Ухвала

від 12.04.2023 по справі 376/2564/19

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2564/19

Провадження № 2/376/20/2023

УХВАЛА

"12" квітня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,

з участю секретаря судових засідань - Щур Л.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Сквира Київської області цивільну справу за позовом Державного підприємства"Білоцерківськелісове господарство" до Сквирської міської ради,третя особа:Головне управлінняДержгеокадастру уКиївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

Встановив:

В провадження Сквирського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

13.04.2023 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 - адвокатаПаламарчука ІгоряІвановича через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу у складі Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , а також ОСОБА_2 перебуває за межами України у зв`язку з російською агресією. Треті особи бажають особисто брати участь у даній справі та надати свої пояснення щодо спору, а на даний час не можуть це зробити у зв`язку з вищезазначеними причинами. Це виключає можливість їхньої явки до суду протягом тривалого часу.

У підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно.

15.05.2023 від представника позивача Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" Гринчія Вадима через канцелярію суду надійшло заперечення щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що на підтвердження перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ надано довідку військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2022року проте,що ОСОБА_1 з 20.04.2022року проходитьвійськову службу,але невідомо чистаном на12.05.2023він перебуваєу складіЗСУ,чи звільненийз військовоїслужби.Також ОСОБА_1 не єтретьою особою,що заявляєсамостійні вимоги.Щодо перебування ОСОБА_2 за межамиУкраїни узв`язку зросійською агресією,не єпідставою длязупинення провадженняу справі,оскільки данавимога непередбачена чиннимзаконодавством України,а такожперебування останньогоза межамиУкраїни непідтверджено жоднимдоказом.Вважають заможливе здійснюватирозгляд справи через представника третіх осіб адвоката Паламарчука І.І. без зупинення провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, представником третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 -адвокатом ПаламарчукомІ.І. подано Довідку з військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2022 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині з 20.04.2022 року в званні лейтенанта ЗСУ.

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-Х11 зі змінами: особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє станом не час розгляду справи.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

За положеннямистатті 129Конституції України,основними засадамисудочинства є: рівність усіхучасників судовогопроцесу передзаконом ісудом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно дост.2ЦПК Українизавданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Судта учасникисудового процесузобов`язані керуватисязавданням цивільногосудочинства,яке превалюєнад будь-якимиіншими міркуваннямив судовомупроцесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1)верховенство права; 2)повага дочесті ігідності,рівність усіхучасників судовогопроцесу передзаконом тасудом; 3)гласність івідкритість судовогопроцесу тайого повнефіксування технічнимизасобами; 4)змагальність сторін; 5)диспозитивність; 6)пропорційність; 7)обов`язковість судовогорішення; 8)забезпечення правана апеляційнийперегляд справи; 9)забезпечення правана касаційнеоскарження судовогорішення увипадках,встановлених законом; 10)розумність строківрозгляду справисудом; 11)неприпустимість зловживанняпроцесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За змістом ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Постановою ВерховногоСуду від20.05.2020по справі№ 910/7164/19 передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином суд відступає від позиції викладеної у п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, враховуючи той факт, що третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку із воєнною агресією російської федерації проти України, не може брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, надавати суду пояснення, тобто існують обставини, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. п. 1 та 3 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; у службовому відрядженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, третя особа зобов`язаний повідомити про це суд.

При цьому судом не приймає до уваги твердження представника позивача про можливість розгляду справи за участю представника відповідача, оскільки вимоги пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є імперативними, а розгляд справи без зупинення провадження у справі на підставі ст. 252 ч. 3 ЦПК України передбачений в разі, зокрема, в перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі (п.1 ч.1 ст.252 ЦПК України). При цьому ст.252 ЦПК України регламентує випадки, коли зупинення провадження у справі є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи викладене та те, що з 24 лютого 2022 року Збройні Сили України переведені на воєнний стан, тому вказані обставини дають суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Паламарчука І.І., оскільки учасник справи не може брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, надавати суду пояснення.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення принципу правової визначеності, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до припинення перебування третьої особи ОСОБА_1 у Збройних Силах України, що переведені на воєнний стан.

Щодо перебування третьої особи ОСОБА_2 за межами України у зв`язку з російською агресією, не є підставою для зупинення провадження у справі, оскільки дана вимога не передбачена чинним законодавством України, тому до розгляду судом не береться.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55,129 Конституції України, ст. ст. 2,5,12,43,251, 252, 253, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. ст. 1,4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», суд

Постановив:

Клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 - адвоката ПаламарчукаІгоря Івановича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" до Сквирської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування задовольнити частково.

Зупинити провадження у цивільній справі № 376/25649/19 за позовом Державного підприємства"Білоцерківськелісове господарство" до Сквирської міської ради,третя особа:Головне управлінняДержгеокадастру уКиївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування до припинення перебування третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 повідомити Сквирський районний суд Київської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції - протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

У решті клопотання відмовити.

З текстом ухвали можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Коваленко