Постанова

від 27.09.2023 по справі 911/1610/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1610/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представників учасників справи:

позивачки - Мартинова О.Ю.,

відповідача - Хомік Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого товариства "Медик"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 (головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Буравльов С.І.)

у справі №911/1610/22

за позовом ОСОБА_1

до Садівничого товариства "Медик"

про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 25.04.2021 №1,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Медик" (далі - СТ "Медик") про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 25.04.2021 №1.

1.2.Господарський суд Київської області рішенням від 28.02.2023 у справі №911/1610/22, залишеним постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 без змін, у задоволені позову відмовив.

1.3.СТ "Медик" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просло ухвалити додаткове рішення у справі №911/1610/22 та стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ "Медик" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

1.4.27.06.2023 ОСОБА_1 подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просила відмовити СТ "Медик" у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, а у разі задоволення заяви про стягнення судових витрат - зменшити їх розмір до 3 000 грн.

1.5.Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 24.07.2023 заяву представника СТ "Медик" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1610/22 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь СТ "Медик" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

1.6.Частково задовольняючи заяву відповідача, апеляційний суд виходив з того, що (1) заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат; (2) правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а адвокат надавав правову допомогу СТ "Медик" в усіх цих інстанціях, тому, відповідно, був обізнаним у справі з усіма деталями, що з неї випливають; (3) необґрунтовано завищено вартість наданих послуг за вивчення матеріалів справи, актуалізацію судової практики у спірних правовідносинах, підготовку відзивів, клопотань, заяв, направлення копій процесуальних документів сторонам, участь у судових засіданнях.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

2.1.СТ "Медик" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ "Медик" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.

2.2.Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального права. Також скаржник вказує про наявність висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.09.2021 у справі №910/13034/20, стосовно застосування статті 43 Конституції України, статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК).

2.3.Доводи скаржника зводяться до того, що зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції фактично втрутився у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, пославшись лише на заяву позивачки про зменшення витрат на правничу допомогу до 3 000 грн. Жодних доказів на підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам позивачка не надала, заява про зменшення витрат обґрунтована лише власними роздумами. Натомість обсяг наданої адвокатом правової допомоги відповідно до акта виконаних робіт від 16.06.2023 підтверджений матеріалами справи.

2.4. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану додаткову постанову - без змін.

2.5.За твердженнями позивачки:

(1) ненадання відповідачем суду першої інстанції ані договору про надання правової допомоги, ані попереднього розрахунку суми судових витрат є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат згідно з частиною другою статті 124 ГПК; наведене у цій статті належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи;

(2) апеляційний суд обґрунтовано визнав завищеною вартість наданих адвокатом послуг та дійшов об`єктивного висновку про їх зменшення до розміру в сумі 3 000 грн.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваною додатковою постановою апеляційного суду, якою із заявлених ним 45 000 грн витрат на професійну правничу допомогу суд стягнув 3 000 грн.

3.2.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

3.3.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

3.4.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

3.5.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

3.6.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

3.7.Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

3.8.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3.9.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

3.10.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

3.11.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

3.12.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

3.13.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

3.14.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

3.15.Як встановив апеляційний суд, 21.10.2022 СТ "Медик" (клієнт) та адвокат Хомік Є.М. уклали договір про надання правової допомоги №21/10/22, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги клієнту із захисту його прав та інтересів з питань захисту прав та законних інтересів клієнта стосовно судової справи №911/1610/22 за позовом ОСОБА_1 до клієнта про визнання недійсним рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 25.04.2021 №1, надання адвокатом юридичних послуг (правничої допомоги) в судах України - без обмежень у повноваженнях.

3.16.Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань, взятих на себе сторонами (пункт 3.1 договору).

3.17.Згідно з пунктом 4.1 договору гонорар адвоката є фіксованим і становить 45 000 грн.

3.18.Відповідно до пункту 4.2 договору гонорар адвоката сплачується клієнтом у день підписання акта виконаних робіт шляхом безготівкового або готівкового розрахунку (за домовленістю сторін). Адвокат надає клієнту письмове підтвердження отримання гонорару.

3.19.На підтвердження виконання робіт (надання послуг) відповідач надав суду акт виконаних робіт від 16.06.2023 на суму 45 000 грн та повідомлення адвоката Хомік Є.М. про сплату гонорару.

3.20.Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача та адвокатом, а також скріплений печатками СТ "Медик" та адвоката.

3.21.Згідно з пунктом 1 акта виконаних робіт адвокат здійснив надання оплатної правової допомоги клієнту, що полягає у представництві інтересів клієнта з питань захисту його прав та законних інтересів стосовно судової справи №911/1610/22 за позовом ОСОБА_1 до клієнта про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 25.04.2021 №1, надання адвокатом юридичних послуг (правничої допомоги), а саме: вивчення матеріалів справи, актуалізація судової практики у спірних правовідносинах, підготовка відзивів, клопотань, заяв, направлення копій процесуальних документів сторонам, участь у судових засіданнях.

3.22.Відповідно до пункту 2 акта виконаних робіт вартість послуг (отримання клієнтом правничої допомоги), які надано виконавцем, становить 45 000 грн та сплачена у повному обсязі.

3.23.Сторони підтверджують, що послуги, обумовлені договором про надання правової допомоги надані у повному обсязі, претензій одна до одної сторони не мають (пункт 3 акта виконаних робіт).

3.24.У повідомленні про сплату гонорару від 16.06.2023 адвокат Хомік Є.М. підтвердила отримання гонорару у розмірі 45 000 грн.

3.25.Адвокат Хомік Є.М. здійснює свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5320.

3.26.Верховний Суд наголошує, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

3.27.Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

3.28.Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

3.29.За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.30.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

3.31.Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

3.32.Як зазначалось, позивачка заперечила проти заявленої суми витрат на правничу допомогу та просила відмовити СТ "Медик" у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, а у разі задоволення такої заяви - зменшити їх розмір до 3 000 грн.

3.33.Здійснивши аналіз та оцінку доводів позивачки, а також співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

3.34.Апеляційний суд погодився з доводами позивачки, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, а адвокат надавав правову допомогу СТ "Медик" в усіх цих інстанціях, тому, відповідно, був обізнаним у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

3.35.Також суд апеляційної інстанції врахував складність справи, з огляду на предмет позову, характер правовідносин тощо.

3.36.З огляду на зазначене, апеляційний суд вважав необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг за вивчення матеріалів справи, актуалізацію судової практики у спірних правовідносинах, підготовку відзивів, клопотань, заяв, направлення копій процесуальних документів сторонам, участь у судових засіданнях, та дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

3.37.Не погоджуючись з такими висновками апеляційного суду, відповідач (скаржник) стверджує, що, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції фактично втрутився у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, пославшись лише на заяву позивачки про зменшення витрат на правничу допомогу до 3 000 грн.

3.38.Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду 01.09.2021 у справі №910/13034/20, на наявність якої скаржник вказує у своїй касаційній скарзі.

3.39.Проте, твердження скаржника про те, що зменшивши розмірі витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції фактично втрутився у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, оскільки у цій справі апеляційний суд при прийнятті рішень про часткове задоволення заяви відповідача встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`яту статті 129 ГПК, правом суду за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, тобто не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

3.40.При цьому Суд відзначає, що відповідач не довів втручання апеляційного суду в його договірні відносини з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цими договорами не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на позивачку не в повній сумі, про яку домовились відповідач та адвокат.

3.41.Доводи касаційної скарги, що вартість послуг, обумовлена договором не є завищеною, та не суперечить середньому показнику вартості послуг адвоката по місту Києву та Київській області за супровід справи аналогічної спрямованості не підтверджена посиланням на будь-які дані щодо середніх показників вартості певних наданих адвокаткою послуг. До того ж, домовленість про вартість послуг на правничу допомогу в твердій сумі позбавляє суд можливості звернутися до показників вартості конкретних послуг, як і до кількості часу, витраченого на конкретні послуги, та дає суду можливість оцінювати лише факт та обсяг наданих послуг, на предмет їх співмірності зі складністю справи, відповідності критерію розумності їх розміру та надмірного обтяження для іншої сторони. Втім вбачається, що таку оцінку суд апеляційної інстанції здійснив, а аргументи скарги зводяться до намагання переконати суд касаційної інстанції щодо здійснення іншої оцінки відповідної співмірності.

3.42.Верховний Суд при касаційному перегляді додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив у діях суду порушень приписів статей 126, 129 ГПК, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.

4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.3.За результатами касаційного перегляду Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Садівничого товариства "Медик" залишити без задоволення.

2.Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №911/1610/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова