Постанова

від 09.02.2021 по справі 376/2564/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 376/2564/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2102/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Коваленко О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

9 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Максюк І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року в справі за позовом Державного підприємства Білоцерківське лісове господарство до Дулицької сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

В С ТА Н О В И В:

У жовтні 2019 року позивач звернувся з позовом до Дулицької сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

У серпні 2020 року представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь - яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земельних та будівельних робіт, вчиняти будь - які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт, на земельній ділянці площею 0,2500 га із кадастровим номером 3224082101:01:002:0034, за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Дулицької сільської ради Сквирського району Київської області від 23.10.2018 року №09-29-07 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земної ділянки в натурі у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель громадської та житлової забудови Дулицької сільської ради, які розташовані у межах населеного пункту на території Сквирського району Київської області.

Спірна земельна ділянка за кадастровим номером 3224082101:01:002:0034 площею 0,2500 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 34 виділи 17, 18, які на момент видачі оскаржуваного рішення перебували в постійному користуванні ДП Білоцерківський лісгосп .

Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року клопотання представника позивач ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено в повному обсязі.

Заборонено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення земляних та будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення земляних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,2500 га з кадастровим номером 3224082101:01:002:0034, за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 18 серпня 2020 року та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивач ОСОБА_6 про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову зазначив, що неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому суд першої інстанції ніяким чином не мотивував даний висновок. В оскаржуваній ухвалі не міститься посилань на те, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, не вирішив питання про зустрічне забезпечення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява містить обґрунтовані доводи щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову посилався на те, що оскаржується рішення Дулицької сільської ради Сквирського району Київської області від 23.10.2018 року №09-29-07, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земної ділянки в натурі у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель громадської та житлової забудови Дулицької сільської ради, які розташовані у межах населеного пункту на території Сквирського району Київської області.

Зазначив, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 3224082101:01:002:0034, площею 0,2500 га, накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 34 виділи 17, 18, які на момент видачі оскаржуваного рішення перебували в постійному користуванні ДП Білоцерківський лісгосп .

Відтак, у разі задоволення позову, невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи,суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Доводи апеляційної скарги, що заява позивача не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення позову є необґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та спростовані дослідженими судом доказами, яким дана правильна правова оцінка.

Як зазначено у роз`ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчилися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи викладене, дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384ЦПК України, суд, -

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2021 року.

Головуючий

Судді