорі. Поряд з цим, сторони договору, можуть включити до тексту договору і інші умови, за наявності яких наймодавець набуває право на односторонню відмову від договору, врегулювавши на власний розсуд свої відносини, однак, такі умови, не можуть прямо суперечити чинному законодавству.

Так, як визначено ч.4 ст.179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Укладаючи договір, відповідач не заперечував щодо відповідної умови, яка включена до тексту договору та передбачає право позивача на односторонню відмову від договору за наявності факту несплати орендної плати орендарем протягом 1 місяця.

Поряд з цим, на момент направлення позивачем відповідного повідомлення про розірвання договору - 14.04.2022 у позивача ще не виникло відповідного права - не здійснення орендарем оплати орендної плати протягом 1 місяця, зважаючи на те, що відповідач звільняється від оплати орендної плати за період неможливості використовувати об`єкт оренди - з 01.03.2022 по 01.04.2022, що встановлено судом, отже, підстав для нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за відповідний період не має.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення неустойки у розмірі 1 582 927,37грн.

Розглядаючи спір у даній справі по суті, суд не взяв до уваги факт складання позивачем та реєстрації податкових накладних щодо відповідних операцій (нарахованої ним орендної плати, витрат з комунальних послуг), оскільки самі по собі факти складання та реєстрації податкових накладних не підтверджують виникнення зобов`язань, а лише складаються, видаються та реєструються за їх фактичної наявності та за визначеною податковим законодавством подією.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 38 832,75грн, понесені позивачем, суд покладає на позивача, зважаючи на відмову у задоволенні його вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГРІН" (ідентифікаційний код 39925359; 61058, Харківська область, м. Харків, пров. Іванівський, 5, корпус Г-2, каб.13) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ГРУП ЛОГІСТИКА" (ідентифікаційний код 42383624; 08140; Київська область, Києво-Святошинський район, с.Білогородка, вул. Аграрна. 1) про стягнення 2 588 850,04грн.

Витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 38832,75грн, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грін», покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грін».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.06.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова