Постанова

від 13.06.2023 по справі 911/1610/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"13" червня 2023 р. Справа№ 911/1610/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.,

за участю представників:

від позивача: Мартинов ОЮ.,

від відповідача: Хомік Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 (повний текст

складено 21.03.2023)

у справі No911/1610/22 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Медик»

про визнання недійсними рішення загальних зборів оформлених протоколом №1 від

25.04.2021,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до Садівничого товариства «Медик» (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсними рішення Загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 25.04.2021, та стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст. 15 Закону України «Про кооперацію», оскільки його, як члена Товариства та Голову правління, не було повідомлено про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів у зв?язку із чим позивач був позбавлений прав, передбачених Статутом та Законом. Крім того, положення Статуту Товариства надає право скликати позачергові Загальні збори виключно правлінню СТ «Медик».

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22 у задоволені позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не доведено, що скликання та проведення Загальних зборів ініціативною групою, що складається з членів Товариства суперечить Статуту Товариства. При цьому судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем вживалися заходи з повідомлення позивача шляхом особистого вручення 14.04.2021 бланку для голосування на загальних зборах 25.04.2021. З акту від 14.04.2021, який підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , вбачається, що позивача в усній бесіді було проінформовано про підставу скликання, дату, час та порядок проведення загальних зборів, які призначені на 25.04.2021, що свідчить про те, що відповідач не чинив перешкод, які б могли пригнічити право позивача на участь у Загальних зборах, та відповідно право голосувати на загальних зборах.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22 і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення ініціативної групи Товариства про скликання позачергових зборів є передчасним та таким, що суперечить пункту 29 Статуту Товариства, оскільки спочатку мало бути розглянуте правлінням, а у випадку не скликання загальних зборів правлінням, таке скликання мало відбутися ініціативною групою повідомленням членів Товариства.

Позивач зазначає, що у матеріалах даної справи відсутні докази повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів Товариства на 25.04.2021, із зазначенням порядку денного, зокрема, позивача не було належним чином повідомлено у будь-який спосіб.

Також апелянт вказує на допущені під час проведення 25.04.2021 позачергових Загальних зборів Товариства порушення, зокрема, відсутній нотаріально посвідчений реєстр учасників Товариства. Згідно наявного у матеріалах справи реєстру Товариство налічує 29 членів, тоді як, на переконання позивача кількісний склад членів Товариства складає 25 осіб. Згідно реєстру учасники Товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , всього 8 членів Товариства, участі у голосуванні не приймали, тоді як з оскаржуваного протоколу вбачається, що у позачергових Загальних зборах приймали участь 20 осіб. Позивач вказує, що судом першої інстанції при ухваленні спірного рішення не було надано оцінки листам опитування, так як позачергові Загальні збори Товариства проводились дистанційно.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №911/1610/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.I., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1610/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2023 у справі №9 11/1610/22.

Матеріали справи №911/1610/22 надійшли на адресу Північного апеляційного

господарського суду 13.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 10.05.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.05.2023 на 13 год. 15 хв.

09.05.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22 залишити без змін, посилаючись на те, що Статут Товариства не передбачає відсутності права у членів Товариства скликати позачергові Загальні збори Товариства. Ініціативною групою було вжито заходи для забезпечення прав членів Товариства приймати участь у голосування на Загальних зборах, зокрема позивача. Крім того, на позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань ТЕБ та НС від 19.03.2021 на території Київської області з 21.03.2021 було введено в дію посилені карантинні обмеження («червона зона карантину»), пов`язані з епідемією Covid-19, які діяли до 01.05.2021, а тому було вирішено проводити позачергові Загальні збори у дистанційному режимі.

16.05.2023 протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 06.06.2023 на 13 год. 30 хв.

05.06.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду

від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, порадившись на місці, залишила без розгляду додаткові пояснення позивача на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 про відкриття апеляційного провадження у справі №911/1610/22 учасникам справи був встановлений строк для подання письмових пояснень до 10.05.2023.

Водночас колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звернула увагу на те, що позивач не позбавлений права надати свої пояснення усно у судовому засіданні.

09.06.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових судових дебатів.

У судовому засіданні 13.06.2023 представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2023 у справі №911/1610/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні 13.06.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2023 у справі №911/1610/22.

Розглянувши вимоги та доводи апеляційної скарги, відзиву не неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

08.09.1988 виконавчим комітетом Вишгородської районної ради народних депутатів було зареєстроване Садівниче товариство «Медик».

Рішенням від 06.07.2019, оформленим протоколом Загальних зборів учасників СТ «Медик» від 06.07.2019, обрано правління СТ «Медик» у складі: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (а.с. 32-34).

Рішенням зборів правління СТ «Медик», оформленим протоколом Загальних зборів членів правління СТ «Медик» № 1 від 07.07.2019, Головою правління СТ «Медик» обрано ОСОБА_1 (а.с. 35-36).

Як зазначає позивач у позові, 20.03.2021 від ініціативної групи у зв`язку із висловленою недовірою правлінню, в порядку п. 29 Статуту Товариства, надійшла колективна вимога про скликання Загальних зборів (а.с. 37).

На виконання зазначеної вимоги, позивачем з урахуванням карантинних обмежень, введених Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, враховуючи стан здоров`я членів правління та за їх погодженням, 25.03.2021 було призначено збори правління СТ «Медик» на 03.05.2021 на 12:00, із порядком денним що включав також і скликання загальних зборів СТ «Медик» на вимогу ініціативної групи.

На зборах правління було прийнято рішення, оформлене протоколом №l Загальних зборів членів правління СТ «Медик» від 03.05.2021, про скликання позачергових Загальних зборів на 05.06.2021, з порядком денним: 1) фінансовий звіт Голови правління за 2020 рік; 2) фінансовий звіт ревізора; 3) список боржників на 31.12.2020; 4) список нарахування внесків на 2021, інформація по сплаті внесків за 2021; 5) питання по ситуації з планової перевірки спільного трансформатора з СТ «Ялинка» (a.c. 39-41)

Як вказує позивач у позові, 25.04.2021, незважаючи на оголошення щодо виконання вимоги про скликання загальних зборів, ініціативною групою було проведено Загальні збори СТ «Медик» (а.с. 42-43), на яких прийнято рішення, зокрема, щодо вибору правління СТ «Медик» у новому складі, рішення оформлене протоколом № l позачергових Загальних зборів учасників СТ «Медик» від 25.04.2021.

Позивач зазначає, що її не було повідомлено про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів Товариства, внаслідок чого було порушено її права, визначенні статтею 19 Статуту Товариства і статтею 12 Закону України «Про кооперацію», що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 167 Господарського кодексу України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ГК України), корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відносини між членами обслуговуючого кооперативу та самим кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, про що зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 17,12.2019 у справі №904/4887/18, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19).

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (п. 1 ч. 2).

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (ст. 3 ГК України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття

63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на

основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93

ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів w кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94

ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє ії досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003 №1087-IV (далі по тексту - Закон №1087-IV).

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону №1087-IV кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі; обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст.ст.

2, 23 Закону №1087-IV).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності: є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого Статуту. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20.

Згідно із положеннями ст. 12 Закону №1087-IV основними правами члена кооперативу с: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним

в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Статтею 15 Закону №1087-IV визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння. користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об?єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою)

кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не

менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Статутом Товариства («Уставом», яким наразі у своїй діяльності керується відповідач) (а.с. 12-28) визначено, що до компетенції Загальних зборів Товариства належить: а) прийняття Статуту Товариства, внесення змін та доповнень до Статуту; б) обрання правління та ревізійної комісії Товариства; в) прийняття правил внутрішнього розпорядку Садівничого Товариства; г) встановлення розміру вступного, членського та цільового внесків та строків їх внесення; д) затверджує прибутково-касовий кошторис; е) заслуховує звіт правління та ревізійної комісії про їх діяльність. Затверджує річні звіти та акти ревізії; ж) визначає трудову участь членів Товариства у колективних роботах, затверджує план агротехнічних заходів; 3) затверджує види робіт, які провадяться за трудовими угодами, штат працівників, вирішує питання оплати їхньої праці та умови оплати праці аналогічних категорій працівників державних підприємств і організацій; и) вирішує питання заохочення членів правління та активу Товариства; к) розглядає скарги на рішення працівників та ревізійної комісії Товариства; л) достроково відкликає членів правління та ревізійної комісії Товариства; м) вирішує питання про ліквідацію Товариства (п. 26 Статуту («Устава»)).

Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні не менше 2/3 всіх членів Товариства.

Згідно із п. 29 Статуту («Устава») Загальні збори (збори уповноважених) членів

Товариства скликається правлінням не рідше 2 разів на рік, а позачергові збори за вимогою 1/3 членів Товариства (уповноважених) або ревізійною комісією Товариства, або адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації, або виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів на території якої знаходиться Товариство.

Статтею 30 Статуту («Устава») визначено, правління Садівничого товариства є виконавчим органом Товариства, підзвітний у своїй роботі Загальним зборам (зборам уповноважених) членів Товариства, а також адміністрації та профспілковому комітету підприємства, установи, організації, або виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів, якщо Садівниче товариство знаходиться у його віданні.

Правління обирається із числа членів Товариства строком на 2 роки у кількості не менше 5 осіб.

Перевибори правління можуть бути проведені достроково на вимогу не менш членів Товариства або ревізійної комісії Товариства, або адміністрації профспілкового комітету підприємства, установи, організації, або виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів на території якої знаходиться Товариство.

Судом встановлено, що 08.09.1988 виконавчим комітетом Вишгородської районної ради народних депутатів було зареєстроване Садівниче товариство «Медик».

Рішенням від 06.07.2019, оформленим протоколом Загальних зборів учасників СТ «Медик» від 06.07.2019 (а.с. 32-34), на яких були присутності 15 учасників СТ «Мекдик», що складає 52 % голосів СТ «Медик», обрано правління СТ «Медик» у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . З вказаного рішення суд апеляційної інстанції з`ясував, що кількість учасників СТ «Медик» складає 29, оскільки згідно ст. 15 Закону №1087-IV кожен член кооперативу має один голос, як про це і зазначає відповідач, і докази на спростування зазначеного відсутні у матеріалах справи. Доказів оскарження вказаного рішення у судовому порядку матеріали даної справи не містять. Крім того, відносно правомірності зазначених загальних зборів, оформлених протоколом Загальних зборів учасників СТ «Медик» від 06.07.2019, позивач не заперечує.

В подальшому, рішенням зборів правління СТ «Медик», оформленим протоколом Загальних зборів членів правління СТ «Медик» № 1 від 07.07.2019, Головою правління СТ «Медик» обрано ОСОБА_1 (а.с. 35-36).

Судом встановлено, що 20.03.2021 від ініціативної групи у складі учасників: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , що становить 1/3 членів Товариства, виходячи із кількісного складу СТ «Медик» 29 членів, в порядку п.п. 29, 30 Статуту («Устава») Товариства, надійшла колективна вимога до Правління СТ «Медик» про скликання позачергових Загальних зборів для розгляду питання недовіри Правлінню. Як у суді першої інстанції (позов, відповідь на відзив), так і у суді апеляційної інстанції, позивач підтвердила факт отримання від повноважної ініціативної групи про недовіру Правлінню СТ «Медик» та вимогу скликати у зв`язку із цим позачергових загальних зборів.

Як зазначає позивач, на виконання зазначеної вимоги, з урахуванням карантинних обмежень, введених Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від

11.03.2020, враховуючи стан здоров?я членів правління та за їх погодженням, 25.03.2021 було призначено збори правління СТ «Медик» на 03.05.2021 на 12:00, із порядком денним, що включав також і скликання загальних зборів СТ «Медик» на вимогу ініціативної групи.

На зборах правління було прийнято рішення, оформлене протоколом №l Загальних зборів членів правління СТ «Медик» від 03.05.2021, про скликання позачергових Загальних зборів на 05.06.2021, з порядком денним: 1) фінансовий звіт Голови правління за 2020 рік; 2) фінансовий звіт ревізора; 3) список боржників на 31.12.2020; 4) список нарахування внесків на 2021, інформація по сплаті внесків за 2021; 5) питання по ситуації з планової перевірки спільного трансформатора з СТ «Ялинка».

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що питання дострокових перевиборів Правління на вимогу ініціативної групи у складі: учасників: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , що становить 1/3 членів Товариства, виходячи із кількості 29 членів СТ «Медик», у зв?язку із висловленою недовірою правлінню, в порядку п.п. 29, 30 Статуту («Устава») Товариства, не було визначено вказаним порядком денним.

Зазначене, на думку позивача, є дотриманням вимог Закону щодо проведення позачергових Загальних зборів Товариства.

Водночас за приписами ст. 15 Закону №1087-IV позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об??єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Отже, в порушення вимог вказаної норми правління не забезпечило проведення позачергових загальних зборів членів Товариства протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги.

За вимогами ст. 15 Закону №1087-IV позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об?єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою)

кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У Статуті («Устава»), яким наразі керується відповідач у своїй діяльності, визначено, що перевибори правління можуть бути проведені достроково на вимогу не менш членів Товариства або ревізійної комісії Товариства, або адміністрації профспілкового комітету підприємства, установи, організації, або виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів на території якої знаходиться Товариство (ст. 30 Статуту «Устава»).

Позачергові збори скликаються за вимогою 1/3 членів Товариства (уповноважених) або ревізійною комісією Товариства, або адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації, або виконавчого комітету районної, міської ради народних депутатів на території якої знаходиться Товариство (ст. 29 Статуту «Устава»).

Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що положення Статуту Товариства надає право скликати позачергові Загальні збори виключно правлінню СТ

«Медик».

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки є попереджувальним рівнем, який свідчить про ускладнення епідемічної ситуації в регіоні, що може призвести до запровадження посилених обмежувальних протиепідемічних заходів.

Враховуючи стрімке збільшення кількості випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 серед мешканців Київської області, значне зростання серед захворілих кількості випадків, які потребують госпіталізації у заклади охорони здоров?я області, які визначені як госпітальні бази для прийому хворих та осіб із підозрою на COVID-19, з метою зниження темпів поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та забезпечення можливості лікарень Київської області надавати своєчасно допомогу хворим, а також пункт 3 протоколу позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 23 лютого 2021

року №o6 щодо забезпечення посилення протиепідемічних заходів рішенням Київської обласної позачергової комісії ТЕБ та НС, оформленим протоколом №4 від 19.03.2021 «Про вжиття заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», вирішено заборонити на території Київської області у період з 00:00 годин 21 березня 2021 року до 24:00 годин 09 квітня 2021 року таких заходів як: проведення релігійних богослужінь, якщо не забезпечена площа приміщення не менше 10 квадратних метрів на одну особу; здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на автобусних маршрутах, в електричному транспорті, в кількості більшій, ніж 50 відсотків місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу; приймання відвідувачів суб?єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійснення адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропорту; роботу торговельно-розважальних центрів, дитячо-розважальних центрів всіх форм власності, крім магазинів продовольчої групи, аптек, зоомагазинів, магазинів побутової хімії та торгівлі квітами; заборонити проведення всіх масових заходів: розважальних, спортивних, культурних, рекламних тощо.

Враховуючи встановлені Урядом обмеження, строки, визначені ст. 15 Закону №1087-IV щодо проведення позачергових зборів, незабезпечення їх проведення Правлінням Товариства протягом 20-ти днів з дня надходження такої вимоги - 20.03.2021, 11.04.2021 на засіданні ініціативної групи, у складі учасників: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , ОСОБА_4 (по довіреності в інтересах: ОСОБА_25 та ОСОБА_24 ), особами, які вимагали проведення позачергових загальних зборів (ст. 15 Закону №1087-IV), яке проводилось в режимі дистанційної комунікації за допомогою телефонного зв?язку та електронної пошти, вирішено провести 25.04.2021 Позачергові загальні збори учасників Товариства з питань, зокрема щодо формату проведення Позачергових загальних зборів учасників Товариства, дати та часу проведення Позачергових Загальних зборів Товариства та обрання нового складу Правління Товариства (а.с. 98-100).

За результатами голосування вирішено, зокрема, скликати та провести позачергові загальні збори у форматі дистанційного проведення загальних зборів учасників садівничого товариства із запрошенням та залученням до участі в зборах і голосування всіх 29-ти власників земельних ділянок на території СТ «Медик»; волевиявлення учасників позачергових загальних зборів з питань порядку денного відображати в листах голосування з кожного окремого питання, текст листа голосування має дозволяти визначити волю учасника зборів щодо безумовного голосування «за» чи «проти» відповідного рішення з питань порядку денного: встановити 10-ти денний термін проведення голосування з питань порядку денного, визначити кінцевий термін повернення листів голосування до 12 год. 25 квітня ц.р. учасників зборів, які не повернуть підписані листки голосування (або не направлять на електронну адресу чи Вайбер її фото) до визначених дат та часу, вважати такими. що не приймали участі у Загальних зборах, відповідно їх думку не врахування не приймати.

Судом встановлено, що 14.04.2021 відповідачем вживались заходи з повідомлення позивача шляхом особистого вручення. З акту від 14.04.2021, який підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , вбачається, що позивача в усній бесіді було проінформовано, про підставу скликання, дату, час та порядок проведення загальних зборів, що призначені на 25.04.2021, проте позивач відмовилась

отримати лист голосування на позачергових загальних зборах 25.04.2021 (а.с. 102).

У суді апеляційної інстанції позивач заперечила проти доказу - Акта про відмову у отриманні бланку листа голосування на позачергових загальних зборах СТ «Медик» від 14.04.2021 та того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 належить їй.

За приписами ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Зміна підстав та предмету позову є правом позивача, що закріплено у ст. 46 ГПК України, при цьому таким правом позивач може скористатися під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Доказів зміни позивачем підстав позову щодо невідповідності Акта про відмову нею в отриманні бланку листа голосування на позачергових загальних зборах СТ «Медик» від 14.04.2021, неналежності їй електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку був направлений вказаний акт, фактичним обставинам у встановленому законодавством порядку матеріали справи №911/1610/22 не містять.

Статтею 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).

Водночас зміна підстав позову на стадії апеляційного перегляду судового рішення чинним ГПК України не передбачено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у суді першої інстанції позивач не заперечила зафіксовані в акті події, а також не повідомляла суд, що не отримувала на свою особисту електронну пошту, яку, за словами відповідача, вона використовувала при взаємодії з іншими учасниками товариства, листа від представників ініціативної групи з приводу проведення загальних зборів, про що зазначено у спірному судовому рішенні.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 21.04.2021 на електронну адресу позивача було направлено повідомлення про участь у позачергових зборах у дистанційному режимі разом з бланком листа голосування. Направлення здійснено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 з електронної адреси члена ініціативної групи ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження цього відповідач подавав до суду першої інстанції відповідний знімок екрану сторінки сервісу електронної пошти

Freemail сайту Укрнет.

Отже, відповідачем вживались заходи щодо повідомлення позивача про підставу скликання, дату, час та порядок проведення загальних зборів, що призначені на 25.04.2021. При цьому позивач була обізнана про заявлену недовіру Правлінню СТ «Медик», що нею не було спростовано, а навпаки підтверджено, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, та в силу Закону №1087-IV мала забезпечити проведення позачергових загальних зборів протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги - 20.03.2021, чого позивачем у встановлений ст. 15 Закону №1087-IV термін здійснено не було.

При апеляційному перегляді судового рішення судом апеляційної інстанції згідно ч. 5 ст. 269 ГПК України не розглядаються підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому не заслуговують на увагу доводи апелянта про допущені під час проведення 25.04.2021 позачергових Загальних зборів Товариства порушення, а саме: відсутність нотаріально посвідченого реєстру учасників Товариства; кількісний склад членів Товариства - 25 осіб; не прийняття у голосуванні участі 8 членів Товариства, тоді як з оскаржуваного протоколу вбачається, що у позачергових Загальних зборах приймали участь 20 осіб; а також ненадання оцінки судом першої інстанції при ухваленні спірного рішення листам опитування, оскільки такі підстави не були зазначені у позові в обґрунтування позовних вимоги та не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

З наявного у матеріалах справи листа Головного управління статистики у Київській області від 19.04.2021 №03.4-09/929-21 вбачається відсутність в ЄДРПОУ по Київській області станом на 19.04.2021 відомостей щодо Садівницького товариства «Медик» (Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка). Даному суб`єкту не присвоювався Головним управлінням статистики у Київській області ідентифікаційний код (а.с. 169).

Відповідно до витягу з протоколу № l Позачергових Загальних зборів учасників

СТ «Медик» 25.04.2021 відбулись Загальні збори учасників СТ «Медик», на яких розглядались наступні питання порядку денного: 1. Прийняття рішення про обрання головуючого та секретаря зборів. 3. Вибори правління СТ «Медик» у новому складі та ревізора СТ «Медик». 4. Прийняття рішення щодо відновлення юридичного статусу СТ «Медик». 5. Прийняття рішення про визначення особи (осіб), з правом представляти Садівницьке товариство «Медик» для здійснення організаційних та реєстраційних дій щодо отримання товариством коду ЄДРПОУ.

По першому питанню порядку денного ОСОБА_18 було обрано головою зборів, ОСОБА_20 - секретарем.

По третьому питанню порядку денного було сформовано правління СТ «Медик» у складі: ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ревізором було обрано ОСОБА_20 .

По четвертому питанню порядку денного вирішено відновити юридичний статус СТ «Медик» та здійснити організаційні та реєстраційні дії щодо отримання товариством коду ЄДРПОУ.

По п?ятому питанню порядку денного вирішено уповноважити ОСОБА_18 та ОСОБА_3 представляти Садівниче товариство «Медик» для здійснення організаційних та реєстраційний дій щодо отримання коду ЄДРПОУ.

ОСОБА_18 , на виконання вимог рішення позачергових загальних зборів учасників СТ «Медик», оформлених протоколом №1 від 25.04.2021, 07.05.2021 надав до Вишгородської районної військової адміністрації заяву про державну реєстрацію юридичної особи - відповідача, з доданим до неї документами щодо створення Садівницького товариства «Медик», реєстрація якого здійснена рішенням виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів від 06.09.1988 за №215. На підставі яких Садівничому товариству «Медик» 11.05.2021 було присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 44363285, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2021 №341894280060 (а.с. 173).

На виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 14.09.2022 у справі №911/1610/22 Вишгородською районною військовою адміністрацією Київської області надано опис вилучених документів з реєстраційної справи №10033400718281 та копію реєстраційної справи відповідача №10033400718281, яка містить список учасників СТ «Медик», кількість яких складає 29 учасників, із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, за інформацією з Держземкадастру, належних цим особам.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб?єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов?язку зобов?язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб?єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв?язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб?єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об?єтом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов?язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб?єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права з застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об?єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Таким чином, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб?єктивного права або інтересу, порушення такого суб?єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постанові від 14.09.2022 у справі №916/2372/21.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Слід зазначити, що ані Статутом («Уставом»), ані положеннями Закону №1087-

IV не визначено порядку повідомлення учасника Кооперативу про проведення зборів учасників.

Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов?язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Така правова позиція, на яку посилається позивач у позові, викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату. місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст.13

цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини. які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або

заперечень.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, с більш вірогідними, ніж докази. надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин. що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За висновком суду апеляційної інстанції наявний в матеріалах справи Акт про відмову позивача у отриманні бланку листка голосування на позачергових загальних зборах СТ «Медик» від 14.04.2021, в якому зазначено, що позивача в усній бесіді було проінформовано, про підставу скликання, дату, час та порядок проведення загальних зборів, що призначені на 25.04.2021, проте позивач відмовилась отримати лист голосування на позачергових загальних зборах 25.04.2021 є більш вірогідними доказами на підтвердження повідомлення її про підставу скликання, дату, час та порядок проведення загальних зборів, що призначені на 25.04.2021. Більш того, позивач не заперечує факту обізнаності про висловлену 20.03.2021 повноважною ініціативною групою членів СТ «Медик» недовіру Правлінню та вимогу скликати позачергові загальні збори для виборів членів нового правління, проте всупереч ст. 15 Закону №1087-IV не забезпечила скликання протягом 20-и днів з дня надходження такої вимоги позачергових загальних зборів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.

4 ст. 236 ГПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апеляційної скарги, із застосуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/1610/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №911/1610/22 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова