Постанова

від 13.06.2023 по справі 926/186/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа №926/186/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Галушко Н.А.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриналь"</a> (вх. № ЗАГС 01-05/1140/23 від 13.04.2023)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 (суддя Ярошенко В.П. повний текст рішення складено 20.03.2023 )

у справі № 926/186/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриналь"</a> м. Чернівці (надалі ТзОВ "Бриналь")

до відповідача: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці (надалі УКВ Чернівецької м.р.)

про зобов`язання внести зміни до договору оренди нерухомого майна

за участю учасників справи:

від позивача: Гелетка О.В.

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриналь» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зобов`язання внести зміни в п.1.5 договору оренди нерухомого майна №№ 117 від 12.09.2018, укладеного між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриналь», виклоавши його в наступеній редакції: «Цей договаір укладено строком на 5 (п`ять) років , що діє з 12 вересня 2018 року по 12 вересні 2023 року включно».

Рішенням від 07.04.2022 Господарського суду Чернівецької області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2022 року рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 926/186/22 скасовано, а справу № 926/186/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постановляючи вказану постанову, Верховний Суд констатував, що встановлені фактичні обставини у даній справи свідчать про те, що на момент звернення позивача із заявою про внесення змін до договору шляхом приведення його строку у відповідність до вимог законодавства, договір оренди був чинний. Тобто, ТзОВ «Бриналь» звернулося до із заявою у період дії договору. За таких обставин, висновки господарських судів попердніх інстанцій про те, що договір оренди нерухомого майна припинив свою дію, є передчасним.

Господарські суди не встановили та не дослідили, чи зареєстровано право власності на об`єкт оренди за відповідною територіальною громадою у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір, як це передбачено пунктом 125 Порядку № 483. Верховний Суд звернув увагу, що суди не вазяли до уваги, що належне виконання умов договору має значення для продовження такого договору, а не для приведення його у відповідність до законодавства. Окрім того, зазначив, що при новому розгляді суду першої інстанції необхідно перевірити дотримання позивачем необхідних умов для внесення таких змін до договру, зокрема, в частині реєстрації права власності на об`єкт оренди за територіальною громадою.

28.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриналь» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з заявою про уточнення позовних вимог, в якій, зокрема, просить викласти позовні вимоги в наступній редакції: «зобов`язати Управління комунальної власності Чернівецької міської ради внести зміни до договору оренди нерухомого майна №№ 117 від 12.09.2018, укладеного між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриналь» щодо збільшення строку дії оренди на строк не менше як 5 (п`ять) років, уклавши договір в новій редакції (т.2 а.с.65-66).

На новому розгляді рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.06.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що заявлена позивачем вимога фактично є спонуканням відповідача вчинити дії щодо укладення з позивачем договору оренди нерухомого майна, в новій редакції. Ефективність такої позовної вимоги викликає обґрунтований сумнів з огляду на об`єктивну неможливість сприяти відновленню порушеного права, а вказаний спосіб захисту за своєю суттю є суперечливим у співвідношенні до правовідносин, які склались між сторонами. Неправильно обраний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених обставин. Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що позивач всупереч положень п. 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, а також ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» просив внести зміни до договору оренди щодо збільшення строку дії оренди на строк не менше як 5 років, не виклавши умов договору оренди № 117 нерухомого майна від 12.09.2018 в новій редакції. Виходячи з наведеного вище, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав або законних інтересів шляхом подання позову з вимогою про зобов`язання відповідача укласти договір не є ефективним та не сприятиме відновленню порушеного права позивача, а належним способом захисту у даному випадку є вимога про визнання договору укладеним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТзОВ «Бриналь» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовільнити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції допустив помилку, зазначаючи, що позовна вимога позивача є зобов?язання відповідача укласти договір. Оскільки вірною вимогою позивача є зобов?язання відповідача внести зміни до договору оренди щодо збільшення строку дії оренди на строк не менше як 5 років, уклавши договір в новій редакції. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково взяв за основу позиції Верховного суду у справах №922/3129/18, 916/1668/18 та помилково їх ототожнив із даною справою, адже правовідносини, які склались у вищевказаних справах різняться із справою № 926/186/22 щодо предмету спору. Так, правовідносини між позивачем та відповідачем у справі №926/186/22 виникли з приводу продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна на підставі норм ст. 16 Закону України „Про оренду державного та комунального майна, тоді як правовідносини між сторонами у справі № 922/3129/18 та у справі № 916/1668/18 виникли не з причини продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна на підставі норм статті 16 Закону України „Про оренду державного та комунального майна,,, а в результаті дій сторін договору під час укладання та виконання договорів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу № 926/186/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Галушко Н.А. та Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 поновлено строк для подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриналь» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 у справі № 926/186/22. Розгляд справи призначено на 30.05.2023.

04.05.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/2963/23), у якому, зокрема, зазначено, що судом першої інстанції надана належна правова оцінка тому, що позивачем обрано невірний спосіб захисту для відновлення свого порушеного права, оскільки з врахуванням уточнення позовних вимог позивач просить укласти договір в новій редакції. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб?єктів. Об?єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб?єктам права власності без безпосередньої територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків передбачених законом. Відповідач ствердив, що передача нерухомого майна в користування з порушенням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порушує права власника майна і відповідно вимагає від органу місцевого самоврядування, який зобов?язаний їх захищати, вжиття своєчасних та вичерпних заходів щодо захисту інтересів територіальної громади міста Чернівці.

Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку в частині обрання позивачем невірного способу захисту та прийняв рішення з урахуванням досліджених судом доказів. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 клопотання Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

30.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2023.

13.06.2023 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 у справі № 926/186/22 скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.06.2023 не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні .

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в зв`язку з необгрунтованістю.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28.08.2018 № 445/17 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо оренди, позички, суборенди приміщення», зокрема погоджено у зв`язку з поданням заяви про намір взяти в оренду одним заявником, передачу в оренду на загальних умовах терміном на два роки й одинадцять місяців ТОВ «Бриналь» приміщення окремих будівель літ. А.Б загальною площею 1771, 5 кв.м. на вул. Хотинській, 41-Є (балансоутримувач -МКП «Чернівціспецкомунтранс»), з метою використання під побутове обслуговування населення і надання ритуальних послуг населенню (підстава-лист від 26.04.2018 вх. № 02/01-11-1044/0).

12.09.2018 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриналь» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №117, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення котельні літ. А та майстерні літ. Б, загальною площею 1771,50 кв. м., розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 41-Є з метою використання його під побутове обслуговування населення і надання ритуальних послуг населенню (далі об`єкт оренди або майно).

12.09.2018 сторони договору склали та підписали акт передання-приймання об`єкта оренди.

Згідно з п.1.4 договору об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців і знаходиться на балансі МКП «Чернівціспецкомунтранс».

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 12.09.2018 до 11.08.2021 включно (п. 1.5 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що зміни та доповнення, що вносяться до цього договору, розглядаються сторонами протягом 30 (тридцяти) календарних днів та вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір.

Відповідно до п.7.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо інше не встановлено законодавством. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору чи може укладатись новий договір.

У зв`язку з реорганізацією (перетворенням) Департаменту економіки Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку Чернівецької міської ради, між сторонами укладений додатковий договір від 01.04.2019 до договору оренди нерухомого майна №117 від 12.09.2018.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 17.10.2018 № 543/20 «Про передачу основних засобів», передано з балансу міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс» на баланс департаменту житлово-комунального господарства міської ради, на праві оперативного управління, основні засоби за адресою вул. Хотинська, 41-Є.

Актом прийому-передачі основних засобів від 08.11.2018, на виконання рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 17.10.2018 № 543/20 «Про передачу основних засобів» комісія МКП «Чернівціспецкомунтранс» з однієї сторони та перший заступник директора, начальник управління житлового господарства департаменту житлово-комунального господарства міської ради Буряк О.К. здійснили передачу основних засобів, зазначених в даному акті.

01.07.2021 між сторонами було укладено додатковий договір №б/н, яким внесено зміни до договору оренди нерухомого майна №117 від 12.09.2018 в частині зміни орендодавця, а саме слова «Департамент розвитку Чернівецької міської ради», замінили словами «Управління комунальної власності Чернівецької міської ради…».

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04.09.2007 виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.10.2007, об`єкт оренди: нежитлові приміщення котельні літ. А та майстерні літ. Б, загальною площею 1771,50 кв. м., розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 41-Є перебувають у власності територіальної громади м. Чернівців.

04.08.2021 року з метою приведення у відповідність договору до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019, який введено в дію з 01 лютого 2020 року в частині строку оренди, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо внесення змін у договір в частині збільшення строку дії оренди на строк не менше 5 років, уклавши договір в новій редакції (т.1 а.с.31).

12 серпня 2021 року орендар повернув об`єкт оренди орендодавцю та балансоутримувачу за актом приймання-передачі об`єкта оренди по вул. Хотинській, 41-Є.

Листом за вих.№01/01-11/2354 від 13 серпня 2021 року Виконавчий комітет міської ради, як уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, не погодив внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 12.09.2028 № 117 в частині збільшення строку оренди, у зв`язку з потребою балансоутримувача (Департаменту житлово-комунального господарства міської ради) для використання об`єкта оренди у виробничій діяльності.

13 серпня 2021 року Управління комунальної власності Чернівецької міської ради видало наказ №38-А «Про відмову у внесенні змін до договору оренди нерухомого майна від 12.09.2018 року №177, укладеного з ТзОВ «Бриналь», нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 41-Є».

Окрім того, 13 серпня 2021 року орендодавець надіслав орендарю лист (вих.№14/03/274 від 13.08.2021), в якому повідомив про відмову у внесенні змін до договору оренди нерухомого майна №117 від 12 вересня 2018 року, оскільки, уповноважений орган управління (виконавчий комітет Чернівецької міської ради), не погодив внесення змін до вказаного договору оренди нерухомого майна, а також закінчення строку дії договору.

05.10.2021 представником позивача на адресу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради був направлений адвокатський запит з проханням надати інформацію про те, чи приймалось на засіданні Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як уповноваженого органу управління, рішення про погодження або відмову у погодженні на внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 117 від 12 вересня 2018 року щодо збільшення строку дії оренди.

11.10.2021 вих. № Г-2682-01/10-09 Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради було письмово повідомлено про те, що секретар Виконавчого комітету Чернівецької міської ради листом від 13 серпня 2021 року вих. № 01/02-11-2354 не погодив внесення змін в Договір в частині збільшення строку у відповідності із визначеним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» мінімальним строком.

17.11.2021 позивачем на адресу відповідача була направлена повторна заява з проханням внести зміни до договору з метою приведення строку договору у відповідність із визначеним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» мінімальним строком.

В свою чергу, листом від 22 листопада 2021 року №14/01/899 відповідач повідомив позивача про неможливість внести зміни до договору оренди нерухомого майна № 117 від 12 вересня 2018 року з посиланням на письмову відповідь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 13 серпня 2021 року № 14/03/274.

Відмова Управління комунальної власності Чернівецької міської ради у задоволенні пропозиції орендаря про внесення змін до договору оренди № 117 від 12.09.2018 щодо збільшення строку його дії на 5 років, стала підставою для звернення ТзОВ «Бриналь» до суду з даним позовом.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Судом встановлено, що 12.09.2018 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальність «Бриналь» укладено договір оренди № 117 нерухомого майна. Предметом оренди згідно даного договору є нежитлові приміщення котельні літ. А та майстерні літ. Б, загальною площею 1771,50 кв.м., розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 41 Є. 01.07.2021 сторони уклали додатковий договір №б/н, яким внесли зміни до договору оренди нерухомого майна №117 від 12.09.2018 в частині зміни орендодавця, замість Департаменту розвитку Чернівецької міської радиорендодавцем визначено Управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) нерухомого майна, відтак спірні правовідносини регулюються нормами Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічно ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України унормовано, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент укладення договору) цей Закон регулює, зокрема організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна.

Як зазначалось вище, пунктом 1.5 договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 12 вересня 2018 року по 11 серпня 2021 року включно.

З 01.02.2020 року введено в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019, на підставі якого втратив чинність Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992, у відповідності до якого укладався сторонами договір оренди №117 від 12.09.2018.

Згідно із нормами статті 16, 17 нового Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач, з метою пролонгації договору оренди майна звертався двічі 04.08.2021 року та 17.11.2021 року до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, як орендодавця, із заявами, в яких, посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 9 та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 та пункти 125, 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, просив внести зміни до договору оренди №117 від 12.09.2018 в частині збільшення строку оренди з метою приведення умов договору у відповідність з визначеним Законом мінімальним строком - 5 років.

Отже, підставою звернення позивача (орендаря) до відповідача (орендодавця) із заявами про внесення змін до договору оренди є набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019, норми якого передбачають більший строк договору оренди, аніж той, який сторонами визначено у спірному договорі.

Порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності.

Частиною 4 даної статті Закону визначено, що Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо: зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону, згідно якої строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду. Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 року "Деякі питання оренди державного та комунального майна" затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, а постановою Кабінету Міністрів України № 820 від 12.08.2020 року - примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Положення Порядку передачі в оренду державного та комунального майна № 483 від 03.06.2020 року визначають механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Пункт 125 Порядку N 483 структурно знаходиться в розділі "Внесення змін до договору оренди" та пов`язаний, насамперед, з положеннями статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, порядок та умови зміни строку оренди, у разі, якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону, визначені саме пунктом 125 Порядку № 483, за змістом якого, зокрема, не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку його дії, крім випадків, коли договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір. У разі прийняття рішення про внесення змін до договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, договір оренди викладається в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону, але перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції. Якщо це вимагається законом, договір оренди, викладений у новій редакції, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Системний аналіз положень пункту 125 Порядку № 483 дозволяє дійти таких висновків: вказаний пункт спрямований на уніфікацію умов договорів оренди державного та комунального майна, укладених до прийняття Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також договорів, що укладаються після його прийняття в частині строку його дії з метою забезпечення прав та гарантій учасників цих правовідносин; такі зміни повинні вноситися з дотриманням визначеного Законом порядку внесення змін до договору, який передбачає, що в такому випадку договір оренди повинен викладатися в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Загальний порядок внесення змін до господарського договору встановлено статтею 188 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).

За приписами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Звернення орендаря до орендодавця про продовження строку договору оренди до 5 років, свідчить про його бажання відповідно до ст.16, ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п.122, 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, встановити термін дії договору відповідно до норми Закону.

Водночас, матеріалами справи підтверджується відсутність згоди уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №117 від 12 вересня 2018 року в частині збільшення строку оренди, у зв`язку з потребою балансоутримувача (Департаменту житлово-комунального господарства міської ради) для використання об`єкта оренди у виробничій діяльності (лист за вих.№01/01-11/2354 від 13 серпня 2021 року). На підставі наведеного, 13 серпня 2021 року Управління комунальної власності Чернівецької міської ради видало наказ №38-А «Про відмову у внесенні змін до договору оренди нерухомого майна від 12.09.2018 року №177, укладеного з ТзОВ «Бриналь», нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, за адресою: м. Чернівці, вул. Хотинська, 41-Є».

Згідно з ч.2 ст.291 ГК України та ст.24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Якщо на дату закінчення строку договору оренди і упродовж місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Колегія суддів звертає увагу, що зміни до договору можуть бути внесені повинні на підставі рішення суду. Такі зміни можуть вноситися з дотриманням визначеного законом про оренду Порядку внесення змін до договору, який передбачає, що в такому випадку договір оренди повинен викладатися в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, вимогу позивача про зобов`язання внести зміни до договору, шляхом викладення у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Водночас, матеріалами даної господарської не підтверджено обставин викладення позивачем умов договору оренди № 117 нерухомого майна від 12.09.2018 в новій редакції, що свідчить про недотримання позивачем положень п. 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, а також ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при зверненні до орендодавця з пропозицією внесення відповідних змін, та в подальшому у зв`язку з відмовою останнього, - з позовом до суду.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем обрано невірний спосіб захисту для відновлення свого порушеного права та про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на відсутність доказів викладення умов договору оренди № 117 в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 року у справі №926/186/22.

Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриналь"</a> залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 року у справі №926/186/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст складено 21.06.2023.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді Г.Т. Кордюк

Н.А. Галушко